Структурний аналіз кінематичної схеми важільного механізму 7 страница

1 2 3 4 5 6 7

5. Частота обертання двигуна ;

6. Коефіцієнт корисної дії ;

7. Числа зубів планетарного редуктора ; .

Діаграму зусилля різання наведено на рис. 1, б.

Відповідь на запитання необхідно надати у наступному вигляді:

І. ; формула будови ___________; клас механізму _____.

ІІ. ; ; ; ; ; ; .

ІІІ. ; ; .

КОМПЛЕКСНА КОНТРОЛЬНА РОБОТА

Варіант № 31

Довбальний верстат (рис.1, а) складається з важільного механізму, передачі П та електродвигуна М. Важільний механізм, у свою чергу, складається з кривошипа 1,, каменя куліси 2, куліси 3, шатуна 4, різцевої призми 5. Механізм передачі (рис.1, в) складається з послідовно з`єднаних між собою планетарного редуктора та відкритої передачі.

в)

Рис. 1. Кінематична схема машинного агрегату (а), механічна характеристика зовнішніх навантажень (б) та схема передаточного механізму (в)

Необхідно виконати:

I. Структурний аналіз схеми важільного механізму і визначити:

a) ступінь рухомості ;

b) клас механізму за Асуром – Артоболевським.

II. Кінематичне дослідження механізму передачі, в якому обчислити:

a) загальне передаточне відношення від електродвигуна до кривошипа (рис.1, в);

b) невідоме число зубів планетарного редуктора, використовуючи умову співвісності;

c) передаточне відношення планетарного редуктора;

d) передаточне відношення відкритої передачі.

Підібрати числа зубів , , виходячи з умови відсутності підрізу меншого колеса. Прийнявши або , заокруглити отримане число зубів до найближчого цілого числа таким чином, щоб відхилення нового значення передаточного числа відкритої передачі не відрізнялось від розрахункового більш, ніж на 4%.

III. Кінетостатичний аналіз і визначити:

a) корисну потужність , Вт;

b) середній за цикл момент на кривошипі 1 – , ;

c) силу різання .

Вихідні дані:

1. Зусилля різання ;

2. Хід різця ;

3. Висота деталі ;

4. Кількість подвійних ходів ;

5. Частота обертання двигуна ;

6. Коефіцієнт корисної дії ;

7. Числа зубів планетарного редуктора ; ; .

Діаграму зусилля різання наведено на рис. 1, б.

Відповідь на запитання необхідно надати у наступному вигляді:

І. ; формула будови ___________; клас механізму _____.

ІІ. ; ; ; ; ; ; .

ІІІ. ; ; .

КОМПЛЕКСНА КОНТРОЛЬНА РОБОТА

Варіант № 32

Поздовжньо – стругальний верстат (рис.1, а) складається з важільного механізму, передачі П та електродвигуна М. Важільний механізм у свою чергу складається з кривошипа 1, каменів куліси 2 і 4, куліси 3 та різцевої призми 5. Механізм передачі (рис.1, в) складається з послідовно з`єднаних між собою планетарного редуктора та відкритої передачі.

в)

Необхідно виконати:

IV. Структурний аналіз схеми важільного механізму і визначити:

c) ступінь рухомості ;

d) клас механізму за Асуром – Артоболевським.

V. Кінематичне дослідження механізму передачі, в якому обчислити:

e) загальне передаточне відношення від електродвигуна до кривошипа (рис.1, в);

f) невідоме число зубів планетарного редуктора, використовуючи умову співвісності;

g) передаточне відношення планетарного редуктора;

h) передаточне відношення відкритої передачі.

VI. Кінетостатичний аналіз і визначити:

d) корисну потужність , Вт;

e) середній за цикл момент на кривошипі 1 – , ;

f) потужність електродвигуна М – , Вт.

Вихідні дані:

8. Зусилля різання ;

9. Хід різця ;

10. Ширина деталі ;

11. Кількість подвійних ходів ;

12. Частота обертання двигуна ;

13. Коефіцієнт корисної дії ;

14. Числа зубів планетарного редуктора ; .

Діаграму зусилля різання наведено на рис. 1, б.

Відповідь на запитання необхідно надати у наступному вигляді:

І. ; формула будови ___________; клас механізму _____.

ІІ. ; ; ; ; ; ; .

ІІІ. ; ; .

Критерії оцінки виконання комплексної контрольної роботи з ТММ

Комплексна контрольна робота з теорії механізмів і машин проводиться у відповідності з наказом ректора у письмовій формі. Студент повинен розв’язати задачі ККР та надати у розгорнутій формі відповіді на всі її запитання.

Оцінка знань проводиться на підставі перевірки письменної відповіді студента та його усних пояснень і відповідей на запитання ККР. Викладач виставляє оцінку, використовуючи критеріальну систему, наведену у таблиці.

№ п/п	Розділ комплексної контрольної роботи	Оцінка відповіді у балах
№ п/п	Розділ комплексної контрольної роботи	Повна відповідь	Неповна відповідь, або розв’язок з помилками
1.	Структурний аналіз	1,0	0,5 – 0,75
2.	Кінематичний аналіз передаточного механізму	2,5	1,25 – 2,0
3.	Силовий аналіз або динамічне дослідження машинного агрегату	1,5	0,75 – 1,0
Сума балів

Сума балів округляється з точність до однієї десятої. Оцінка виставляється при сумі балів:

– ”відмінно” – 4,7¼5,0;

– ”добре” – 3,5¼4,6;

– ”задовільно” – 2,5¼3,4.

Невірна відповідь на будь-яке запитання або невірний розв’язок розділу ККР оцінюється у 0 балів. При нульової оцінці двох розділів студент одержує незадовільну оцінку. На виконання ККР відводиться час протягом двох навчальних годин. Якщо студент не встигає виконати ККР у відведений час, він також одержує незадовільну оцінку.

ПЕРЕЛІК

довідкової літератури, якою дозволяється користуватися студентам при виконанні комплексної контрольної роботи з дисципліни

“Теорія механізмів і машин”

1. Теория механизмов и машин: Учеб. для втузов/К.В. Фролов, С.А. Попов, А.К. Мусатов и др.; Под ред. К.В. Фролова. – М.: Высш. шк., 1987. – 496С.

2. Артоболевский И.И., Эдельштейн Б.В. Сборник задач по теории механизмов и машин. – М.: Наука, 1975. – 256с.

3. Кипреев Ю.Н. Конспект лекций по кинематике и динамике судовых механизмов. – Учеб. пособие. – Николаев, НКИ, 1981. – 48с.

4. Кіпрєєв Ю.М. Комплексні задачі з прикладної механіки. – Миколаїв: УДМТУ, 2001. – 120С.

5. Кіницький Я.Т. Короткий довідник з теорії механізмів і машин для студентів інженерно-технічних спеціальностей. – Хмельницький: ТУП, 2002. – 50С.

Зразок виконання ККР

КОМПЛЕКСНА КОНТРОЛЬНА РОБОТА

Варіант № 34

Довбальний верстат (кінематична схема на рис. а) складається з важільного механізму, передачі П та електродвигуна М. Важільний механізм у свою чергу складається з корби 1, каменя куліси 2, куліси 3, гонка 4, різцевої призми 5. Механізм передачі (кінематична схема на рисунку в) складається з послідовно з`єднаних між собою планетарного редуктора та відкритої передачі.

Необхідно виконати:

І. Структурний аналіз схеми важільного механізму і визначити:

а) ступінь рухомості ;

б) клас механізму за Асуром – Артоболевським.

ІІ. Кінематичне дослідження механізму передачі, в якому обчислити:

а) загальне передаточне відношення від електродвигуна до корби (рис.1, в);

б) невідоме число зубів планетарного редуктора, використовуючи умову співвісності;

в) передаточне відношення планетарного редуктора;

г) передаточне відношення відкритої передачі.

Підібрати числа зубів , з умови відсутності підрізу меншого колеса. Прийнявши або , округлити отримане число зубів до найближчого цілого числа таким чином, щоб нове значення передаточного числа відкритої передачі не відрізнялось від розрахункового більш, ніж на 4%.

ІІІ. Кінетостатичний аналіз і визначити:

а) корисну потужність , Вт;

б) середній за цикл зрівноважуючий момент на кривошипі 1 – , ;

в) потужність електродвигуна М – , Вт.

Вихідні дані:

1. Зусилля різання ;

2. Хід різця ;

3. Висота деталі ;

4. Кількість подвійних ходів ;

5. Частота обертання двигуна ;

6. Коефіцієнт корисної дії ;

7. Числа зубів планетарного редуктора ; ; .

Діаграму зусилля різання наведено на рис. 1, б.

Розв’язок

Структурний аналіз кінематичної схеми важільного механізму

1.1 Розрахунок ступеню рухомості.

Важільний механізм (рис. а) має 5 рухомих ланок, n = 5. Усі ланки утворюють поміж собою п`ять шарнірів у точках O,A,B,C і D, дві поступальні пари у точках A та E. Ці кінематичні пари належать до п`ятого класу, тому p ₅ = 7. За формулою Чебишева підрахуємо ступінь рухомості:

W = 3 n – 2 p ₅ – p ₄ = 3·5 – 2·7 = 1.

1.2 Визначення класу механізму.

Послідовно виконуємо структурний аналіз механізму (рис.1). З цієї мети по-перше відділяємо структурну групу з ланок 5 і 4 (рис.2). Після ії відокремлення у залишковому

кінематичному ланцюгу (рис.3) зберігається колишній ступінь рухомості W = 3 n – 2 p ₅ – p ₄ = =·3 – 2·4 = 1. Це вказує на слушність відокремлення групи, яка є групою другого класу другого виду. Від залишкового механізму відділяється наступна група з ланок 2 і3 3 3 (рис.4,а).