Основний і оборотний капітал. Амортизація

У відповідності до способу перенесення вартості на створений про­дукт капітал у виробничій формі поділяється на основний та оборотний.

До основного капіталу відносяться будівлі, споруди, машини, облад­нання та ін. Вони багато разів використовуються у виробничих циклах і пе­реносять свою вартість на готовий продукт частинами, в міру зносу.

До оборотного капіталу відносяться сировина, допоміжні матеріали, паливо та ін. Вони використовуються повністю за один виробничий цикл і протягом нього переносять свою вартість на готовий продукт. До оборотно­го капіталу належить також вартість робочої сили, яка набирає форми фон­ду зарплати.

Оборотний капітал у сукупності із капіталом обігу (це частина капіта­лу підприємства, яка перебуває у грошовій і товарній формах - грошові ко­шти, кошти в розрахунках, готові вироби) утворюють оборотні засоби.

Процес переносу вартості основного капіталу протягом його служби на вартість виробленого товару називається амортизацією. Щорічні амор­тизаційні відрахування, які утворюють амортизаційний фонд, здійснюються за спеціальними нормами, які у кожній країні встановлюють державні орга­ни.

Норма амортизації - це відношення суми амортизаційних відраху­вань (перенесеної за рік вартості засобів праці) до первісної вартості основ­ного капіталу, що застосовується. Розраховується цей показник по формулі;

де На - норма амортизації;

А - річна сума амортизаційних відрахувань;

ПВок- первісна вартість основного капіталу.

Амортизаційний фонд частково використовується на капітальний ре­монт елементів основного капіталу, проте основна його частина нагрома­джується в грошовій формі для того, щоб у майбутньому придбати нові машини, обладнання тощо на заміну тих, що зносилися.

Зношування основного капіталу відбувається під впливом двох фак­торів: 1) виробничого використання - в результаті нього засоби праці втрачають свою споживчу вартість, фізично зношуються;

2) технічного прогресу, розповсюдження досягнень якого обумовлює появу дешевших або досконаліших засобів праці, тобто викликає моральний знос основно­го капіталу, що використовується. За сучасних умов саме моральний знос обумовлює необхідність швидкого поновлення елементів основного капіта­лу, що, в свою чергу, приводить до впровадження в практиці господарю­вання ринкових країн різних форм прискореної амортизації. Як відомо, в Україні також з 1.01.1997 р. введені нові річні норми амортизаційних відра­хувань на реновацію основного капіталу (для будівель, споруд та передат­них обладнань - 5%; для транспортних засобів та інформаційних систем -25%; для інших елементів основного капіталу - 15%), проте вони, як ствер­джують дослідники, за сучасних, нестабільних економічних умов, дуже ча­сто не виконуються, фактичний строк амортизації основного капіталу скла­дає 25 - 30 років, а його знос у промисловості становить більш ніж 60%.