Дайте характеристику технології організації диференційованого навчання на уроках “Природознавство”, “Я і Україна” в початковій школі

           Дидактичні аспекти використання диференційованого навчання знаходять відображення в наукових пошуках Ю.Бабанський, М.Богданович, О.Савченко, Л.Коваль, С.П.Логачевської та інших.

           Диференціація навчання тісно пов'язана з індивідуалізацією, але не тотожна їй. Зокрема, диференціація може виступати і як засіб реалізації індивідуалізації навчання, і як самостійна технологія.

           Упровадження технології організації диференційованого навчання в початковій школі передбачає таку його організацію, за якою одному учневі або групі учнів вчитель пропонує у певній послідовності посильні завдання різної складності і тим самим створює сприятливі умови для розвитку й навчання кожного.

           Особливості реалізації технології організації диференційованого навчання полягають в тому, що спочатку вчителю необхідно співвіднести складність теми, її структуру з групами навчальних можливостей дітей, а потім організувати відповідно до їх рівня готовності. З цією метою слід проводити діагностування навчальних досягнень учнів. Його мета — підготувати для вчителів інструментарій, щоб здійснювати діагностику учнів у навчально-виховному процесі.

           Види діагностики навчальних досягнень учнів: вхідна, поточна, підсумкова (Л.В.Коваль, С.О.Скворцова).

           За результатами наукових спостережень Т.М. Байбари, молодших школярів можна розподілити за їхніми навчальними можливостями на три групи:

           І. Учні глибоко й свідомо засвоюють передбачені програмою знання з природознавства та курс “Я і Україна”, а також знання про способи виконання власне предметних розумових та організаційних дій. На їх основі оволодівають уміннями: власне предметними, розумовими й раціональної навчально-пізнавальної діяльності. Діти з інтересом виконують різні завдання, виявляють активність та самостійність, цікавляться додатковою інформацією про природні об'єкти.

           ІІ Учні засвоюють знання, однак під час їх відтворення часто не можуть довести власну думку, пояснити окремі терміни, а застосовуючи предметні, розумові чи організаційні вміння, допускають неточності в окремих діях та послідовності їх виконання. Школярі виявляють певний інтерес до визначених завдань, проте в роботу включаються лише на вимогу вчителя.

           ІІІ. Учні засвоюють лише окремі факти, не володіють прийомами предметної, розумової і організаційної діяльності. До визначених завдань інтересу не виявляють. Працюють тільки під безпосереднім чи опосередкованим керівництвом учителя.