Субєкти права власності

Ст. 318 ЦК та ст. 2 Цк називають таких суб ПВ:

Український народ, Ф.О, Ю.О., д-ва Україна, АРК, територіальні громади, іноземні д-ви та інші суб публічного права.

Усі суб-ти є рівними перед законом. Суб-ти ПВ є суб-ти приватного права (приватні Ф.О, Ю.О.) і суб’єкти публічного права – публічно-правові утворення (д-ва Україна, АРК,терит.громади,іноземні д-ви) та юридичні особи публічного права(підприємства, крім приватних)

Приватні особи – включ Ф.О та Ю.О(євласниками, без поділу на суб’єктів права приватної і колективної власності)

Суб публічного права. Укр. народ- зміст цього поняття не визначено, являє собою певну спільність, яка виступає як єдине ціле, хоча складається з окремих осібта їхніх угрупувань.

Д-ва Україна – від імені усього народу,не слід ототожнювати з д-вними органами.

АРК- хоча ст. 318ЦК і відсилає до ст2, визначення АРК як суб ПВє хибним,бо уст 23 ЦК не врегульовується ПВ АРК.

Територіальні громади-громади сіл, селищ, районів у містах.

Юридичні особи публічного права- ЦК та ГК містить розбіжності з приводу визначення власника.Бо ГК визначає такий правовий режим майна- право господарського відання, оперативного управління. Тому пропонують виключити їх з кола суб ПВ.

Об’єкти ПВ

У порівнянні з об Цивіл прав взагалі, пон. Об-ти ПВ є вужчим поняттям(не охоплюються результати послуг, дії тощо)

Об-том ПВ є майно, склад якого ст. 23 ЦК не деталізується. За загальним правилом склад, кількість та вартість майна не може обмежуватися(хіба розмір зем ділянки, що може перебувати у власності Ф.О, Ю.О)

Проте можуть бути встановлені певні обмеження законом лише щодо ф.о та ю.о.

Майно не ототожнюють з товаром.Майно розглядається як ширше за речі поняття(+права, акції, цінні папери).

В умовах інформаційної економіки до об'єктів власності, крім традиційних (засобів і предметів праці, робочої сили та ін.), відносять досягнення науки та інформації. Ті, які найбільшою мірою стали власниками цих об'єктів, посилили свою економічну могутність, конкурентоспроможність.

ПВ на природні ресурси.

 Більш детальному регламентуванню піддається ПВ на землю. Специфічність – подвійне розуміння: широке розуміння – ПВ українського народу, вузьке розуміння- ПВ може належати усім суб ЦП.

Об-ти права д-вної власності- майно, що становит матеріальну основу суверенітету україни, забезпечує її економічний та соціальний розвиток. Д-вне майно поділ на 2 різновиди:

1 закріплене за д-вними ю.о.на особливих майнових правах, що регул ГК

2 незакріплене за д-вними ю.о.(природні ресурси)

У д-вній власності знаходяться також акції і права на частки у майні господарських товариств.

Однією з принципово нових важливих рис науки та інформації як об'єктів привласнення є те, що вони, на відміну від традиційних, не можуть тривалий час перебувати у власності окремої фірми, компанії. Крім того, їх носіями не лише з техніко-економічного, а й із соціально-економічного боку певною мірою стають особи найманої праці. Так, в умовах розгортання інформаційної революції зростає інформатизація праці, а її учасниками стає широке коло найбільш висококваліфікованих працівників, які внаслідок цього є носіями нового об'єкта привласнення.

Інформацію, завдяки її специфіці, неможливо відокремити від найманих робітників і службовців, на відміну від засобів виробництва. Тому навіть після роботи вони значною мірою залишаються носіями інформації, знають, як використовувати її в іншій компанії і т. п. Внаслідок цього робітники і службовці певною мірою стають співвласниками даного об'єкта привласнення, що є одним з найвагоміших факторів зростання вартості їхньої робочої сили, а отже, й розміру заробітної плати, а також участі у процесі придбання акцій і привласнення дивідендів.