Філософія управління персоналом

Тема 2. Методологія управління персоналом.

1. Філософія управління персоналом.

2. Концепція управління персоналом.

3. Принципи управління персоналом.

4. Методи управління персоналом.

 

Філософія управління персоналом

У різноманітних наукових і навчальних підручниках поняття управління персоналом і менеджмент персоналу використовуються як синоніми. Але необхідно відзначити, що англомовне поняття менеджмент неможливо замінити однозначно терміном управління.

Управління – manage:ment державою government, закладами office, справами  managing department.

Оксфордський словник англійської мови дає чотири трактовки терміну менеджмент:

1. Засіб, манера спілкування з людьми.

2. Влада і мистецтво управління.

2. Особливого роду уміння і адміністративні навички.

4. Орган управління, адміністративна одиниця.

Адміністрування.

В соціальних науках адміністрацією прийнято називати організацію професіональних службовців, чиї основні обов’язки полягають у тому, щоб здійснювати політику тих, хто приймає рішення.

Адміністрація – це раціональна система або організована структура, завданням якої є кваліфіковане і ефективне виконання суспільної політики і яка має достатньо жорстку ієрархію влади.

В вузькому розумінні адміністрування означає професіональну діяльність державних чиновників, яка направлена на здійснення рішень керівництва. В широкому розумінні адміністрування – це не лише професіональна діяльність чиновників, а і вся система адміністративних інститутів з достатньо суворою ієрархією, використовуючи яку відповідальність за виконання державних рішень опускається згори до низу. Таким чином адміністративне управління більше направлено на напрацювання і постановку масштабних і перспективних цілей (організації, галузі, регіону, держави), а менеджмент більше на реалізацію поставлених задач і пошук оптимальних шляхів їх рішення.

Влада.

Влада являє собою форму соціальних відносин, які характеризуються здатністю впливати на характер і напрям діяльності і поведінку людей завдяки використанню економічних, ідеологічних і організаційно-правових механізмів, а також за допомогою авторитету, традицій, насильства.

Сутністю влади є відношення керівництва, володарювання і підкорення.

Система влади завжди заснована на відносинах субординації, тобто багаторівневого підкорення, ієрархії.

В практичній діяльності в поняття управління вкладається в основному зміст технологічної організації об’єкта управління, тобто оперативного управління.

Керівництво – це перш за все управління людьми.

Адміністрування – адміністративне управління, основна функція якого полягає в визначенні політики організації, регіону, галузі, держави.

Таким чином виділяють дві різні функції управління – адміністративну, тобто функцію по розробці політики і функцію оперативну, виконавчу, які об’єднують і забезпечують безпосереднє керівництво людьми.

Адміністративне управління – це та область управління, яка займається цілями, функціями і проблемами організаційних компонентів як єдиного цілого (від держави до малого підприємства).

Оперативне керівництво націлено головним чином на управління процесом по здійсненню наміченого. Воно пов’язано з рішенням поточних задач, які виникають при здійсненні запланованих робіт, проектів або заходів. Чим вищий ранг посадової особи, тим більшою адміністративною владою вона володіє, тим більший вплив вона здійснює на формування певної політики. В той же час більша частина часу керівника нижчого рангу йде на оперативне керівництво.

В літературі можна зустріти різні підходи до визначення сутності управління персоналом.

Перший підхід: «Управління персоналом – це комплекс взаємопов’язаних економічних, організаційних і соціально-психологічних методів, які забезпечують ефективність трудової діяльності і конкурентоспроможності підприємства».

Другий підхід: «Управління персоналом (менеджмент персоналу) – галузь діяльності, важливішими елементами якої є визначення потреби в персоналі, залучення персоналу (підбір і відбір персоналу), розміщення, розвиток, контролінг персоналу, а також структурування робіт, політика винагороди і соціальних послуг, політика участі в успіху, управління затратами на персонал і керівництво співробітниками».

Таким чином головне, що складає сутність управління персоналом – це системний, планомірно організований вплив за допомогою взаємопов’язаних організаційно-економічних і соціальних заходів на процес формування, розподілу, перерозподілу робочої сили на рівні підприємства, на створення умов для використання трудових якостей робітника (робочої сили) з метою забезпечення ефективного функціонування підприємства і всебічного розвитку зайнятих на ньому робітників.

Управління персоналом організації – цілеспрямована діяльність керівного складу організації, керівників і спеціалістів підрозділів системи управління персоналом, яка включає розробку концепції і стратегії кадрової політики, принципів і методів управління персоналом організації. Управління персоналом полягає у:

– формуванні системи управління персоналом;

– плануванні кадрової роботи;

– розробці оперативного плану роботи з персоналом;

– проведенні маркетингу персоналу;

– визначенні кадрового потенціалу і потреби організації у персоналі.

Управління персоналом організації охоплює широкий спектр функцій від найму до звільнення кадрів:

– найм, відбір і прийом персоналу;

– ділова оцінка персоналу при наймі, атестації, підборі;

– профорієнтація і трудова адаптація;

– мотивація трудової діяльності персоналу і його використання;

– організація праці і дотримання етики ділових відносин;

– управління конфліктами і стресами;

– забезпечення безпеки персоналу;

– управління нововведеннями у кадровій роботі;

– навчання, підвищення кваліфікації і перепідготовка кадрів;

– управління діловою кар’єрою і службово-професіональним просуванням;

– управління поведінкою персоналу в організації;

– управління соціальним розвитком;

– вивільнення персоналу.

Управління персоналом організації передбачає інформаційне, технічне, нормативно-методичне, правове і документацій не забезпечення системи управління персоналом.

Всі ці питання знаходять своє відображення у філософії управління персоналом організації.

Філософія управління персоналом – це філософськи-понятійне осмислення сутності управління персоналом, його виникнення, зв’язки з іншими науками і напрямками науки про управління. Філософія управління персоналом розглядає процес управління персоналом з логічної, психологічної, соціологічної, економічної, організаційної і етичної точки зору.

Філософія управління персоналом полягає не тільки в тому, щоб задовольнити потреби організації в укомплектованості персоналом, але також у найбільш повному задоволенні потреб робітників.

Філософія управління персоналом організації є невід’ємною основною частиною філософії організації.

Філософія організації – це сукупність внутрішньо організаційних принципів, моральних і адміністративних норм і правил взаємовідносин персоналу, система цінностей і переконань, яку сприймає весь персонал і які підпорядковані глобальній цілі організації.

В основі філософії організації лежить філософія управління персоналом.

Місія (англ. Mission – бачення) – чітко висловлена глобальна ціль існування організації: її створення, функціонування і подальшого розвитку на певному сегменті ринку. Вона є концентрованим вираженням цілей, принципів роботи організації, визначення найважливіших особливостей продукту, відношення до споживача і ділових партнерів, місцевої громади та суспільства в цілому.

Філософія організації – це сукупність внутрішньо організаційних принципів, моральних і адміністративних норм і правил взаємовідносин персоналу, система цінностей і переконань, що сприймається всім персоналом і підпорядкована глобальній цілі організації.

Дотримання філософії гарантує успіх і благополуччя у взаємовідносинах персоналу і, як наслідок – ефективний розвиток організації.

Філософія організації розробляється на основі:

– Конституції (Основний Закон);

– Цивільного кодексу;

– Кодексу законів про працю;

– Загальної декларації прав людини;

– системи управління підприємств;

– планів економічного і соціального розвитку.

Слід відмітити, що філософія управління персоналом, а значить і організації в різних країнах має значні відмінності.

Англійська філософія управління персоналом базується на традиційних цінностях нації і теорії людських відносин. Вона передбачає повагу особистості працівників, щиру доброзичливість, мотивацію працівників і заохочення досягнень, забезпечення високої якості робіт і послуг, систематичне підвищення кваліфікації, гарантію гідного заробітку.

Американська філософія управління персоналом побудована на традиціях конкуренції і заохочення індивідуалізму працівників з чіткою орієнтацією на прибуток компанії і залежність особистого доходу від неї. Характерна чітка постановка цілей і задач, високий рівень оплати персоналу, заохочення споживчих цінностей, високий рівень демократії у суспільстві, соціальні гарантії.

Японська філософія управління персоналом базується на традиціях поваги до старшого, колективізму, всезагальної згоди, ввічливості і патерналізму. Переважає теорія людських відносин і відданість ідеалам фірми, пожиттєвий найм співробітників у крупних компаніях, постійна ротація персоналу, створення умов для ефективної колективної праці.

Українська філософія управління персоналом багатогранна і залежить від форми власності, регіональних і галузевих особливостей і величини організації. Крупні організації (акціонерні на базі державних) зберігають свої традиції чіткої дисципліни, колективізму, ефективності, підвищення рівня життя робітників і збереження соціальних благ і гарантій співробітників у нових умовах господарювання. організації малого бізнесу працюють в умовах відсутності чітко сформульованої філософії, достатньо жорсткого і не завжди гуманного ставлення до персоналу зі сторони власника і мінімальної демократизації управління.

Сучасні організації приділяють увагу стратегічним цілям і критеріям розвитку організації, формулюють місію і доводять її до всіх працівників, роблячи акцент на формуванні корпоративної культури організації як результаті впровадження філософії.