2018-02-13
602
Договір як домовленість двох або більше осіб, спрямована на встановлення, зміну або припинення прав і зобов’язань її учасників, оформлена у встановленій законодавством формі, відіграє важливу роль в ринковій економіці.
Договір в економічних відносинах є правовою основою регулювання обміну (необхідність в якому виникає в результаті спеціалізації діяльності суб’єктів ринку), що відбувається між суб’єктами господарювання та засобом досягнення цілей підприємства, що бере участь в обміні (див. рис. 1.1).
Враховуючи викладені вище позиції, логічними є належна підготовка, укладання та контроль виконання договорів на конкретному підприємстві. У літературі періоду СРСР і вітчизняній юридичній та економічній літературі такі дії прийнято позначати поняттям “договірна робота ”, під яким в переважній більшості автори розуміють правову діяльність підприємств, виробничих об’єднань та інших первинних ланок народного господарства, спрямовану на укладання та організацію виконання господарських договорів.
Однак, у даному визначенні відсутня стадія ведення переговорів. Така ситуація пояснюється відсутністю необхідності ведення переговорів з контрагентами в умовах командно-адміністративної економіки, коли договори укладалися на основі планових завдань. В умовах ринкової економіки поняття “договірна робота” є вузьким і таким, що не відображає всіх особливостей укладання договору.
Тому більш коректним є використання поняття “договірний процес.
Отже, договірний процес – комплекс дій, пов’язаних з веденням переговорів, підготовкою проекту договору та його укладанням, виконанням, відображенням у бухгалтерському обліку, здійсненням контролю та аналізом виконання.
Примітки:
– вивчення суб’єктом господарювання ринкового попиту для визначення виду діяльності;
– визначення суб’єктом господарювання виду продукції, робіт, послуг, які будуть вироблятися, на підставі вивченого ринкового попиту;
– оцінка виробничої потужності підприємства щодо кількісних та якісних характеристик виробництва обраного виду продукції, робіт, послуг;
– формування потреби в ресурсах, виходячи з кількості продукції, робіт, послуг, визначених на основі виробничої потужності підприємства;
* – попит, який вивчає суб’єкт господарювання для визначення виду діяльності;
** – попит суб’єкта господарювання на конкретні ресурси, необхідні для реалізації обраного виду діяльності;
*** – пропозиція ресурсів, необхідних суб’єкту господарювання для реалізації обраного виду діяльності;
**** –пропозиція суб’єкта господарювання благ, які є результатом його діяльності.
Рис.1.1. Місце договору в господарській діяльності підприємства
Основні відмінності договірного процесу та договірної роботи наведено на рисунку 1.2.
Примітки:
– стадії договірного процесу;
– етапи стадії ведення переговорів;
Рис. 1.2. Складові договірного процесу підприємства
Суб’єкти управління договірним процесом можуть варіювати залежно від структури управління та організаційної структури підприємства, але обов’язковими суб’єктами договірного процесу виступають: керівник, представник бухгалтерської служби, юрист, головний технолог, особа, відповідальна за виконання конкретного договору.
Інформаційні потоки між суб’єктами управління договірним процесом наведено на рис. 1.3.
Рис. 1.3. Інформаційні потоки в управлінні договірним процесом
Розглянемо детальніше місце бухгалтерського обліку на кожній зі стадій договірного процесу (див. рис. 1.4).
Рис. 1.4. Напрями руху облікової інформації в розрізі стадій договірного процесу (джерело: власна розробка)
Примітки:
– використання планової та фактичної облікової інформації для реалізації контролю та аналізу;
– не передбачено чинною методикою обліку, пропонується в роботі (п. 2.2);
– відображення в обліку з використанням елементів методу бухгалтерського обліку;
– стадії договірного процесу;
– етапи стадії ведення переговорів;
– використання поряд з плановою документацією економічного відділу даних інвентаризації, первинних та зведених документів бухгалтерського обліку, рахунків;
– облікове моделювання альтернативних варіантів прийнятних умов договорів з використанням оцінки, калькулювання, рахунків, подвійного запису, балансу, звітності для визначення допустимих меж зниження рівня прибутковості конкретного договору;
– облік витрат, понесених у зв’язку зі збором інформації про потенційного контрагента;
– облікове моделювання варіантів, запропонованих контрагентами, з використанням оцінки, калькулювання, рахунків, подвійного запису, балансу, звітності;
– облік витрат, понесених на організацію проведення переговорів та відрядження працівників для проведення переговорів;
– облік прав та зобов’язань в момент підписання договору (чинною методикою не передбачено, пропонується в роботі);
– облік витрат, пов’язаних з виконанням договору;
– використання планової та фактичної облікової інформації для реалізації функції аналізу;
– використання даних аналізу для реалізації функції контролю;
– використання планової та фактичної облікової інформації для реалізації функції контролю.
У ході реалізації договірного процесу підприємства на кожній з його стадій відбуваються конкретні факти господарського життя та господарські операції. Відповідно до прийнятої методики обліку момент підписання договору, тобто виникнення прав та зобов’язань у контрагентів відображення в обліку не знаходить. Одночасно такі господарські операції, як збір інформації про контрагентів, організація та проведення переговорів, операції, які випливають з предмету договору знаходять відображення в бухгалтерському обліку та впливають на елементи звітності.
Об’єкти, наведені на рис. 3.1, в різні історичні періоди знаходили відображення в бухгалтерському обліку. Одночасно методика їх відображення суттєво відрізнялася і викликала певні суперечності в наукових колах та серед практиків бухгалтерського обліку, що пояснюється зміною економічних режимів та законодавства.
Примітки:
– запропоновані об’єкти бухгалтерського обліку в договірному процесі;
– існуючі відповідно до чинної методики об’єкти бухгалтерського обліку в договірному процесі.
Рис. 3.1. Об’єкти обліку в договірному процесі
На стадії ведення переговорів об’єктами бухгалтерського обліку є витрати, понесені у зв’язку зі збором інформації про контрагентів, та витрати, понесені на організацію та проведення переговорів, відображення яких є проблемним. Відповідно до чинної методики бухгалтерського обліку частина витрат, що виникають на стадії ведення переговорів, може бути віднесена до представницьких.
До представницьких витрат згідно з п. 1 наказу № 88 належать витрати на:
– проведення офіційного прийому (сніданку, обіду, вечері) представників;
– транспортне забезпечення представників;
– заходи культурної програми (витрати на відвідування екскурсій, театрів, музеїв, виставок, концертів, спектаклів тощо);
– буфетне обслуговування підчас переговорів;
– оплату послуг перекладача, який не перебуває у штаті підприємства, установи;
– оплату номерів у готелях (витрати на бронювання номерів у готелях передбачаються в розмірі 50 % вартості номера на добу) [123].
Зважаючи на вимогу пп. 5.4.4 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” до валових витрат включаються лише “витрати на організацію прийомів, презентацій і свят, придбання і розповсюдження подарунків, включаючи безоплатну роздачу зразків товарів або безоплатне надання послуг (виконання робіт) з рекламними цілями”.
Таким чином, сьогодні під представницькими витратами в переважній більшості випадків розуміють витрати на організацію прийомів, презентацій і свят, придбання і розповсюдження подарунків, включаючи безоплатну роздачу зразків товарів або безоплатне надання послуг (виконання робіт), понесені з рекламними цілями, тобто витрати, спрямовані на збут продукції.
На порядок відображення згаданих витрат в бухгалтерському обліку та веденні обліку податкових розрахунків впливають фактори: 1) вид договору, що планується до укладання (призводить до надходження чи вибуття активів підприємства); 2) вид активів (оборотні чи необоротні); 3) ефективність проведених переговорів (досягнення згоди, оформленої договором, або недосягнення). Кожен із зазначених факторів впливає на відображення понесених витрат в бухгалтерському обліку та ведення обліку податкових розрахунків.
ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ № 2
ТЕМА: ДОГОВІР В ГОСПОДАРСЬКІЙ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА. ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВИКОНАННЯ ЗОБОВ’ЯЗАНЬ:
ПРАВОВІ ЗАСАДИ ТА МЕТОДИКА ОБЛІКУ
Мета: – засвоїти поняття та форми договору;
– з’ясувати порядок укладання договорів за чинним законодавством;
– навчитися відображати в бухгалтерському обліку та обліку розрахунків за податками і платежами господарські операції, які виникають в результаті використання неустойки, поруки та гарантії як способів забезпечення виконання договірних зобов’язань.
ПЛАН ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ № 2
1. Поняття та значення договору
2. Класифікація договорів
3. Порядок укладання договору
4. Загальні положення про забезпечення виконання договірних зобов’язань
5. Неустойка (штраф, пеня), порука, гарантія: правові засади та методика обліку
ТЕМИ ДОПОВІДЕЙ
1. Порядок нотаріального посвідчення договору (дії приватного та державного нотаріуса). Джерело: Закон України «Про нотаріат»
2. Порядок укладання договору за Цивільним та Господарським кодексами
НАВЧАЛЬНІ ЗАВДАННЯ
