Мораль — це система поглядів і уявлень, норм і оцінок, що регулюють поведінку людей

Оволодіння знаннями про правила і норми поведінки в суспільстві, усвідомлення сутності моральних понять формування моральних почуттів і переконань, умінь і навичок моральної поведінки — це завдання морального виховання.

До загальнолюдських морально-духовних цінностей належать набуті попередніми поколіннями, незалежно від расової, національної приналежності, надбання, що визначають основу поведінки й життєдіяльності окремої людини або певних спільнот.

Національні морально-духовні цінності — це історично зумовлені та створені певним етносом погляди, переконання, традиції, звичаї та ін., які характеризують певні національні прояви, своєрідність у поведінці і є основою соціальної діяль­ності людей окремої національної групи.

Екологічне виховання — це цілеспрямований вплив на особистість, з метою оволодіння вихованцем знаннями про відносини людини з природним середовищем, формування моральної відповідальності за збереження природного довкілля і розумного співіснування з ним.

Культура поведінки — це система повсякденної поведінки особистості, що відповідає нормам і правилам суспільної моралі та характеризується умінням знаходити правильний стиль спілкування з оточуючими людьми.

Статеве виховання — це процес оволодіння підростаючим поколінням моральною культурою у сфері взаємин статей, формування у нього потреб керуватися у стосунках осіб протилежних статей нормами моральності.

Правове виховання — це процес оволодіння знаннями, поглядами, переконаннями про права і обов'язки людини, вироблення вмінь, звичок поведінки відповідно до правових норм, формування нетерпимості до правопорушень, прагнення боротися з цим явищем.

Змістом морального виховання є  ф ормування моральних якостей особистості.

Компоненти морального виховання.

Знання людини про норми та правила суспільної моралі, моральні почуття й переконання, звичка моральної поведінки.

Шляхи морального виховання: Виховання в родині, виховання в дошкільних закладах освіти, виховання в закладах середньої освіти, позашкільна освіта, виховання в вищих закладах освіти, самоосвіта.

Наведене висловлювання

«Ти живеш серед людей, не забувай, що кожен твій вчинок, кожне твоє бажання позначається на людях, що тебе оточують. Знай, що є межа між тим, що тобі хочеться, і тим, що можна. Роби все так, щоб людям, які тебе оточують, було добре.» належить В.О. Сухомлинському.

Естетичне виховання

Наука про прекрасне та його роль у житті людини, про загальні закони художнього пізнання дійсності, розвитку мистецтва – це естетика.

Естетичне виховання – це процес розвитку у людини почуття прекрасного, формування умінь і навичок творити красу в навколишній дійсності, вміти відрізняти красиве від потворного, жити за законами духовної краси.

Естетичний смак - стійке, емоційно-оціночне ставлення людини до прекрасного, розуміння людиною краси

Естетичні почуття - це специфічне переживання, викликане внаслідок сприймання людиною естетики навколишнього світу.

Естетична діяльність - це різновид людської практики, що полягає у створенні прекрасного в побуті, поведінці, професії.

Мистецтво, природа, предметне середовище, праця людей – це засоби естетичного виховання.

Педагог, який розглядав естетичне виховання як шлях до моральної вихованості особистості «Я б назвав красу гімнастикою душі – вона вправляє нам дух, нашу совість, наші почуття та переконання» Сухомлинський.

Процес розвитку у людини почуття прекрасного, формування умінь і навичок творити красу в навколишній дійсності, вміти відрізняти красиве від потворного, жити за законами духовної краси. (Естетичне виховання).

Завдання естетичного виховання: Формування уміння розрізняти красиве і потворне, розвиток почуття прекрасного, оволодіння уміннями і навичками творити прекрасне, жити за законами духовної краси.

Методологічною основою естетичного виховання є   естетика.

Значення естетичного виховання полягає в тому, що як складова процесу формування гармонійно розвиненої особистості, воно розвиває почуття, творчі здібності людей, що реалізовуються у науці, мистецтві, праці, побуті та спілкуванні.

Естетичний смак — це стійке, емоційно-оціночне ставлення людини до прекрасного, що носить вибірковий, суб'єктивний характер.

Естетичний ідеал – уявлення людини про красу, в основі яких лежать критерії, за якими вона оцінює ті чи інші явища, предмети дійсності.

Естетичне почуття — це специфічне переживання, викликане внаслідок сприйняття людиною естетичної своєрідності навколишньої дійсності: красивого і потворного, величного й низького, трагічного і комічного.

Естетична діяльність — це різновид людської практики, що полягає у створенні естетичних цінностей.

Мистецтво, природне середовище, предметне середовище, праця людей — це. засоби естетичного виховання

В.О. Сухомлинський розглядав естетичне виховання як шлях формування моральної культури особистості?

Система позакласної виховної роботи з естетичного виховання, вивчення навчальних предметів, естетика спілкування, естетика шкільних приміщень та навчального обладнання, естетика навчальної праці школяра.

Трудове виховання

Навчальна праця, побутова праця, суспільно корисна праця, продуктивна праця — це. види. дитячої праці

Побутова праця передбачає догляд за собою, своїм житлом, місцем роботи.

П родуктивна праця – це вид праці, що передбачає виконання трудових операцій, спрямованих на створення цінностей, в результаті чого особистість отримує матеріальну допомогу.

Н авчальна праця спрямована на оволодіння знаннями, уміннями, навичками, розвиток творчої діяльності

Завдання економічного виховання передбачають ознайомлення дітей з основами ринкової економіки, формування розумних матеріальних потреб, виховання дбайливого господаря, озброєння навичками економічних взаємин.

Автором виховної системи, в основі якої лежить поєднання суспільно корисної, продуктивної, навчальної праці є Макаренко.

Трудове виховання передбачає формування любові до праці, розвиток практичних умінь та навичок в різних видах праці, виховання поваги до людей праці та результатів їх діяльності.

Цілеспрямована діяльність педагога, що передбачає надання допомоги вихованцеві у правильному виборі професії – це профорієнтація.

З авдання трудового виховання: виховання любові до праці, поваги до людей праці та результатів їхньої діяльності, оволодіння уміннями й навичками з різних видів трудової діяльності, спонукання до свідомого вибору професії.

Навчальна праця, побутова праця, суспільно корисна праця, продуктивна праця — це види дитячої праці.