Конституційний закон про організацію державних влад (25.02.1875 р.)

Ст.1. Законодавча влада здійснюється двома зборами: пала­тою депутатів і сенатом.

Палата депутатів створюється на основі загального голосу­вання, у відповідності з умовами, визначеними виборчим за­коном.

Склад, спосіб призначення і повноваження с&нату визнача­ються особливим законом.

Ст. 2. Президент республіки обирається абсолютною більшістю голосів сенату і палати представників, з'єднаних у національні збори. Він обирається на 7 років. Він може бути переобраним.

Ст.З. Президент республіки має право ініціювати закони разом з членами обох палат. Він обнародує закони, прийняті обома палатами, стежить за їх виконанням і забезпечує його.

...Кожен акт президента республіки повинен бути скріпле­ний міністром.

Ст.5 Президент республіки може, із згоди сенату, розпусти-


ти палату депутатів до закінчення законного терміну її по­вноважень.

Ст.6. Міністри солідарно відповідальні перед палатами за загальну політику уряду і індивідуально — за їх -особисті дії.

Президент республіки відповідалмімй^тшьіш-у*в§шадку дер­жавної зради.

Закон про створення сенату (24.02Л875 р.)

Ст.1. Сенат складається із 300 членів..

Двісті двадцять п'ять обираються департаментами Іколоні-ями і сімдесят п'ять обираются Національними зборами.

Ст.З. Ніхто не може бути сенатором, якщо він не француз, молодший сорока років, не користується громадянськими і політичними правами.


 


112


113


 


НІМЕЧЧИНА

Конституційна хартія Прусі! (31 січня 1850 р.)

Титул II Про права прусаків

4. Усі прусаки рівні перед законом. Станові переваги зни­
щуються. Суспільні посади доступні для усіх здатних посісти
їх, за умов, зазначених у законі.

5. Особиста свобода гарантується. Закон встановлює умови
і форми, за яких допускається обмеження її, особливо затри­
мання особи.

9. Власність недоторкана. Повна або часткова експропріа­ція може застосовуватись тільки в інтересах суспільного бла­га за умови попередньої оплати, а в екстрених випадках, у крайньому разі попереднього нарахування відшкодування.

27. Кожен прусак має право вільно висловлюватись, писа­ти, друкувати і зображувати. Цензура не може бути введена; кожне інше обмеження свободи преси можливе тільки у за­конодавчому порядку.

29. Усі прусаки мають право, без попереднього дозволу вла­ди, мирно і без зброї збиратися у приміщеннях. Ця постанова не стосується зборів під відкритим небом, які потребують попереднього дозволу влади на базі закону.

34. Усі прусаки мають відбувати військовий обов'язок...

36. Збройні сили можуть бути використані для придушення внутрішніх безпорядків або для виконання закону лише у вста­новленому законом порядку і формах і тільки за вимогою цивіль­ної влади. У цьому відношенні закон визначає виключення.


для їх чинності мають бути контрасигновані міністром, який і несе за них відповідальність.

45. Виконавча влада належить тільки королю. Він призна­
чає і відкликає міністрів. Він обнародує закони і видає розпо­
рядження, необхідні для їх виконання.

46. Королю належить вище командування армією.

48. Король має право оголошувати війну, укладає мир і підпи­сує договори з іноземними урядами. Торговельні договори і ті трактати, якими зобов'язується держава або приватні особи, мають, щоб набути чинності, бути схвалені палатами.

ТитулУ

 

Про палати

^

6.2. Законодавча влада здійснюється спільно королем і обо­ма палатами. Згода короля і обох палат необхідна для кожно­го закону. Проект фінансових законів і державні бюджети спочатку вносяться на розгляд другої палати. Бюджети прий­маються або відхиляються першою палатою повністю.

64. Право законодавчої ініціативи належить королю і кожній з двох палат. Законопроекти, відхилені однією з палат або королем, не можуть бути знову внесені на тій же сесії.

70. Кожен прусак, якому виповнилось 25 років і який має
виборче право у тій громаді, у якій він проживає, є виборцем
першого ступеня.

71. На 250 душ населення обирається один виборщик. Ви­
борці першого ступеня поділяються на три розряди — за роз­
міром прямих державних податей, які вони платять таким
чином, що кожен розряд платить третю частину загальної суми
податей...

72. Депутати обираються виборщиками.


 


Титул III


Титул VI


 


Про короля


Про судову владу


 


43. Особа короля недоторкана.

44. Міністри короля відповідальні. Усі урядові акти короля


80. Судова влада здійснюється від імені короля незалежни­ми, не підпорядкованими іншій владі, окрім закону, судами.


 
































114


11*


Рішення оголошуються і виконуються іменем короля.

87. Судді довічно призначаються королем або від його імені.
Судді можуть бути зміщені або тимчасово усунені з посади
тільки на основі судового рішення і з причин, зазначених у
законі...                                       і

94. У кримінальних справах вердикт про винність звинува­чуваного може бути винесений лише судом присяжних, за виключеннями, які у законодавчому порядку постановлять обидві палати...






Конституція Німеччини (16.04.1871 р.) II. Імперське законодавство

4. Нагляду з боку імперії і її законодавству належить таке:

1) Визначення стосовно свободи переселення,... права гро­
мадянства, паспортів, поліції, іноземців, а також щодо ре­
месла і страхування, окрім того, визначення про колонізацію
і про переселення до іноземних, не німецьких земель.

2) Законодавство митне і торговельне, встановлення пода­
тей, необхідних для потреб імперії.

3) Визначення системи мір, ваги і монет, а також основні
положення про випуск паперових грошей, гарантованих ру­
хомими або нерухомими цінностями.

4) Загальні визначення про банки.

5) Патенти на винаходи.

6) Охорона авторської власності.

7) Організація загального захисту німецької торгівлі за кор­
доном, німецького мореплавання... і розподіл загального кон­
сульського представництва...

8) Залізниці... і шляхи сполучення, водяні і сухопутні, вста­
новлені в інтересах захисту країни і загального обігу.

10) Пошта і телеграф...

13) Загальне законодавство у цивільному, кримінальному
праві і судочинстві.

14) Армія і військовий флот в імперії...

5. Імперське законодавство здійснюється союзною радою і рейхстагом. Згода більшості у тому і іншому зібранні необхід­на для імперського закону і встановлює його. Якщо у со-











116


юзній раді станеться розподіл суджень, стосовно законодав­чих проектів, щодо армії, флоту,... голос президента є вирі­шальним, якщо він висловлюється за збереження існуючого устрою.

III Союзна рада

6. Союзна рада складається із представників держав, що входять до союзу, між якими голоси розподіляються таким чином, що (Прусія одержує 17 голосів із 58).

і

FV. Президентство

11. Президентство у союзі належить королю пруському, який
має титул німецького імператора. Імператор є представни­
ком імперії у міжнародних зносинах; від імені імперії оголо­
шує війну і укладає мир, вступає в союзи та інші договори з
іноземними державами, акредитує і приймає послів.

Для оголошення війни від імені імперії необхідна згода со­юзної ради, за винятком випадку нападу на союзну терито­рію або її кордони.

12. Імператор скликає, відкриває, відкладає і закриває со­
юзну раду і рейхстаг.

15. Голосування у союзній раді і керівництво її справами належить імперському канцлеру, який призначається імпе­ратором.

17. Імператорові належить розробка і публікація імперсь­
ких законів і нагляд за виконанням останніх.

Постанови і розпорядження імператора видаються від імені імперії і для їх чинності необхідний підпис канцлера, який тим самим бере на себе відповідальність.

18. Імператор призначає посадових осіб імперії, змушує їх
присягати імперії і дає у випадку необхідності розпоряджен­
ня про їх звільнення.

V. Рейхстаг

20. Рейхстаг створюється шляхом загальних і прямих ви­борів за таємного подання голосів.

117


-

XI. Військова справа імперії

57. Кожен німець підлягає військовій повинності і не може замінити себе кимось іншим для відбуття цього обов'язку.

64. Усі німецькі війська зобов'язані неухильно виконувати накази імператора...

68. Імператор може оголосити кожну частину союзної те­риторії на військовому становищі, якщо що-небудь загрожує суспільній безпеці.

XIV. Загальні визначення

78. Зміни конституції... вважаються відхиленими, якщо ма­ють проти себе 14 голосів у союзній раді.

 













ЯПОНІЯ

Клятвенна обіцянка імператора Муцухіто

1. Буде створено широке зібрання, і усі державні справи
будуть вирішуватись у відповідності з громадською думкою.

2. Усі люди, як ті, хто править, так і ті, ким управляють,
мають одностайно присвятити себе успіхам нації.

3. Усім військовим і цивільним чинам і всьому простому
народові буде дозволено здійснювати свої власні прагнення і
розвивати свою діяльність.

4. Усі погані звичаї минулого будуть відмінені; будуть зберіга­
тись правосуддя і неупередженість, як вони розуміються усі­
ма.

5. Знання будуть запозичатися у всьому світі, і таким чином
основи імперії будуть зміцнені.

Конституція Японської імперії (11.02.1889 р.)

Ст. 1. Японська імперія управляється постійною на вічні часи імператорською династією.

Ст.З. Особа імператора священна і недоторкана.

Сг.4. Імператор — глава держави, він володіє верховною владою і здійснює її у відповідності з постановами цієї кон­ституції.

Ст.5. Імператор здійснює законодавчу владу у згоді з імперсь­ким парламентом.

Ст.8. Імператор може у випадку нагальної необхідності підтримати громадську безпеку або усунути громадське біду­вання, у проміжках між сесіями парламенту видавати імпера­торські укази, що мають чинність закону.

Ці імператорські укази мають бути подані до імперського парламенту у найближчу сесію і, якщо імперський парламент їх не схвалить, мають бути оголошені урядом недійсними на майбутнє.

Ст.9. Імператор видає або наказує видати укази, необхідні для виконання законів, підтримки громадської безпеки і по­рядку і сприяння добробутові підданих. Такі укази ні в якому








119


випадку не повинні вносити змін до чинних законів.

Ст. 10. Імператор встановлює організацію різних галузей державного управління, призначає і звільняє усіх цивільних і військових посадових осіб і визначає їх жалування, якщо у цій конституції або в інших законах не передбачено особли­вих винятків.

Ст.11. Імператор є верховним командуючим армією і флотом.

Ст.12. Імператор встановлює організацію і кількісний склад армії і флоту мирного часу.

Ст.13. Імператор оголошує війну, встановлює мир і укладає доіовори.

Ст 16 Імператор має право амністії, помилування, пом'як­шення покарання і відновлення в правах.

Ст.19. Кожен японський підданий, що відповідає умовам, що вимагаються законами або указами, має доступ до цивіль­них і військових посад і до будь-якої публічної служби.

Ст.20. Усі японські піддані зобов'язані служити в армії або флоті у відповідності із законом.

Ст.23. Ніхто із японських підданих не може бути заарешто­ваний, ув'язнений, викликаний на допит або покараний іна­кше як тільки у відповідності із законом.

Ст.25. Без згоди японського підданого не можна ні ввійти до його житла, ні обшукати це житло, за винятком визначе­них законом випадків.

Ст.ЗЗ. Імперський парламент складається із двох палат: па­лати перів і палати депутатів.

Ст.34. Палата перів, у відповідності з указом про палату перів, складається із членів імператорської сім'ї, із носіїв дво­рянських титулів і із осіб, призначених до неї імператором.

Ст.35. Палата депутатів складається із членів, що обира­ються народом у відповідності із виборчим законом.

Ст.37. Жоден із законів не може бути виданий без згоди імперського парламенту.

Ст.38. Обидві палати голосують пропоновані урядом зако­нопроекти. Кожній з них належить над те право законодав­чої ініціативи.

 

Ст.46. У жодній з палат парламенту не має бути розпочато обговорення, голосування інакше, як у присутності 1/3 за­гальної кількості членів кожної палати.

120


Ст.47. В тій і в іншій палаті рішення приймаються абсолют­ною більшістю голосів. У випадку рівності голос голови дає перевагу.

Ст.52. Ніхто з тієї або іншої палати не може бути притягне­ний до відповідальності поза палатою за думку, висловлену ним у палаті, або за його вотум в ній.

Якщо, проте, сам член оприлюднив свою думку у промо­вах, у пресі або якимось іншим подібним чином, то він підко­ряється постановам загального права, до нього застосовують-. ся загальні закони.

Ст.55. Кожен із державних міністрів дає свої поради імпе­раторові і відповідальний перед ним за них.

Усі закони, імператорські укази і будь-які акти, що стосу­ються державних справ, мають бути скріплені державним міністром.

Ст.56. Таємна рада обговорює, у відповідності з постанова­ми стосовно організації таємної ради, найважливіші державні справи, коли імператор запитує її.

Ст.57. Судова влада здійснюється судами іменем імперато­ра, у відповідності із законом. Організація судів визначається законом.

Ст.58. Жоден суддя не може бути усунений з своєї посади інакше, як за дії, що караються за вироком кримінального або дисциплінарного суду.

Правила про дисциплінарні стягнення визначаються зако­ном.

Ст.64. Державні доходи і витрати мають затверджуватися імператорським парламентом у формі річного бюджету..

Ст.65. Бюджет вноситься спочатку у палату депутатів.

Ст.66. Для задоволення особливих потреб уряд може про­сити у імперського парламенту згоди на відоме асигнування у якості постійних витратних фондів на певну кількість років.

Ст.71. Якщо імперський парламент не вотував бюджет або якщо бюджет не міг бути складений, то уряд застосовує бюд­жет попереднього року.

Ст.74. Зміни у статуті імператорського дому не підлягають обговоренню імперським парламентом.

Ніяка постанова цієї Конституції не може бути змінена ста­тутом імператорського дому.

121


 


 

ДЕРЖАВА I ПРАВО НОВІТНЬОГО ПЕРІОДУ

Сполучені Штати Америки

Додатки до федеральної конституції

Додаток XIX (1920 р.)

Право громадян Сполучених Штатів на участь у виборах не буде заперечуватись або обмежуватись Сполученими Штата­ми або окремими Штатами із-за статі.

Конгрес буде мати право втілювати цю статтю у життя че­рез прийняття відповідного законодавства.

Додаток XX (1933 р.)

Розділ 3. Якщо обраний Президент помре на момент, вста­новлений для початку його повноважень, то обраний Віце-президент стане Президентом. Якщо Президент не буде об­раний до моменту, встановленого для початку його повнова­жень, або якщо обраний Президент не посяде посаду, то об­раний Віце-президент буде діяти як Президент, поки не по­сяде посаду Президент; Конгрес може законом вирішити на той випадок, якщо ні обраний Президент, ні обраний Віце-президент не посядуть посаду, хто буде діяти у такому випад­ку як Президент або у якому порядку має бути обраний той, хто повинен діяти у такій якості і до тих пір, поки Президент і Віце-президент не посядуть посаду.

Розділ 4. Конгрес може законом вирішити на випадок, якби померла одна із тих осіб, з яких Палата представників може обрати Президента, коли право такого обрання перейде до неї, і на випадок, якби померла одна із осіб, з яких Сенат може обрати Віце-президента, коли право обрання перейде до нього,.

Додаток XXII (1951 р.)

Розділ 1. Жодна особа не може бути обрана на посаду Пре-122


зидента більше ніж на два терміни і жодна особа, що посідає посаду Президента або виконує обов'язки Президента протя­гом більше, ніж два роки із того терміну, на який Президен­том було обрано яку-небудь іншу особу, не може обиратися на посаду Президента більше одного разу...







Понравилась статья? Добавь ее в закладку (CTRL+D) и не забудь поделиться с друзьями:  



double arrow
Сейчас читают про: