Теми практичних занять

1 2 3 4

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Глухівський національний педагогічний університет

Імені Олександра Довженка

Кафедра психології

«ЗАТВЕРДЖУЮ»

Завкафедри психології

_________________________

КОМПЛЕКС ЗАВДАНЬ ІЗ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

«ПСИХОЛОГІЯ ВИЩОЇ ШКОЛИ»

(практичні заняття, ІРС, СРС)

Галузь знань: 01 Освіта; 23 Соціальна робота; 05 Соціальні та поведінкові науки; 07 Управління та адміністрування

Спеціальність: 012 Дошкільна освіта Спеціалізація: Організатор дошкільної освіти, 013 Початкова освіта, 014.03 Середня освіта (Історія), 014.01 Середня освіта (Українська мова і література), 014.11 Середня освіта (Фізична культура) Спеціалізація: Методика спортивно-масової роботи; Методика туристичної роботи; 014.05 Середня освіта (Біологія) Спеціалізація: Природознавство; 014.04 Середня освіта (Математика) Спеціалізація: Інформатика; 014.08 Середня освіта (Фізика) Спеціалізація: Інформатика, 014.10 Середня освіта (Трудове навчання та технології) Спеціалізація: Інформатика; 015.18 Професійна освіта (Технологія виробництва і переробки продуктів сільського господарства), 015.17 Професійна освіта (Технологія виробів легкої промисловості), 015.01 Професійна освіта (Будівництво); 231 Соціальна робота Спеціалізація: Практичний психолог у закладах освіти; 053 Психологія; 073 Менеджмент

Статус: нормативна, цикл фундаментальної, природничо-наукової та загальноекономічної підготовки

Шифр ОПП: ПП 1.2.2

Факультет: дошкільної освіти, початкової освіти, філології та історії, природничої і фізико-математичної освіти, технологічної і професійної освіти, педагогіки і психології

Кафедра: психології

Затверджено на засіданні кафедри психології

(протокол № 2 від 31.08.2016 р.).

РОЗРОБНИК ЗАВДАНЬ проф. В.М. Поліщук

Викладачі: _____________________________________ Т.О. Пономаренко

_____________________________________ асистент І.Є.Носова

Глухів

Н.р.

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Зміст психології вищої школи передбачає з’ясування основних соціальних тенденцій (механізми міжособистісної взаємодії, вікової особливості засвоєння інформації тощо) у навчальному процесі вищого навчального закладу, що дозволило б мінімізувати інтелектуальні та фізичні затрати суб’єктів навчання і виховання (викладачів, студентів, навчально-допоміжного персоналу) для досягнення максимального навчального результату.

У вивченні навчальної дисципліни студентами-магістрантами, як потенційним резервом професорсько-викладацького складу, передбачається творче засвоєння матеріалу з можливістю власного продукування ідей:

1) лекційного курсу, який спрямований на висвітлення основних змістових напрямів матеріалу;

2) практичних занять, спрямованих на закріплення інформації лекційного курсу та самостійно опрацьованого матеріалу;

3) окремого матеріалу для самостійного опрацювання (СРС), який, як правило, не розглядається на лекційних і практичних заняттях;

4) індивідуальної роботи (ІРС), спрямованої на виконання проблемного завдання, результати якого відзначаються науковою новизною та прикладним застосуванням.

Рівень засвоєння та творчого застосування матеріалу майбутнім фахівцем названих чотирьох інформаційних сегментів на оцінку «добре» чи «відмінно» вказує на його конкурентноспроможність у системі вищої освіти.

У цьому смисловому контексті м етою і завданнями навчальної дисципліни є:

Мета навчальної дисципліни:

1) з’ясування змісту типових і нетипових тенденцій (організаційних, комунікаційних, професійно-мотиваційних тощо) в начально-виховному процесі вищого навчального закладу як необхідних умов мінімізації та оптимізації інтелектуальних та фізичних затрат усіх суб’єктів взаємин (викладачів, студентів, навчально-допоміжного персоналу) для досягнення ними максимального професійного результату в оволодінні навчальним матеріалом, що залежно від індивідуального соціального професійного статусу виявляється у взаємному професійному задоволенні, самоствердженні, самовизначенні, самоаналізі, постійному самовдосконаленні; 2) усвідомлення значущості теоретико-методологічних і теоретико-методичних засад змісту «Психології вищої школи» в системі психологічного знання, певного напряму підготовки та розвиток компетентних умінь використовувати їх в практиці педагогічної діяльності в умовах організованих та неорганізованих чинників соціального впливу з постійним наступним аналізом та прогнозуванням потенційних результатів.

Основні завдання навчальної дисципліни :

1) з’ясування структури предмета «Психологія вищої школи» та встановлення системи міждисциплінарних зв’язків; 2) засвоєння теоретико-методологічних і теоретико-методичних засад; 3) встановлення психологічних закономірностей навчання і виховання у вищому навчальному закладі; 4) вивчення і розробка вікових і статевих типологічно-індивідуальних характеристик викладачів та студентів; 5) систематизація наявного інформаційного масиву з психології вищої школи та його встановлення його значення для професійного розвитку.

Прогнозовані результати:

А. Стратегія – формування в суб’єктів навчання (ОКР «Магістр»), як потенційних викладачів вищої школи, провідних складових професійної педагогічної майстерності − академічної, психологічної та методичної підготовки.

Б. Основні очікування: 1) професійне самовизначення особистості студента-магістранта; 2) професійна спрямованість у студентів-магістрантів працювати у системі вищої школи (системи освіти – в цілому) на засадах доказового і результативного особистісно-орієнтованого підходу; 3) професійна переконаність у значущості людського (суб’єктивного) фактора в оволодінні будь-яким навчальним матеріалом та досягненням комфортних взаємин в різноплановій системі міжособистісних взаємин:

1.3. Згідно з вимогами освітньо-професійної програми студенти повинні:

знати:

1) теоретико-методологічні аспекти «Психології вищої школи» (вихідна термінологія, структура предмета, завдання, принципи, потенційні напрями розвитку);

2) теоретико-методичні аспекти «Психології вищої школи» (методи і прийоми викладання навчального матеріалу, психологія управління групою, психологія виховного впливу);

3) психологія викладачів, студентів, навчально-допоміжного персоналу як професійних суб’єктів активної міжособистісної взаємодії;

вміти:

1) дотримуватися доказового і прогностичного теоретико-методологічного підходу у вивченні та реалізації змісту «Психології вищої школи»;

2) впроваджувати теоретико-методичні аспекти «Психології вищої школи» (методи і прийоми викладання навчального матеріалу, психологія управління групою, психологія виховного впливу);

3) аналізувати особливості міжособистісної взаємодії усіх суб’єктів навчання і виховання вищої школи;

4) формувати власний ефективний стиль педагогічної діяльності, який базується на взаємній компетентності, доброзичливості та вимогливості.

На вивчення навчальної дисципліни відводиться 72 години (2 кредити ЕСТS).

Передбачається виконання двох модульних робіт: 1-ша (за підсумками 1-го змістового модуля), 2-га (за підсумками 2-го змістового модуля), а також комплексної контрольної роботи.

Підсумковий іспит – екзамен.

ТЕМИ ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ.

(денна форма навчання)

Основні методичні рекомендації:

1. Уважно ознайомтесь з переліком літератури, яка пропонується до використання у підготовці до практичних занять.

2. Зверніть увагу, що література умовно розділена на основну та допоміжну (в основній літературі зосереджений домінуючий інформаційний масив; водночас окремі питання можна знайти лише в допоміжній літературі).

3. Творчо використовуйте конспект лекцій. Пам’ятайте, що викладач не ставить за мету деталізованого викладку матеріалу. Його завдання: спрямувати Вас на самостійний навчально-науковий пошук на основі виокремлення його основних напрямів.

4. Ознайомтесь зі змістом вихідних понять та термінологічного словника.

5. Виокремлюйте базовий інформаційний зміст у кожному питанні практичного заняття.

6. Визначайте для себе проблемні аспекти змісту окремих питань, на які Ви не змогли знайти відповіді, щоб запропонувати їх для обговорення студентам або поставити викладачу.

7. За потреби складайте короткий план відповіді на питання або тези.