Експеримент у методиці навчання іноземних мов. Структура методичного експерименту. Фази експерименту. Гіпотеза методичного експерименту

Експеримент – науково поставлений дослід, заснований на вивченні варіювання явища, що досліджується, при можливому урівноваженні всіх інших факторів.

Реалізація Е пов’язана з висуненням гіпотези. Гіпотеза – таке припущення, котре містить нові, ще не перевірені наукою твердження, які можуть бути перевірені за допомогою вже відомих або нових, запропонованих дослідниками меодів. Як правило, гіпотеза перевіряється в ході експерименту або дослідного навчання. Гіпотеза не повинна містити суперечностей, у ній має бути чітко визначено, яким чинним положенням науки вона відповідає і що несе в собоі нового – такого, що потребує доведення. Г. повинна мати пояснювальний характер – розкривати внутрішні механізми, існуючий зв'язок явищ.

Види експериментів визначаються за трьома ознаками: 1) значущість дослідження – розвідувальний /базовий Е., 2) умовами проведення – природний /лабораторний, 3) складністю організації – односерійний /багатосерійний. Одно факторний /багатофакторний, прямий /перехресний.

Розвідувальний – зазвичай односерійний, подібний до ПН. Основний – природний, тобто у звичайному навчальному процесі. Лабораторний – у штучних умовах. Природний може проводитися лише тоді, коли розроблена методика його проведення і підготовлені експериментальні матеріали.

Складники експерименту:

5) Варійовані змінні величини, до яких відноситься все те, що в ході експерименту цілеспрямовано змінюється

6) Не варійовані змінні величини групи А (суб’єктивні не варійовані): з одного боку – це особистісні характеристики учня, з іншого – особистісні характеристики вчителя;

7) Не варійовані змінні величини Б (об’єктивно не варійовані) – все, що залишається незмінним у дослідженні – склад групи, мовний і мовленнєвий матеріал, засоби навчання)

8) Фінальні змінні величини, кінцеві дані експерименту, які можуть бути використані як вихідні величини для їх подальшого опрацювання.\

Фази експерименту:

1) Організація – визначення цілей, розробка гіпотези, підготовка матеріалів, відбір учасників

2) Реалізація – проведення Е., складається з кількох компонентів – передекспериментального зрізу, експериментального навчання, післяекспериментального зрізу

3) Констатація – виявити кількісні та якісні характеристики результатів дослідження. Компоненти: обробка результатів, формулювання висновків

4) Інтерпретація – пояснення причин отриманих результатів і доведення їх надійності. Компоненти: аналіз даних, формулювання методичних рекомендацій.