Королівська грамота про запрошення представників від міст на генеральні штати 1302 р

(Витяги)

Філіпп, з ласки божої король франків, сенешалові Босера і його заступ­
никові привіт. Бажаючи обговорити і розглянути разом з прелатами, барона­
ми та іншими нашими і нашого королівства вірними підданими численні
скрутні обставини, які у великій мірі стосуються нашого становища і віль-
ностей, а також королівства нашого, церков, духовних осіб, знаті, світських
людей, общин і окремих жителів цього королівства, наказуємо вам розпоря­
дитися і зобов'язати від нашого імені... консулів і общин.......... міст і містечок

Монпельє і Босера.., щоб ці консули і общини згаданих міст і містечок обра­ли по два або по три чоловіка з кращих і досвідчених людей.., які прибули б у неділю перед вербним тижнем у Париж для спільного з нами розгляду, об­говорення, прийняття до відома, виконання і схвалення від імені консулів і згаданих общин всього того.., що ми про згадане вище... ухвалимо. З'ясуйте їм, що коли, всупереч цьому наказові, не прибудуть до нас, будуть покарані, як буде встановлено.

Хрестоматія з історії середніх віків / За ред. М. П. Граціанського і С. Д. Сказкіна. — Т. II. — К, 1952. — С. 20—21.

Повідомлення сучасної хроніки про скликання генеральних штатів 1308 р. в м. Турі

Король зібрав у Турі парламент з благородних і неблагородних, які прибули з усіх замкових округ і міст його королівства. Перш ніж вирушити До папи в Пуатьє, він хотів порадитися з ними, що треба зробити з тамп­лієрами, згідно з їх признанням. Для всіх запрошених був призначений день,

131

перше число місяця після Великодня [що був у тому році 14 квітня]. Король хотів діяти обережно, і, щоб не викликати на себе нарікань, він хотів заручи­тися думкою і згодою людей різного звання в своїй державі. Ось чому йому потрібні були суд і вирок не тільки благородних і вчених, але також городян і мирян. Ті, прийшовши особисто, висловились майже одностайно, що тамп­лієрів треба покарати на смерть. Від Паризького університету і особливо від професорів теології конче вимагали, щоб вони висловилися в цій справі, що вони і виконали... в суботу після вшестя.

Хрестоматія з історії середніх віків / За ред. М. П. Граціанського і С. Д. Сказкіна. — Т. П. — К., 1952. — С.21.

з згаданого кріпосного стану могли б надходити до нас і наступників на-лих, і давати їм, наскільки це стосується нас і наступників наших, загальну і юстійну свободу, як вище сказано і як більше докладно ми вам про це усно творили, оголошували і доручали. І даємо по совісті обіцянку за нас і за на­ступників наших, що затвердимо, схвалимо, додержимо і накажемо додер­жати і захистити все, що ви зробите і пообіцяєте в таких випадках, і грамоти, ікі ви видасте у справі про договори, викупи і про дарування свободи міс­там, общинам, містечкам або окремим особам, ми зараз же затвердимо і бу­демо видавати наш на те [дозвіл] кожного разу, як вони про це проситимуть нас... Дано в Парижі, в третій день липня, в рік від втілення Господа 1315.

Хрестоматія з історії середніх віків / За ред. М. П. Граціанського і С. Д. Сказкіна. — Т. II. — К., 1952. — С. 42—43.

Ордонанс Людовіка X про звільнення кріпаків (З липня 1315 р.)

Людовік, з ласки божої король Франції і Наварри, улюбленим і вірним нашим — панові Saince de Chaumont і панові Nicole de Braye — привіт і за­певнення в прихильності. Оскільки за звичаєвим правом кожен повинен на­родитися вільним, але за деякими звичаями і кутюмами, з давніх-давен уста­новленими і досі в нашому королівстві додержуваними, а також випадково за проступки предків дуже велика кількість нашого простого люду (commun peuple) впала в кріпосну залежність (servitude) і різні [інші залежні] стани, що дуже нам не до вподоби, ми, беручи до уваги, що королівство наше на­зване і вважається королівством франків, і бажаючи, щоб дійсний стан ре­чей відповідав [цій] назві і щоб становище народу було виправлене нами з початком нашого нового царювання, після обговорення з нашою великою радою наказали і наказуємо, щоб скрізь у королівстві нашому, оскільки це в нашій владі і владі наступників наших, такі несвободи приведені були до свободи (franchises) і щоб усім тим, хто або через походження, або через дав­ність, або знов внаслідок шлюбів, або внаслідок проживання на невільній зе­млі впав у кріпосну залежність, була дана на добрих і пристойних умовах свобода. І ради того, щоб простий люд наш не терпів більше ні кривд, ні шкоди від збірщиків, сержантів та інших службовців, яких раніше посилали у справі про менморти і формар'яжі, як це було досі, що дуже нам не до впо­доби, а також ради того, щоб і інші сеньйори, які володіють особисто залеж­ними людьми, за нашим прикладом, привели їх до вільного стану, ми, ціл­ком покладаючись на вірність і випробувану мудрість вашу, цією грамотою доручаємо і наказуємо вам вирушити в санліський бальяж і його відомство, а також в усі містечка, міста, общини і до окремих осіб, які вимагатимуть у вас згаданої вище свободи, з тим, щоб договорюватися і умовлятися з ними про певні викупи, якими ми були б достатньо винагороджені за вигоди, які

132