Звичка — це схильність людини до відносно усталених способів дій

Почуття — це процеси, в яких відображено емоційно-почуттєву сферу духовного світу людини, її суб'єктивне переживання подій і емоційне ставлення до навколишньої дійсності.

Виховання у широкому соціальному значенні - це процес передачі накопиченого соціально-культурного, морально-ціннісного досвіду старшого покоління молодшому з метою підготовки до життя.

Самовиховання - це систематична і цілеспрямована діяльність особистості, спрямована на формування і вдосконалення власних позитивних якостей та подолання негативних.

Перевиховання - вплив на дитину з метою гальмування негативних проявів поведінки, набутих в наслідок несприятливих умов виховання, й формування позитивних якостей особистості.

Виховання - цілеспрямований вплив вихователя на вихованця з метою формування у нього бажаних со­ціально-психічних і фізичних якостей особистості.

Концепція національного виховання як державний документ визначає мету, зміст та напрямки національного виховання

М отиви виховання – це спонукальні причини дій і вчинків людини

М ета виховання – наперед визначенні результати, яких намагаються досягти в процесі виховання.

Розумове виховання передбачає реалізацію завдань:

- оволодіння системою знань, умінь та навичок;

- формування наукового світогляду;

- оволодіння методами пізнавальної діяльності;

- розвиток інтелектуальних можливостей

Естетичне виховання, передбачає реалізацію завдань:

a. формування почуття прекрасного;

b. виховання стійких оцінних критеріїв до творів мистецтва;

c. оволодіння вміннями творити прекрасне в житті.

Трудове виховання, передбачає реалізацію завдань:

- виховання поваги до людей праці та результатів їх діяльності;

- оволодіння уміннями та навичками трудової діяльності;

- формування соціально-психологічної готовності до праці;

- підготовка до вибору професії.

Фізичне виховання, що передбачає реалізацію завдань:

- створення оптимальних умов для формування здорового організму людини;

- тренування та загартування організму;

- формування санітарно-гігієнічних умінь та навичок.

Виховання у широкому педагогічному значенні – це процес цілеспрямованого формування людини як особистості в умовах спеціально організованої виховної системи.

Закономірності та принципи виховання

Принципи виховання — це основа, вихідні положення, які визначають зміст, форми, методи, засоби і при­йоми виховного процесу.

 «Народність, природовідповідність, гуманізація, демократизація, диференціація індивідуалізація виховного процесу – це принципи виховання.

Одне із завдань педагога — бачити неповторність, творчу індивідуальність кожної дитини, виявляти, розкривати, плекати у неї неповторний індивідуальний талант. Тому кожен педагог, вихователь повинен знати і враховувати індивідуальні особливості дітей, їх фізичний розвиток, темперамент, риси характеру, волю, мислення, пам'ять, почуття, здібності, інтереси, щоб, спираючись на позитивне, усувати негативне в їх діяльності та поведінці.- принцип природовідповідність

Поведінка людини — це її свідомість у дії. Як суспільний продукт, свідомість формується в процесі суспільної практичної діяльності людини, її щоденних дій та вчинків.Особливе значення полягає в тому, щоб світогляд набув для кожного учня суб'єктивного смислу, став переконанням, поєднанням зі знаннями і практичними діями. – принцип