2018-02-14
310
І. У поданих нижче твердженнях допишіть поняття і ознаки, котрих не вистачає:
1. Суб’єкти розвитку – це ті групи або соціогрупові утворення, котрі у своїй діяльності орієнтуються на історичну перспективу, керуються............... або...............
2. Суб’єкти розвитку – це ті групи, котрі виступають носіями соціальної..........
3. Класи – великі соціальні групи, що розрізняються між собою мірою контролю над...............
4. Емпіричним показником керівного класу є........................
5. Емпіричним показником панівного пригноблюючого класу є....................
6. Емпіричним показникам протестуючого класу є..................
7. Емпіричним показникам уярмленого класу є................
8. Соціальний рух є таким поєднанням груп (такою соціогруповою структурою), діяльність яких (якої) націлена на.............
II. Визначіть своє ставлення до поданих нижче тверджень, оцінюючи їх за трьохмірною шкалою оцінювання: згоден, незгоден, не зовсім згоден.
І. Стосовно поняття “суб’єкт розвитку”:
1. Суб’єкт розвитку – це така соціальна група, яка опозиційно налаштована до існуючого порядку.
|
|
|
2. Це групи озброєної класової боротьби.
3. Це група, що контролює історичність.
4. Це група, змістом існування якої є соціальне виживання.
5. Це панівний клас.
6. Це пригноблений клас.
7. Це вся соціогрупова структура суспільства.
8. Це соціальний рух.
II. Стосовно поняття “клас”:
1. Групи відмінного економічного становища.
2. Групи різного політичного становища.
3. Групи відмінного престижу.
4. Великі соціальні групи, що відрізняються між собою місцем на виробництві, відношенням до власності, долею у розподілі.
5. Групи різного обсягу влади.
6. Групи різного рівня прибутку, освіти, культурних можливостей.
7. Групи ідеологічних розбіжностей.
8. Класи – це такі соціальні групи, з яких одна може привласнювати собі працю іншої.
9. Клас – штучне поняття ідеологічного вжитку.
10. Класи – це такі соціальні групи, що різною мірою контролюють історичність.
11. Класи – це соціальні категорії минулого. У сучасних суспільствах існують не класи, а страти.
12. Це групи, що розрізняються між собою рівнем і джерелом прибутку
IIІ. Стосовно поняття “соціальний рух”:
1. Соціальний рух – це об’єднання класів та їх спільників для досягнення своїх політичних цілей.
2. Це така соціогрупова структура, основу якої складає певний клас, а об’єднуючим началом виступає прагнення змінити культурно-ціннісні орієнтації суспільства.
3. Це допоміжний інструмент класової боротьби.
4. Це носій соціальної утопії.
5. Це початкова стадія існування майбутньої політичної партії.
6. Це форма суспільного функціонування особливо могутньої політичної партії.
|
|
|
7. Це замінник класової боротьби у промислово розвинених демократичних суспільствах.
8. Це малоефективний спосіб впливу на перебіг соціальних процесів, властивий соціально слабким маргінальним групам.
9. Найбільш цивілізована форма подання, розгортання і розв’язання соціально-класових конфліктів.
10. Форма політичної боротьби соціально слабких груп, які тимчасово об’єднуються на основі спільного заперечення існуючого порядку.
11. Форма політичного об’єднання гомологічних груп (становище яких однакове у якомусь окремо взятому відношенні).
12. Початкова стадія політично та організаційно не оформленого соціального протесту.
IV. Визначіть тип можливого соціального розвитку, якщо у конфлікті взаємодіють такі класи:
1. Панівний-керівний і пригноблений-уярмлений.
2. Панівний-керівний і пригноблений-протестуючий.
3. Панівний-пригноблюючий і пригноблений-уярмлений.
4. Панівний-пригноблюючий і пригноблений-протестуючий.
Теми для рефератів
1. Місце класів у соціальній структурі суспільства.
2. Проблема класів у контексті різних соціологічних підходів.
3. Класи, класова боротьба і соціальні рухи. До визначення поняття.
4. Соціальний рух: поняття, структура, механізм впливу.
5. Класи і соціальні рухи, їх взаємовплив і взаємне перетворення.
6. Класова боротьба і соціальні рухи у сучасному українському суспільстві.
Література
1. Арсеенко А. Социально-экономический механизм регулирования трудовых отношений (на примере США, Канады, Великобритании). – К.: Ин-т социологии, 1995.
2. Брукан С. Плюрализм и социальные конфликты: Пер. с англ. – М.: Прогресс, 1990.
3. Бычко И.В. и др. Идеологические альтернативы. – К., 1989.
4. Веселовский В.М. Классы, слои, власть: Пер. с польск. – М.: Прогресс, 1981.
5. Гавриленко И.Н. Отчуждение личности при капитализме. – Киев – Одесса: Вища школа, 1986.
6. Гавриленко І.М. Соціологічна діагностика конфліктів// Cвіт безпеки.–1994.
7. Гавриленко І.М., Чепак В.В. Загальносоціологічна теорія. – К.: КВГІ, 1986.
8. Економічна соціологія: Навчальний посібник/ Під ред. В.М. Ворони, В.Є. Пилипенко. – К.: Ін-т соціології, 1997.
9. Зиновьев А.А. Запад. Феномен западнизма. – М.;1995.
10. Злобіна О.Г., Тихонович В.О. Особистість сьогодні: адаптація до суспільної нестабільності. – К.: Ін-т соціології, 1996.
11. Кива А. Социальные революции на исходе века. – М.: Наука, 1992.
12. Лукашевич Н.П., Туленков А.В. Социология. – К.: МАУП, 1998.
13. Люди и ситуации: изменение социальной ориентации. – Кишинев, 1992.
14. Моска Г. Правящий класс// Социс. – 1994. – № 10. – С. 187; № 12. – С. 97.
15. Неформалы: социальные инициативы – М.: Московский рабочий, 1990.
16. Оссовская М. Рыцарь и буржуа: Пер. с польск. – М.: Прогресс, 1989.
17. Пономарев Л.Н., Шинкаренко В.В. В чьих руках колесо истории. – М.: Мысль, 1989.
18. Предприниматель Украины: эскизы к социальному портрету/ Отв. ред. В.М. Ворона, Е.И. Суименко. – К.: Ин-т социологии, 1995.
19. Социальная психология классов. – М.: Мысль, 1985.
20. Социальный облик современного западного общества. – М.: Наука, 1993.
21. Тарасенко В.И. Социология потребления: методологические проблемы. – К.: Ин-т социологии, 1993.
