Розділ 4. Критерії оцінювання та захист курсової роботи

Критерії оцінювання курсової роботи

Повністю оформлену курсову роботу потрібно здати науковому керівникові на перевірку. При необхідності вона доопрацьовується згідно з його зауваженнями, а потім допускається до захисту.

Особливу увагу слід звернути на типові помилки, що зустрічаються при викладі матеріалу в курсових роботах.

Декларативність, слабка аргументованість. Багато студентів та слухачів приводять висловлення, цитати, не коментуючи їх, не зв'язуючи з текстом викладу. Тому, використовуючи вислови та теоретичні положення правників-науковців, варто показати зв’язок висунутих ними ідей із сьогоднішнім днем. Це можна зробити, посилаючись на матеріали періодики, на приклади зі свого досвіду або спостережень. У випадку виникнення труднощів у встановленні таких зв'язків потрібно ще раз звернутися до першоджерела, щоб засвоїти суть проблеми.

Неузгодженість понять. Часто студент (слухач) використовує певну тезу, а в підтвердження наводить факти, з нею ніяк не пов’язані.

Зайве цитування. Деякі студенти (слухачі) заповнюють сторінки курсової роботи численними цитатами. Треба намагатися формулювати думки своїми словами, а там, де в цьому є необхідність, підтверджувати їх цитатами, виділяючи чужі думки лапками. У цьому випадку цитата – опора на авторитет ученого. Однак не слід зловживати такими вставками.

При оцінці курсової роботи враховуються:

1. Загальний науково-теоретичний рівень роботи, обґрунтованість висновків, грамотне використання наукового апарату.

2. Вироблення навичок в розробці і вирішенні наукової проблеми: вміння самостійно працювати з літературними джерелами, виділяти й аналізувати провідні концепції, грамотно оформляти бібліографію.

3. Використання методики науково-дослідної роботи, самостійний і творчий підхід до аналізу обраної проблематики.

4. Планомірний і систематичний характер роботи студента (слухача) над темою (виконання графіку підготовки курсової роботи).

5. Правильність оформлення курсової роботи і своєчасність її передачі на кафедру.

Відгук керівника курсової роботи

Підготовка студентами (слухачами) курсових робіт здійснюється відповідно графіку, який складається викладачем - керівником курсової роботи (див.р.1.). У графіку визначаються строки виконання основних розділів роботи, дні консультацій для виконавців. Дотримання графіків студентами (слухачами) перевіряються викладачем-керівником кожного тижня.

Виконана курсова робота у встановлений термін здається студентом (слухачем) на кафедру й після реєстрації передається керівнику, який перевіряє якість підготовки роботи. Після перевірки курсової роботи викладач-керівник визначає позитивні сторони й недоліки курсової роботи, оцінює ступінь самостійності формулювання основних положень та висновків, наявність елементів творчого пошуку й новизни, величину масиву опрацьованої інформації, дотримання вимог щодо змісту й оформлення роботи, а також робить висновок щодо допуску до захисту з попередньою оцінкою (за системою ESTS). У разі незадовільної оцінки робота повинна бути доопрацьована з урахуванням зауважень керівника курсової роботи. Вдруге робота здається з попереднім відгуком.

Процедура захисту курсової роботи

Захист курсових робіт здійснюється за встановленим графіком перед комісією у складі кількох викладачів кафедри, включаючи керівника курсової роботи. Процедура захисту передбачає стислий виклад студентом (слухачем) результатів дослідження (до 10 хвилин), відповіді на запитання членів комісії. До захисту студент (слухач) отримує свою роботу, знайомиться з відгуком й готується аргументовано відповісти на зауваження й запитання. У процесі захисту членами комісії оцінюються знання студента (слухача) у досліджуваній сфері, його вміння вести дискусію, обґрунтовувати й відстоювати свою точку зору, чітко відповідати на поставлені запитання. Остаточна оцінка вноситься в відомість та залікову книжку студента (слухача).

 

 

 

ДОДАТКИ

 

 

Додаток 1

Зразок титульної сторінки курсової роботи

 

МВС УКРАЇНИ

ОДЕСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

Навчально-науковий інститут фінансово-економічної безпеки та права

Кафедра конституційного та міжнародного права

 

 

К У Р С О В А Р О Б О Т А

на тему

„ПРОБЛЕМИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРАВОВОЇ ОХОРОНИ КОНСТИТУЦІЇ УКРАЇНИ”

 

 

Виконав: студент 5 групи 2 курсу денної форми навчання навчально-наукового інституту права ОДУВС Іванов Сергій Олександрович     Науковий керівник: викладач кафедри конституційного та міжнародного права Прудка Л.М.

 

Одеса 2013

Додаток 2

Зразок плану курсової роботи

 

ПЛАН

 

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ПОНЯТТЯ ТА СИСТЕМА ПРАВОВОЇ ОХОРОНИ КОНСТИТУЦІЇ

РОЗДІЛ 2. ХАРАКТЕРИСТИКА ОСНОВНИХ ЕЛЕМЕНТІВ СИСТЕМИ ПРАВОВОЇ ОХОРОНИ КОНСТИТУЦІЇ УКРАЇНИ:

2.1. Конституційний Суд України.

2.2. Інститут внесення змін і доповнень до Конституції України.

2.3. Конституційна відповідальність та інші елементи системи правової охорони Конституції.

РОЗДІЛ 3. ПРОБЛЕМА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ТА ВДОСКОНАЛЕННЯ СИСТЕМИ ПРАВОВОЇ ОХОРОНИ КОНСТИТУЦІЇ УКРАЇНИ

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 

Додаток 3

Зразок вступу курсової роботи

ВСТУП

Обґрунтування вибору теми та її актуальність. З прийняттям 28 червня 1996 року Верховною Радою України Конституції України формально завершився один із найвідповідальніших етапів сучасного конституційного процесу. В той самий час виникає потреба забезпечення статусу Конституції як Основного закону держави, як закону, що має вищу юридичну силу та закону з підвищеним ступенем захищеності – йдеться про забезпечення стабільності правового становища Конституції у державі.

Порушення специфічного статусу Конституції може призвести до дестабілізації правової системи держави в цілому, саме ці обставини спонукають до створення державної системи заходів правового характеру, спрямованих на збереження непорушності, недопущення та, при необхідності, припинення порушень Основного закону.

Україну на найвищому (конституційному) рівні проголошено суверенною і незалежною, демократичною, соціальною і правовою державою. За новим Основним Законом Україна має стати державою, в якій людина, її життя i здоров я, честь i гідність, недоторканність i безпека визнаються найвищою соціальною цінністю; державою, в якій єдиним джерелом влади є український народ, а сама державна влада повинна здійснюватися на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову; державою, яка визнає і гарантує місцеве самоврядування, в якій визнається і діє принцип верховенства права. Все це має стати реальністю при поступовому (еволюційному) створенні якісно нової національної правової системи. Стрижнем, своєрідною опорою, фундаментом цієї системи повинна бути Конституція України. Правову охорону конституції необхідно розглядати як складне, системне, цілісне суспільно- правове та політичне явище в широкому розумінні останнього. Справа забезпечення правової

 

охорони конституції сучасної держави, тобто держави, яка за своєю сутністю є незалежною, демократичною, світською, правовою та соціальною, є надзвичайно важливою для всіх учасників конституційно-правових відносин. Адже недотримання, невиконання, порушення норм конституції може реально позбавити останню її юридичних властивостей та особливостей, привести до суттєвих змін у системі основних засад конституційного ладу держави, а також - звести нанівець інститути (необхідні елементи) громадянського суспільства як такого. Тому, правова охорона Конституції України є завданням різних суб’єктів, які, здійснюючи відповідні повноваження, формують механізм її охорони.

Питання правової охорони конституції в широкому розумінні тією чи іншою мірою є завданням усіх учасників конституційно-правових відносин, а в першу чергу тих, на сторожі чиїх прав стоїть власне Конституція як Основний Закон держави. Отже, важливо дослідити систему правової охорони конституції, проаналізувати сутність кожного з її елементів і з ясувати їх значення у механізмі правової охорони Конституції України.

Метою даної курсової роботи є з’ясування сутності правової охорони Конституції та розкриття механізму забезпечення правової охорони Основного Закону України.

Згідно з поставленою метою зроблено спробу виконати такі завдання:

- визначити суспільну потребу у існуванні системи правової охорони Конституції;

- проаналізувати й узагальнити існуючі концепції, доктрини, окремі погляди українських і зарубіжних учених щодо правової охорони Основного Закону;

- розкрити систему елементів правової охорони Основного Закону;

- охарактеризувати роль і значення Українського народу, Президента України, Верховної Ради України та Конституційного Суду України як суб’єктів правової охорони Конституції України;

- визначити проблеми щодо організації і функціонування механізму забезпечення та системи правової охорони Конституції України.

Об’єктом дослідження є конституційно-правові відносини в сфері правової охорони Конституції України.

Предметом дослідження є правова охорона Конституції як системне явище та механізм її забезпечення в Україні.

Методологічною основою курсової роботи є системний метод дослідження, за допомогою якого правова охорона Конституції досліджується як множинність взаємопов’язаних елементів, які у сукупності дають можливість розглядати правову охорону Конституції як цілісне системне явище. Також мною використовується історико-правовий метод при дослідженні генезису правової охорони Конституції та становлення інституту правової охорони Основного Закону у конституційно-правових доктринах в Україні; метод логічного аналізу використовується при дослідженні системи конституційних гарантій правової охорони Конституції, обґрунтуванні поняття правової охорони Конституції, конституційного контролю. У роботі також застосовується універсальний діалектичний, порівняльно-правовий, статистичний методи, методи моделювання і прогнозування.

Джерельну базу курсової роботи становлять Конституція України, інші нормативно-правові акти України, узагальнена практика діяльності державних органів України. Суттєве значення для розробки теоретичних положень курсової роботи мають праці таких українських вчених: С.Е. Базилевич, А.П., З.І. Лунь, Орзіх, В.Ф. Погорілко, М. Савченко, П.Б. Стецюк, В.Я. Тацій, М. Тесленко, Ю.М. Тодика, Є.А. Тихонова, О.Ф. Фрицький, В.М. Шаповал та інші.

При написанні роботи було взято до уваги російські конституційно-правові доктрини, представлені у працях російських вчених та державознавців: А.А.Белкіна, І.М. Ільінського, Т.Я.Хабрієвої, М.А. Шафіри, Б.В. Щетинина.

Обґрунтування структури роботи. Представлена курсова робота складається з чотирьох розділів, кожен з яких повно і чітко розкриває питання щодо проблем забезпечення правової охорони. В першому розділі визначаються історико-правові та теоретичні основи становлення правової охорони Конституції в Україні. В другому розділі йдеться про визначення поняття та сутності правової охорони Конституції. Третій розділ присвячений аналізу конституційно-правового механізму забезпечення охорони Основного закону України. В останньому розділі проводиться аналіз проблем забезпечення правової охорони Конституції в Україні.

 

 

Додаток 4