Попит на продукцію монополіста і його гранична виручка

ТЕМА 10: Монопольний ринок

Ознаки і різновиди монополій.

Попит на продукцію монополіста і його гранична виручка.

Максимізація прибутку фірми-монополіста.

Довгострокова рівновага монопольного ринку.

Порівняльний аналіз монополії і досконалої конкуренції.

Поведінка монополії: монопольне ціноутворення, цінова дискримінація.

Державне регулювання монополії і антимонопольне законодавство.

Ознаки і різновиди монополій

Модель досконалої конкуренції, яку ми розглядали на минулій лекції, вважається ідеальною ринковою структурою, тобто такою, що рідко зустрічається в реальній економіці. Дуже часто на практиці порушується одна чи більше умов досконалої конкуренції і таким чином формуються ринки, які отримали загальну назву “ринки недосконалої конкуренції”. Найсуттєвішою рисою таких ринкових моделей є здатність учасників тим чи іншим способом впливати на ринкову ціну.

Сьогодні ми розглянемо один із типів ринку – монополію, виробники на якому мають найбільшу ринкову владу.

Характерні ознаки монополії:

1. Весь галузевий випуск здійснює одна фірма. Тому при монополії поняття галузь і фірма є синонімами.

2. Продукція монополіста є унікальною, тобто не має близьких замінників.

3. Потреба в ціновій і неціновій конкуренції відсутня.

4. Монополіст має можливість впливати на ціну, змінюючи обсяг продажу продукції, тобто він є “ціноутворювачем”.

5. Входження на ринок нових фірм блоковано.

Ринок, на якому строго витримуються усі вищеназвані умови, називається чистою монополією. Чисту монополію також можна вважати ідеальною моделлю ринку. Тобто, чиста монополія і досконала конкуренція є крайніми ідеальними елементами спектру ринкових структур, між якими розташовані усі інші реальні моделі ринку.

Однією з передумов виникнення монополії є наявність перешкод (бар’єрів) для входження в галузь для фірм – потенційних конкурентів. Основні бар’єри для виходу на ринок:

1. Виключні права на випуск певної продукції чи надання послуг, отримані від держави у вигляді ліцензії.

2. Патенти та авторські права, які забезпечують правовий захист інноваційних продуктів від несанкціонованого їх використання конкурентами.

3. Власність на пропозицію певного виробничого ресурсу.

4. Економія на масштабі виробництва, яка є характерним явищем для певних галузей.

5. Необхідність великого стартового капіталу.

6. Високі транспортні затрати або взагалі нетранспортабельність окремих товарів і послуг створюють умови для існування місцевих монополій, сфера діяльності яких обмежується окремим регіоном.

7. Нечесна конкуренція.

 

Розрізняють монополії чисті, закриті, відкриті, природні.

Чиста монополія – модель ринку, на якому присутній єдиний виробник продукції. Чиста монополія рідко зустрічається в реальному економічному житті.

Закрита монополія захищена від конкуренції юридичними бар’єрами (ліцензіями, патентами).

Відкрита монополія виникає тоді, коли фірма вперше виходить на ринок з новою продукцією, яка не має ніякого правового захисту.

Природна монополія – це галузь, в якій довгострокові середні витрати досягають мінімуму, коли одна фірма обслуговує ринок загалом. Тобто, природна монополія виникає в тих галузях, в яких мінімально ефективний масштаб виробництва співпадає з галузевим попитом (транспортування газу і електроенергії, постачання води, телефонний зв’язок, залізничний транспорт). В таких галузях конкуренція недоцільна із суспільної точки зору.

Приклади монополій: компанія Де Бірс - видобуток і продаж алмазів, ВО “Іскра” (м.Львів) – лампи розжарювання 25-100 Вт, ВО “Ватра” – деякі види промислових світильників; місцеві підприємства, які надають комунальні послуги – “Тернопільводоканал”, “Тернопільміськгаз”, “Тернопільобленерго”, природні монополії державного масштабу: НАК “Нафтогаз України”, Укрзалізниця, Укртелеком.

 

Попит на продукцію монополіста і його гранична виручка

Оскільки на монопольному ринку діє зі сторони пропозиції лише один учасник, може скластися думка, що фірма-монополіст може встановити будь-яку ціну на свою продукцію. Проте це не так, тому що важливим обмеженням для монополіста є попит на його продукцію. Одноосібна присутність на ринку монополії є причиною того, що крива попиту монополіста є одночасно кривою попиту усього ринку. На рис 10.1а зображена крива попиту монополіста, яка аналітично в оберненій формі має вигляд

.

Обернена функція (inverse Nachfragefunktion) в моделі монопольного ринку німецькою мовою іменується “Preis-Absatz-Funktion” (PAF).

Середня виручка, як і для ринку досконалої конкуренції дорівнює ціні товару і її графік співпадає із кривою попиту.

AR = TR/Q = P(Q) ·Q/Q = P(Q)

Гранична виручка, на відміну від ринку досконалої конкуренції, завжди менша, ніж ціна товару і її графік проходить нижче кривої попиту.

 

Рис. 10.1. Криві попиту, середньої, граничної виручки монополіста

 

Довести попереднє твердження можна продиференціювавши функцію загальної виручки.

Оскільки крива попиту монополіста є спадною, то < 0, а отже гранична виручка завжди буде меншою за ціну.

Якщо функція попиту є лінійною, то можна визначити особливість розміщення лінії MR відносно кривої попиту.

= ((a-bQ)Q)´= (aQ-bQ²)´ = a-2bQ

Як бачимо, гранична виручка є також лінійною функцією, проте її нахил в два рази більший від нахилу кривої попиту. Крива MR пересікає вісь ординат в тій же точці, що і крива попиту, а вісь абсцис в точці, яка є серединою відрізка, кінцями якого є початок системи координат і точка перетину кривої попиту горизонтальної осі.