2018-02-13
329
Для детальнішого порівняльного аналізу досконалої конкуренції і монополії використаємо графічну модель, що наведена на рис.10.6.
Рис.10.6. Порівняльний аналіз досконалої конкуренції і монополії
Розглянемо спочатку конкурентну галузь. Стан її рівноваги досягається в точці ЕК, яка є точкою перетину кривої ринкового попиту D і кривої ринкової пропозиції, що є одночасно кривою граничних витрат MC (рівноважний обсяг QК і рівноважна ціна РК). Крива попиту на продукцію окремої конкурентної фірми і крива її граничної виручки є однією горизонтальною лінією, яка проходить на рівні ціни конкурентної рівноваги. Якщо припустити, що галузь монополізується і в ній залишається лише одна фірма з тією ж кривою граничних витрат і кривою попиту D, то стан рівноваги буде визначатися обсягом випуску QM і ціною РМ. Порівнявши умови рівноваги цих двох типів ринку, можна зазначити, що при монополізації ринку ринкова ціна зростає, а ринковий обсяг скорочується. Отже, споживачі отримують при монополії, загалом меншу кількість продукту, а сплачують за кожну одиницю блага більше, ніж на ринку досконалої конкуренції.
|
|
|
Тепер проаналізуємо наслідки монополізації ринку досконалої конкуренції за допомогою категорій надлишку споживача і надлишку виробника. На конкурентному ринку надлишок споживачів чисельно дорівнює площі трикутника ВЕКРК. При монополізації ринку споживачі втрачають надлишок, що чисельно дорівнює площі прямокутника РМЕМFPK і трикутника EMFEK. Виробник-монополіст втрачає частину свого надлишку, у вигляді трикутника AFEK, зате отримують виграш, що чисельно дорівнює площі прямокутника РМЕМFPK. Таким чином, частина надлишку споживача переходить до монополіста, а частина безповоротно втрачається. Сума величин втрат чистої вигоди споживача і виробника (на графіку це площа трикутника АЕМЕК) називається соціальною ціною (вартістю) монополії (трикутник Харбергера).
Отже, загалом монополізація галузі має цілу низку негативних наслідків: скорочення обсягу виробництва, підвищення ринкових цін, перерозподіл добробуту на користь монополіста, скорочення загальної вигоди суспільства. Крім того монополії створюють певну політичну небезпеку для суспільства, оскільки можуть бути джерелом надмірного тиску на уряд для отримання виключних пільг і привілеїв. Додаткові витрати на лобіювання інтересів монополій, їх юридичну підтримку загалом збільшують витрати монопольного виробництва.
Варто, правда, зазначити, що монопольний ринок не є носієм лише негативних рис. До позитивних штрихів монополій можна віднести наступне:
· Вважається, що монополії завдяки великим масштабам виробництва, значним прибуткам сприяють фінансуванню великих наукових проектів і таким чином стимулюють науково-технічний прогрес.
· Монополізація деяких галузей забезпечила випуск високоякісної продукції, яка користується значним попитом у споживачів.
