Королівська декларація

Про знесення замків

(31 липня 1626 р.)

Людовік і т. д. Оскільки ще раніше, до зібрання штатів королівства і зібрання нотаблів, скликаних, щоб дати нам і покійному королю, нашому вельмишановному сеньйорові і батькові, пораду у найважливіших справах королівства, а також зібрання штатів провінції Бретані, відкритих нами в 1614 p., завжди просили і уклінно благали нашого покійного сеньйора і батька і нас про зруйнування кількох укріплень у різних місцях королівства, які, не будучи кордонами з ворогами і сусідами, ні проходами або важли­вими пунктами, збільшують тільки наші видатки на утримання непотріб­них гарнізонів і для притулку різним особам, які при найменшому завору-

шенні дуже непокоїли провінції, де ці укріплення знаходяться, — ми ого­лошуємо:

Що оскільки про це знову просили наші піддані трьох станів, нині зібрані на штати, то це дало нам привід скасувати ордонанси, видані раніше як для згаданих провінцій, так і для всього нашого королівства, щоб тим швидше скоротити видатки, усунути ці приводи до заворушень і звільнити наш народ від турбот, які він від цього має.

З цих причин, ми заявляємо, оголошуємо, наказуємо, волимо і нам угодно:

Щоб в усіх укріплених місцях, чи то будуть міста чи замки, які знахо­дяться всередині нашого королівства і провінцій і не розташовані у важли­вих пунктах на кордонах або інших важливих місцях, укріплення, були зне­сені і зруйновані; навіть старі стіни повинні бути зруйновані, залежно від того, наскільки це буде визнане необхідним для блага і спокою наших підда­них і безпеки держави, так щоб віднині наші піддані не могли боятися, що ці укріплення завдадуть їм якогось неспокою, і щоб ми позбулися видатків, які ми змушені виділяти на гарнізони.

Хрестоматія з історії середніх віків / За ред. М. П. Граціанського і С. Д. Сказкіна. — Т. Ш. — К., 1953. — С 180—181.

Едикт про заборону парламентам