2018-02-13
230
Мета: показати звитяжну працю українського народу й допомогу радянських республік у повоєнній відбудові, десталінізацію політичного життя.
План
1. Відбудова зруйнованого під час війни народного господарства.
2. Радянізація західних областей УРСР.
3. Розвінчання культу особи Сталіна.
4. Включення Криму до складу УРСР.
5. Оцінка стану соціально-економічного розвитку України і політичного керівництва М.Хрущова в радянській історіографії.
Опорні поняття: відбудова, радянізація, операція “Вісла”, десталінізація, політична “відлига”, реабілітація.
Література за списком: [1, 3, 6, 9-10, 17].
Тема 23. Наростання застійних явищ у соціально-економічному
розвитку України (друга половина 60-х – перша половина 80-х рр.)
Мета: з’ясувати причини кризового стану економіки, висвітлити спроби її реформування та схарактеризувати наслідки горбачовської перебудови.
План
1. Кінець хрущовської політичної “відлиги”.
2. Реформи середини 60-х рр.
3. Дисидентство.
4. Причини і суть соціально-економічної, політичної та духовної кризи в СРСР і в Україні.
5. Розвиток науки і культури.
Опорні поняття: реформа, дисидентство, економічний застій, криза.
Література за списком: [1, 3, 5-6, 9-12, 37, 47, 50].
Тема 24. Поглиблення кризи тоталітаризму і розпад срср.
Проголошення і розвиток незалежної України
(друга половина 80-х рр. – початок ХХІ ст.)
Мета: з’ясувати об’єктивні та суб’єктивні фактори, що сприяли здобуттю Україною незалежності та схарактеризувати сучасний стан її соціально-економічного, політичного і культурного розвитку.
План
1. Перебудова “по-горбачовськи” та її наслідки.
2. Виникнення багатопартійної системи в СРСР і Україні.
3. Декларація про державний суверенітет України.
4. Серпневий заколот 1991 р. у Москві та його вплив на історичну долю України. Проголошення Акту незалежності України.
5. Розпад СРСР і утворення СНД.
6. Проблеми соціально-економічного і культурного розвитку незалежної України. Європейський вектор зовнішньополітичного курсу.
7. „Помаранчева революція”: причини, суть, наслідки.
Опорні поняття: перебудова, гласність, демократія, прискорення, людський фактор, плюралізм, багатопартійність, суверенітет, державотворення, національна ідея, політична реформа, опозиція, референдум, імпічмент, громадянське суспільство, правова держава, конституція, державна символіка, корупція, лібералізація, національна свідомість. екологія, екологічна свідомість, “помаранчева революція”.
Література за списком: [1, 3, 5-6, 9-10, 17, 22, 53].
Тема 25. Українська діаспора у світі
Мета: з’ясувати причини масового переселення українців за кордон, схарактеризувати західний та східний напрями еміграції, дати оцінку економічного і морального аспектів вимушеного виїзду працездатного населення України за кордон на постійне проживання.
План
1. Причини утворення діаспор у світі.
2. Трудова, політична, соціально-економічна хвилі еміграції з України.
3. Українці за кордоном та їх зв’язки з Батьківщиною.
4. Соціально-економічні й культурні наслідки еміграції українців для України і тих країн, що стали їм другою Батьківщиною.
Опорні поняття: діаспора, еміграція, переміщені особи, дисиденти моральний фактор.
Література за списком: [66].
5. Загальні методичні поради
щодо вивчення історії України
Історія – наука конкретна й абстрактна одночасно. Її засвоєння передбачає запам’ятовування великої кількості дат, прізвищ історичних діячів, змісту подій і вміння орієнтуватися на географічній карті. Це забезпечує глибоке розуміння матеріалу, а не його механічну фіксацію. Простий переказ фактів без аналізу причин їх виникнення і наслідків, внутрішніх і зовнішніх обставин, що сприяли чи гальмували історичний розвиток без урахування в ньому ролі об’єктивних і суб’єктивних факторів тощо буде чистою фактографією. Проте мета вивчення історії України не фактографічне її відображення, а історіософське розуміння еволюції людини і суспільства на території України в усій складності цього процесу.
Головна запорука успіху в навчанні – увага на лекціях і конспектування основного матеріалу, ретельна підготовка й активність на семінарських заняттях, написання рефератів, виконання творчих робіт і самостійне опрацювання окремих тем курсу.
Важливо правильно організувати роботу з навчально-методичною літературою, історичними документами. Спочатку слід ознайомитись із загальним змістом підручника та окремих його розділів. Починати вивчення окремої теми треба з ознайомлення з її структурою (поділ на параграфи, ліхтарики), що націлює відразу на її розуміння. Перед тим, як читати текст, обов’язково слід пригадати попередній матеріал, бо історія пишеться за хронологією і має причинно-наслідкові зв’язки, а не хаотичні події, які виникали самі по собі. Якщо Ви не механічно запам’ятовуєте, а намагаєтесь зрозуміти матеріал, прив’язуючи його до конкретної місцевості (території), конкретної дати (року, століття, тисячоліття тощо) і конкретних діячів, Ви не сплутаєте його з іншими подіями. Якщо в тексті трапляються незрозумілі терміни, обов’язково треба з’ясувати їх зміст за словником, інакше матеріал не засвоїться. Читання тексту без розуміння термінології – це марна трата часу. Важливо також підключити власну уяву, спробувати “перенестися” в ту добу і зрозуміти, що відчували, як жили, про що мріяли, чого хотіли, за що боролися наші пращури. За хронологічною таблицею слід запам’ятовувати основні дати, підключаючи асоціативне мислення.
Прочитавши параграф, перекажіть його, упевнившись, що Ви все зрозуміли. Після цього продовжуйте вивчення теми, а під кінець дайте відповіді на власні запитання або ті, що подано в підручнику, в методичному збірнику. Обов’язково слід вивчати історичні документи, що дозволяє відчути дух епохи і виробити власну позицію чи оцінку подій, незалежно від їх інтерпретації в підручнику чи то позиції викладача на заняттях. Таким чином справді пануватиме плюралізм в історичній науці.
Успіху Вам у вивченні історії України!
Плани і методичні поради до семінарських
Занять
