Витрати виробництва, їх суть та види

Здійснення підприємством притаманних йому функцій, про які вже йшла мова раніше, потребує певних витрат на придбання економічних ре­сурсів: землі, праці, капіталу, підприємництва, необхідних для виробництва і реалізації продукції (робіт, послуг). Економічні витрати - це ті виплати, які підприємство зобов'язане зробити, або ті доходи, які фірма змушена за­безпечити постачальникам ресурсів, щоб отримати можливість використовувати їх у своїх виробничих цілях і не допустити їх використання в альте­рнативних виробництвах.

В економічній теорії (спочатку цей підхід почав застосовуватися в за­хідній науці) економічні витрати розділяються на внутрішні та зовнішні.

Внутрішні (або неявні) витрати - це неоплачувані витрати, витрати, пов'язані з використанням ресурсів, які перебувають у власності підприємс­тва. Наприклад, неявні витрати мають місце тоді, коли підприємець буде використовувати приміщення, яке є його власністю, або застосовувати свій власний ресурс - підприємницькі здібності. Вартість внутрішніх витрат - це ті доходи, які могли б бути отримані за власні ресурси, якщо б вони використовувалися не у власному бізнесі, а в альтернативних виробництвах. Так, якщо б приміщення було передано в оренду, то його власник отримав би орендну плату. Таким чином, вартість внутрішніх витрат на приміщення обчислюється сумою недотриманої орендної плати. А використовуючи такий ресурс, як підприємництво у власному бізнесі, підприємець не отримує окладу менеджера, який йому виплатила б фірма, в би якій він працював за, наймом. Отже, вартість внутрішніх витрат у цьому випадку - нестриманий доход менеджера. Сукупні внутрішні витрати у наведеному прикладі будуть становити - нестримана орендна плата + нестриманий доход менеджера.

Зовнішні витрати - це витрати підприємства на оплату ресурсів, що йому не належать. Ці оплачувані витрати, відбиваються в бухгалтерському обліку підприємства і називаються бухгалтерськими витратами. З метою посилення якості аналізу у короткому періоді (так називають період, протя­гом якого виробничі потужності підприємства є фіксованими, тобто облад­нання, будівлі, верстати використовуються в незмінному обсязі) зовнішні, або бухгалтерські, витрати західні вчені поділяють на постійні та змінні. Постійні витрати - це витрати, величина яких не залежить від змін обсягів виробництва. До них відносять амортизацію основного капіта­лу, орендну плату покриття банківських кредитів, плату службовцям тощо. Змінні витрати змінюються в залежності від обсягів вироб­ництва. До них відносять заробітну плату робітників, платежі за сировину, паливо, напівфабрикати, електроенергію та ін.

В бухгалтерському обліку підприємства змінні витрати належать до прямих витрат на виробництво певного продукту, матеріальні витрати (си­ровина, матеріали), оплата праці виробничого персоналу тощо. Постійні ви­трати належать до непрямих або накладних витрат: амортизація основних засобів, орендна плата, оплата службовців тощо.

Сукупність постійних і змінних витрат є валові або загальні витрати підприємства. Приріст обсягу продукції призводить до зростання валових витрат, при цьому змінні витрати зростають, а постійні залишаються незмінними. Взаємозв'язок змін валових та змінних витрат особливо на­очно виявляється в характері змін граничних витрат підприємства. Гранич­ними витратами є збільшення (зменшення) валових витрат, пов'язане з ростом випуску продукції, на одну додаткову одиницю. Оскільки постійні ви­трати не змінюються в залежності від обсягів виробництва, їх граничний показник дорівнює нулю. Тому граничні валові витрати - це граничні змінні витрати (більш докладно, з використанням графіків, вищезазначені залеж­ності, розглядаються в дисципліні "Мікроекономіка").

Важливо обчислювати також середні витрати підприємства - витрати (постійні, змінні, валові) на одиницю продукції.

Розглянуті зовнішні витрати підприємства відбиває такий узагальню­ючий показник, як собівартість продукції - грошовий вираз поточних ви­трат підприємства на виробництво та реалізацію продукції. При цьому не­обхідно розуміти, що витрати окремого підприємства не тотожні витратам суспільства. Сукупні втрати суспільної праці на виробництво продукту на­бувають форми суспільно-необхідних витрат, тобто виступають у формі вартості. За допомогою схеми це можна представити таким чином.

Собівартість                            Вартість,                       Вартість

(витрати        +    створена додатковою = (витрати суспільства)

підприємства)                           працею    

Собівартість (в залежності від повноти представлених витрат) розра­ховується як виробнича (сукупність витрат на виробництво), як повна со­бівартість (вміщує виробничу собівартість, а також витрати на реалізацію

продукції").

Собівартість продукції - один з найважливіших показників ефектив­ності діяльності суб'єкта господарювання. Її зниження забезпечує підви­щення прибутковості підприємства, а щоб цього досягти, необхідно визна­чати напрямки зниження собівартості, які в значній мірі залежать від струк­тури витрат того чи іншого підприємства. Так, якщо в галузі значну частину собівартості складають витрати на сировину і матеріали (наприклад, в лег­кій промисловості), то важним резервом зниження собівартості продукції будуть заходи по економії матеріальних ресурсів.

 

5. Доходи підприємства. Економічний, бухгалтерський та чистий
прибуток.

Розгляд попереднього питання показав багатоаспектний зміст ви­трат підприємства, не менш багатоваріантні є і доходи підприємства. Важ­ливо розрізняти валовий доход, середній валовий доход та граничний вало­вий доход.

Валовий доход - це виручка, одержана підприємством від реалізації продукції (робіт, послуг). Він являє собою добуток ціни одиниці продукції і кількості продукції. Більш докладний аналіз валового доходу потребує роз­гляду таких понять, як середній і граничний валовий доходи.

Середній валовий доход характеризує середню ціну одиниці продук­ції і вимірюється таким чином:

 

Середній валовий                                    Валовий доход

доход                        Кількість виробленої продукції

 

    Граничний валовий дохід – це додатковий дохід, що є результатом продажу додаткової одиниці продукції. Кожного разу, приймаючи рішення щодо збільшення обсягів виробництва, підприємець повинен аналізувати співвідношення граничного доходу та граничних витрат. Якщо при певному обсязі виробництва граничний доход дорівнює граничним витратам, не слід  збільшувати кількість виробленої продукції. Та одиниця продукції, для якої характерна рівність граничного доходу і граничних витрат, є граничною одиницею продукції, відправним моментом виробництва.

Бухгалтерський прибуток - це надлишок валового доходу над бух­галтерськими витратами, або валовий доход мінус зовнішні (бухгалтерські) витрати. Економічний прибуток - надлишок валового доходу над економічними витратами (сукупності зовнішніх та внутрішніх витрат). Розраховується він таким чином: бухгалтерський прибуток мінус внутрішні витрати з урахуванням нормального прибутку.

В практиці господарювання широкого використання набув показник бухгалтерського прибутку, при цьому розрізняють балансовий прибуток і чистий прибуток.

Балансовий прибуток - це прибуток підприємства, обчислений як сума прибутку від реалізації продукції (робіт, послуг), прибутку від іншої реалізації (наприклад, від реалізації основних засобів), доходу або витрат (витрати вираховуються) від позареалізаційних операцій (наприклад, отри­мані підприємством штрафи додаються до загальної суми прибутків, а ви­плачені підприємством - вираховуються із суми прибутків). При цьому прибуток від реалізації продукції обчислюється за формулою:

 

Валовий дохід Собівартість         Прибуток від реалізації (виручка від реалізації        продукції    =  продукції(з урахуванням

    продукції)                                                          ПДВ, акцизу тощо)

 

Чистий прибуток - це частина балансового прибутку, що залишаєть­ся в розпорядженні підприємства після виплат першочергових платежів (податків до бюджету, процентів по позиках банків та ін.)

Прибуток - це абсолютний показник діяльності підприємства. З точки зору економічного аналізу дуже важливе значення має такий відносний по­казник, як норма рентабельності (прибутковості). Слід знати, що економіс­ти використовують різні показники рентабельності. Усі вони показують, скільки одиниць прибутку (балансового, чистого та ін.) отримують на оди­ницю реалізованої продукції (активів, виробничих фондів, власного капіта­лу тощо). Сукупність показників рентабельності всебічно відбиває ефекти­вність виробничої, інвестиційної та фінансової діяльності підприємства і відповідає інтересам суб'єктів підприємницької діяльності, оскільки дозво­ляє більш ґрунтовно підійти до оцінки складових господарської діяльності підприємства та оцінити їхній внесок (позитивний чи негативний) в кінцеві результати діяльності.

Наведений вище матеріал, по суті, являє собою загальну, кількісну характеристику прибутку як кінцевої мети функціонування підприємства. А що ж являє собою прибуток як економічна категорія? За економічною при­родою прибуток є перетвореною формою додаткового продукту, або, якщо вести мову про вартісний вираз останнього, чистого доходу. Внаслідок від­хилення ціни товару від його вартості чистий доход кількісно не збігається з вартістю додаткового продукту. Джерело чистого доходу - додаткова і пе­вною мірою необхідна праця.

Чистий доход с категорією розподілу і виражає відносини між влас­никами засобів виробництва, виробниками та споживачами з приводу його створення, реалізації й привласнення.

 

Задача.

Порівняйте бухгалтерський прибуток та економічний. Власник підприємства, який володіє виробничим приміщенням і необхідним обладнанням вирішив організувати виробництво посуду.

 

Бухгалтерські та економічні витрати (дані умови)

 

Стаття витрат	Бухгалтерські витрати грн..	Економічні витрати, грн..
І. Явні витрати:
1. Сировина та матеріали	10 000	10 000
2. Паливо та електроенергія	2 000	2 000
3.Заробітна плата	9 000	9 000
4.Амортизація обладнання	7 000	7 000
5.Виплата процентів за позику	5 000	5 000
ІІ. Неявні витрати:
1. Оренда приміщення		6 000
2.Оренда обладнання		3 000
3.Заробітна плата власника підприємства як менеджера на іншому підприємстві		8 000
Усього	33 000	50 000

 

Розв’язок.

Припустимо, що дохід від реалізації посуду становитиме 45 000 грн.

Бухгалтерський прибуток = 45 000 – 33 000 = 12 000 грн.

Економічний прибуток = 45 000 – 50 000 = - 5 000грн (в калькуляцію бухгалтерських витрат не входять неявні витрати) – збиток.

 

Висновок:

Підприємцю вигідніше здати приміщення та обладнання в оренду, покласти гроші в банк під проценти та знайти собі іншу роботу.

Задача.

Розрахуйте нормальний прибуток підприємства ПN, якщо середня прибутковість n – 8%, інвестований капітал ІК – 1000 у. о.

Розв’язок.

ПN = n * ІК / 100%, отже 8* 1000 / 100% = 80 у.о.

Задача.

Розрахуйте норму прибутку Р', якщо прибуток Р – 200 грн., а затрати виробництва С – 1680 грн.

Розв’язок.

 

Р' = Р / С, отже Р' = 200 / 1680 × 100 % = 11,9 %

Питання для самоконтролю

1. Що являє собою капітал з точки зору різних економічних наукових напрямків? Яке визначення, на ваш погляд, є найбільш ґрунтовним?

2. Назвіть відмінність між марксистським і неокласичним підходами до встановлення джерела зростання капіталу.

3. Назвіть та проаналізуйте стадії, які проходить капітал в процесі свого

кругообороту.

4. У яких формах виступає капітал на кожній зі стадій? Які функції ви­конує кожна форма капіталу?

5. Дайте визначення поняттю "кругооборот капіталу".

6. Що ви розумієте під оборотом капіталу? Якими показниками вимірю­ється оборот?

7. Назвіть фактори, п;о впливають на швидкість обороту капіталу.

8. Який критерій покладено в основу поділу капіталу на основний і обо­ротний? Дайте визначення цим поняттям.

9. Що таке амортизація, норма амортизації, амортизаційний фонд?

10. Чим, на ваш погляд, обумовлено використання прискорених норм

амортизації?

11. Дайте визначення таким поняттям, як "внутрішні" та "зовнішні" ви­трати. 12. 0характеризуйте постійні та змінні витрати. Для якого періоду в діяльності підприємства західні вчені вводять цей поділ?

13.Проаналізуйте зміни в валових, постійних та змінних витратах, якщо

обсяг продукції підприємств збільшився.

14. Назвіть види собівартості, які розраховуються у вітчизняній господарській практиці.

15. Що таке собівартість і які основні елементи витрат до неї входять?

16. Дайте визначення понять "валовий доход", "середній валовий доход",

"граничний валовий доход".

17. Дайте кількісне визначення категорії прибуток.

18. В чому полягає відмінність між бухгалтерським прибутком та економічним прибутком?       

19. Які види бухгалтерського прибутку ви знаєте?

Заробітна плата.»

 

    Необхідно знати: основні підходи до визначення суті заробітної плати, що визначає розмір мінімальної заробітної плати, номінальна і реальна заробітна плата, форми заробітної плати, тарифна система заробітної плати.

    Необхідно вміти: розраховувати індекс реальної заробітної плати, аналізувати розповсюдження в сучасних ринкових країнах систем колективного преміювання.

 

План

1.Заробітна плата – категорія розвинутого товарного виробництва. Теорії заробітної плати. Мінімальна заробітна плата. Номінальна та реальна заробітна плата.

2.Форми і системи заробітної плати.

3. Сімейні доходи і структура їх використання.

4. Розподіл і перерозподіл чистого прибутку.