Вимірювання концентрації шкідливих речовин в повітрі робочої зони

Для вимірювання концентрації газоподібних речовин застосовуються засоби експрес-контролю з індикаторними трубками, комплекти для хімічного контролю повітря, переносні і індивідуальні газоаналізатори (одно- і багатокомпонентні). Універсальний газоаналізатор УГ-2Ю3 призначений для вимірювання значних концентрацій різних газоподібних речовин.

При прокачуванні повітря через індикаторну трубку в останній змінюється кольори порошку.

Для вимірювання концентрації пилу використовуються ваговий і експресний метод. Ваговий метод полягає у визначенні маси пороху, що знаходиться в одиниці об'єму повітря. Для цього об'єм повітря пропускається через фільтр, який зважується до і після вимірювання. Використовується переносна ротаційна установка ПРУ.

Експресний метод базується на застосуванні фотопорохомірів, що оцінюють зменшення світлового потоку при проходженні світла через запилене середовище.

 

Засоби індивідуального захисту від шкідливих речовин.

Засоби індивідуального захисту органів дихання. Поділяються на: протипилові маски-респиратори; протигазові респіратори (від пилу і газу); протигази (що фільтрують і ізолюють).

Засоби індивідуального захисту тіла. Для захисту тіла застосовують спеціальні костюми, халати в кислотно-, полум'я-, ядохімзахисному виконаннях. Для захисту рук застосовують спеціальні рукавиці, гідрофобні або гідрофильні мазі. Для захисту голови - спеціальні каски.

Засоби індивідуального захисту очей. Для захисту очей використовуються спеціальні окуляри, скафандри, особисті захисні щитки.

Весь персонал, що працює зі шкідливими речовинами періодично і попередньо проходить контроль.

Заходи із убезпечення праці при контакті зі шкідливими речовинами передбачають:

- заміну шкідливих речовин у виробництві найменш шкідливими; заміну способів сухої переробки матеріалів, які виділяють пил, - мокрою;

-  випуск кінцевих продуктів у формах, що не виділяють пилу;

- заміну нагрівання електричним, твердого і рідкого палива – газоподібним;

- обмеження вмісту домішок шкідливих речовин у вихідних і кінцевих продуктах;

- застосування прогресивних технологій виробництва (замкнутий цикл, автоматизація, комплексна механізація, дистанційне управління, безперервність процесів виробництва, автоматизований контроль процесів і операцій), яка виключає контакт людини із шкідливими речовинами;

- вибір відповідного виробничого обладнання і комунікацій, які не допускають виділення шкідливих речовин у повітря робочої зони в кількостях, що перевищують ГДК за нормального проведення технологічного процесу, а також правильної експлуатації санітарно – технічного устаткування і пристроїв опалення, вентиляції, водопроводу і каналізації;

- раціональне планування промислових майданчиків, будівель і приміщень;

- застосування спеціальних систем з уловлювання і утилізації шкідливих речовин, очищення від шкідливих речовин технологічних викидів, нейтралізацію відходів виробництва, промивальних і стічних вод;

- застосування засобів дегазації, активних і пасивних засобів запобігання вибухам;

- контроль за вмістом шкідливих речовин в повітрі робочої зони відповідно до вимог стандартів;

- введення в стандарти або технічні вимоги умови на сировину, продукти і матеріали токсикологічних характеристик шкідливих речовин;

- введення даних токсикологічних характеристик шкідливих речовин у технологічні регламенти;

- застосування засобів індивідуального захисту працівників;

- спеціальна підготовка та інструктаж персоналу;

- проведення попередніх та періодичних медичних оглядів осіб, які мають контакти із шкідливими речовинами;

- розробка медичних протипоказань для роботи з конкретними шкідливими речовинами, інструкцій з наданням долікарської та невідкладної допомоги потерпілим при отруєнні.

 

Біологічно небезпечні фактори та захист від них

За статистикою 1997-2003 років серед надзвичайних ситу­ацій природного характеру максимальна кількість та найбіль­ші людські втрати припадають на ситуації медико-біологічно­го характеру, негативна тенденція прояву яких зберігається на наступні роки і прямо залежить від епідемічної та санітарно-гігієнічної ситуації в державі.

Біологічні фактори — небезпечні та шкідливі мікро- та макроорганізми, продукти їх життєдіяльності та життєдіяльності людей.

Біологічні фактори поділяються на дві групи:

1. Природна група – збудники інфекційних захворювань та інвазій у людей, тварин, птахів; природні відходи тваринного світу, продукти розвитку рослин (зокрема, алергенні властивості квітів тощо).

2. Індустріальна група – стимулятори росту, сироватки, білково-вітамінні концентрати, антибіотики, засоби біологічного захисту рослин, фактори промислово-тваринницьких комплексів.

Біологічні фактори виробничого середовища умовно поділяються на 4 групи (табл. 6).

Таблиця 6.