2018-02-13
216
Вивчення навчального матеріалу ІІ модуля забезпечує з’ясування гальмівних факторів історичного поступу українців на шляху до консолідації в націю, їхнє поступове культурно-національне відродження, яке наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. переросло у політичне відродження. У соціально-економічній галузі цей період характеризується розкладом феодально-кріпосницької і становленням капіталістичної формації, що дає розуміння складності тогочасних суспільно-політичних подій, апогеєм яких стала національно-демократична революція.
Під час перевірки засвоєння матеріалу студент має засвідчити знання основних ознак розкладу феодально-кріпосницької системи господарювання, причин і наслідків скасування кріпосного права, суті капіталістичної експлуатації і національного безправ’я українського народу, що зрештою призвело до революційних вибухів 1905-1907, 1917-1920 рр. Студент повинен уміти аналізувати суспільно-політичні події з точки зору загальнолюдських цінностей та інтересів трудового народу, що є творцями історії, давати неупереджені оцінки історичним подіям і діячам, розрізняти мотиви, що рухали вчинками окремих осіб, політичних партій, визначати причини поразок і невдач та історичні уроки національно-демократичної революції 1917-1920 рр.
Тема 12. Західноукраїнські землі у ХІХ ст.
Мета: на основі характеристики соціально-економічного і політичного становища українського населення у складі Австрійської (з 1867 р. – Австро-Угорської) імперії виявити причини антифеодальної й національно-визвольної боротьби, проаналізувати селянську реформу 1848 р.
План
1. Соціально-економічний розвиток.
2. Антифеодальна боротьба. Селянське повстання 1846 р. у Галичині.
3. Соціально-економічні та політичні наслідки буржуазно-демократичної революції 1848–1849 рр. в Австрійській імперії для західноукраїнських земель.
4. Посилення національно-визвольного руху.
5. Особливості промислового розвитку у пореформену добу.
6. Робітничий і селянський рухи. Еміграція українців на американський континент. Створення соціал-демократичної партії Галичини й Сілезії (1892 р. у Львові).
Опорні поняття: дискримінація, соціальне й національне гноблення, рутенство, паліатив, рутенці, буржуазна (буржуазно-демократична) революція, скасування кріпацтва, федерація, конфедерація, іпотека, лихварство, еміграція, малоземелля, демонстрації, збори, мітинги, соціал-демократична партія, народовство, москвофільство.
Література за списком: [1, 3, 5-6, 9-10, 18, 28, 50, 52].
Тема 13. Українські землі у складі Російської імперії
в першій половині ХІХ ст.
Мета: з’ясувати політичне становище українців у складі Російської імперії, визначити ознаки кризи феодально-кріпосницької системи господарювання, і, як наслідок, проаналізувати основні тенденції у розвитку суспільно-політичної думки.
План
1. Загальна характеристика політичної системи й адміністративного устрою Російської імперії.
2. Становище українців в імперській бюрократичній державі.
3. Ознаки розкладу феодально-кріпосницької системи господарювання і зародження нових капіталістичних виробничих відносин.
4. Участь українців у Вітчизняній війні 1812 р.
5. Зростання національної самосвідомості. Фольклорно-етнографічний етап українського національного руху.
6. Рух декабристів в Україні.
7. Кирило-Мефодіївське товариство.
8. Українська культура у підросійській Україні.
Опорні поняття: кріпосні та державні селяни, місячина, вільнонаймана праця, кріпосна мануфактура, розклад феодально-кріпосницької системи, вотчинні, посесійні та капіталістичні підприємства, товарно-грошові відносини, натуральне й товарне господарство, національна самосвідомість, національний рух, масони, декабристи, кирило-мефодіївці.
Література за списком: [1, 3, 5-6, 9-12, 18, 28, 58].
Тема 14. Українські землі у складі Російської імперії
у другій половині ХІХ ст.
Мета: з’ясувати причини і зміст буржуазних перетворень в Україні у 60–70-х рр., визначити суть селянської реформи та її соціально-економічні і політичні наслідки.
План
1. Соціальне напруження в середині ХІХ ст. Спроби уряду покращити суспільно-політичну ситуацію в країні.
2. Передумови і причини реформи 1861 р., її зміст, суть і наслідки.
3. Буржуазні перетворення 60-70-х рр.
4. Класова боротьба на селі.
5. Особливості промислового перевороту (капіталістичної індустріалізації 60-90-х рр.). Формування класу буржуазії і пролетаріату.
6. Суспільно-політичний рух.
7. Культурницький етап українського національного руху.
8. Розвиток культури в умовах антиукраїнської політики царату.
Опорні поняття: селянська реформа, викупні платежі, оренда, конкуренція, феодальні пережитки, меценати, прусський і американський шляхи розвитку капіталізму в сільському господарстві, суспільний клас, буржуазія, пролетаріат, класова боротьба, первісне нагромадження капіталу, національна й класова самосвідомість, суспільний рух, народники, культурництво, громади, недільні школи, соціал-демократія.
Література за списком: [1, 3, 5-6, 9-12, 18, 28, 58].
Тема 15. Українські землі у міжнародній торгівлі (Х–ХІХ ст.)
Мета: на основі конкретного історичного матеріалу довести взаємозалежність розвитку економіки й зовнішньої торгівлі, вплив на її розвиток політичних факторів.
План
1. Основні напрями зовнішньої торгівлі Київської Русі. Торговельні шляхи.
2. Козацький і татарський фактори у міжнародній торгівлі українців.
3. Західноєвропейський напрям зовнішньої торгівлі, зміни у складі товарної маси (XV – перша половина XVII ст.).
4. Торговельні зв’язки Лівобережжя і Слобожанщини (середина XVII – середина XIX ст.).
5. Зміни у розвитку торгівлі у другій половині ХІХ ст.
6. Формування купецького стану й торговельно-промислової буржуазії.
Опорні поняття: географія торговельних зв’язків, торговельні шляхи, експорт, імпорт, реекспорт, право складу, мито, транзит, товарна маса, платіжні засоби, ярмарки, національний і всеросійський ринок, протекціонізм, біржа, людський фактор.
Література за списком: [ 38, 44-45, 61, 75].
