Джерела подолання глобальних проблем

Подолання проблеми зубожіння і відсталості для більшості країн, що розвиваються, неможливе без міжнародного сприяння. Воно здійснюється перш за все по лінії так званої офіційної допо­моги з боку розвинутих країн у формі надання фінансових ре­сурсів. Для найбідніших країн, що є основними одержувачами цієї допомоги, вона становить близько 3% відносно їх ВВП, у то­му числі для країн Тропічної Африки — навіть понад 5%, хоча в розрахунку на кожного мешканця цього регіону це становить всього 26 дол. на рік.

Другим джерелом для подолання відсталості можуть бути іно­земні приватні інвестиції. За даними МВФ, у 1990-х рр. чистий приплив усіх фінансових ресурсів у країни, що розвиваються, становив щорічно від 114 до 229 млрд. дол. Проте результатив­ність цих фінансових потоків значною мірою залежить від роз­робки і реалізації в цих країнах ефективних національних стра­тегій розвитку, що спиралися б насамперед на внутрішні еконо­мічні ресурси. Під патронатом ряду міжнародних організацій — ЮНЕСКО, Міжнародної морської організації, Всесвітньої метеорологічної організації — здійснюється багато наукових про­грам з метою дослідження ресурсного потенціалу Світового оке­ану, його впливу на погоду та клімат. Міжнародна організація з охорони та використання морського дна розроблює конкретні заходи, пов'язані зі спостереженням за діяльністю окремих країн щодо охорони світового океану, за обсягами виробництва, попи­том і цінами на сировину, що добувається з нього.

Щоправда, використання нагромадженого потенціалу стри­мується гонкою озброєнь, яку здійснює ряд країн (США, Пакис­тан, КНР, Ірак та ін.), збереженням загрози ядерної війни. Роз­зброєння, подолання воєнних конфліктів будь-де відвернуло б за­грозу знищення життя, розблокувало б доступ до цього потенці­алу в інтересах підвищення рівня і якості життя людей в усіх країнах світу.

Питання позитивного вирішення глобальних проблем, пов'я­заних із загальнолюдською діяльністю в тій чи іншій конкретній сфері, упирається, головним чином, у ресурсне забезпечення про­грам, що розробляються міжнародними організаціями. За мас­штабністю і комплексністю завдань, які передбачається виріши­ти, на перше місце висуваються питання, з одного боку, щодо джерел таких ресурсів, можливості їх одержання та використан­ня, а з іншого — організації екологічно безпечного розширеного відтворення суспільного виробництва в усіх країнах світу.

Екологічно безпечне розширене відтворення світової економіки означає, що нарощування обсягів виробництва супроводжується прискореним розвитком технологій, які поступово поліпшувати­муть навколишнє середовище та якість життя людей на Землі.

Слід зазначити, що національні програми охорони природно­го навколишнього середовища будуть ефективними лише тоді, коли відповідатимуть міжнародним вимогам. Зараз організато­ром і координатором цієї діяльності виступає Організація Об'єднаних Націй та її спеціалізовані організації, насамперед створена в 1972 р. у системі ООН Програма з навколишнього се­редовища (ЮНЕП). За її ініціативою було розроблено і прийня­то Декларацію з розвитку навколишнього середовища (1992 р.) — своєрідну міжнародну екологічну конституцію. Нині ЮНЕП до­магається прийняття міжнародної конвенції про збереження глобальної біологічної різноманітності.

 

Питання для самоконтролю до модуля 5

1. Назвіть чинники, що породжують глобальні проблеми.

2. Розкрийте роль нового політичного і економічного мислення для упередження і вирішення глобальних проблем.

3. Розкрийте зміст концепції "роззброєння заради розвитку".

4. Дайте визначення конверсії воєнного виробництва. Яке її значення для розв'язання глобальних проблем?

5. Окремі економісти вважають, що розвиток оборонних галу­зей позитивно впливає порозширене відтворення суспільного виробництва. Якою є ваша думка?

6. Чи здатна світова наука вирішити проблему забезпечення людства сировиною та енергією?

7. Яка роль загальнолюдських інтересів у розв'язанні глобаль­них проблем?

8. Чи здатне людство здійснити повне роззброєння у XXI ст.?

 

 

Рекомендована література.

 

1. Ульянова Л.П. / Політична економія, Конспект лекцій, - Дніпропетровськ: ДІПОпром, 2005 р. -109с.

2. Ніколенко Ю.В. /Політекономія: Підручник. – Київ: ЦУЛ, 2003 р. – 412 с.

3. Основи економічної теорії / Климко Г.Н., Підручник. – К.: Знання – Прес, 2001 р. – 646 с.

4. Баб’як М. М. / Економічна теорія. Навчальний посібник. – Київ: Центр навчальної літератури, 2005 р. – 208 с.

5. Економічна теорія / Тимко Є. В. Конспект лекцій з Політичної економії, НацМетАУ.

6. Мікроекономіка / Упоряд. Аг – во «Мегаполіс». – Харків: ТОРСІНГ ПЛЮС, 2006 р. – 48 с.

7. Макроекономіка / Упоряд. Аг – во «Мегаполіс». – Харків: ТОРСІНГ ПЛЮС, 2006 р. – 48 с.

    8. Економічна теорія: Політекономія: Підручник / За ред. В.Д.Базилевича. – К.: Знання, 2006. – 631 с.

    9. Трохимова З В. / Основи економіки: Мікроекономіка й основи підприємництва. Навчальний посібник для 10 класу. – Донецьк: ТОВ ВКФ «БАО», 2004. – 224 с.