Реновація основ. Фундаментна подушка

Подушка – це шар матеріалу під фундаментом, який потрібен для того, щоб знизити ефект пучінітості грунту і збільшити несучу здатність фундаменту. Подушкою можна назвати шар щебеню, який укладений під фундамент і з його боків, як правило, сам фундамент знаходиться трохи всередині подушки, як людина, сплячий на звичайній подушці, звідси й назва.

Як відомо, основа будинку - це фундамент, і саме від нього залежить, наскільки довговічною виявиться ваша споруда. А подушка під фундамент - це, можна сказати, основа самого фундаменту.

Головна її мета - створити для фундаменту і будівлі в цілому міцну, стабільну, рівну площадку, щоб забезпечити якомога меншу усадку.

Фундаментні подушки діляться на три типи: піщані, щебеневі та бетонні. У кожної є свої переваги і недоліки.

Піщана фундаментна подушка

Головні її переваги - забезпечення помірної і не перевищує норму навантаження на фундамент, точніше, на його нижню частину, а також майбутня захист підстави від підмивання і руйнування його грунтовими водами.

Піщана фундаментна подушка прекрасно підійде в наступних випадках:

• Якщо рівень грунтових вод знаходиться не дуже близько до поверхні грунту.

• Ви маєте намір побудувати споруду з легких матеріалів - каркасів, піноблоків, пінополістиролу. Піщаний шар погано витримує дуже великі навантаження.

• У будівельному плані у вас значиться одноповерховий будинок. Багатоповерховий будинок вже значно важче, а значить, йому краще підібрати іншу фундаментну подушку, яка більш пристосована до подібних навантажень.

Щебенева фундаментна подушка

Даний тип подушки міцніше піщаної. В якості основного будівельного матеріалу тут використовується щебінь (оптимальний розмір - 20/40 міліметрів).

Перед тим як робити подушку під фундамент з щебеню, необхідно підготувати шар з більш дрібного матеріалу.

Розрахунок подушки фундаменту проводиться, виходячи з того, що, згідно з будівельними правилами і нормами, кожна її сторона повинна перевищувати розмір власне фундаменту на 15-20 сантиметрів.

Щебенева подушка під основу чудово підійде будь-якому типу заміських будинків, будь-яких розмірів і поверховості. Матеріал, з якого панірує побудувати будівлю, так само не має значення.

Бетонна фундаментна подушка

Подушка з бетону відрізняється високим ступенем міцності і надійності. Однак у неї є і істотний мінус - висока ціна. З іншого боку, можна витратитися раз, але зате експлуатаційний термін у такої подушки дуже довгий.

Пристрій бетонної подушки відбувається в наступній послідовності.

Спочатку потрібно підготувати грунт. Для цього його ретельно розрівнюють. Далі на грунт укладається щебінь, товщина якого не повинна перевищувати 10 сантиметрів, і дуже добре втрамбовується.

Цей процес відбувається за допомогою віброплити.

По периметру фундаментної подушки ставиться опалубка, виготовлена з дощок. Слід уважно стежити, щоб висота опалубки збігалася з товщиною бетонної основи, тобто, була не більше 30 сантиметрів.

Природно, це за умови, що бетонний розчин буде заливатися в рівень з верхом опалубки. Верхня відмітка основи повинна бути на тому місці, з якого і почнеться потім сам фундамент.

Для більшої міцності і довговічності рекомендується зробити армування подушки фундаменту. Робиться це за допомогою спеціальних металевих прутів, діаметр яких повинен коливатися в межах 8-12 міліметрів.

По завершенні зведення опалубки і армування, можна приступати до наступного етапу - заливці бетонної суміші. Марка бетону підбирається в кожному випадку індивідуально, так як розраховується, виходячи з ваги споруди.

Після цього необхідно ретельно утрамбувати всю вийшла конструкцію. Для цього використовується глибинний будівельний вібратор.

Так має виглядати подушка фундаменту. Розміри ж визначаються в кожному конкретному випадку.

Головне, що потрібно при цьому пам'ятати, - розміри фундаментної бетонної подушки повинні бути більше розмірів власне підстави, це дуже важливо. Вирахувати розміри досить просто - площа правильної подушки повинна виступати з-під фундаменту з усіх боків на 15 сантиметрів.

Для більшої міцності, після заливки в подушку вставляються металеві прути. Вони повинні на 20-30 сантиметрів виступати над поверхнею.

Крім цього, варто нагадати, що фундаментна подушка з бетону вважається найнадійнішою і довговічною. Її можна використовувати при будь-якій вазі і поверховості будинку.

Зміцнення існуючих фундаментів через поширення фундаментної стіни:

а) бетонування існуючого фундаменту;

б) поширення фундаментної подушки залізобетонною осадкою;

в) влаштування нової залізобетонної подушки;

г) поширення за допомогою влаштування залізобетонних подушок, зєднаних металевим коромислом (балка).

104 Дерев’яний розтверк.

'Ростверк' (нім. Rostwerk, від rost - решітка і werk - будова) - верхня частина пальового або стовпчастого фундаменту, що розподіляє навантаження на основу. Ростверк виконується у вигляді балок або плит, що об'єднують оголовки стовпів (паль) і слугують опорною конструкцією для споруджуваних елементів споруди.
Ростверком також називається одиночний або подвійний настил з колод або брусів, покладених на щебеневу, піщану або гравійну подушку, і виконує роль фундаменту для легких будівель.

Якщо будинок дерев'яний, як у нашому випадку, то ростверк являє собою звичайний дерев'яний вінець, який складається з колод.

схема фундамента;

1 - бур, 2 - свая с расширением внизу, 3 - ростверк.

Рис. 87. Деревянный ростверк на столбчатом бетонном фундаменте для деревянных построек:
1 – ростверк; 2 – слив; 3 – защитная стенка; 4 – отмостка; 5 – «забирка»; 6 – столбчатый фундамент; 7 – столб (из бутобетона не менее 400х400 мм, из бута – 600х600 мм); 8 – обратная засыпка грунтом; 9 – выравнивающая песчаная подушка.

№ 105 Кореневі палі

Вперше застосовані в неаполі 1960р при реставрації костелу св. Андреа Фретте в Римі

Перші теоретичні основи проведення укріплення фундаментів були закладені майже 150 років тому. «Урочні положення» (Де-Рошефор Н. І.), що вийшли в 1889 році, досить детально розглядали різні способи укріплення фундаментів, у тому числі і відновлення гідроізоляції – аж до горизонтального капілярного методу. Впродовж наступного століття методи укріплення фундаменту практично не мінялися: традиційно технологія полягала в збільшенні площі фундаменту даної існуючої споруди. Як результат – змінювалася інтенсивність, з якою грунт чинив тиск на фундамент. З часом змінювалися лише матеріали, за допомогою яких рекомендувалося здійснювати ці процеси – метал, бетон, залізобетон.

На сьогоднішній день дослідниками виділені основні причини, які приводять до пошкодження і руйнування фундаментів:

Наслідки помилок, допущених безпосередньо при проектуванні фундаменту.

Порушення технології при закладці.

Зміна характеристик ґрунту відносно моменту закладки – зволоження, зміна рівня вод (ґрунтових), процеси набухання ґрунту, пучення ґрунту.

Земляні роботи, що проводяться поблизу фундаменту, прокладка комунікаційних ліній. Неправильна експлуатація будівель, істотне збільшення навантажень на конструкцію.

Зовнішні і внутрішні вібраційні (динамічні) дії.

Пальовий спосіб укріплення фундаменту

Останнім часом способом укріплення фундаменту, що найбільш ефективний, стає метод, при якому навантаження від споруди передається на буроїнє'кційні палі.

Для установки буроїн'екційних паль в плитовій частині підсилюваного стовпчастого фундаменту, що утримує колону, висвердлюють отвори і бурять палі, всередину якої опускають арматурні каркаси. Бетонування проводять ін’єкційним методом в невеликих порціях бетону.

Аналогічно проводять посилення стрічкового фундаменту, довкола якого заздалегідь виймають грунт, створюючи пазухи. Після цього через конусні отвори, пробурені в плитовій частині стрічкового фундаменту, установлюють буроїн'екційні (кореневі) палі, які і переймають на себе основне навантаження від цегельної стіни. Після улаштування паль пазухи заповнюють ґрунтом.

Укріпити фундамент можна і за допомогою передачі навантаження від стіни на ж/б складені палі, що встановлюються втискуванням. Спочатку під підсилюваним фундаментом встановлюють обв'язувальні балки, що складаються із залізобетонних монолітних перемичок, що встановлюються з кроком 1-1,5м, і подовжніх залізобетонних балок. Складені ж/б палі забивають в поверхню плити фундаменту, стики паль при цьому укріплюють жорстким розчином.