2018-02-13
505
Актуальність теми. Тривалий час у генетиці існувало правило, згідно з яким кожен ген визначає синтез одного певного білка. Проте подальші дослідження показали, що відношення «ген-ознака» значно складніші ніж здавалося раніше. Це пов’язано з явищами взаємодії неалельних генів і множинної дії генів.
Навчальні цілі:
Знати:
– види взаємодії неалельних генів;
– приклади взаємодії неалельних генів.
Вміти:
– розв’язувати задачі на взаємодію неалельних генів.
І. Завдання для самостійної позааудиторної роботи
Розв’язати ситуаційні задачі:
У норки два різних рецесивних гени (р та і), гомозиготність за кожним з яких або з обома одночасно зумовлює платинове забарвлення хутра. Коричневе забарвлення хутра (дикий тип) утворюється за наявності двох домінантних алелей (Р та І).
1. Яких за генотипом платинових норок необхідно схрестити, щоб все потомство F1 ,було коричневим?
2. Визначте очікуване розщеплення за фенотипом у F2 від схрещування гібридів F1 між собою?
ІІ. Контрольні питання теми
Охарактеризувати взаємодію неалельних генів:
1. Комплементарність.
2. Епістаз.
3. Гіпостаз.
4. Полімерія.
5. Явище множинної дії генів (плейотропії).
ІІІ. Самостійна аудиторна робота на занятті
Розв’язування типових задач на взаємодію неалельних генів.
ІV. Питання для самоконтролю знань
1. Що таке бомбейський феномен?
2. Які гени називають множинними (полімерними)?
3. Що таке експресивність та пенетрантність гена?
V. Література
1. Біологія: 11 клас: Підручник для загальноосвітніх навчальних закладів: рівень стандарту і академічний рівень / П. Балан, Ю. Вервес, В. Поліщук.—Київ: Генеза, 2011.— 304 с.
2. Біологія: підручник для 11 класу загальноосвітніх навчальних закладів: рівень стандарту, академічний рівень / С. Межжерін, Я. Межжеріна.—К.: Освіта, 2011.— 336 с.: іл.
3. Біологія. 10 – 11 класи: Наочний довідник. Красильникова Т.В. – К.; Х.: Веста, –2006. – 111с.
4. Кучеренко М.Є., Вервес Ю.Г., Балан П.Г. Загальна біологія 10,11 кл.: Підручник. – К.: Генеза, – 2006. – 272с.
5. Мотузний В.О. Біологія: Навч. Посіб. / За ред. О.В. Костильова. – 2-ге вид., стер. – К.: світ успіху, – 2009. – 751 с.
Тема № 15. Явище зчепленого успадкування. Хромосомна теорія спадковості
Актуальність теми. Кількість генів будь-якого еукаріотичного організму перевищує кількість хромосом. На початку ХХ століття пояснення чисельним фактам відхилень від закону незалежного комбінування ознак та властивостей (ІІІ закону Г. Менделя) дала розроблена Т. Морганом та його співробітниками хромосомна теорія, яка дає можливість прогнозувати ймовірні комбінації ознак і властивостей у нащадків у випадках зчепленого успадкування. Знання генетичних карт і уміння ними користуватись необхідні для встановлення етіології (причин) спадкових хвороб, а в майбутньому – генної терапії.
Навчальні цілі:
Знати:
–явище зчепленого успадкуваня;
– хромосомну теорію спадковості;
– генетичні карти хромосом;
– явище кросинговеру та його значення.
Вміти:
– будувати генетичні карти хромосом;
– розв’язувати задачі на зчеплене успадкування.
І. Завдання для самостійної позааудиторної роботи
Складіть карту розташування генів у хромосомі, знаючи що: гени А, В, С, Д складають одну групу зчеплення. Відстань між генами А і Д – 2 морганіди, між генами С і Д – 5,5 морганід, між С і В – 1,5 морганід, а між А і В – 9 морганід.
ІІ. Контрольні питання теми
1. Що таке зчеплене успадкування? Скільки груп зчеплення у людини?
2. За допомогою якого досліду Т.Морган довів явище зчепленого успадкування?
3. Кросинговер, його причини та біологічне значення.
4. Що таке кросоверні та некросоверні гамети?
5.Основні положення хромосомної теорії спадковості.
6. Генетичні карти хромосом.
ІІІ. Самостійна аудиторна робота на занятті
1. Розв’язування задач на кросинговер.
2. Вирішення ситуаційних задач на встановлення відстані між генами, визначкння відсоткових співвідношень ймовірних генотипів і фенотипів при зчепленому успадкуванні.
ІV. Питання для самоконтролю знань
1. У чому полягає знаення для мкдицини цитологічних карт хромосом.
2. Яка субклітинна структура відповідає групі зчеплення генів.
3. Що таке локус?
4. Що таке морганіда?
V. Література
1. Біологія: 11 клас: Підручник для загальноосвітніх навчальних закладів: рівень стандарту і академічний рівень / П. Балан, Ю. Вервес, В. Поліщук.—Київ: Генеза, 2011.— 304 с.
2. Біологія: підручник для 11 класу загальноосвітніх навчальних закладів: рівень стандарту, академічний рівень / С. Межжерін, Я. Межжеріна.—К.: Освіта, 2011.— 336 с.: іл.
3. Біологія. 10 – 11 класи: Наочний довідник. Красильникова Т.В. – К.; Х.: Веста, –2006. – 111с.
4. Кучеренко М.Є., Вервес Ю.Г., Балан П.Г. Загальна біологія 10,11 кл.: Підручник. – К.: Генеза, – 2006. – 272с.
5. Мотузний В.О. Біологія: Навч. Посіб. / За ред. О.В. Костильова. – 2-ге вид., стер. – К.: світ успіху, – 2009. – 751 с.
6. Соболь В. І. Біологія. Довідник, тестовізавдання. Повний повторювальний курс / Валерій Соболь. ˗ Кам´янець-Подільський: ФОП Сисин О.В., 2012 -796с.
Тема № 16. Генетика статі. Успадкування зчеплене зі статтю
Актуальність теми. Вагомим доказом ролі хромосом в спадковості було відкриття закономірності, згідно якої стать успадковується як менделююча ознака. Визначення статі та успадкування ознак, зчеплених зі статтю, дає можливість зрозуміти механізми передачі і виникнення спадкових захворювань при нерозходжені статевих хромосом під час мейозу.
Навчальні цілі:
Знати:
– типи визначення статі;
– хромосомне визначення статі у людини;
– що таке гомо- та гетерогаметна стать;
– захворювання людини, що успадковуються зчеплено зі статтю.
Вміти:
– розв’язувати ситуаційні задачі на успадкування ознак, зчеплених зі статтю.
І. Завдання для самостійної позааудиторної роботи
1. Розв’язати задачу.
У людини дальтонізм (порушення кольорового зору) кодується рецесивним геном, локалізованим у Х– хромосомі. Чоловік з нормальним кольоровим зором одружився з гетерозиготною за цією ознакою жінкою, яка ймовірність народження в цій сім і дітей дальтоніків?
ІІ. Контрольні питання теми
1.Стать як менделююча ознака організму людини.
2. Гомо-, гетерогаметність і гемізиготність статі.
3. Хромосомне визначення статі у людини.
4.Чим визначається співвідношення статей у популяціях?
5.Прогамне та епігамне визначення статі.
6. Захворювання людини, що успадковуються зчеплено зі статтю.
