2018-02-14
339
потенціалу підприємства
| Показники | Од. вим. | Минулий рік | Звітний рік | Відхилення (+, -) | Темп зміни, % |
| Ресурсовітдача сукупних ресурсів | |||||
| Ресурсовітдача господарських ресурсів | |||||
| Рентабельність економічна | |||||
| Рентабельність господарських ресурсів | |||||
| Інтегральний коефіцієнт використання ресурсів |
Основні фонди - це засоби праці, які мають вартість і функціонують у виробництві тривалий період (більш 1 року) в своїй незмінній споживацькій формі, а їх вартість переноситься конкретною працею на вартість готової продукції (платних послуг) частинами у міру зносу.
З погляду стану основних фондів їх вартість ділять на повну і залишкову.
Повна вартість основних фондів (Фп) (первинна або відновна) - це їх вартість в новому, не зношеному стані.
Залишкова вартість основних фондів (Фзал) - характеризує реально існуючу їх вартість, яка ще не перенесена на вартість готової продукції (виконаних робіт, наданих послуг). Вона є розрахунковою величиною і визначається як різниця між повною первинною (відновною) вартістю і накопиченою на момент числення сумою амортизаційних відрахувань (зносу) основних фондів і показує величину не до амортизованої частини вартості основних фондів.
|
|
|
Фзал = Фп - І,
де І - сума зносу основних фондів.
За цією вартістю основні фонди враховуються на балансі підприємства, тому вона називається балансовою.
Система економічних показників, що характеризує використання і відтворення основних фондів включає два блоки:
1) показники, що характеризують стан, рівень забезпеченості підприємства основними фондами і їх відтворення;
2) показники, що характеризують ефективність використання основних фондів.
Вони можуть бути вартісними і натуральними, характеризувати обсяг і структуру основних фондів.
До показників, що характеризують стан і рівень забезпеченості основними фондами, відносяться:
Коефіцієнт оновлення (Ко) відображає інтенсивність оновлення основних фондів і обчислюється як відношення вартості основних фондів, що знов поступили за звітний період (Фвв), до їх вартості на кінець цього ж періоду (Фк):
Ко = Фвв/Фк
Якщо цей показник розраховується по окремих видах основних фондів, то його називають коефіцієнтом введення (Квв).
Коефіцієнт вибуття (Квиб) характеризує ступінь інтенсивності вибуття основних фондів із сфери виробництва і розраховується як відношення вартості вибулих за звітний період основних фондів (Фвиб) до їх вартості на початок цього ж періоду (Фпоч);
|
|
|
Квиб = Фвиб/Фпоч
Якщо цей показник розраховується по ліквідованих основних фондах, то його називають коефіцієнтом ліквідності основних фондів (Кл)
Коефіцієнт приросту (Кпр) характеризує рівень приросту основних фондів або окремих його груп за певний період і розраховується як відношення вартості приросту основних фондів (Фпр) до їх вартості на початок періоду (Фпоч):
Кпр = Фпр/Фпоч
Фпр = Фвв - Фвиб
Необхідно розрізняти дві форми оновлення основних фондів екстенсивну і інтенсивну. Екстенсивне оновлення характеризує темпи збільшення обсягу наявних основних фондів. Інтенсивне оновлення передбачає заміну діючих основних фондів новими, ефективнішими. Показником, що відображає цей процес, є коефіцієнт інтенсивного оновлення (Кінт). Він розраховується як відношення вартості вибулих основних фондів (Фвиб) до вартості знов введених основних фондів за той же період (Фвв):
Кінт = Фвиб/Фвв
Узагальнюючими показниками технічного стану основних фондів є коефіцієнти зносу і придатності.
Коефіцієнт зносу (Кз) визначається як відношення суми зносу (І) до первинної вартості основних фондів (Фп):
Кі = І: Фп
Коефіцієнт придатності (Кп) - це відношення їх залишкової вартості (Фзал) до первинної (Фп):
Коефіцієнти зносу і придатності розраховується як на початок періоду, так і на кінець (звітну дату). Чим нижчий коефіцієнт зносу (вищий коефіцієнт придатності), тим краще технічний стан, в якому знаходяться основні фонди.
Фондоозброєність (Фозбр) показує скільки основних фондів доводиться на одного працівника:
Фозбр = Фср/Ч
де Фср - середньорічна вартість основних фондів,
Ч - чисельність працівників підприємства.
Оцінка стану основних фондів необхідна для розробки перспективних планів їх розвитку, розробки стратегії у області капітальних вкладень.
До показників, що характеризують ефективність використання основних фондів, відносять:
Фондовіддача (Фв) - відношення виручки від реалізації продукції в діючих цінах (Вр) [у торгівлі - товарообороту (Т)] до середньорічної вартості основних фондів (Фср):
Фо = Вр/Фср, або
Фо = Т/Фср.
Фондомісткість (Фм) - зворотний показник фондовіддачі, показує скільки основних фондів доводиться на 1 грн. виручки від реалізації продукції або товарообігу:
Фм = 1/Фо, або
Фм = Фср/Вр (Т)
Рентабельність основних фондів (Рф) - це відношення прибутку від звичної діяльності до оподаткування (Пб) до середньорічної вартості основних фондів (Фср), показує який прибуток одержано на 1 грн. основних фондів:
Рф = Пб/Фср.
Оскільки фондовіддача і рентабельність основних фондів характеризують різні сторони ефективності використання основних фондів, то їх динаміка може не співпадати. Для загальної оцінки ефективності основних фондів використовують інтегральний показник використання основних фондів (К інт).
де Іф, Ір - індекс фондовіддачі (рентабельності) основних фондів, що розраховується як відношення фондовіддачі (рентабельності) основних фондів звітного періоду (Фо1) до попереднього (Фо0):
Іф = Фо1/Фо0
Ір = Рф1/Рф0
У пояснювальній записці дати критичну оцінку одержаним результатам, зробити висновки і запропонувати шляхи підвищення ефективності використання основних фондів підприємства.
Фінансові ресурси - це сукупність грошових доходів і надходжень, що знаходяться у розпорядженні суб'єктів господарювання і призначених для виконання фінансових зобов'язань, здійснення витрат по розширеному відтворенню і економічному стимулюванню працюючих.
Метою даного завдання є економічне читання балансу підприємства як основного джерела інформації про джерела формування майна підприємства (пасив балансу) і про основні напрями використання капіталу, фінансових ресурсів, тобто про склад майна підприємства (актив балансу).
|
|
|
Студент повинен визначити яку частку в загальному обсязі капіталу (К) займають власні засоби (ВЗ) і позиковий капітал (ПК), яке співвідношення довгострокових (ДСЗ) і короткострокових (КСЗ) позикових засобів. Крім того, студент повинен визначити, яка частка капіталу вкладена до основних фондів (Ф), а яка в оборотні кошти (ОК).
Студент повинен вивчити структуру оборотних коштів, тобто визначити яка частка оборотних коштів вкладена у виробничі запаси, в запаси готової продукції, в товари, в грошові кошти тощо.
Оборотні кошти являються однією із складових частин майна підприємства. Стан і ефективність їх використання - одна з головних умов успішної діяльності підприємства.
Оборотні активи - це сукупність грошових коштів, що авансуються для створення оборотних виробничих фондів і фондів обігу, забезпечують безперервний кругообіг грошових коштів.
По складу оборотні кошти діляться на оборотні фонди і фонди обігу.
Ефективне використання оборотних активів - це таке їх функціонування, при якому забезпечується стійкий стан фінансових ресурсів, і досягаються щонайвищі результати діяльності при якнайменших витратах підприємства.
При оцінці загальної ефективності використання оборотних активів розраховують рентабельність, фондовіддачу, фондомісткість і оборотність оборотних коштів.
Рентабельність оборотних активів (Роа) визначається по формулі:
* 100
де П - прибуток підприємства за аналізований період;
ОАср - середньорічний залишок оборотних коштів в аналізованому періоді.
Показник рентабельності характеризує ефективність фінансової діяльності підприємства порівнюючи витрати засобів з результатами.
Рентабельність оборотних активів показує скільки прибутку доводиться на 100 гривень оборотних активів:
Найважливішим показником ефективності використання оборотних активів є їх оборотність. Під оборотністю активів розуміється тривалість проходження оборотними коштами окремих стадій виробництва і обігу. Час, протягом якого оборотні активи знаходяться в обороті, тобто послідовно переходять з однієї стадії в іншу, складає період обороту оборотних коштів.
|
|
|
Оборотність оборотних активів обчислюється часом обігу оборотних коштів в днях (тривалість одного обороту) або кількістю оборотів за звітний період (коефіцієнт оборотності).
Тривалість одного обороту в днях (tо) є відношенням суми середньої вартості оборотних активів (ОАср) до суми середньоденної виручки від реалізації продукції, робіт, послуг або середнеденного товарообороту за аналізований період.
tо = 
де Дк - число днів в аналізованому періоді;
Середньоденна виручка від реалізації продукції, робіт, послуг, розраховується по формулі:
Врч ср = Врx/ Дк
Цей показник характеризує за скільки днів оборотні активи зробили один оборот. Якщо період обороту зменшився, то оборотність оборотних активів прискорилась, значить ефективність використання оборотних активів підвищилася. Чим коротше період оборотності в днях, тим більше за обороти скоюють оборотні кошти. Чим вище число оборотів, тим менше засобів необхідно мати підприємству для оперативної поточної діяльності.
Коефіцієнт оборотності (фондовіддачі) оборотних активів (Коб) характеризує виручку від реалізації продукції, робіт, послуг (у торгівлі - товарооборот), що доводиться на одну гривну оборотних активів і розраховується як відношення виручки від реалізації продукції, робіт, послуг (Врч) або товарообороту (Т) до середньої вартості оборотних активів (ОАср):
Коб = Врч/ ОАср
Коб = Т/ ОАср
Коб = Дк/І оа
Коефіцієнт фондомісткості (завантаження) оборотних активів (Кзоа) є зворотним показником фондовіддачі і визначається розподілом середньої вартості оборотних коштів на виручку від реалізації продукції, робіт, послуг або товарообіг.
Кзоа = ОАср/Врч
Кзоа = ОАср/Т
Цей коефіцієнт характеризує суму оборотних активів, що авансуються на одну гривну виручки від реалізації продукції, робіт послуг або товарообігу. Іншими словами, він є зворотною фондомісткістю, тобто витрати оборотних активів (у копійках) для отримання 1 грн. реалізованої продукції (робіт, послуг). Чим менше коефіцієнт завантаження оборотних активів, тим ефективніше вони використовуються.
Оборотність слід розраховувати по всіх елементах оборотних коштів. Розрахунок оборотності окремих видів оборотних коштів дозволяє певною мірою оцінити внесок кожного підрозділу (складів, цехів) в підвищенні ефективності використання оборотних коштів.
Виробничі запаси сировини і матеріалів надають підприємству свободу в здійсненні закупівель. Рівень запасів повинен бути достатнім для задоволення потреб в них у разі потреби і для забезпечення безперервності процесу виробництва.
Період оборотності запасів сировини і матеріалів рівний тривалості часу, протягом якого сировина і матеріали знаходяться на складі перед подачею у виробництво.
Тривалість оборотності виробничих запасів (tзвз) визначається за формулою:
tзвз = Зсрвз/q
tзвз = Зсрвз*Дк/Сс
де Зсрвз - середня величина виробничих запасів;
q - среднедневная потреба в сировині і матеріалах;
Сс - сукупна собівартість продукції за цей період.
При уповільненні оборотності запасів сировини і матеріалів (збільшення тривалості 1-го обороту) можливий потенційний моральний знос товарно-матеріальних запасів через проблеми з реалізацією виробів, що випускаються. Іноді уповільнення оборотності виробничих запасів виправдане, наприклад, при очікуваному підвищенні цін на сировину і напівфабрикати. Низький показник може указувати на недостатність товарно-матеріальних цінностей, що надалі може гальмувати розвиток підприємства або викликати перебої в роботі.
Тривалість оборотності незавершеного виробництва ( tзнв ) означає час, необхідний для перетворення напівфабрикатів в готову продукцію, і визначається по формулі:
tзнв =Зсрнв*Дк/Сс
де Зсрнв - середня величина незавершеного виробництва.
Період оборотності запасів готової продукції ( tзг ) рівний тривалості часу, протягом якого готова продукція поступає до покупця, і розраховується по формулі:
tзг = Зсрг * Дк/Врч
де Зсрг - середня вартість готової продукції.
Прискорення оборотності запасів готової продукції може означати збільшення попиту на продукцію підприємства, уповільнення - про трудності із збутом.
У торгівлі важливе значення має показник оборотності товарних запасів (tзт), який за змістом відповідає попередньому показнику, але розраховується по наступній формулі:
tзт = Зсрт * Дк/Тс
Тс = Т – ДХр + ВОтр
де Зсрт - середня величина залишків товарних запасів;
Тс - товарообіг по собівартості;
ДХр -
ВОтр - транспортні витрати.
Для оцінки оборотності дебіторської заборгованості використовують наступні показники.
Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості (Кдз) - це відношення виручки від реалізації продукції (робіт, послуг) або товарообігу до середньої суми дебіторської заборгованості (ОАсрдз).
Кдз = Врч/ОАсрдз
Цей коефіцієнт показує, наскільки швидко підприємство одержує платежі від дебіторів, а саме, скільки разів в середньому за аналізований період дебіторська заборгованість перетворювалася на грошові кошти.
Період погашення дебіторської заборгованості ( t дз) показує середню тривалість терміну, необхідного для отримання підприємством боргів за реалізовану продукцію, і називається терміном комерційного кредиту.
tдз = ОАсрдз * Дк/Врч
tдз = Дк/Додз
Чим повільніше період погашення дебіторської заборгованості, тим на триваліший термін підприємство свої власні засоби відволікає з обороту, а отже, тим вищий ризик її погашення.
Період обороту грошових активів охоплює період часу з моменту сплати грошей постачальникам за сировину, матеріали (товари) і до надходження грошей від продажу готової продукції (товарів).
Середній період оборотності грошових активів (tга) визначається по формулі:
tга = ОАсргк * Дк/Врч
tга = ОАсргк* Дк/Т (у торгівлі)
де ОАсргк - середня величина грошових коштів.
