Білль про права (1789—1791 pp.) (перші 10 поправок до Конституції США)

ПОПРАВКА І (1791)

Конгрес не повинен ухвалювати законів, що запроваджували б будь-яку релігію чи забороняли б вільне відправлення релігійних обрядів, обме­жували б свободу слова чи преси або право народу мирно збиратися й звер­татися до Уряду з петиціями про відшкодування збитків.

ПОПРАВКА II (1791)

Оскільки для безпеки вільної держави необхідна добре організована міліція, право народу зберігати й носити зброю не підлягає обмеженню.

348

ПОПРАВКА III (1791)

У мирний час жоден солдат не повинен бути прикомандировании на постій до будь-якого будинку без згоди його власника; а під час війни це до­зволяється лише в передбачених законом випадках.

ПОПРАВКА IV (1791)

Право народу на охорону особи, житла, паперів та власності від необ­грунтованих обшуків чи затримань не повинне порушуватися, і ордери на об­шук чи затримання не можуть видаватися без достатніх підстав, підтвердже­них присягою чи урочистою обіцянкою. Такі ордери повинні містити доклад­ний опис місця обшуку, а також осіб чи майна, що підлягають арештові.

ПОПРАВКА V (1791)

Ніхто не повинен притягатися до відповідальності за тяжкий чи інший ганебний злочин інакше, як за постановою чи звинуваченням, ухваленим розширеною колегією присяжних, за винятком випадків порушення справ, які стосуються суходільних і морських сил або міліції, в період, коли вона у зв'язку з війною чи небезпекою, що загрожує суспільству, перебуває на дій­сній службі; ніхто не повинен двічі відповідати життям чи тілесною недо­торканністю за один і той самий злочин; нікого не повинні примушувати свідчити проти самого себе в карній справі; ніхто не повинен бути позбавле­ний життя, свободи чи власності без належного судового розгляду; ніякої приватної власності не повинні відбирати для державного використання без справедливого відшкодування.

ПОПРАВКА VI (1791)

У всіх випадках карного переслідування звинувачуваний має право на скорий і прилюдний суд безсторонніх присяжних того штату й округу, де скоєно злочин, причому цей округ повинен бути заздалегідь визначений за­коном; звинувачуваний має право вимагати, щоб його повідомили про харак­тер і мотиви звинувачення й дали очну ставку із свідками, які свідчать проти нього; звинувачуваний може вимагати примусового виклику своїх свідків і користуватися допомогою адвоката для захисту.

ПОПРАВКА VII (1791)

Для судових справ, заснованих на загальному праві з ціною позову, яка перевищує двадцять доларів, зберігається право на суд присяжних, і жоден факт, що його розглядають присяжні, не повинен переглядатися будь-яким судом Сполучених Штатів інакше, як на основі положень загального права.

ПОПРАВКА VIII (1791)

Не повинні вимагатися надмірно великі застави, стягуватися завеликі Штрафи, накладатися жорстокі й незвичайні покарання.

349

ПОПРАВКА IX (1791)

Перелік у Конституції певних прав не повинен тлумачитись як запере­чення чи применшення інших прав, що зберігаються за народом.

ПОПРАВКА X (1791)

Повноваження, не надані цією Конституцією Сполученим Штатам і не заборонені нею ж окремим штатам, залишаються відповідно за штатами або за народом.

КарріД. П. Конституція Сполучених Штатів Америки: Посібник для всіх. — К, 1993. — С 146—148.

Поправка XI до Конституції США (1798 р.)

Судова влада Сполучених Штатів не повинна тлумачитись як така, що поширюється на будь-яку судову справу, розв'язувану за законом чи правом справедливості, якщо ця справа порушена або провадиться проти одного із штатів громадянами іншого штату або ж громадянами чи підданцями котро­їсь чужоземної держави.

КарріД.П. Конституція Сполучених Штатів Америки: Посібник для всіх. — К, 1993. — С 148—149.

Поправка XII до Конституції США (1804 р.)

Вибірники збираються по своїх штатах і голосують бюлетенями за Президента й Віце-президента, з яких хоча б один не повинен бути жителем одного з ними штату; в бюлетенях вони називають особу, пропоновану на посаду Президента, і в окремих бюлетенях — особу, пропоновану на посаду Віце-президента; потім вони складають окремі списки всіх осіб, запропоно­ваних на Президента, і всіх осіб, запропонованих на Віце-президента, з кіль­кістю голосів, поданих за кожного з них; підписавши й засвідчивши ці спис­ки, вони пересилають їх у запечатаному вигляді на ім'я Голови Сенату в місце перебування Уряду Сполучених Штатів. Голова Сенату в присутності Сенату й Палати представників розпечатує всі засвідчені списки, й тоді роб­лять підрахунок голосів. Особа, що дістала при виборах Президента най­більше число голосів, стає Президентом, якщо тільки це число перевищує половину всіх вибірників; коли ж ніхто не дістане такої більшості, то Палата представників безпосередньо обирає бюлетенями Президента з числа трьох

350

осіб, котрі балотувалися на посаду Президента й дістали найбільше число голосів. Але при виборах Президента голоси подаються по штатах і пред­ставництво кожного штату має один голос; кворум для цієї мети складає дві третини штатів, кожний з яких представлений одним або кількома депутата­ми, і для обрання необхідна більшість усіх штатів. Якщо ж Палата представ­ників, коли право обрання перейде до неї, не обере Президента до четверто­го числа наступного березня, то, так само як і у випадку смерті чи якої іншої конституційної неспроможності Президента, його обов'язки повинен вико­нувати Віце-президент.

Особа, що дістала найбільшу кількість голосів при виборах Віце-пре­зидента, стає Віце-президентом, якщо ця кількість перевищує половину всіх вибірників; якщо ж ніхто не дістане такої більшості, Сенат обирає Віце-пре­зидента з двох кандидатів, котрі дістали найбільше число голосів; кворум для цієї мети складають дві третини всіх сенаторів, і для обрання необхідна їх більшість. Але жодна особа, котра згідно з Конституцією не може бути обрана на посаду Президента, не підлягає обранню й Віце-президентом Сполучених Штатів.

КарріД. П. Конституція Сполучених Штатів Америки: Посібник для всіх. — К, 1993. — С 149—150.