Система національних рахунків (СНР). Співвідношення основних показників СНР

Предмет, метод та функції макроекономіки.

Макроекономіка-фундаментальна наука, яка досліджує механізми функціонування та розвитку національної економіки як єдиної цілісної системи.

Предмет макроекономіки - великомасштабні економічні процеси і явища. Макроекономіка спирається на сукупність макроекономічних явищ.

Макроекономічний погляд на економіку країни передбачає необхідність розрізняти насамперед те, що характеризує її секторний склад та виконує роль макроекономічних суб’єктів: домашні господарства, підприємства, державу, решта світу. Об’єднання перших двох секторів формує приватну закриту економіку, а об’єднання приватної економіки і державних установ породжує ширший агрегат-змішану закриту економіку. Якщо до змішаної закритої економіки додати сектор «решта світу», то отримаємо відкриту економіку.

Мета макроекономіки-дослідження взаємозв’язків між макроекономічними агрегатами.

Основне завдання макроекономіки - аналіз конкретних макроекономічних агрегатів, параметрів та показників.

Функції макроекономіки:

1)               Теоретико-пізнавальна

2)               Прикладна або практична

3)               Світоглядна.

4)               Прогностична.

5)               Виховна

6)               Методологічна

Позитивна макроекономіка вивчає факти й уникає суб’єктивних оцінок. ЇЇ роль полягає в тому, щоб сформулювати наукові уявлення про фактичну поведінку економіки. Макроекономіку, що виконує прикладну функцію, називають нормативною.

Позитивна макроекономіка вивчає те, що в дійсності існує, тоді як нормативна макроекономіка виражає суб’єктивні уявлення про те, що має бути і як цього досягти.

Світоглядна функція - формування сучасного макроекономічного мислення і культури.

Виховну - виховання макроекономічного мислення.

Прогностичну - прогнозування розвитку економічної системи.

Методологічна - макроекономіка як складова економічної теорії є теоретичним фундаментом для цілого ряду економічних наук і навчальних дисциплін.

 Методи

1.Загальононаукові – поєднання історичного і логічного методів, наукова абстракція, аналіз та синтез, дедукція

2.Спецефічні

А)агрегування – це вираження ек. Процесі через складні поняття та показники, наприклад, ВВП, сукупний попит

Б)Макромоделювання – вираження ек. Процесів у спрощеному абстрактному вигляді, у вигляді графіків, формул, схем, таблиць.

 

Методологія макроекономіки. Макроекономічне моделювання.

Метод макроекономіки – це сукупність методів, які використовує дана наука.

 

Методи

1.Загальононаукові – поєднання історичного і логічного методів, наукова абстракція, аналіз та синтез, дедукція

2.Спецефічні

А)агрегування – це вираження ек. Процесі через складні поняття та показники, наприклад, ВВП, сукупний попит

Б)Макромоделювання – вираження ек. Процесів у спрощеному абстрактному вигляді, у вигляді графіків, формул, схем, таблиць.

Особливе місце аналізу займає економічне моделювання.

Макроекономічні категорії – усі логічні поняття, які в теоретичній абстрактній формі виражають реально існуючі економічні відносини на рівні національної економіки.

Модель – це спрощена картина реальності, абстрактне узагальнення фактичної поведінки досліджуваних явищ. Застосовуються моделі різних типів: графічні, математичні, схематичні. У процесі моделювання головним є не тип моделі, а її здатність адекватно відобразити взаємозв’язки в реальній економіці.

Макроекономічна модель – це певна абстрактна система, цілісна сукупність найсуттєвіших ознак і властивостей макроекономічних процесів і явищ; це імітування певного реально існуючого макроекономічного об’єкта на спеціально побудованому аналогові у вигляді математичних рівнянь або графіку.

У макроекономіці найбільше застосовуються математичні та графічні моделі. Крива може мати додатний або відємний нахил. Якщо нахил є додатним, то це свідчить про пряму залежність між змінними моделями, якщо відємним – про обернену залежність між ними. У першому випадку крива набуває вигляду висхідної лінії, у другому спадної.

Умови вирогідності макроекономічної моделі:

- відображення або аналогія – модель повинна відображати основні, найсуттєвіші ознаки та риси оригіналу.

-репрезентативність – модель повинна бути абстрактним замінником об’єкта- оригінала.

-екстраполяція- вивчення моделі повинно давати повну інформацію, нові знання про об’єкт-оригінал.

Результати макроекономічного моделювання значною мірою залежать від того, який період часу охоплює модель. В макроекономіці розрізняють два періоди: короткостроковий(період часу, протягом якого трудові угоди, сподівання, ціни не можуть повністю пристосуватися до змін у національній економіці), довгостроковий (достатньо тривалий період часу, впродовж якого виробники продукту можуть змінити кількість усіх використовуваних ними ресурсів).

Моделі: AD-AS, IS-LM, Манделла-Флемінга, економічного зростання Харрода-Доммара, економічного зростання Р.Солоу.

Система національних рахунків (СНР). Співвідношення основних показників СНР.

У країнах з ринковою економікою обчислення макроекономічних показників ґрунтується на Системі національних рахунків.

СНР- комплекс статистичних показників, які використовуються для виміру агрегованих результатів національного виробництва.

У СНР економічна діяльність – сукупність операцій з продуктами, доходами та фінансовими інструментами шляхом взаємодії між інституційними одиницями (секторами) або в рамках самих одиниць.

Основою обліку СНР є інституційна одиниця. Національна економіка в цілому визначається як сукупність усіх інституційних одиниць – резидентів, що функціонують на даній території протягом тривалого часу (понад рік). До них також включають територіальні активи (посольства, наукові організації, військові бази в інших країнах) і виключаються екстериторіальні анклави (посольства, консульства інших країн, представництва міжнародних організацій).

Розрізняють:

Зведені національні рахунки-встановлюються вцілому по національній економіці, за видами економічної діяльності.

Національні рахунки за секторами – встановлюються окремо для інституційних одиниць, домашніх господарств, не фінансових корпорацій та ін.

Основними методологічними принципами побудови СНР є:

1.               Основним показником в СНР є ВВП.

2.               ВВП і ВДВ (валова додана вартість) створюються в усіх сферах і галузях економіки, немає поділу економіки на виробничу і невиробничу сферу.

3.               В основі виділення секторів економіки лежить КВЕТИ (класифікація видів економічної діяльності)

4.               СНР відображає реальний механізм функціонування економіки, починається з процесу виробництва-розподіл-перерозподіл-використання результатів виробництва.