Семінарське заняття 1

План

1. Соціально-економічне і політичне становище українських земель у складі Речі Посполитої.

2. Ґенеза українського козацтва. Суспільна організація Запорізької Січі.

3. Селянсько-козацькі повстання кінця ХVІ – першої половини ХVІІ ст.

4. Причини, рушійні сили і характер війни під проводом Б.Хмельницького.

5. Основні події періоду піднесення національно-визвольної боротьби:
а) воєнні дії 1648–1649 рр.
б) воєнні дії 1651–1653 рр.

6. Роль народних мас у національно-визвольній боротьбі.

 

Семінарське заняття 2.

План

7. Політична програма та державотворчі пошуки Б.Хмельницького.

8. Переяславський акт 1654 р. Історико-правова оцінка "Березневих статей".

9. Козацько-гетьманська держава середини ХVІІ ст.

10. Історичне значення національно-визвольної боротьби під проводом Б.Хмельницького.

11. Громадянська війна та поділ козацької України на два гетьманства.

 

Опорні поняття: соціально-економічне, національно-культурне, релігійне гноблення; повстання, рушійні сили антифеодальної і національно-визвольної боротьби, Переяславська рада, “Березневі статті”.

 

Готуючись до заняття, слід з’ясувати сутність початкової історії козацтва, причини виникнення і поразки та рушійні сили повстань кінця ХVІ – поч. ХVІІ ст. Студентам пропонується звернути увагу не лише на руйнівний характер народних рухів, а й на спроби повстанців творити нові суспільні відносини. Вивчаючи матеріал, потрібно виявити внутрішні і зовнішні причини визвольної війни, її мету, стратегію і тактику. У цьому зв’язку конче потрібно з’ясувати роль керівника визвольної війни – Б.Хмельницького, розглядаючи його як полководця, дипломата і державного діяча.

Тривалу боротьбу за соціальне і національне визволення від гніту шляхетської Польщі слід розглядати як етап справжнього злету суспільної енергії та творчих сил українського народу, що виявився не лише у бойових успіхах, а й в економічній напрузі, завдяки чому можна було вести тривалу й виснажливу війну з могутнім супротивником, таким як Річ посполита.

Студентами має бути простежений процес виникнення і втілення ідеї творення незалежної української держави. оцінюючи Переяславський акт 1654 р. та його наслідки, необхідно враховувати зовнішньополітичний фактор, маючи на увазі альтернативу у виборі шляхів розв’язки ситуації, що склалася, а також факт виснаження сил українського народу та його власне прагнення до об’єднання з єдиновірною Росією. І, нарешті, студенти мають дати правову оцінку "Березневих статей", враховуючи, що, хоч Росія у подальшому їх порушувала аж до повної ліквідації автономії України, Переяславський акт 1654 р. визначив історичну долю українського народу більше, ніж на три століття.

 

Питання для самоконтролю:

1. Назвати основні форми антифеодальної боротьби.

2. Причини поразки військ Б.Хмельницького під Берестечком.

3. Схарактеризувати соціально-економічні зрушення, що відбувалися у ході Визвольної війни.

 

Теми доповідей:

1. Фактори й причини виникнення українського козацтва.
2. Міжконфесійні відносини католиків і православних у Речі Посполитій. Берестейська церковна унія та її наслідки.
3. Передумови, причини, основні етапи визвольної війни українського народу середини ХVІІ ст.
4. Доба «Руїни» в соціально-політичній історії України другої половини ХVІІ ст.

 

Література за списком: [1, 3, 5-6, 9-10, 28, 40].

Теми 9-10. українс ька козацька держава – гетьманщина 

(друга половина ХVІІ – ХVІІІ ст.). Запорізька Січ у ХVІІІ ст.

Мета семінарського заняття – з’ясувати правові засади російсько-українських відносин, простежити процес інкорпорації українських земель у загальноросійську політичну і територіально-адміністративну системи, з’ясувати історичну долю українського козацтва.

План

1. Кордони, політичний та адміністративно-територіальний устрій Гетьманщини.

2. Нівеляція царським урядом автономного статусу Гетьманщини. І і ІІ Малоросійські колегії.

3. Соціально-економічний розвиток українських земель у складі Російської централізованої держави.

4. Політичний статус Запоріжжя після Андрусівського перемир’я 1667 р.

5. Історична доля Запорізької Січі у ХVІІІ ст.

 

Опорні поняття: автономія, полковий військово-адміністративно-територіальний устрій, генеральна військова канцелярія, козацька ієрархія, інкорпорація, малоросійські колегії.

 

Опрацьовуючи тему, студенти мають визначити кордони України-Гетьманщини, модель політичного устрою, що грунтувалася на елементах військової демократії. Щоправда, демократичні принципи поширювались лише на козацький стан: козаки звільнялися від різноманітних повинностей, мали своє судочинство, особисту свободу на відміну від селянства, яке дедалі більше потрапляло у залежність від козацької старшини, що поступово набирала дворянського статусу.

Варто звернути увагу на зміни характеру українсько-російських відносин на початку ХVІІІ ст. у зв’язку з посиленням централізаторських тенденцій у політичному управлінні Російської держави. На цьому тлі загострилися стосунки Петра І й гетьмана Івана Мазепи, який під час російсько-шведської війни (Північна війна 1700-1721 рр.) виступив на боці шведського короля Карла ХІІ. Це призвело до посилення контролю за діяльністю гетьманів, звуження автономних прав і зрештою ліквідації інституту гетьманства і Запорізької Січі.

Для усвідомлення суті тогочасних політичних і соціально-економічних процесів необхідно проаналізувати діяльність гетьманів: І.Мазепи, П.Орлика, К.Розумовського.

 

Питання для самоконтролю:

1. Основні автономні права і привілеї Гетьманщини у складі Російської імперії.

2. Значення реформ Петра І для Гетьманщини.

3. Історична доля українського козацтва. Причини знищення інституту Гетьманства та Запорізької Січі.

 

Теми доповідей:

1. Гетьман Іван Мазепа – військово-політичний діяч і меценат.

2. Соціально-економічне становище українського селянства у ХVІІІ ст.

1. Козацькі літописи як історико-літературні пам’ятки.

Література за списком: [1, 3, 5-6, 10, 18, 41].