Конституція США (17 вересня 1787 р.)

Ми, народ Сполучених Штатів, заради створення досконалішої Спіл­ки, утвердження правосуддя, збереження спокою в краї, налагодження спільної оборони, сприяння загальному добробуту й забезпечення нам та нашим нащадкам благ свободи, установлюємо й запроваджуємо цю Консти­туцію для Сполучених Штатів Америки.

СТАТТЯ І

Розділ 1. Всі ухвалені тут повноваження законодавчої влади надають­ся Конгресові Сполучених Штатів, який складається з Сенату й Палати пред­ставників.

Розділ 2. Палата представників складається з членів, обираних що два роки народом усіх штатів, причому виборці кожного із штатів повинні

338

відповідати тим самим вимогам, що визначені для виборців найчисленнішої палати законодавчих зборів штату.

Не може бути представником той, хто не досяг двадцятип'ятилітнього віку, не був протягом останніх семи років громадянином Сполучених Шта­тів і не є на момент обрання жителем того штату, де його обирають.

Представники й прямі податки розподіляються поміж окремими шта­тами, що можуть вступити до цієї Спілки, пропорційно до чисельності їх на­селення, для визначення якої до числа всіх вільних людей, включаючи осіб, зобов'язаних кому-небудь службою на кілька років, і виключаючи індіан­ців, котрі не платять податків, додаються три п'ятих від усіх інших осіб. Та­кий облік провадитиметься протягом трьох років після першої сесії Конгре­су Сполучених Штатів, а потім через кожні десять років таким способом, який буде визначено спеціальним законом. Від кожних тридцяти тисяч жи­телів не може бути обрано більш як одного представника, але кожен штат повинен мати хоча б одного представника; а до вчинення такого обліку штат Нью-Гемпшир має обирати трьох, Массачусетс — вісьмох, Род-Айленд і ко­лонія Провиденс — одного, Коннектикут — п'ятьох, Нью-Йорк — шістьох, Нью-Джерсі — чотирьох, Пенсильванія — вісьмох, Делавер — одного, Ме-ріленд — шістьох, Віргінія — десятьох, Північна Кароліна — п'ятьох, Пів­денна Кароліна — п'ятьох і Джорджія — трьох.

Коли відкриваються вакансії у представництві од якого-небудь штату, тоді його виконавча влада повинна призначити вибори для заповнення цих вакансій.

Палата представників обирає свого Спікера та інших посадових осіб, і тільки їй одній належить право виголошувати й провадити імпічмент.

Розділ 3. Сенат Сполучених Штатів складається з двох сенаторів од кожного штату, обираних на шість років законодавчими зборами штатів, і кожний сенатор має один голос.

Негайно після того, як сенатори зберуться внаслідок свого першого обрання, вони повинні розділитися на три по змозі однакові групи. Місця сенаторів першої групи стають вакантні по закінченні другого року, другої групи — по закінченні четвертого року й третьої групи — по закінченні шос­того року, так щоб третина Сенату переобиралася кожні два роки; а коли через відставку чи з якої іншої причини вакансії відкриються в перерві між сесіями законодавчих зборів того чи іншого штату, тоді його виконавча вла­да може зробити тимчасові призначення, аж поки наступна сесія законодав­чих зборів заповнить ці вакансії.

Не може бути сенатором той, хто не досяг тридцятилітнього віку, хто не був протягом останніх дев'яти років громадянином Сполучених Штатів і не є на момент обрання жителем того штату, де його обирають.

339

Віце-президент Сполучених Штатів є голова Сенату, але може голосу­вати лише в тому випадку, коли голоси розділяться порівну.

Сенат обирає інших своїх посадових осіб, а також Голову pro tempore для заміщення Віце-президента на час його відсутності або коли він виконує обов'язки Президента Сполучених Штатів.

Сенатові належить виняткове право здійснювати судочинство у спра­вах імпічменту. Засідаючи з цією метою, сенатори складають присягу або дають урочисту обіцянку. Якщо судять Президента Сполучених Штатів, го­ловує Головний суддя. Жодна особа не може бути засуджена без згоди двох третин присутніх сенаторів.

Присуд у випадках імпічменту обмежується лише усуненням із поса­ди й позбавленням права обіймати й використовувати будь-яку почесну, відповідальну чи прибуткову посаду на службі Сполучених Штатів; але опісля особа, визнана винною, все ж улягає звинуваченню, розслідуванню, суду й покаранню у відповідності із законом.

Розділ 4. Час, місце й спосіб обрання сенаторів та представників ви­значаються в кожному штаті його законодавчими зборами; але Конгрес мо­же в будь-який час своїм законом запровадити чи змінити такі правила, за винятком положення про місце обирання сенаторів.

Конгрес збирається не рідше одного разу на рік, і його сесії почина­ються в перший понеділок грудня, якщо законом не буде визначено іншого дня.

Розділ 5. Кожна палата вирішує питання, пов'язані з результатами ви­борів, повноваженнями й правомірністю обрання її членів, і більшість кож­ної з палат складає кворум, необхідний для ведення справ; але присутня мен­шість може переносити засідання з одного дня на другий і має право вжива­ти до відсутніх членів такі стягнення й примусові заходи, до яких та чи інша палата вважатиме за необхідне вдатися.

Кожна палата може установляти собі регламент засідань, карати своїх членів за порушення порядку й двома третинами голосів виключати таких із свого складу.

Кожна палата веде протокол своїх засідань і періодично публікує йо­го, за винятком тих розділів, які, на думку членів палати, мають таємний ха­рактер; а відомості про голоси «за» і «проти», подані членами тієї чи тієї па­лати з якого-небудь питання, за бажанням однієї п'ятої присутніх запису­ють до протоколу. Жодна з палат під час сесії Конгресу не може без згоди другої палати відкласти свої засідання більш ніж на три дні або ж призначи­ти їх не в тому місці, де повинні засідати обидві палати.

Розділ 6. Сенатори й представники дістають за свою службу винагоро­ду, визначену законом і виплачувану із скарбниці Сполучених Штатів. У всіх випадках, окрім державної зради, тяжкого карного злочину й пору-

340

шення громадського порядку, вони захищені від арешту під час їхньої при­сутності на сесії відповідної палати, а також по дорозі туди чи назад; за сло­ва ж і суперечки в тій чи тій палаті вони не можуть бути притягнені до від­повідальності в будь-якому іншому місці.

Жоден сенатор чи представник не може бути призначений протягом часу, на який його обрано, на будь-яку цивільну посаду на службі Сполуче­них Штатів, якщо цю посаду створено або пов'язану з нею платню збільше­но в означений період, і жодна особа, що обіймає будь-яку посаду на службі Сполучених Штатів, не може бути членом тієї чи тієї палати, поки перебу­ває на тій посаді.

Розділ 7. Всі біллі про збір державних доходів складаються в Палаті представників, але Сенат може пропонувати поправки до них і брати участь у їх обговоренні, як і з приводу інших законопроектів.

Кожен білль, ухвалений Палатою представників та Сенатом, перш ніж стати законом, подається на розгляд Президентові Сполучених Штатів. Як­що Президент схвалює білль, то підписує його, а в супротивному разі повер­тає із своїми запереченнями до тієї палати, звідки він вийшов, і палата, вніс­ши ті заперечення повністю до свого протоколу засідання, переглядає білль. Якщо по такому перегляді білль буде схвалено двома третинами голосів па­лати, він разом із запереченнями Президента передається до другої палати, де його також переглядають, і, коли схвалять двома третинами голосів цієї палати, білль стає законом. Але в усіх таких випадках обидві палати вдають­ся до поіменного голосування, й імена осіб, що голосували «за» чи «проти» білля, вносяться відповідно в протоколи засідань кожної з палат. Якщо Пре­зидент не поверне білля протягом десяти днів (не рахуючи неділь), білль стає законом, так само як коли б Президент підписав його; білль не стає за­коном лише в тому разі, коли його неможливо було повернути до Конгресу через те, що Конгрес переніс свої засідання.

Всяка ухвала, резолюція чи постанова, для яких необхідна згода Сена­ту й Палати представників (за винятком рішень про перенесення засідань), подаються Президентові Сполучених Штатів і тільки після його схвалення набувають чинності; у разі ж несхвалення вони повинні бути знов затвер­джені двома третинами голосів Сенату й Палати представників у відповід­ності з тими правилами й умовами, які визначені щодо біллів.

Розділ 8. Конгрес має право:

запроваджувати й стягувати податки, мита, данини й акцизні збори для того, щоб сплачувати борги й забезпечувати спільну оборону та загаль­ний добробут Сполучених Штатів; причому всі мита, податки й акцизні збо­ри мають бути однакові на всій території Сполучених Штатів;

робити позики від імені Сполучених Штатів;

341

регулювати торгівлю з чужоземними державами, між окремими шта­тами й з індіанськими племенами;

установляти однакові правила про натуралізацію та однакові закони про банкрутства на всій території Сполучених Штатів;

карбувати гроші, регулювати їхню вартість та вартість чужоземної мо­нети, визначати одиниці мір і ваги;

визначати покарання за підробку державних цінних паперів та обіго­вих грошей Сполучених Штатів;

засновувати поштові служби та поштові шляхи; заохочувати розвиток наук і ремесел, забезпечуючи на певний термін авторам та винахідникам виняткове право на їхні відповідні твори й від­криття;

засновувати підлеглі Верховному суду судові органи; визначати й карати морський розбій, тяжкі злочинства у відкритому морі та інші порушення міжнародного права;

оголошувати війну, видавати каперські свідоцтва та дозволи на репре- салії й установляти правила стосовно арештів на суходолі й на морі;

набирати й утримувати війська; проте ніякі грошові асигнування на ці потреби не повинні робитися більш ніж на дворічний термін; створювати й утримувати флот;

видавати правила для керування й організації суходільних та морсь­ких сил;

забезпечувати скликання міліції для виконання законів Спілки, приду­шення повстань і відбиття нападів;

вживати заходів щодо організації, озброєння й дисциплінування мілі­ції та щодо керування тією її частиною, яка може бути використовувана на службі Сполучених Штатів, зберігаючи за відповідними штатами право призначати офіцерів і навчати міліцію згідно із статутними правилами, ви­значеними Конгресом;

користуватися в усіх випадках винятковою законодавчою владою в наданому котримсь із штатів окрузі (що не перевищуватиме десяти квадрат­них миль), який, за згодою Конгресу, стане місцем перебування Уряду Спо­лучених Штатів, а також здійснювати подібну владу на всіх місцях, придба­них за згодою законодавчих зборів штату, що стане місцем перебування Уряду для побудови фортів, державних складів, арсеналів, доків та інших необхідних споруд; а також створювати всі потрібні й належні закони для здійснення як згаданих вище прав, так і всіх інших прав, якими ця Консти­туція наділяє Уряд Сполучених Штатів або ж його органи чи урядовців.

Розділ 9. До тисяча вісімсот восьмого року Конгрес не може забороня­ти переміщення чи ввезення тих осіб, кого будь-який із існуючих нині шта-

342

тів матиме за потрібне допустити, але таке ввезення може обкладатися подат­ком чи митом, не більшим ніж десять доларів за кожну особу.

Не повинна припинятися дія привілею habeas corpus, якщо тільки цьо­го не вимагатиме громадська безпека у випадку заколоту чи вторгнення.

Не можуть ухвалюватися біллі про позбавлення громадянських та майнових прав чи будь-які закони ex post facto.

Не дозволяється обкладання подушним чи іншими прямими податка­ми інакше як у відповідності з переписом чи згаданим вище обліком насе­лення.

Не можуть накладатися податки чи мита на предмети, що вивозяться з будь-якого штату.

Не повинна віддаватися перевага портам одного штату перед портами іншого через будь-які торгівельні чи фінансові розпорядження, а судна, що пливуть до чи із котрогось штату, не повинні зазнавати примусу, щоб захо­дити до порту іншого штату й там розвантажуватися чи платити мита.

Ніякі грошові виплати із скарбниці не повинні робитися інакше як у відповідності з передбаченим законом призначенням, і час від часу мають публікуватись докладні звіти про державні прибутки й видатки.

Сполучені Штати не дарують ніяких дворянських титулів, і жодна особа, що обіймає яку-небудь оплачувану чи почесну посаду на службі Спо­лучених Штатів, не може без згоди Конгресу прийняти той чи інший дару­нок, винагороду, посаду чи титул від будь-якого короля, принца або чужо­земної держави.

Розділ 10. Жоден штат не може входити в будь-які договори, спілки чи конфедерації; видавати каперські посвідчення та дозволи на репреса­лії; карбувати гроші; випускати кредитні білети; дозволяти виплату бор­гів будь-чим, окрім золотих та срібних монет; ухвалювати біллі про по­збавлення громадянських та майнових прав, закони ex post facto або зако­ни, що порушують договірні зобов'язання, а також дарувати дворянські титули.

Жоден штат не може без згоди Конгресу обкладати митом чи зборами імпорт і експорт товарів, за винятком випадків, коли це необхідно для здійс­нення законів штату про нагляд, причому чистий прибуток із усіх зборів і мита, накладених штатом на імпорт і експорт, надходить у користування скарбниці Сполучених Штатів, і всі подібні закони підлягають перегляду й контролю Конгресу.

Жоден штат не може без згоди Конгресу ухвалювати будь-які тон-нажні збори, утримувати в мирний час війська чи військові кораблі, укла­дати будь-які угоди чи заставні договори з іншим штатом чи з чужозем­ною державою, а також вступати у війну, якщо тільки він не зазнав напа-

343

ду або ж не перебуває в такій безпосередній небезпеці, коли зволікання неприпустиме.

СТАТТЯ II

Розділ 1. Виконавча влада надається Президентові Сполучених Шта­тів Америки. Він перебуває на своїй посаді протягом чотирирічного тер­міну, і вибори його та обираного на той самий термін Віце-президента здійс­нюються таким чином.

Кожен штат призначає в ухваленому його законодавчими зборами по­рядку вибірників у кількості, що дорівнює загальному числу сенаторів і пред­ставників, яких штат має право посилати до Конгресу, але не можуть бути призначені вибірниками сенатори, представники й особи, що обіймають відповідальну або оплачувану посаду на службі Сполучених Штатів.

Вибірники сходяться по своїх відповідних штатах і голосують бюлете­нями за обох осіб, із котрих хоча б одна не повинна бути жителем одного з ними штату. Потім вони складають список усіх осіб, за яких подавались го­лоси, із зазначенням числа голосів, поданих за кожного з них. Вибірники підписують і засвідчують список, а тоді пересилають, у запечатаному вигля­ді, в місце перебування Уряду Сполучених Штатів на ім'я Голови Сенату. Голова Сенату в присутності Сенату й Палати представників розпечатує всі засвідчені списки, після чого підраховуються голоси.

Особа, що дістала найбільше число голосів, стає Президентом, якщо тільки це число перевищить половину всього числа вибірників. Коли ж цю більшість голосів дістали кілька осіб чи за них подано однакове число голо­сів, то Палата представників безпосередньо обирає бюлетенями одного з них Президентом; а коли жодна особа не збере більшості голосів, то Палата представників таким самим способом обирає Президента з числа п'ятьох осіб, котрі дістали найбільше число голосів. Але при такому обиранні Пре­зидента голоси подаються по штатах і представництво кожного штату має один голос, виборчий кворум для цієї мети складає дві третини штатів, а для обрання необхідна більшість усіх голосів. Особа, що дістала після обрання Президента найбільше число голосів, у будь-якому випадку вважається Ві­це-президентом. Але якщо з'ясується, що двоє осіб чи більше мають одна­кову кількість голосів, то Сенат обирає з-поміж них Віце-президента шля­хом подання бюлетенів.

Конгрес може визначати час обирання вибірників і день, коли вони подають свої голоси; цей день повинен бути єдиний для всієї території Спо­лучених Штатів.

Не може бути обраний на посаду Президента той, хто не є громадяни­ном Сполучених Штатів за народженням чи не мав громадянства Сполуче­них Штатів під час прийняття цієї Конституції; так само не може бути обра-

344

ний на цю посаду той, хто не досяг тридцятий'ятилітнього віку й не прожи­вав протягом останніх чотирнадцяти років у Сполучених Штатах.

У разі усунення Президента з посади чи його смерті, відставки або не­спроможності здійснювати пов'язані з посадою права та обов'язки, ці остан­ні переходять до Віце-президента; на випадок усунення, смерті чи неспро­можності Президента й Віце-президента Конгрес може визначити законом, котра посадова особа повинна діяти як Президент, і така особа діятиме нада­лі відповідно, аж поки будуть усунені причини, що перешкоджають Прези­дентові здійснювати свої обов'язки, чи буде обрано нового Президента.

Президент у визначені строки дістає за свою службу винагороду, що не може збільшуватися чи зменшуватися протягом періоду, на який його об­рано, і протягом цього періоду він не може діставати ніякої іншої грошової винагороди від Сполучених Штатів чи від котрогось із штатів.

Перед заступанням на посаду Президент складає таку присягу або дає урочисту обіцянку: «Я урочисто клянусь (або обіцяю), що я чесно ви­конуватиму обов'язки Президента Сполучених Штатів і в міру сил своїх охоронятиму, захищатиму й підтримуватиму Конституцію Сполучених Штатів».

Розділ 2. Президент є головнокомандувачем армії та військово-морсь­кого флоту Сполучених Штатів і міліції окремих штатів, коли вона призива­ється на дійсну службу Сполучених Штатів; він може вимагати від керівни­ка кожного виконавчого департаменту письмової думки з будь-якого питан­ня, що стосується його компетенції; він має право відстрочувати виконання вироків, а також надавати помилування за злочини, скоєні проти Сполуче­них Штатів, за винятком засудження шляхом імпічменту.

Він має право, за порадою і згодою Сенату, укладати міжнародні уго­ди за умови, що їх схвалять дві третини присутніх сенаторів; за порадою і згодою Сенату призначати послів та інших повноважних представників і консулів, суддів Верховного суду, а також усіх інших урядовців Сполуче­них Штатів, про призначення яких у цій Конституції немає інших настанов і посади яких засновані законом; одначе Конгрес може законом надати право призначати нижчих урядовців, яких вважатиме за потрібне, самому лише Президентові, судам або головам департаментів.

Президент має право заповнювати всі вакансії, що відкриються в пе­ріод між сесіями Сенату, надаючи посадові повноваження на термін до за­кінчення найближчої сесії Сенату.

Розділ 3. Президент періодично подає Конгресові інформацію про стан Спілки й пропонує на його розсуд такі заходи, які вважатиме за необ­хідні й корисні; в надзвичайних випадках він може скликати обидві палати або одну з них, а в випадку незгоди між палатами щодо часу відкладення се­сій може сам переносити їх на такий час, який вважатиме за потрібний; він

345

приймає послів та інших повноважних представників, забезпечує точне ви­конання законів і визначає повноваження всіх посадових осіб Сполучених Штатів.

Розділ 4. Президент, Віце-президент і всі цивільні урядовці Сполуче­них Штатів усуваються з посади, якщо при обговоренні шляхом імпічменту вони будуть визнані винними в державній зраді, хабарництві чи в інших тяж­ких злочинах та переступах.

СТАТТЯ III

Розділ 1. Судова влада Сполучених Штатів надається єдиному Верхов­ному судові й тим нижчим судам, що їх час від часу може призначати й за­сновувати Конгрес. Судді як Верховного, так і нижчих судів зберігають свої посади, поки до них немає претензій, і в визначені строки дістають за свою службу винагороду, яка не може бути зменшена, поки вони перебувають на посаді.

Розділ 2. Судова влада поширюється на всі справи, що розв'язуються за законом і правом справедливості, виникають на основі цієї Конституції, законів Сполучених Штатів, міжнародних угод, що укладені чи будуть укладені Сполученими Штатами; на всі справи, що стосуються послів, ін­ших повноважних представників та консулів; на всі справи адміралтейства та інші морські справи, в яких Сполучені Штати є стороною; на всі спори між двома чи більше штатами, між штатом і громадянами іншого штату, між громадянами різних штатів, між громадянами одного штату за позова­ми про землі, даровані різними штатами, а також між штатом чи його грома­дянами та чужоземними державами, громадянами чи підданцями.

Усі справи, що стосуються послів, інших повноважних представників та консулів, а також справи, де однією із сторін є котрийсь штат, підсудні Верховному судові як першій інстанції. У всіх інших згаданих вище випад­ках Верховний суд є апеляційною інстанцією, що розв'язує як питання пра­ва, так і факту з тими обмеженнями і відповідно до тих правил, що їх запро­вадить Конгрес.

Усі справи про злочини, за винятком випадків імпічменту, підсудні су­дові присяжних, і судовий розгляд відбувається в тому штаті, де скоєно зло­чин, а якщо його скоєно за межами штату, то суд відбувається в тому місці чи місцях, які визначить Конгрес.

Розділ 3. За зраду Сполучених Штатів уважається тільки розв'язання війни проти них, приєднання до їхніх ворогів, надання ворогам допомоги та послуг. Ніхто не може бути визнаний винним у державній зраді, якщо це не буде підтверджено свідченнями двох свідків інкримінованого акту чи влас­ним зізнанням у відкритому судовому засіданні.

Конгрес має право визначати покарання за зраду, але засудження за зраду не повинне тягти за собою позбавлення громадянських прав чи кон­фіскацію майна інакше, як за життя засудженого.

СТАТТЯ IV

Розділ 1. Цілковитою повагою і довірою повинні користуватися в кож­ному штаті офіційні акти, документи й судові рішення будь-котрого штату. Конгрес може через загальні закони запроваджувати способи визначення справжності таких актів, документів і судових рішень, а також їхньої сили.

Розділ 2. Громадяни кожного штату мають право на всі привілеї та во-льності громадян усіх штатів.

Особа, звинувачена в будь-якому штаті у державній зраді, тяжкому кар­ному чи іншому злочині, яка ховатиметься від правосуддя і буде виявлена в іншому штаті, повинна на вимогу виконавчої влади штату, з якого вона втекла, бути видана для доставления в штат, юрисдикції якого улягає цей злочин.

Жодна особа, що, бувши зобов'язана до служби чи роботи в котрому-небудь із штатів, відповідно до його законів, утече до іншого штату, не мо­же на підставі тамтешніх законів чи постанов звільнятися від цієї служби чи роботи й повинна бути видана на вимогу сторони, яка має право на таку служ­бу чи роботу.

Розділ 3. Конгрес може приймати до цієї Спілки нові штати, але не мо­же утворювати чи засновувати нових штатів у межах юрисдикції іншого штату; так само не можуть без згоди законодавчих зборів зацікавлених шта­тів і Конгресу утворюватися нові штати шляхом злиття двох чи більше шта­тів або їх частин.

Конгрес має право розпоряджатися територією чи іншою власністю, що належить Сполученим Штатам, і видавати у зв'язку з цим усі необхідні правила й постанови, але ніщо в цій Конституції не може тлумачитися на шкоду законним домаганням Сполучених Штатів чи будь-якого окремого штату.

Розділ 4. Сполучені Штати гарантують кожному штатові у цій Спілці республіканську форму правління й охорону кожного з них від нападу ззов­ні, а на прохання законодавчих зборів чи виконавчої влади (коли законодав­чі збори не можуть бути зібрані) — і від внутрішніх виявів насильства.

СТАТТЯ V

Коли дві третини членів обох палат визнають за необхідне, Конгрес вносить поправки до цієї Конституції або ж на вимогу законодавчих зборів Двох третин штатів скликає Конвент для внесення поправок, які в обох ви­падках набувають обов'язкової сили й значення як частина Конституції, як-Що будуть ратифіковані законодавчими зборами трьох чвертей або ж кон-

 

346

347

вентами в трьох чвертях штатів, залежно від того, який із цих двох способів ратифікації запропонує Конгрес. Але жодна поправка, прийнята до 1808 ро­ку, не може хоч як-небудь зачіпати першого й четвертого положень дев'ято­го розділу першої статті, й жоден штат без його згоди не може бути позбав­лений однакового з іншими голосу в Сенаті.

СТАТТЯ VI

Усі борги й зобов'язання, що існували до прийняття цієї Конституції, зберігають для Сполучених Штатів таку саму юридичну силу, яку вони ма­ли за Конфедерації.

Ця Конституція і закони Сполучених Штатів, видані на її виконання, так само як і всі угоди, що укладені чи будуть укладені Сполученими Шта­тами, є найвищим законом країни, й судді кожного штату зобов'язані їх ви­конувати, хоч би в конституціях чи законах окремих штатів траплялися су­перечні ухвали.

Згадані вище сенатори й представники, так само як і члени законодав­чих зборів окремих штатів, а також усі посадові особи виконавчої та судової влад Сполучених Штатів та окремих штатів зобов'язуються присягою чия урочистою обіцянкою дотримуватися цієї Конституції. Але при цьому ніко­ли не може вимагатися належність до котроїсь релігії як умова, щоб обійма­ти ту чи іншу посаду або виконувати певні громадські обов'язки в Сполуче­них Штатах.

СТАТТЯ VII

Достатньо ратифікації конвентами дев'яти штатів для прийняття цієї Конституції штатами, що стверджують її вказаним чином.

КарріД. П. Конституція Сполучених Штатів Америки: Посібник для всіх. —. К., 1993. — С 133—146.