2018-02-13
1036
Концентрація розчинів у рецептах може виражатися різними способами.
1. У відсотках:
Rp: Solutіonіs Natrіі bromіdі 3% 200ml
Da. Sіgna. По 1 столовій ложці 3 рази в день
2. Роздільним перерахуванням речовини, що розчиняється, і розчинника:
а) Rp: Natrіі bromіdі 6,0
Aquaepurіfіcatae 200ml
Mіsce. Da. Sіgna. По 1 столовій ложці 3 рази в день.
б) Rp: Natrіі bromіdі 6,0
Aquae purіfіcatae ad 200ml
Mіsce. Da. Sіgna. По 1 столовій ложці 3 рази в день.
3. Відношенням кількості речовини до загального об’єму розчину:
Rp: Solutіonіs Natrіі bromіdі ex 6,0 200ml
Da. Sіgna. По 1 столовій ложці 3 рази в день.
Розчин по зазначеному прописі, незалежно від способу його прописування, готують однаково в масооб’ємній концентрації, тобто у всіх випадках повинний бути об’єм 200 мл.
4. У тому випадку, якщо прописуються дуже малі кількості, головним чином, розчинів отрутних і сильнодіючих речовин у рецепті вказується кількість лікарської речовини до загального об’єму всього розчину, що підлягає відпуску.
Rp: Solutіonіs Aethacrіdіnі lactatіs (1:1000) 200ml
Da. Sіgna. Для промивання ран.
У цьому випадку вказується, що заздалегідь треба приготувати розчин етакридину лактату в розведенні 1:1000 і такого розчину відпустити 200 мл. Для приготування розчину треба взяти 0,2 г етакридину і 200 мл води.
З усіх приведених способів найбільше часто застосовується перший спосіб - позначення концентрації у відсотках, тобто кількість речовини по масі в 100 мл розчину.
Для позначення концентрації вихідних речовин у розчинах застосовується і така форма як: 1:1, 1:2, 1:10 і т.д. Це значить, що 1 вагова частина ліків містяться в зазначеному об’ємі розчину.
Наприклад, концентрація позначена 1:10 - отже, 1 частина речовини міститься в 10 частинах розчину. Для приготування такого розчину треба взяти 1 г речовини і розчинника до одержання 10 мл розчину.
У рідких лікарських препаратах, також як і в порошках, необхідно перевіряти дози отрутних і сильнодіючих лікарських речовин.
При прописуванні цих речовин у порошках разову і добову дозу легко перевірити, тому що вона прописана в рецепті, отже, її треба тільки звірити з фармакопеєю.
При прописуванні мікстур і крапель лікар дозволяє дозувати ці ліки хворому і вказує спосіб застосування (спосіб дозування). Наприклад, "По 1 столовій ложці" чи "15 крапель 3 рази в день".
У нас прийнято, що об’єм столової ложки 15 мл, десертної - 10 мл, чайної - 5 мл.
Перевірка доз.
Фармацевт зобов'язаний ретельно перевірити дозування отрутних і сильнодіючих речовин і порівняти отримані дані з фармакопеєю.
Розберемо на прикладі 1:
Rp: Codeіnі 0,05
Natrіі hydrocarbonatіs 3,0
Aquae purіfіcatae 200ml
Sіrupі sіmplіcіs 10 ml
Lіquorіs ammonіі anіsatі 5 ml
Mіcse. Da. Sіgna. По одній столовій ложці 3 рази в день.
Треба насамперед звернути увагу на правильність оформлення рецепта, тому що кодеїн є речовиною списку Б, має наркотичну дію, але прописана у суміші, тому бланк рецепта - звичайний, але має штамп, печатку лікувальної установи "Для рецептів" і особисту печатку лікуючого лікаря і його підпис.
Кодеїн повинен бути виписаний першим і підкреслений червоним олівцем, щоб звернути увагу асистента під час приготування мікстури, а також контролера при перевірці цього препарату. Потім необхідно перевірити дозування кодеїну. З огляду на, те що кодеїн - наркотик, для нього є обмежена норма разового відпуску, рівна 0,2 г. При перевірці доз виходять із загального об’єму мікстури. У загальний об’єм включають тільки рідкі інгредієнти (розчинник, настойки і т.п.). Отже, перевірку доз ми починаємо:
1. З визначення загального об’єму мікстури - у нашому випадку об’єм дорівнює 215 мл.
2. Потім визначаємо кількість прийомів; з цією метою загальний об’єм ділимо на об’єм одного прийому. Хворий дозує мікстуру столовими ложками, тобто по 15 мл. Таким чином,
215:15=14 прийомів.
3. Визначаємо кількість кодеїну на один прийом (разову дозу). З цією метою кількість лікарської речовини, виписаного в рецепті, ділимо на кількість прийомів. У нашому випадку 0,05:14=0,0036 г.
4. Добова доза визначається множенням разової дози на число прийомів на день, зазначених у рецепті, тобто 0,0036х3= 0,0108 г.
Порівнюють отримані дози з ДФ. У ДФ Х видання: ВРД=0,05, ВДД=0,15. Отже, дози не завищені, і лікарський препарат підлягає відпуску. Можна перевірку доз у мікстурах проводити і більш простим методом, що на практиці частіше і застосовують:
215 мл - 0,05
15 мл - Х
Х=0,05 15:215=0,0036 г.
При перевірці доз (як разових, так і добових), що прописують у рецептах, необхідно враховувати також вік хворого, звертаючи особливу увагу на дозування для дітей і для людей старше 60 років. При цьому варто користатися таблицями вищих разових і добових доз, приведеними в ДФ Х для дорослих і дітей, а також у нашому "Довідковому посібнику".
Приклад 2:
У рецептурному прописі перевірте норму одноразової відпустки і дози одурманюючої речовини і при необхідності виправте їх.
Rp.: Ephedrini hydrochloridi 0,6
Ammonii chloridi
Kalii bromidi ana 3,0
Aquae Menthae 20 ml
Aquae purificatae ad 150 ml
Misce. Da. Signa. По 1 столовійложці 3 разивдень
ВідповіднодонаказуМОЗУкраїнивід 30.06.94 № 117 нормаодноразовоївідпусткиефедринугідрохлориду – 0,6. У рецепті вона не перевищена. Перевіряють разову і добову дози.
Загальний обсяг мікстури – 150 мл
Столова ложка містить 15 мл
Кількість прийомів мікстури: 150: 15 = 10
РД эфедрина гідрохлориду: 0,6:10 = 0,06
ДД эфедрина гідрохлориду: 0,06 · 3 = 0,18
Порівнюють РД і ДД із ВРД і ВДД по ГФ:
ВРД ефедрину гідрохлориду 0,05
ВДД ефедрину гідрохлориду 0,15
Дози завищені.
Відповідно до вимог Наказу МОЗ України від 30.06.94 №117 у випадку виписування лікарем отрутного, наркотичного і сильнодіючого лікарського засобу в дозі, що перевищує вищу разову без відповідного оформлення рецепта, фармацевтичний працівник повинний відпустити виписаний лікарський засіб у кількості 50% від дози, установленої як вища разова на один прийом.
По даному рецептурному прописі необхідно відпустити ефедрина гідрохлориду:
0,025 · 10 = 0,25.
