2018-02-14
405
Мета: закріпити уявлення дітей про перетворення електричної енергії в інші види енергії. Діти отримують картки із зображенням символів звука, тепла, світла, руху. У ведучого набір карток із зображенням електроприладів. Наприклад, ведучий піднімає вгору картинку з намальованим пилососом. До нього підбігають діти з картками руху, звуку, тепла.
7. Опишіть інтеграцію курсу “Я і Україна” з іншими навальними предметами у початковій школі.
У перекладі з латинської, інтеграція визначається як поєднання в єдине ціле частин та елементів. Поняття “інтеграція знань про навколишній світ” є синонімом поняття “цілісний світогляд” (Е.Носенко, І.Бех). Дійсно, формування цілісного світогляду вимагає інтеграції знань про навколишній світ та відповідних навчальних предметів; водночас побудова інтегрованих курсів, на доцільності яких наголошують останнім часом науковці, базується на загальних світоглядних поняттях.
Найбільш поширеними видами інтеграції у початковій школі є (Н.Шахірєва) проблемна та міждисциплінарна. Проблемна передбачає всебічне вивчення об'єкта або явища. Міждисциплінарна будується на синтезі знань із декількох галузей. Стосовно системи початкового навчання інтеграція найвищого ступеня представлена одразу в трьох значеннях: як мета, як засіб та як результат. У такому випадку йдеться не про інтегровані уроки, а про інтегровані курси.
|
|
|
Інтегрований курс розглядається як система послідовних навчальних занять, що спрямовані на формування цілісних фундаментальних понять про об'єктивну дійсність та усвідомлення їх діалектичної природи. Практичним утіленням є курси “Людинознавство” для 1-2 класів, “Батьківщинознавство” для 3 класу (Н.Шахірєвої); “Я і Україна. Довкілля” (Н.Бібік, Т.Байбара; В.Ільченко, К.Гуз), “Зірочка” (О.Сухаревської) тощо. Наприклад, стрижневим компонентом курсу “Зірочка” є Навколишній світ, який поєднує такі предмети: природознавство, образотворче мистецтво, географію, трудове навчання, регіональний компонент.
Встановлення міжпредметних зв'язків громадянської освіти — це узгодженість завдань і змісту навчання основам шкільного курсу громадянської освіти та іншим дисциплінам, координоване керівництво формуванням знань учнів, розвитком їхніх пізнавальних здібностей і вмінь. Заняття практично з усіх навчальних курсів мають спиратися на засадничі громадянознавчі поняття: патріотизм, свобода, громадянська відповідальність тощо. При цьому слід брати до уваги, яке місце їм відводиться у процесі уроку, які будуть опрацьовані відповідні поняття, метод, що відповідає віковим особливостям та рівню розвитку навичок учнів.
|
|
|
Завдання встановлення міжпредметних зв'язків із громадянською освітою у навчанні інших дисциплін такі:
- постійна робота над формуванням в учнів громадянознавчих понять та компетенцій;
- активізація життєвої позиції учнів;
- розвиток в учнів критичного мислення, зокрема через застосування інтерактивних технологій;
- розвиток громадянознавчих якостей учнів та збагачення їхнього соціального досвіду;
- розуміння багатогранності суспільного життя;
- опертя на відомі знання для набуття нових;
- звільнення від надмірного дублювання деяких шкільних предметів.
Встановлення міжпредметних зв'язків громадянської освіти з іншими предметами:
Читання — дає змогу громадянській освіті використовувати життєві приклади.
Рідна мова — надає словниковий запас для вивчення громадянської освіти, надає можливість завдяки диктантам і творам піднімати актуальні суспільні проблеми і накреслювати шляхи їх вирішення.
Іноземна мова — надає певну інформацію щодо особливостей суспільних відносин окремих країн. Особливу цінність має порівняння громадянських цінностей нашої Батьківщини з іншими країнами.
Образотворче мистецтво — дає можливість громадянській освіті використовувати життєві приклади, змальовані митцями у їхніх творах, знайомить із мистецькою спадщиною різних країн, виховує толерантне ставлення до здобутків різних культур світу.
Природознавство — формує наукове уявлення про будову живого світу, впливає на виховання адекватного ставлення до навколишнього середовища; саме уроки природознавства дають можливість усвідомити спільну відповідальність суспільства за долю живого світу та всього людства.
Фізкультура — допомагає усвідомити цінність людського життя та здоров'я, потребу особистого фізичного розвитку та гігієни.
Математика — надає можливість навчатися оперувати статистичними даними задля підготовки висновків із тих чи інших питань суспільного життя; водночас на уроках математики можна здійснити конкретизацію теорій, явищ і процесів та закріплення знань, використовуючи навчальний матеріал громадянської освіти.
Сходинки до інформатики — дає змогу громадянській освіті задіювати на заняттях навички користувача персональним комп'ютером; варто навчити учнів, як знаходити корисну для них (громади, країни), інформацію, встановлювати зв'язки з громадськими орагінзаціями, органами місцевої та державної влади.
Трудове навчання — допомагає оформляти результати дослідницької
8. Розкрийте особливості застосування інтерактивних технологій на уроках “Природознавство”, “Я і Україна”.
Питання про використання інтерактивних методів навчання в психолого-педагогічній літературі посідають важливе місце, тому що вони відкривають для дітей можливості співпраці, стосунків, пізнання довкілля.
Розробкою елементів інтерактивного навчання займались Василь Сухомлинський, педагоги-новатори 70-80-х років Віктор Шаталов, Шалва Амонашвілі, Євген Ільїн. За словами О. Пометун, „інтерактивна технологія – жива нитка, що пов’язує вчителя з кожним учнем і учнів між собою. Таке нововведення – не данина молоді й не самоціль. Це лише простий і надійний спосіб створити атмосферу активної праці, творчості і співробітництва, взаєморозуміння в класі”. Таким чином, діяльність учня можна визначити складовою частиною взаємовідносин у суспільстві, опосередковано через взаємодію з учителем. Організація такої взаємодії здійснюється через комунікацію. Засобом спілкування вчителя та учня є певні методи і технології.
|
|
|
Слово „інтерактив” прийшло до нас з англійської від слова „interact”, де „inter” – взаємний і „act” – діяти. Таким чином, інтерактивний – здатний до взаємодії, діалогу. Сутність і нтерактивного навчання полягає в тому, що навчальний процес відбувається за умов постійної, активної взаємодії всіх учнів. Це співнавчання, взаємонавчання (колективне, групове навчання в співпраці), де і учень, і вчитель є рівноправними, рівнозначними суб’єктами навчання. Важливою відмінністю інтерактивних форм роботи від традиційних (фронтальних чи групових) є постановка мети вчителем перед дітьми. Якщо в традиційній технології переважає постановка однакової мети для кожного, що сприяє конкуренції, змаганню, то інтерактивна технологія передбачає наявність спільної мети, що вимагає співробітництва, об'єднання зусиль учнів для її досягнення.
У побудові класифікації інтерактивних методів скористаємося класифікацією інтерактивних технологій О. Пометун і Л. Пироженко:
- технології кооперативного навчання: робота в парах, ротаційні трійки, карусель, акваріум (навчання відбувається в робочих групах);
- технології колективно-групового навчання: мікрофон, незакінчені речення, мозковий штурм, аналіз ситуації, броунівський рух (фронтальні форми роботи);
- технології ситуативного моделювання: симуляції, імітаційні ігри;
- технології опрацювання дискусійних питань: метод ПРЕС, “займи позицію”, “неперервна шкала думок”, дебати тощо (форми організації та проведення дискусій).
Наприклад, метод “Карусель” за своєю сутністю є роботою в змінних парах. Учні сідають по колу обличчям один до одного. Після того, як вони обмінялися думками, зовнішнє коло рухається, тоді як внутрішнє залишається нерухомим. Таким чином, усі учні мають змогу обмінятися думками. На уроках “Я і Україна” цей метод часто використовується для проведення взаємоопитувань чи для обговорення у парах проблемних питань. Наприклад: “Що треба робити, щоб під час ожеледиці люди не падали?”, “Як можна побудувати дім без цегли?” тощо.
|
|
|
Полілог (модифікація евристичної бесіди) — організація інтерактивного обговорення певної проблеми, в ході якої кожен може висловлювати свою думку. Наприклад, у колі можуть обговорюватися такі питання: “Чи кожна людина може стати успішною?”, “Від чого залежить мода?”. Різновид цього методу — мікрофон (висловлювати пропозицію може той, у кого в руках мікрофон).
Сутність броунівського руху полягає у тому, що учні вільно рухаються по кімнаті з метою отримати відповідь на запитання, або з метою знайти парну картинку чи продовжити висловлення. Наприклад, це можуть бути такі завдання: “Зібрати тварин у класи”, “Об'єднати тварину та її дитину”, “Знайти для кожної тварини відповідну їжу”.
Метод ПРЕС передбачає побудову висловлювання за таким алгоритмом: Я вважаю... Тому що... Наприклад... Таким чином...
За таким алгоритмом можна вчити дітей будувати докази. Наприклад, необхідно довести, що Земля має форму кулі. Використовуючи означений метод, це можна зробити таким чином: “Я вважаю, що Земля має форму кулі. Тому що, якщо вийти з однієї місцевості і рухатися в одному напрямку, потрапиш знову в цю місцевість. Наприклад, це довів своєю подорожжю Магеллан. Таким чином, Земля має форму кулі”.
9. Схарактеризуйте технологію проектування на уроках “Природознавство”, “Я і Україна” в початковій школі.
У європейських мовах слово “проект” запозичено з латини та означає “викинутий вперед”, “той, що впадає в око”. На сучасному етапі цей термін часто застосовується в менеджменті для визначення в широкому розумінні будь-якої діяльності, що представлена як сукупність окремих кроків.
Поняття “ проект ” часто пов’язується з поняттям “проблема”. У педагогіці проект інтерпретується як метод та, водночас, одна з форм організації проблемного навчання.
Метод проектів, за визначення Є.Потат, це – «сукупність навчально-пізнавальних прийомів, що дозволяють розв’язати ту чи іншу проблему внаслідок самостійних дій учня з обов’язковою кінцевою презентацією результатів». Якщо конкретизувати це поняття стосовно молодшого шкільного віку, необхідно зробити акцент на суб’єктивно нових творчих винаходах, що є обов’язковою складовою дитячої проектної діяльності. Таким чином, «творчий проект» можна розглядати як метод, форму організації творчої та самостійної пошукової діяльності та водночас, результат такої діяльності. Отже, творчий проект виступає як особистий чи колективний продукт спеціально організованої дослідно-творчої діяльності, в основі якої лежить суб’єкт-суб’єктна взаємодія учасників педагогічного процесу.
Особливість використання творчих проектів у навчальній діяльності полягає в тому, що учням надається можливість творити не тільки в художній, але й у навчальній діяльності.
Творчі проекти класифікуються за певними типологічними ознаками.
За характером домінантної діяльності вони можуть бути дослідницькі, пошуковими, рольовими, прикладними;
За предметно-змістовими галузями вони поділяються на монопроекти (у межах однієї предметної галузі) та міжпредметні;
За кількістю учасників та характером контактів у проекті: індивідуальні, групові, колективні, шкільні, міські, всеукраїнські, міжнародні.
Усеукраїнські та міжнародні проекти виконуються в більш дорослому віці, тому що потребують більш високого рівня підготовки, знань та вмінь. Але на сучасному етапі досвід створення проектів такого рівня спостерігаємо в телекомунікаційних проектах, що за своєю сутністю є міжпредметними, міжнародними та вимагають глибокої інтеграції знань. Прикладом упровадження означеного виду проектів є програма Національної спілки США, у межах якої виконуються проекти «Добридень!», «Кислотні дощі», «Погода у дії», «Що ми їмо», «Сонячна енергія» із допомогою Дитячої Комп’ютерної мережі.
За тривалістю виконання, творчі проекти поділяються на короткочасні та тривалі.
Характер координації проектів також може бути варіативним: безпосереднім (жорсткими або гнучкими) або прихованим (таким, коли координатор імітує учасника проекту).
Урахування основних теоретичних положень та досвіду вчителів-практиків, дало змогу виділити такі структурні одиниці у виконанні творчого макропроекту:
1. Підготовчий етап, що складається з таких частин: а) вибір теми (на початкових етапах – за пропозицією вчителя, пізніше – сумісно з дітьми) та розкриття її змісту, надання необхідного мінімуму інформації; б) постановка мети, визначення етапів роботи; в) розподіл завдань, ролей; Г) постановка «найближчої» мети для кожної групи або індивідуального учасника; д) мотивація виконання проекту; е) надання необхідної інформації.
2. Дослідно-творчий етап, що складається з таких частин: пошукова або творча робота, що включає добір інформації та її перетворення; досліди та творчі ігри; забезпечення проміжного контролю та надання допомоги, оформлення результатів.
3. Заключний етап поділяється на такі складові: презентація результатів; самооцінка.
Застосування технології проектування на уроках курсів «Природознавство» і «Я у світі». На перших етапах проектування виконуються мікропроекти. Наприклад, можна запропонувати для виконання природознавчий макропроект – створення енциклопедії «Світ навколо мене», що складається із серії мікропроектів.
Першим мікропроектом у цій серії є створення моделі планети Земля, дидактична мета якого полягає у формуванні цілісного уявлення про навколишній світ; уміння розрізняти поняття «жива нежива природа». У межах цього проекту учні моделюють східну півкулю планети з нанесенням основних географічних об’єктів, а також зображення об’єктів живої та неживої природи. У процесі дослідно-творчої діяльності зі створення цього проекту використовують елементи розподілу обов’язків між учасниками проекту.
На ІІ етапі вчитель пропонує на кожному уроці з предмета «Я і Україна» створювати окремі сторінки енциклопедії, що потім були систематизовані в один загальний довідник. Отже, на кожному уроці діти виконували певний вид роботи, запропонований учителем.
| Тема уроку | Тема проекту | Стимульний матеріал | Особливості організації дітей | Фіксація результатів |
| Природа навколо нас | Пори року | Спостереження за змінами у неживій природі | 4 групи дітей (за порами року):намалювати пори року та схематично позначити їх ознаки | 4 малюнки зі схематичними позначеннями |
| Жива та нежива природа | Жива та нежива природа | Предметні малюнки для класифікації | Робота в групах(кожна група малює або живу або неживу природу) | Наклеювання предметних малюнків на загальний аркуш, написання назви: жива чи нежива природа; символічне зображення живої та неживої природи. |
| Сонце | Сонечко променисте | Спостереження, розповідь про значення сонця в житті людини, вірші, загадки, енциклопедії | Робота в групах по 5 осіб. Завдання двох типів: намалювати Сонце: 1) розповісти про його значення для живої природи; 2) знайти за енциклопедією матеріал про Сонце | Малюнок, написання 1-2 речень |
| Їх потрібно охороняти | Тварини та рослини Червоної книги | Картинки із зображенням тварин та рослин Червоної книги | Робота в групах. Завдання двох типів: 1) відібрати рослини; 2) відібрати тварини | Наклеювання на аркуш, загальна назва, визначення та підписання назв рослин та тварин |
| Мешканці лісу | Як тварини готуються до зими | Малюнки з тваринами: їжак, білка, заєць, ведмідь, ховрашок, лисиця | Робота в парах: намалювати та розповісти про те, як зимує певна тварина | Малювання, написання декількома словами, що робить тварина, щоб перезимувати |
| Я сам | Будова тіла | Енциклопедії, таблиці, малюнки | Робота в парах | Малювання тіла, підписання частин тіла, пояснення значення |
| Мої очі | Що можуть очі | Дослідження світу за допомогою очей | Робота в парах, що ми можемо дізнатися про предмети за допомогою очей (про їх колір, форму, розмір, віддаленість від нас) | Заповнення морфологічної таблиці за допомогою схем (умовні позначення кольору, форми, розміри) |
| Де ми живемо | Моє місто | Фотографії міста | Робота в групах по 4 дитини | Наклеювання фотографій, підписування місць, що на них зображені |
| Народні свята | Моє улюблене свято | Ілюстрації, обрядові пісні | Робота в парах (об’єднання за вподобаннями кому найбільш подобається певне народне свято) | Малювання обрядів, підпис свят |
У наведеній таблиці відображена тематика навчального заняття, а також відповідна тематика проекту. Перед створенням проекту, на підготовчому етапі проводиться певна робота, що виконує функцію стимульного матеріалу. Її сутність також відображено в таблиці. На ІІ етапі дослідження виконується у групах, але склад груп варіюється. Наприклад, під час вивчення теми «Пори року» дітей можна об’єднати у чотири групи та дати завдання намалювати певну пору року, назвати її місяці та ознаки. Ознаки можна малювати символами, а також написати словами. Потім кожна група презентує свою роботу. Усі роботи складаються у спеціальну папку.
Під час вивчення теми «Жива та нежива природа» діти об’єднуються у дві команди; вони отримують великий аркуш паперу та завдання намалювати на ньому символ живої та неживої природи. Далі вони добирають потрібні малюнки із зображенням прикладів живої чи неживої природи та наклеюють їх на аркуш, підписуючи кожний малюнок. Після презентації результатів їх теж складають в папку.
На ІІІ етапі при створенні енциклопедії знайомимо дітей з методом морфологічних таблиць та моделювання маленькими чоловічками (за методикою Т.Владимирової), за допомогою якого досліджуються властивості води, повітря, види ґрунту. В основу проектів означеного етапу покладено експериментальну роботу. Творчим продуктом виступають схематичні моделі об’єктів неживої природи.
10. Схарактеризуйте основні напрямки громадянської освіти молодших школярів.
Громадянська освіта — це освіта, спрямована на формування знань, умінь, навичок і громадянських компетенцій, потрібних для життя в демократичній державі.
Як процес впровадження системи знань про людину i суспiльство громадянська освіта в школі може здійснюватись у чотирьох напрямках:
· як навчальний предмет,
· як мiжпредметна форма дiяльностi в рамках освiтнього простору,
· як органiзацiя позакласної та позашкільної діяльності учнів,
· як органiзацiя шкiльного середовища.
Перший напрямок здійснення громадянської освіти реалізується через запровадження спеціальних навчальних курсів. Так в систему початкової освіти впроваджено самостійний навчальний курс «Громадянська освіта» (автор Бібік Н.М.). Курс продовжує суспільствознавчу складову початкової освіти і спрямовується на соціалізацію особистості молодшого школяра, його громадянське зростання. Змістове наповнення курсу зосередить учня на усвідомленні суті взаємовідносин людини і суспільства, набутті демократичних цінностей, адекватному випробовуванні різноманітних соціальних ролей, засвоєнні еталонів поведінки.
Мета курсу — сприяти формуванню у малого українця потреби до пізнання світу та людини в ньому як соціальної і біологічної істоти; засвоєнню духовних цінностей у різноманітних сферах: пізнавальній, моральній, діяльнісно-вольовій, емоційній, естетичній, комунікативній; вихованню патріотизму, поваги до Української держави, її символіки, свідомого бажання зробити свій внесок у становлення України як демократичної заможної держави; створенню теоретичної бази для інтелектуального розвитку молодших школярів.
Оскільки зміст курсів, об'єднаних предметом "Я і Україна" (3 і 4 класи), об'єктивно має міжпредметний характер, у їх конструюванні важливо було забезпечити самостійне значення, оригінальність, яка б не дублювала соціального й науково-пізнавального матеріалу інших навчальних предметів.
Водночас він мусить стати ядром виховного впливу на особистість дитини і бути органічно пов'язаним з системою знань, які передбачені іншими дисциплінами, програмою позакласної діяльності, що забезпечить різнобічність та перспективність навчання, виховання і розвитку молодших школярів.
Другий напрямок громадянської освіти здійснюється через впровадження відповідного змісту до існуючих шкільних предметів кожної з освітніх галузей Державного стандарту початкової освіти.
Особливістю завдань громадянської освіти в початковій школі є створення умов для формування елементарних знань про державу, закони, права і відповідальність людини і громадянина, основні моральні цінності і норми поведінки.
Загальна мета освіти конкретизована у цілях освітніх галузей, які передбачають такі елементи змісту громадянської освіти:
1. „Мови і літератури"
• вироблення в учнів мотивації навчання рідної мови;
• формування комунікативних умінь;
• формування елементарних знань з етнокультури та етнокультурознавчої компетенції;
• формування інтелектуально-розвиненої особистості, громадянина України
2. “Природознавство”
- формування цілісної природничо-наукової картини світу, що охоплює систему знань, уявлень про закономірності у природі та місце людини в ній;
- засвоєння норм етичного, естетичного, морального ставлення людини до природи.
3.„Суспільствознавство"
• усвідомлення школярами своєї належності до природи і суспільства;
• створення елементарної бази для засвоєння учнями різних видів соціального досвіду, системи цінностей суспільства, морально-правових норм і традицій;
• формування патріотизму, поваги до української держави, її символіки, свідомого бажання зробити свій внесок у становлення української держави як рівноправного члена світової спільноти.
4. "Мистецтво "
• розуміння і творення художніх образів;
• формування потреби у художньо-творчій самореалізації та духовному самовдосконаленні
5. "Математика "
• формування початкових умінь доказово міркувати, пояснювати свої дії.
6. "Здоров 'я і фізична культура "
• виховання позитивних моральних і вольових якостей.
7. "Технології"
• сприяння формуванню активної особистості, здатної до конструктивного перетворення довкілля на засадах гармонії, краси і доцільності.
Зміст освітніх галузей початкової школи має забезпечувати формування в учнів сукупності громадянських знань, умінь, установок та цінностей.
Отже на етапі початкової школи створюються умови для всебічного розвитку та виховання особистості молодших школярів, засвоєння моральних цінностей, правил поведінки, елементарних знань про державу, закони, права, обов'язки і відповідальність людини і громадянина. Закладаються основи вмінь і навичок, що дозволяють їм інтегруватися в суспільство на рівні родини, класу, школи, уявлення дітей про національні та демократичні цінності.
Навчання громадянськостi, виховання громадянина не слiд обмежувати тiльки навчальними курсами, спецiалiзованими дисциплiнами або сумою окремих гуманiтарних предметiв та тем. Важливу роль у цьому відіграє органiзацiя позакласної та позашкiльної виховної роботи, що сприяє розвиткові громадянських якостей та умiнь. Це є третім напрямком реалізації громадянської освіти.
Для цього можуть застосовуватись найрізноманітніші форми та методи роботи. Це можуть бути традиційні предметні тижні, лекції, творчі зустрічі, екскурсії та експедиції, яким надається громадянознавче спрямування. Доцільним є проведення диспутів, дебатів, заходів змагального характеру. Діяльність дитячих клубів різного спрямування, дитячих та молодіжних громадських організацій також сприяє розвиткові громадянської освіти. Участь в їх роботі, з одного боку, дає можливість учням отримати безпосередній громадянський досвід, а з іншого – залучити їх до проведення різноманітних заходів, у тім числі громадянознавчої тематики.
Певні демократичні та громадянські цiнності дiти засвоюють, беручи участь у повсякденному життi школи, спiльноти, громади. При цьому школа може виступати як модель свiту дорослих, що є четвертим напрямком впровадження громадянської освіти. Практичною школою демократії для учнів має стати учнівське самоврядування. Органи учнівського самоврядування мають ініціювати розробку кодексу поведінки учня, його демократичне обговорення і подальше чітке дотримання, здійснюючи тим самим правову підготовку учнів, вести пошук ефективних шляхів співпраці зі шкільною адміністрацією.
Ефективна громадянська освіта можлива лише за умов створення демократичного клімату в самій школі. Стиль спілкування, зокрема між адміністрацією та вчителями, має бути для учнів практичним прикладом толерантності, взаємоповаги, відкритості, демократизму. Вчитель повинен поважати людську гідність учня, його право на власну думку, заохочувати відкрите обговорення та демократичне прийняття рішень. Необхідно залучати до співпраці зі школою батьків, культивувати серед них демократичні цінності та традиції.
