Закон про повноваження (24 березня 1933 р.)

Стаття 1. Державні закони можуть, крім порядку, встановленого конс­титуцією, видаватися також імперським урядом. Це стосується також зако­нів, зазначених у статті 85, поділ 2, і статті 87 імперської конституції.

621

•

Стаття 2. Закони, ухвалені імперським урядом, можуть ухилятися від імперської конституції, якщо вони не мають предметом устрій рейхстагу і рейхсрату. Права президента імперії залишаються недоторканними.

Стаття 3. Законом, ухваленим імперським урядом, рейхсканцлер надає належної форми і вони публікуються в збірнику імперських законів. Вони набувають чинності, якщо в них не зазначено іншого, на другий день по ого­лошенні. Статті 68—77 імперської конституції не мають ніякого застосу-вання.до законів, ухвалених імперським урядом.

Стаття 4. Договори імперії з іноземними державами, що стосуються предметів імперського законодавства, не потребують згоди зборів, що бе­руть участь у законодавстві. Імперський уряд видає постанови, необхідні для проведення в життя таких договорів.

Стаття 5. Цей закон набирає чинності в день його оголошення. Він втрачає силу 1 квітня 1937 р. Він втратить також силу, якщо теперішній ім­перський уряд буде замінений іншим.

Конституції буржуазних країн. — К, 1936. — С 175—176.

 

1) той, хто робить злочин проти § 5 под. 1 і 2 закону проти злочинного
і загальнонебезпечного користування вибуховими речовинами від 9 червня
1884 р. (Вісник імперських законів, стор. 61);

2) той, хто робить підпал або висадження в повітря будівлі, яка слу­
жить для громадських потреб (§§ 306—308, 311 кримінального уложення),
або той, хто робить підпал або висадження з наміром викликати в населенні
страх або жах;

3) той, хто робить злочин проти § 229 под. 2, §§ 312, 315 под. 2, § 324
кримінального уложення (вироблення отрут, повідь, пошкодження залізни­
чних споруд, загальнонебезпечне отруєння).

§ 2. Злочини, зазначені в § 1, а також злочини проти § 5 под. З, §§ 6—8 закону проти злочинного і загальнонебезпечного користування вибуховими речовинами, підсудні судам, встановленим за указом імперського уряду від 21 березня 1933 р. (Вісник імперських законів 1, стор. 136), оскільки немає підстав для підсудності справи імперському судові або вищому обласному судові.

 

-К, 1936 —

Конституції буржуазних країн. С 177—178.

 

Закон про запровадження і приведення

У виконання смертної кари

(29 березня 1933 р.)

§ 1. § 5 указу президента імперії про захист народу і держави від 28 лютого 1933 р. («Вісник імперських законів» 1, стор. 83) дійсний також і для вчинків, зроблених за час між 31 січня і 28 лютого 1933 р.

§ 2. Якщо хто-небудь засуджений до смертної кари за злочин, спрямо­ваний проти громадської безпеки, то імперський уряд або обласний уряд, що їх влада (органи) повинні приводити у виконання вирок, можуть розпо­рядитися про те, щоб виконання відбулося через страту на шибениці.

Конституції буржуазних країн. — К, 1936. -С 177.

Закон про припинення

Насильницьких політичних дій

(4 квітня 1933 р.)

§ 1. Смертю або довічною каторгою або каторгою до 5 років, оскільки до цього часу призначалися м'якші кари, може каратися:

622