Закон про народне голосування (14 липня 1933 р.)

§1.1. Імперський уряд може запитати народ, чи схвалює він чи ні пе­редбачений імперським урядом захід.

2. Захід, зазначений у поділі 1, може стосуватися й до закону.

§ 2. При народному голосуванні рішення ухвалюється більшістю по­даних дійсних голосів. Це правило діє і в тому випадку, якщо голосування стосується закону, який містить приписи, що вносять зміни в конституцію.

§ 3. Якщо народ схвалить захід, то набуває відповідного застосування стаття 3 закону в цілях усунення злигоднів народу і держави від 24 березня 1933 р.

Конституції буржуазних країн. — К, 1936. — С 179.

Закон про перебудову імперії (ЗО січня 1934 р.)

Народне голосування і вибори до рейхстагу 12 листопада 1933 р. дове­ли, що німецький народ, всупереч всяким внутріполітичним кордонам і су­перечностям, злився в єдине і внутрішньо нерозривне ціле.

Рейхстаг одноголосно ухвалив тому такий закон, який оголошується тут за одностайним схваленням рейхстагу, при чому встановлюється, що ви­моги законодавства про зміну конституції виконані.

Стаття 1. Народні представництва областей скасовуються.

Стаття 2. 1) Права верховенства областей переходять до імперії.

2) Обласні уряди підпорядковані імперському урядові.

Стаття 3. Імперські намісники в областях підлягають урядовому на­глядові імперського міністра внутрішніх справ.

Стаття 4. Імперський уряд може створювати нове конституційне право.

Конституції буржуазних країн. — К, 1936. —
С 779.                                                                , •

 

626

40-2-51

627

Указ про німецьке громадянство (5 лютого 1934 p.)

§1.1) Громадянство німецьких областей скасовується.

2) Створюється тільки єдине німецьке імперське громадянство, г 3$!

§ 2. Обласні уряди ухвалюють всі рішення в питаннях громадянства від імени і на пропозицію імперії.

§ 3. Німецьке громадянство може бути дане тільки тоді, коли на це є згода імперського міністра внутрішніх справ.

§ 4. 1) Оскільки за чинними законами має правове значення, громадян­ство якої німецької області має імперський громадянин, надалі береться за провідну засаду в цьому питанні, в якій області імперський громадянин має свою осілість.

2) Якщо цієї ознаки немає, то замість неї враховуються в такому
порядку: 1. Громадянство області, якого він досі не мав. 2. Останнє місце
проживання всередині країни. 3. Обласне громадянство, яке мали предки.
4. Останнє місце проживання предків всередині країни.

3) Сумніви розв'язуються імперським міністром внутрішніх справ.

Конституції буржуазних країн. — К., 1936. — С 180.

Закон про ліквідацію рейхсрату (14 лютого 1934 p.)

§ 1. 1. Рейхсрат ліквідується.

2. Представництва областей при імперії відпадають. §2.1. Участь рейхсрату у встановленні законів та в управлінні припи­няється.

2. Оскільки рейхсрат діяв самостійно, на його місце вступають відпо­
відний імперський міністр або орган, вказаний останнім за згодою з імпер­
ським міністром внутрішніх справ.

3. Участь уповноважених рейхсрату в корпораціях, судах і органах
всякого роду припиняється.

Конституції буржуазних країн. — К, 1936. — С 180.

Закон про забезпечення єдності партії і держави (1 грудня 1933 p., зі змінами за законом 8 липня 1934 р.)

§1.1. Після перемоги націонал-соціалістської революції Націонал-со-ціалістська німецька робітнича партія є носителькою німецької державної думки і нерозривно зв'язана з державою.

628

2. Вона є корпорацією публічного права. її статут затверджується вождем.

§ 2. (В редакції закону 8 липня 1934 р.). Для забезпечення найтіснішої спільної роботи службових органів партії з державними організаціями за­ступник вождя є членом імперського уряду.

§ 3. 1. На членів Націонал-соціалістської німецької робітничої партії і штурмових загонів (включаючи підпорядковані їм поділи), як ведущу і ру­шійну силу націонал-соціалістської держави покладаються підвищені обо­в'язки щодо вождя, народу і держави.

2. За порушення своїх обов'язків вони підлягають особливій партійній
підсудності і підсудності по лінії штурмових загонів.

3. Вождь може поширити ці правила на членів інших організацій.

§ 4. Порушенням визнається кожна дія або прогріх, який зачіпає склад, організації, діяльність або значення Націонал-соціалістської німецької ро­бітничої партії або загрожує в цьому відношенні членам штурмових загонів (включаючи підпорядковані їм поділи), а особливо всяке порушення дисцип­ліни і порядку.

§ 5. Крім інших звичайних службових кар, можуть бути встановлені арешт і ув'язнення.

§ 6. Державні органи, в межах своєї компетенції, повинні подавати службову і правову допомогу службовим органам партії та штурмових заго­нів, яким доручено здійснення партійної підсудності та підсудності по лінії штурмових загонів.

§ 7. Закон, що стосується дисциплінарної влади над членами штур­мових загонів і охоронних загонів, від 28 квітня 1933 р. втрачає свою силу.

§ 8. Рейхсканцлер, як вождь Націонал-соціалістської німецької робіт­ничої партії і як верховний вождь штурмових загонів, видає розпорядження, необхідні для проведення і розвитку цього закону, особливо розпорядження про організацію і порядок здійснення партійної підсудності та підсудності по лінії штурмових загонів. Він визначає час набуття чинності приписами про цю підсудність.

Конституції буржуазних країн. — К., 1936. — С 193—194.

Закон про верховного главу

Німецької імперії

(1 серпня 1934 р.)

§ 1. Посада президента імперії об'єднується з посадою рейхсканцлера. В силу цього встановлені досі правоможності президента імперії перехо-

629

дять до вождя і рейхсканцлера — Адольфа Гітлера. Він призначає свого за­ступника.

§ 2. Цей закон набирає чинності з моменту смерті президента імперії фон Гінденбурга.

Конституції буржуазних країн. — К, 1936. — С 180.