Особливе значення паблік рилейшнз має в кризових ситуаціях,коли потрібно негайно й ефективно застосувати засоби, адекватні ситуації. Цей вид паблік рилейшнз ще називають екстремальним.
Кризова ситуація — це подія, яка сталася і яку вже не змінити, отже, треба негайно розпочати "лікування" інформаційного подання події, оскільки таке інформаційне подання розвивається у незалежній від підприємства площині.
Швидким реагуванням на подію перешкоджають виникненню негативних чуток, з якими важко боротися.
Кризова ситуація є складною з огляду на кілька моментів. Основна складність кризової ситуації — її новизна, тобто це така нова ситуація, до якої підприємство і його керівництво не підготовлені. Відомо, що людина часто приймає неефективне рішення в нових ситуаціях, стрес утруднює розробку і прийняття правильного рішення. Якщо основним правилом роботи в кризовій ситуації є попередня підготовка до кризи, то криза перестає бути новою і несподіваною.
Ще однією складністю кризи є її динамізм. Криза — це подія, під час якої відчувається дефіцит такого ресурсу, як час. У попередню підготовку "часовий" параметр закладається заздалегідь. До того ж динамічний розвиток ситуації можна перемогти або значно знешкодити тільки динамічною поведінкою людей, які беруть участь у ліквідації кризи. Іноді успіх закладений у старанно розроблений попередній план ліквідації або знешкодження кризи.
|
|
Фахівці паблік рилейшнз вважають, що потрібна підготовка кризової паблік рилейшнз — програми з такими складовими:
• ідентифікація сфер ризику;
• запобігання виникненню кризи;
• підготовка до кризи;
• менеджмент кризової ситуації.
Завдяки такій програмі з попередньою ідентифікацією кризових сфер можна взагалі запобігти великій кількості криз, оскільки більшість із них виникає саме через незадовільний менеджмент у широкому розумінні цього слова.
Кризові паблік рилейшнз передбачають такі основні заходи:
• призначення особи, яка користується повагою і довірою у журналістів і в умовах кризи діятиме від імені підприємства;
• створення інформаційного центру з відповідним оснащенням, де репортери зможуть отримувати свіжу інформацію і працювати над своїми матеріалами;
• надання інформації, навіть у ситуації, коли немає змін або вони негативні. Довіра до підприємства збільшується, коли швидко надається як позитивна, так і негативна інформація;
• фіксація всіх запитів журналістів для підготовки якнайповніших відповідей на ці запити.
У разі виникнення екстремальної ситуації найважливішими моментами є такі:
|
|
• негайна реакція;
• забезпечення засобів масової інформації якомога точнішими даними;
• надання повної технічної інформації;
• здійснення всіх можливих заходів в інтересах постраждалих та їхніх родичів.
Важливо зрозуміти, що нічого екстраординарного у плани знешкодження або попередження кризової ситуації не закладається. Для досягнення успіху в цій ситуації найважливішим аспектом є розуміння кризи, яке виявляється в тому, що до таких ситуацій готуються, їх планують, тренують персонал, запобігають виникненню і, вживаючи заходів знешкодження, досягають позитивних результатів.
Висновки
Термін „громадськість” використовується щодо групи людей, котрі:
а) стикаються з якоюсь проблемою;
б) розходяться в думках стосовно підходу до вирішення цієї проблеми;
в) вступають у дискусію, присвячену цій проблемі" (Влумер).
Діяльність ПР не спрямована на громадськість у цілому. Вона поширюється на ретельно відібрані групи людей, котрі є сегментами громадськості в цілому.
Основні причини, у зв'язку з якими слід виділяти групи громадськості, такі:
а) ідентифікувати всі групи людей, котрі належать до ПР-програми;
б) встановлювати пріоритети в рамках бюджету й ресурсів;
в) відбирати мас-медіа й техніку впливу;
г) готувати повідомлення в прийнятному й ефективному вигляді.
"Оскільки прихована функція громадської думки як соціального контролю, мета якої - інтеграція суспільства та забезпечення достатнього рівня згоди, не є усвідомленою й навмисною, багатьох вона не задовольняє. Може бути, коли-небудь все ж удасться переконати інтелектуалів, що громадська думка чинить тиск на індивідуальне з метою підкорити його. Це дало б можливість перетворити приховану функцію громадської думки на явну. Іншими словами, громадська думка буде розглядатися як необхідна суспільна сила" (Ноель-Нойман) [10, с. 23].
Усі визначення ПР (а число їх сягає вже п'ятисот) акцентують різні характеристики, але всіх їх об'єднує одне - це взаємовідносини між організацією і громадськістю. Тому ПР ми перекладаємо то як "зв'язки з громадськістю", то як "комунікації з громадськістю". При цьому часто використовуються визначення, що приховують істинну суть. Це формулювання на кшталт "гармонізація відносин" і т. ін. Однак ніхто не стане платити гроші заради міфічного благополуччя кого б там не було, тому більш відвертими є визначення, які говорять про те, що ПР працюють з клієнтами з метою створення комунікативних стратегій і повідомлень для передачі їх цільовій аудиторії, щоб переконати її зробити дещо сприятливе для клієнтів. У такому разі стає зрозумілою витрата часу і грошей, характерна для ПР.
Список використаних джерел:
1. Бебик В. М. Інформаційно-комунікаційний менеджмент у глобальному суспільстві: психологія, технології, техніка паблік рилейшнз: Монографія. -К., 2005. -437, с.
2. Блэк, Сэм. Введение в паблик рилейшнз: Пер. с англ./ Сэм Блэк,. -Ростов-на-Дону: Феникс, 1998. -317 с.
3. Блэк, Сэм. Паблик рилейшнз. Что это такое. -М.: Новости: Сов.-австр. предприятие "АСЭС-Москва", Б.г. (1990). -239 с.
4. Варшавская Е. О тенденциях развития Паблик Рилейшнз // Маркетинг. -2002. -№ 5. - С. 62-69
5. Гурская Н. "Паблик рилейшнз" как основной метод формирования престижной репутации в политике и бизнесе // Маркетинг и реклама. -2000. -№ 5-6. - С. 22-23
6. Королько В. У пошуках теорії мультикультурних паблик рілейшинз // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. -2002. -№ 3. - С. 28-41
7. Куліш А. Publiс relations для громадських (недержавних) організацій: Практичні поради на щодень. -Київ, 2001. -80 с.
8. Мендісабаль Л. Феномен паблісіті як фактор розвитку сучасних методів та технологій прийняття управлінських рішень // Вісник Української Академії державного управління при Президентові України. -2000. -№ 4. - С. 303-307
9. Моисеев В. А. Паблик рилейшнз: Теория и практика. -К.: ВИРА-Р, 1999. -373, с.
10. Почепцов Г. Г. Паблик рилейшинз для профессионалов. -К.: Рефл-бук: Ваклер, 1999. -622 с.