В) Тематика рефератів (модуль ІІ)

1. Суспільно-політичне і духовне життя українців у складі Російської імперії (ХІХ ст.).

2. Селянська реформа 1861 р. в Росії (Україні): причини, суть і наслідки.

3. Політичний етап українського національного відродження (кінець ХІХ – початок ХХ ст.).

4. Національна і соціальна боротьба в Україні (1917–1920 рр.). Встановлення радянської влади.

5. Причини поразки Центральної Ради.

 

 

Змістовий модуль ІІІ (1921–2010 рр.)

А) Плани і методичні поради до семінарських занять

 

Теми 18–19. Україна у 20 – 30-х рр. ХХ ст. 

Мета заняття полягає у з’ясуванні суперечливого характеру соціально-економічного та політичного розвитку радянського суспільства у 20 – 30-і роки.

Студентам пропонується прослідкувати хід і підсумки розвитку народного господарства України на засадах НЕПу; форсовану індустріалізацію, насильницьку колективізацію та їх наслідки, з¢ясувати стан національно-державного і культурного будівництва в Україні.

Семінарське заняття 1.

План

1. Кінець громадянської війни. Нова економічна політика (НЕП), її суть та історичне значення.

2. Утворення Союзу РСР. Політична оцінка договору від 30 грудня 1922 р.

3. Політика коренізації як спроба розв’язання національної проблеми в Радянському Союзі; її втілення в Україні.

4. Відхід сталінського керівництва від НЕПу. Становлення адміністративно-командної системи. Сталінізм та його сутність.

 

Семінарське заняття 2.

План

5. Соціально-економічні перетворення в роки перших п¢ятирічок: досягнення і прорахунки.

6. Політика центру щодо України. Причини голодомору (геноциду)1932–1933 рр., його трагічні наслідки.

7. Умови і результати національно-культурного розвитку в 20–30-х рр.

8. Соціально-економічний потенціал України напередодні Другої світової війни.

9. Розвиток культури і моральний стан суспільства.

 

Опорні поняття: НЕП, індустріалізація, адміністративно-командна система, колгоспи, МТС, кооперативи, радгоспи, голод, коренізація, тоталітаризм, сталінізм, культурна революція.

 

Характеризуючи соціально-економічний та політичний розвиток України 20–30-х рр., варто почати з рішення Х з’їзду РКП(б) про перехід країни до нової економічної політики. Рекомендуємо звернути увагу на питання: чим була зумовлена необхідність переходу до НЕПу? У чому полягає економічна і політична суть НЕПу? Чи забезпечувала нова економічна політика втілення в життя економічних методів господарювання? Закінчуючи розглядати аспекти цієї проблеми, варто проілюструвати перші досягнення НЕПу у відбудові народного господарства.

Аналізуючи проблему національно-державного будівництва, слід звернути увагу на пошуки форм державного об¢єднання радянських республік. Студенти мають усвідомити, що шлях до створення єдиної союзної держави почався ще у ході громадянської війни і був обумовлений дією об’єктивних факторів. Території усіх республік, що увійшли до складу СРСР, свого часу були об¢єднані в Російській імперії. Між ними існували тісні економічні зв’язки, спеціалізація економічних районів, своєрідний розподіл праці. Інтеграційним процесам сприяли утворення у роки громадянської війни воєнно-політичного союзу радянських республік, а під час підготовки до Генуезької конференції – союзу дипломатичного. Необхідно схарактеризувати союзний договір 30.12.1922 р., дати йому політичну оцінку, пам’ятаючи, що остаточна ліквідація державного суверенітету України відбувалася не в момент утворення СРСР, а дещо пізніше і пов’язана, головним чином, з прийняттям нового тексту Конституції УСРР (1925 рр.). Однак це не означало цілковитої ліквідації завоювань українського народу, руйнації української державності.

Продовжуючи розгляд соціально-економічного і політичного розвитку на межі 1928–1929 рр., коли відбувався демонтаж НЕПу і утвердилася сталінська політика "надзвичайних заходів", слід розуміти, що це був по суті відхід від ленінської концепції соціалізму. Важливо проаналізувати процес згортання демократичного потенціалу радянського суспільства, створення адміністративно-командної системи управління країною, встановлення тоталітарного режиму.

Необхідно на конкретних фактах розкрити суперечливий характер соціально-економічних перетворень, зокрема індустріалізації, з¢ясувати досягнення і прорахунки у цій галузі, показати політику диктату центру щодо всіх аспектів розвитку України: економічного, соціального, політичного, культурного. хоча суперечливість мала місце в галузі національно-культурного будівництва, як і в інших сферах суспільного життя, все ж були досягнуті чималі успіхи, проте ціною небачених втрат, у т.ч. людських.

Опрацьовуючи тему, студенти мають виробити власну оцінку цього складного і трагічного (у багатьох вимірах) періоду, але не випускати з поля зору таких фактів: у 20-і роки партія більшовиків проводила гнучку економічну політику (НЕП), що сприяла швидкому відродженню економіки республіки, дала змогу Україні стати чітко окресленим національним і територіальним цілим, чого український народ не мав з часів козацької Гетьманщини. Але з кінця 20-х рр. Сталін і його оточення відійшли від основних принципів НЕПу, заклали підвалини жорсткої командно-адміністративної системи.

 

Питання для самоконтролю:

1. У чому різниця капіталістичної і соціалістичної соціально-економічних формацій?

2. Схарактеризуйте здобутки Радянської влади у соціальній, економічній, політичній і культурній сферах.

3. Які негативні явища притаманні тоталітарній системі?

4. Схарактеризуйте наслідки форсованої колективізації і причини голодомору 1932–1933 рр.

 

Теми доповідей:

1. Політична і соціально-економічна суть нової економічної політики (НЕП) більшовиків.

2. Етапи утворення Союзу РСР. Юридичний і фактичний статус Української СРР у складі Радянського Союзу.

3. Коренізація (українізація): зміст, форми проведення і суспільно-політичні наслідки.

4. Особливості індустріалізації в УСРР.

5. Аграрна політика більшовиків в Україні, її соціально-економічні, політичні й демографічні наслідки.

 

Література за списком: [1, 3, 5-6, 9-12, 18, 32-33, 46].