Обчислення процесуальних строків

Процесуальні строки, незалежно від того, встановлені вони законом чи призначені судом, обчислюються роками, місяцями, днями. Строк може бути визначеним вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати і до настання якої можна виконати передбачену нормою процесуального права конкретну процесуальну діюю Так, речові докази повертаються особам, від яких були одержані, після набрання рішенням суду законної сил); треті особи можуть вступити в справу до постановлення судового рішення; відповідач вправі не пізніше як за три дні до судового засідання пред'явити зустрічний позов та ін.

Строк, обчислюваний роками, закінчується у відповідні місяць і число останнього року строку. А строк, обчислюваний місяцями, закінчується у відповідне число останнього місяця строку.

Але якщо закінчення строку, обчислюваного місяцями, припадає на такий місяць, що відповідного числа не має, то строк закінчується в останній день цього місяця. Процесуальні строки, які визначаються днями, обчислюються з дня, наступного після того дня, з якого починається строк. Але з цього правила зроблені винятки. Так, касаційні скарги і подання на рішення і ухвали судів першої інстанції можуть бути подані протягом одного року після оголошення рішення. Коли закінчення строку припадає на неробочий день, то за останній день строку вважається перший після цього робочий день. Перебіг строку, визначеного вказівкою на подію, яка повинна неминуче наступати, починається наступного дня після її настання.

Закінчується строк в останній день о 24 годині ночі, але коли в цей строк слід було вчинити процесуальну дію в суді, де службові заняття закінчуються раніше, то строк закінчується в момент припинення цих занять. Строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення скарга або необхідні для суду документи чи грошові суми здано на пошту і ці дії підтверджені поштовою квитанцією, штемпелем на конверті.

Із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку втрачається право на вчинення процесуальних дій. Скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, якщо суд не знайде підстав для продовження або поновлення строку на заяву сторони чи іншої особи, яка бере участь у справі. Але з закінченням процесуального строку не втрачається обов'язок особи по виконанню конкретних процесуальних дій.

Продовження та поновлення процесуальних строків. Строки розгляду цивільних справ

Продовження процесуальних строків можливе в тому разі, коли у призначені судом строки виконати певні процесуальні дії неможливо, оскільки виникли обставини, які перешкоджають їх реалізації.

Видом продовження процесуальних строків є допущена судом відстрочка виконання рішення. Суд, постановляючи рішення, яким на відповідача покладається виконання певних дій і коли зазначені дії можуть бути виконані тільки останнім, встановлює в рішенні строк, протягом якого рішення повинно бути виконане, а також може визначити порядок його виконання, надати відстрочку або розстрочку виконання.

Продовження процесуальних строків можливе на заяву сторони або іншої особи, яка бере участь у справі, а також інших осіб, які зобов'язуються судом виконати певні дії у встановлений ним процесуальний строк.

Поновлення процесуальних строків допускається тільки тих, які встановлені законом в разі пропуску їх з причин, визнаних судом поважними. Строки, встановлені законом, не можуть продовжуватися.

Право на порушення питання перед судом про поновлення процесуальних строків мають сторони й інші особи, які беруть участь у справі, які пропустили процесуальний строк, встановлений законом для вчинення конкретної процесуальної дії. Для реалізації цього права вони подають письмову заяву за підсудністю — до того суду, в якому слід було вчинити пропущену процесуальну дію або до якого слід було подати документ. Одночасно із заявою про поновлення строку належить провести ту дію або подати той документ, щодо якого порушено питання (подати касаційну скаргу та ін.). Заява розглядається в судовому засіданні, на яке викликаються сторони, і повідомляються інші особи, які беруть участь у справі, проте неявка цих осіб не перешкоджає вирішенню судом заяви про поновлення процесуального строку. Відповідь суду на заяву про поновлення процесуального строку дається в ухвалі, якою цей строк або поновлюється або в його поновленні відмовляється. Висновки суду про це мають бути аргументованими з посиланням на досліджені в судовому засіданні докази. На ухвалу судді (суду) про відмову поновити пропущений строк може бути подано апеляційну скаргу, внесено апеляційне подання прокурором. Ухвала, якою поновлюється процесуальний строк, не підлягає оскарженню.

Строки розгляду цивільних справ регламентуються ЦПК У. ПК передбачено, що суд розглядає справи протягом розумного строку, але не більше двох місяців від дня відкриття провадження у справі, а справи про поновлення на роботі та про стягнення аліментів - одного місяця.Разом з тим законодавство дозволяє у виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду справи, подовжити розгляд справи, але не більше ніж на один місяць.

ТЕМА 9. ЦИВІЛЬНА ЮРИСДИКЦІЯ