Аналіз уроку з фізичної культури, який проводив студент-практикант

У період практики студентам треба навчитися робити педагогічні спостереження і проводити аналіз уроків фізичної культури. Для педаго­гічних спостережень на уроках за окремими сторонами навчально-вихов­ного процесу можуть бути складені конкретні завдання. Наводимо декілька завдань, які можна використати під час педагог­ічних спостережень уроків фізичної культури.

Завдання 1. Мета - перевірка підготовленості вчителя до уроку.

Спостереження та аналіз:

а) наявності документів планування навчально-виховної роботи (на­вчальної програми, річного графіка, календарного плану, плану-конспекту); взаємообумовленості документів планування; правильності і повно­ти матеріалу, що викладається;

б) наявності методичних матеріалів для повідомлення теоретичних відомостей; наявності і використання технічних засобів навчання, наоч­них посібників, таблиць, макетів і т.п.;

в) підготовки місць проведення уроку (розташування снарядів, на­явність інвентарю, кількість використаного інвентарю в класі);

г) підготовки активу класу (якість його підготовки, активність на уроці, вміння здійснювати страхування і допомогу);

д) забезпечення санітарно-гігієнічних умов місць занять.

Завдання 2. Мета - аналіз та оцінка структури й організації уроку.

Спостереження та аналіз:

а) постановки завдань на уроці; наявності і співвідношення оздоров­чих, навчальних і виховних завдань; відповідності поставлених завдань віку, статі та підготовленості учнів; відповідності завдань уроку доку­ментам планування;

б) проведення підготовчої частини уроку (час, який витратили на підготовчу частину уроку; відповідність комплексу фізичних вправ зав­данням уроку; послідовність виконання вправ, їх новизна й оригі­нальність);

в) послідовності реалізації завдань в основній частині уроку; розпо­ділу часу на виконання окремих завдань уроку;

г) проведення заключної частини уроку (час, який витратили на за­ключну частину уроку; характер виконуваних вправ; зміст домашнього завдання; якість проведення підсумків уроку);

д) використання різних способів організації учнів на уроці: фрон­тального, групового, індивідуального; використання методу колового тренування;

е) поведінки учнів (наявність спортивної форми; своєчасна підго­товка до уроку; ставлення до виконання вправ і до уроку в цілому, прояв активності, свідомості, ініціативи; виконання обов'язків черговим, груповодами);

є) такту вчителя.

Завдання 3. Мета - реалізація диференційованого та індивідуально­го підходу до учнів на уроці.

Спостереження та аналіз:

а) наявності диференційованого підходу в документах планування;

б) розподілу учнів на навчальні групи: основну, підготовчу, спеціальну медичну; тенденції розподілу учнів по відділеннях для занять фізични­ми вправами;

в) здійснення індивідуального контролю за руховою підготовлені­стю учнів; наявності документів тестового контролю учнів;

г) виконання індивідуальних завдань учнями;

д) контролю за виконанням домашнього завдання;

е) визначення відповідності навантаження віковим можливостям учнів.

Завдання 4. Мета - перевірка наявності матеріальної бази й облад­нання, використання технічних засобів навчання і наочних посібників на уроці.

Спостереження та аналіз:

а) наявності футбольного поля, легкоатлетичних бігових доріжок, волейбольного, баскетбольного, гандбольного майданчиків; наявності спортивних залів у школі;

б) обладнання спортивних залів і відкритих площинних спортивних споруд; наявності нестандартного обладнання; використання обладнан­ня на уроках фізкультури;

в) наявності технічних засобів навчання, їх різноманітності і викори­стання;

г) наявності наочних посібників у школі, їх використання на уроках.

Завдання 5. Мета - визначення рівня вихованості вчителя, вміння давати команди, вживати термінологію.

Спостереження та аналіз:

а) зовнішнього вигляду вчителя (наявність спортивного одягу і взут­тя, акуратність); ставлення педагога до учнів (такт, уважність, вимог­ливість, наполегливість);

б) урахування індивідуальних особливостей учнів у роботі;

в) наявності командного голосу (гучність, чіткість команд, які пода­ються, використання різних команд і розпоряджень);

г) знання й уміння користуватись спеціальною термінологією.

Завдання 6. Мета - оцінка ефективності використання методів на­вчання і виховання на уроках.

Спостереження та аналіз:

а) різноманітності і доцільності застосовуваних методів навчання; використання методичних прийомів: методу слова і засобів наочного впливу в навчанні рухів; страхування і допомога в навчанні рухів;

б) відповідності засобів, що використовуються в навчанні, методич­ним принципам: свідомості й активності, наочності, доступності й індиві­дуалізації, поступового підвищення вимог, виховуючого навчання і т. п.;

в) різноманітності й доцільності використання методів виховання рухових здібностей, використання ігрового і змагального методів у про­цесі виховання;

г) дозування фізичних вправ при розв'язанні виховних завдань; інди­відуального контролю за фізичним навантаженням учнів.

З метою надання допомоги методистам і студентам в організації спо­стереження за уроком фізичної культури пропонуємо орієнтовну схему.

 

Схема педагогічного аналізу уроку фізичної культури

I. Загальні відомості

Прізвище того, хто проводить урок_________, ана­лізує урок_____________.

Дата_______ Клас___ Школа_____Місце прове­дення ______Номер уроку ____.

Початок уроку: за розкладом__, фактичний______.

Кількість учнів: за списком_, тих, хто займається_____,звільнених_.

Тип уроку__. Завдання уроку___.

II. Підготовка до уроку

1. Конспект уроку. Зовнішнє оформлення: відповідність прийнятій формі; чіткість виділення граф, частин уроку, видів навчального матері­алу і конкретних вправ; розбірливість і професійна грамотність записів; наявність на титульній сторінці номера уроку, зазначення місця проведен­ня уроку, переліку потрібного інвентарю. Формулювання завдань: відповідність робочому плану, дидактичне спрямування, стислість, конкретність, доступність.

Зміст: зв'язок з попередніми уроками, взаємозв'язок змісту частин уроку, відповідність поставленим завданням, змісту програми, віковим можливостям учнів та умовам занять.

Раціональність дозування, розподілу часу за частинами уроку і ви­дами діяльності учнів. Дидактична цінність організаційно-методичних вказівок.

2. Підготовка місць занять, обладнання, інвентарю; своєчасність, достатнє кількісне забезпечення, відповідність санітарно-гігієнічним вимогам і техніці безпеки.

3. Підготовка учнів: організованість і своєчасність приходу в зал, переодягнення, виходу до місця занять; відповідність одягу і взуття вста­новленим вимогам.

III. Зміст, організація і методика проведення уроку

1. Підготовча частина уроку. Шикування: своєчасність, правильність і чіткість дій чергового та учнів, раціональність та опера­тивність дій учителя.

Повідомлення завдань: відповідність змісту і форми викладення пізна­вальним можливостям учнів, вплив на активізацію їх уваги й інтересу до майбутньої діяльності.

Відповідність змісту, запланованому в конспекті, організації і мето­дики типовим завданням підготовчої частини уроку та рівню фізичної підготовки учнів.

Взаємозв'язок освітньої та розвиваючої спрямованості вправ із зав­данням і змістом основної частини уроку.

Раціональність використання навчального часу та відповідність його розподілу між окремими видами діяльності учнів і вчителя заплановано­му в конспекті.

2. Основна частина уроку. Організаційне забезпечення: раціональність вибраних способів підготовки й прибирання місць занять, роздачі і збору інвентарю, розташування місць занять і снарядів, груп учнів, що займа­ються; логічність шикувань, перешикувань і пересувань учнів після ви­конання конкретних вправ та під час зміни місць занять; відповідність вибраних способів організації діяльності учнів (фронтально: одночасно, поточно і т.д.; за групами тощо) віковим особливостям школярів, виду навчального матеріалу, конкретним педагогічним завданням.

Зміст навчального матеріалу: відповідність вимогам програми, зав­данням уроку.

Методика навчання: доцільність вибраних методів використання слова і наочності, окремих методичних прийомів, підвідних і підготов­чих вправ, їх відповідність віку, підготовленості учнів та конкретним завданням навчання; активізація навчально-пізнавальної діяльності учнів: Диференційований підхід, використання міжпредметних зв'язків, еле­ментів проблемного навчання і самостійної роботи; забезпечення педа­гогічного контролю (оперативність виявлення та виправлення помилок), страхування і допомоги.

Раціональність використання навчального часу та відповідність його розподілу між окремими видами діяльності учнів і вчителя заплановано­му в конспекті.

З. Заключна частина уроку. Відповідність змісту, методів організації діяльності учнів типовим завданням даної частини уроку, характеру функ­ціонального навантаження попередньої частини і змісту навчального ма­теріалу, запланованого в конспекті. Вплив змісту і методів, які використо­вуються при підведенні підсумків уроку, на усвідомлення учнями резуль­татів власної діяльності, своєчасність та організованість закінчення уро­ку, загальну і моторну щільність уроку.

IV. Загальна оцінка діяльності вчителя

Зовнішній вигляд і поведінка (бадьорість, життєрадісність, в'ялість, рішучість, розгубленість), уміння вибрати місце, володіти собою і кла­сом. Відповідність манери спілкування з учнями вимогам педагогічного такту. Культура мови, володіння командною мовою і спеціальною термі­нологією. Рівень вияву вимогливості, наполегливості; уміння підтрима­ти дисципліну й інтерес учнів до уроку. Ступінь забезпечення санітарно-гігієнічних умов та оздоровчої спрямованості уроку: постава, ритм ди­хання, попередження травматизму. Уміння забезпечити потрібну динаміку уроку, фізіологічне навантаження, взаємозв'язок частин уроку, раціональ­но планувати і використовувати навчальний час у межах уроку.

V. Висновки та пропозиції

Ступінь розв'язання освітніх, оздоровчих і виховних завдань уроку. Позитивні сторони уроку, помилки й недоліки в роботі вчителя. Причи­ни недоліків і можливі шляхи їх виправлення.

Аналіз уроку рекомендується починати із самооцінки студентом-практикантом проведеного уроку. Це важливо, бо вміння бачити пози­тивні, а особливо - негативні, сторони в проведенні уроків говорить про професійну підготовленість студентів.

Якість проведення уроку фізичної культури залежить від величини навантаження, яке на ньому отримали учні. Про реакцію дитячого організ­му на фізичне навантаження можна зробити висновок за зовнішніми оз­наками. Характерними ознаками є колір обличчя, його міміка, пітливість, особливості дихання, рухів і виконання вправ, самопочуття дитини. У таблиці наводяться суб'єктивні ознаки характеру реакції організму на фізичне навантаження.

Суб'єктивні ознаки реакції організму на фізичне навантаження

Показники	Ознаки втоми
	невеликої	значної	великої
Колір шкіри	Невелике по­червоніння	Значне почерво­ніння	Різке почервоніння або блі­дість, синюшність
Пітли­вість	Невелика	Значна	Дуже велика (весь тулуб), поява солі на скронях, на со­рочці, майці
Дихання	Прискорене, рівне	Значно прискорене	Різко прискорене, поверхне­ве, з глибокими вдихами, які змінюються безладним ди­ханням (значна задишка)
Рухи	Різка хода	Невпевнений крок, похитування	Різкі похитування, відста­вання під час ходьби, бігу, в походах
Увага	Добра, безпо­милкове вико­нання вказівок	Неточність у ви­конанні команди, помилки під час зміни напряму	Уповільнене виконання ко­манд, сприйняття тільки ко­ротких команд
Самопо­чуття	Немає суб'єк­тивних скарг	Скарги на втому, біль у ногах, за­дишку, серцебиття	Утома, задишка, головний біль і біль у грудях, нудота, а інколи блювання

Частота серцевих скорочень (ЧСС) є інформативним показником динаміки обсягу й інтенсивності фізичного навантаження. Інтенсивність окремих вправ визначається за формулою:

де Ii - інтенсивність вправи; tі - час її виконання.

За даними пульсометрії можна робити висновок про рівень функціональних можливостей учнів, пра­вильність розподілу навантажень та інтервалів відпочинку.

Інтенсивність фізичного навантаження за реакцією ЧСС, уд/хв.

Вік, роки	Рівень інтенсивності, %
	100	95	90	85	80	75	70	65	60	55	50
7	211	201	190	180	169	159	148	138	128	118	107
8	210	200	189	179	168	158	147	137	127	117	106
9	210	200	189	179	168	158	147	137	127	117	106
10	210	199	188	178	167	157	146	136	126	116	105
11	209	199	188	178	167	157	146	136	125	115	105
12	208	198	187	177	166	156	145	135	125	114	104
13	207	197	186	176	166	155	145	135	124	114	104
14	206	196	185	175	165	155	144	134	124	113	103
15	205	195	185	174	164	154	144	133	123	113	103
16	204	194	184	173	163	153	143	133	122	112	101
17	203	193	183	173	162	152	142	132	122	112	101
18	202	192	182	172	162	152	141	131	121	111	101
19	201	191	181	171	161	151	140	131	121	111	100
20	200	191	180	170	160	150	140	130	120	110	100

За даними хронометрування і пульсометрії можна судить про якість заня­ття. В процесі хронометрування враховують витрату часу на різні дії і на цій основі визначають щільність заняття, міру раціонального використання часу.

Методика хронометрування та пульсометрії уроку передбачає проведення спостереження, хронометрування фізичної діяльності та вимірювання ЧСС одного-двох учнів.  

Частоту пульсу визначають пальпаторним методом. Вибирають одного-двох учнів і перед початком уроку фізичної культури в стані спокою вимі­рюють частоту пульсу на правому або лівому передпліччі, а потім через кожні 2-4 хвилини виміри повторюють з урахуванням того, що пульсові проби потрібно брати після інтенсивних вправ. Якщо урок має безперервне фізичне навантаження (наприклад, спортивні і рухові ігри, кросова підго­товка), то виміри можна проводити через стандартні відрізки часу (3-5 хв.). Останнє вимірювання пульсу - по закінченні уроку. В цілому за урок робиться від 12 до 15 проб. Пульс вимірюється протягом 10 секунд з наступним перерахунком частоти пульсу на одну хвилину.

Реєстрація часу проводиться за допомо­гою секундоміра по рухомій стрілці. Під час хронометрування ведеться протокол за такою формою:

 

Протокол хронометражу та пульсометрії уроку фізичної культури

 

Прізвище того, хто проводить урок_________, ана­лізує урок_____________.

Дата_______ Клас___ Школа_____

Кількість учнів: за списком_, тих, хто займається_____,звільнених____.

Завдання уроку:

                        1. __________________________________

                        2. __________________________________

                        3. __________________________________

 

 

Частини уроку та види діяльності	Час закінчення дій	Пульс за 10 с	Час рухових дій	Час допоміжних дій	Час на осмислення	Час відпочинку	Час простою
І. Підготовча частина
Шикування	3'55''	12					3'55''
Здача рапорту, пояснення завдань уроку	4'15''				0'20''
Стройові вправи	5'50''	15	1'35''
Біг	8'30''	18	2'40''
Ходьба	9'00''	16	0'30''
Вправи на дихання	9'40''					0'40''
Перестроювання	10'05''	14		0'25''
Пояснення 1 вправи	10'45''				0'40''
Виконання 1 вправи	11'20''	16	0'35''
Пояснення 2 вправи	11'35''				0'15''
Виконання 2 вправи	12'00''	17	0'25''
Пояснення 3 вправи	12'25''				0'25''
Виконання 3 вправи	13'10''	17	0'45''
Пояснення 4 вправи	13'55''	16			0'45''
Виконання 4 вправи	14'10''	15	0'15''
Повороти	15'00''	13	0'50''
Відпочинок	15'35''					0'35''
Всього	15'35''		7'35''	0'25''	2'25''	1'15''	3'55''
II. Основна частина
Перестроювання	15'50''	13		0'15''
Пояснення 1 вправи	16'15''				0'25''
Виконання 1 вправи	16'35''	16	0'20''
Повернення на місце	17'05''			0'30''
Пояснення 2 вправи	17'15''				0'10''
Виконання 2 вправи	17'45''	14	0'30''
Повернення на місце	17'55''			0'10''
Пояснення 3 вправи	18'10''				0'15''
Виконання 3 вправи	18'55''	17	0'45''
Повернення на місце	19'15''			0'20''
Пояснення 4 вправи	19'45''				0'30''
Виконання 4 вправи	20'05''	18	0'20''
Повернення на місце	20'10''			0'05''
Перестроювання в дві колони	20'25''			0'15''
Пояснення 1 естафети	21'10''				0'45''
Перша естафета	21'20''	17	0'10''
Пояснення 2 естафети	21'55''				0'35''
Друга естафета	22'15''	16	0'20''
Пояснення 3 естафети	22'45''				0'30''
Третя естафета	23'00''	14	0'15''
Пояснення 4 естафети	23'35''				0'35''
Четверта естафета	23'55''	13	0'20''
Відпочинок	24'40''					0'45''
Перестроювання на гру	25'05''			0'25''
Пояснення гри	26'45''	22			1'40''
Гра	36'25''	13	9'40''
Всього	20'50''		12'40''	2'00''	5'25''	0'45''
III. Заключна частина
Перестроювання	37'10''	13		0'45''		0'35''
Вправа на розслаблення	37'45''	16			0'30''
Пояснення гри на увагу	38'15''	14
Перестроювання	39'00''			0'45''
Гра на увагу	43'25''	17	4'25''
Підведення підсумків уроку
Домашнє завдання	44'45''	13			1'20''
Всього	8'20''		4'25''	1'30''	1'50''	0'35''
Разом за урок	44'45''		24'40''	3'55''	9'40''	2'35''	3'55''

 

Як правило, за даними хронометражу підраховуються п'ять ос­новних видів діяльності учнів: виконання вправ, пояснення, допоміжні дії, чекання черги і простій. На основі цих даних оцінюється моторна та загальна щільність уроку.

Відношення часу, який витратили безпосередньо на виконання фізич­них вправ, до всієї тривалості уроку прийнято називати його моторною (руховою) щільністю. Моторна щільність уроку визначається за формулою:

Час виконання вправ

Моторна щільність уроку = –––––––––––––––––––– 100 %

Тривалість уроку

У нашому прикладі: загальний час уроку – 45 хвилин (2700 с); час рухливих дій на уроці – 24'40'' (1480 с). Таким чином: Х = 1730 /2700 х 100% = 54,8%.

Моторна щільність уроку не може досягати 100%, інакше не залишається часу для пояснення матеріалу, осмислення його учнями, аналізу помилок. Це призводить до зниження якості і ефективності учбової ро­боти в цілому.

Залежно від завдань, специфіки учбового матеріалу, стану і працездатності учнів, матеріально-технічних можливос­тей і інших умов, що визначають особливості заняття, показник моторної щільності змінюється і може досягати високого рівня. Так, при вдосконаленні техніки рухів і розвитку рухових здібностей він досягає 70-80 %. В уроці з освітньою спрямованістю, у якому передбачено повідомлення знань і вчення складним руховим діям, що вимагають значних витрат часу на розумову діяльність, рухова щільність може знаходитися в межах 50% і нижче.

Загальною щільністю уроку називається відношення часу, використаного педагогічно виправдано, до всієї тривалості уроку. Корисний час уроку це сума часу, яка витрачена на рухові дії, допоміжні дії та на осмислення. Тому загальна щільність визначається за формулою:

 

Раціонально використаний час

Загальна щільність уроку =––––––––––––––––––––––––––– 100 %

     Тривалість уроку

У нашому прикладі: загальний час уроку – 45 хвилин (2700 с); корисний час уроку = час рухових дій (24'40'') + час допоміжних дій (3'55'') + час на осмислення (9'40'') = 38'15'' (2295 с). Таким чином: Х = 2295 /2700 х 100% = 85,0%.

Загальна щільність повноцінного заняття повинна наближатися до 100 %.

До педагогічно невиправданого часу уроку фізкультури відносять: втрати часу через спізнення вчителя на урок; передчасне закінчення уроку; "простої" між підходами до снаряда через нестачу обладнання; перерви в занятті, викликані порушеннями дисципліни, поламкою інвентарю, відлучками вчителя з уроку.

Графік хронометражу та пульсометрії уроку слід виконувати, позначуючи всі види діяльності в різних кольорах.

час (хвилини)

Пульсометрія грає допоміжну роль в оцінці якості заняття. На підставі показників пульсу з'ясовують реакції серцево-судинної системи на навантаження, а також динаміку цих реакцій впродовж всього заняття. У останньому випадку викреслюють так звану "криву навантаження". Динаміка "кривої" відображає поступове пристосування орга­нізму до навантажень, що підвищуються, підтримку оптимального рівня працездатності та, нарешті, приведення організму в стан відносного спокою. Проте не може бути універсальних кривих, оскільки навантаження завжди повинне відповідати педагогічним завданням, особливостям і стану здоров'я учнів, специфіці вправ та ін.

Зміни пульсу відбуваються не лише у залежності від характеру та величини м'язової роботи, але і під впливом емоцій, які на заня­ттях фізичними вправами досягають значної сили. Тому правильна оцінка показників пульсу можлива лише при аналізі всіх даних педагогічних спостережень з врахуванням типа заняття і передбаченого змісту.

Лист оцінок за контрольні уроки завчасно готується студентом-практикантом за наданою формою.

№

Клас

Зауваження по уроку

Оцінка

Підпис вчителя

           Під час проведення контрольних уроків вчитель або методист заповнює цей лист та виставляє оцінки. Як правило від уроку до уроку оцінки покращуються. Прогрес у майстерності проведення уроків фізичного виховання є підставою до виставлення позитивної підсумкової оцінки.