Позичковий капітал у системі товарних відносин. Банки.»

 

    Необхідно знати: позичковий капітал та його функції, позичковий процент, підприємницький доход, поняття «банківська система», структуру кредитної системи та її принципи, кредит його форми та функції.

    Необхідно вміти: здійснити порівняльний аналіз одно- та дворівневої банківських систем, охарактеризувати сучасну банківську систему України.

 

План

1. Позичковий капітал, його сутність і джерела. Позичковий процент.

2. Банківська система в ринковій економіці. Сучасна банківська система України.

3. Кредитна система. Кредит: сутність, функції, форми.

4. Біржовий товар фондова біржа.

1. Позичковий капітал, його сутність і джерела. Позичковий про­цент.

Для організації і функціонування будь-якої підприємницької діяль­ності необхідна певна кількість капіталу у грошовій формі. Цю проблему можна вирішувати різними шляхами (наприклад, поступово накопичити, попросити у батьків тощо), проте найбільш розповсюдженим за сучасних умов джерелом фінансування є отримання позики. Тобто мова йде про наявність та рух в економічній системі країни позичко­вого капіталу.

Позичковий капітал - це грошовий капітал, який віддається в якості позики і приносить власнику доход в формі процента. Основною функцією позичкового капіталу є грошове обслуговування суб'єктів ринко­вого господарювання, що забезпечує стабільність їхньої діяльності, приско­рює швидкість обороту їхнього капіталу.

Досить активно економісти аналізують питання про джерела тимчасо­во вільних грошей, які можуть бути використані як позичковий капітал.

 Найважливішими з них вважаються такі:

1) амортизаційні відрахування. Весь час, поки амортизація накопичується для заміни засобів праці, які ще функціонують, грошові кошти є вільни­ми, можуть бути перетворені у позичковий капітал;

2) частина оборотного капіталу, який вивільнюється в результаті не збігання часу продажу виготовленої продукції і купівлі сировини, палива, матері­алів, що необхідні для забезпечення безперервності виробничого процесу;

3) тимчасово вільний капітал у проміжках між надходженнями грошових кошт після реалізації товарів і виплатою заробітної плати;

4) кошти фонду розвитку виробництва, які є частиною прибутків підприєм­ства і накопичуються до певного розміру перед тим як бути використа­ними для розширеного відтворення;

5) грошові доходи і накопичення населення;

6) грошові нагромадження держави.

Таким чином, завдяки утворенню тимчасово вільного грошового капіталу, виникає позичковий капітал, який може віддаватися в якості позики тим суб'єктам господарювання, які відчувають нестачу грошового капіталу. Іде рух грошового капіталу у вигляді позики від кредитора до позичальни­ка, виникає ринок позичкових капіталів.

Позичковий капітал є самостійною формою капіталу, зі своїми особливостями, які відрізняють його від промислового та торгівельного капіта­лу. Назвемо і проаналізуємо їх:

1) позичковий капітал виступає в якості товару, і ця характеристика не при­таманна промисловому та торгівельному капіталу. При цьому слід розуміти, що це товар особливий, оскільки а) відчужується від власника не назавжди, а тільки на певний строк, б) продається і купується по специфічній ціні. Цією ціною є позичковий процент. ЇЇ називають особою, ірраціональною ціною тому, що вона не віддзеркалює вартості позичко­вого капіталу, а формується під впливом інших факторів;

2) позичковий капітал є капітал-власність, і завдяки цьому він приносить своєму власнику доход у формі процента. А промисловий та торгівельний капітал приносять прибуток завдяки своєму функціонування в пев­них сферах, тобто виступають як капітали-функції.

Аналіз схем, за якими здійснюється кругорборот промислового, торгівельного та позичкового капіталів також показує певні відмінності. Так, рух промислового і торгівельного капіталів іде за схемою: Г - Т - Г', де         Г' = Г + Δг (Δг - прибуток заради якого здійснювався рух капіталу). Щоб отримати прибуток, підприємець забезпечує рух свого грошового капіталу через про­дуктивну і товарну форми, тим самим організує виробництво товарів та послуг (для промислового капіталу), а потім їхню реалізацію. Грошовий капі­тал, який буде отриманий після продажу товарів буде включати в собі Δг - прибутки підприємців.

Що стосується позичкового капіталу, то його рух здійснюється по іншій схемі Г- Г', тобто він виступає тільки в одній, незмінній грошовій формі і, незважаючи на це приносить своєму власнику Δг - позичковий процент. В цьому випадку процес збільшення позичкового капіталу є більш завуа­льованим, і пояснити зміни в позичковому капіталі можна тільки розгляну­вши всі етапи руху позичкового капіталу:

І.  Власник позичкового капіталу (кредитор) віддає свій грошовий капітал, щоб через певний строк він повернувся до нього з певним приро­стом - позичковим процентом.

ІІ. Позичальник, оскільки в нього є необхідність у грошовому капіталі, бере на певний строк позику, при цьому обов'язковою умовою є повернення взятого в позику грошового капіталу з певним приростом - позичковим процентом (г).

ІІІ. Позичальник, щоб задовольнити свої потреби у прибутку (а це, як відомо, кінцева мета будь-якої діяльності) та розрахуватися з кредитором, повинен застосувати позику продуктивно, тобто направити її на виробничі потреби, на виробництво певних товарів або послуг. В ре­зультаті взаємодії робітників зі засобами виробництва буде вироблена продукція, складовою частиною вартості якої буде додатковий про­дукт.

IV. Позичальник, щоб досягти вищезазначеної мети, повинен здійснити
останній етап своєї діяльності - реалізувати продукцію і отримати
прибуток. Останній буде складатися з двох частин: перша з них - його власний прибуток, який в навчальній літературі називається підприємницький доход, а друга - частина отриманого прибутку і буде позичковим процентом, який дозволить позичальнику розрахуватися з кредитором. На цьому рух позичкового капіталу для даного прикла­ду буде завершено.

Важливо розуміти, що оскільки підприємницький доход і процент мають одне й те ж джерело - додатковий продукт, який після реалізації перетворюється у прибуток, то між складовими частинами прибутку є певні залежності. Збільшення частки, наприклад, проценту, буде зменшувати частку підприємницького доходу. За певних умов це буде викликати зміни у механізмі функціонування ринку позичкових капіталів. Попит на грошовий капітал у формі позичкового буде зменшуватися, і, навіть за умов сталої пропозиції позичкового капіталу, його ціна (процент) буде зменшуватися. Розмір збільшення або зменшення позичкового процента вимірюється нормою процента (Н_п):