Види освіти , їїх сутність. Взаємозв’язок, і взаємо обумовленість різних видів освіти

       Взаємозв'язок загальної, політехнічної та професійної освіти

Загальна освіта — сукупність знань основ наук про природу, сус­пільство, людину, її мислення, мистецтво, а також відповідних умінь ~. і навичок, необхідних кожній людини

Загальна середня освіта має три рівні: початкова, ос­новна, повна.

Початкова освіта. Забезпечує загальний розвиток дитини, вміння добре читати, писати, знання основ арифметики, первинні навички користування книжкою та іншими джерелами інформації, формування загаль­них уявлень про навколишній світ, засвоєння норм загальнолюдської моралі та спілкування, основ гігієни, вироблення перших трудових навичок.

Основна середня освіта. Передбачає досконале ово­лодіння українською та рідною мовами, засвоєння знань з базових дисциплін, можливість здобуття наступних рівнів освіти, мотиваційну готовність переходу до тру­дової діяльності або набуття кваліфікації через різні форми професійної підготовки, формування високих громадянських якостей і світоглядних позицій.

Повна середня освіта. Забезпечує поглиблене ово­лодіння знаннями з базових дисциплін та за вибором, орієнтацію на професійну спеціалізацію, формування цілісних уявлень про природу, людину, суспільство, громадянської позиції особистості, можливість здобут­тя освіти вищого рівня.

Загальну освіту здобувають у таких загальноосвітніх навчальних закладах:

- середня загальноосвітня школа — загальноосвіт­ній навчальний заклад І—III ступенів (І ступінь — по­чаткова школа, II ступінь — основна школа, III сту­пінь — старша школа, як правило, з профільним спря­муванням навчання);

- спеціалізована школа (школа-інтернат) — загаль­ноосвітній навчальний заклад І—III ступенів з поглиб­леним вивченням окремих предметів та курсів;

- гімназія — загальноосвітній навчальний заклад II—III ступенів з поглибленим вивченням окремих предметів відповідно до профілю;

- ліцей — загальноосвітній навчальний заклад ПІ сту­пеня з профільним навчанням і допрофесійною підготовкою;

- колегіум — загальноосвітній навчальний заклад III ступеня філологічно-філософського та (або) культурно-естетичного профілю;

- загальноосвітня школа-інтернат — загальноосвітній навчальний заклад з частковим або повним утриман­ням за рахунок держави дітей, які потребують соціальної допомоги;

- спеціальна загальноосвітня школа (школа-інтернат) — загальноосвітній навчальний заклад для дітей, які потребу­ють корекції фізичного та (або) розумового розвитку;

- загальноосвітня санаторна школа (школа-інтер-нат) — загальноосвітній навчальний заклад І—III сту­пенів з відповідним профілем для дітей, які потребу­ють тривалого лікування;

- школа соціальної реабілітації — загальноосвітній навчальний заклад для дітей, які потребують особливих умов виховання.(створюється окремо для хлопців і дівчат);

- вечірня (змінна) школа — загальноосвітній нав­чальний заклад II—III ступенів для громадян, які не ма­ють можливості навчатися в школах з денною формою навчання.

До інших навчальних закладів системи загальної се­редньої освіти належать:

- позашкільний навчально-виховний заклад — нав­чальний заклад для виховання дітей та задоволення їх по­треб у додатковій освіті за інтересами (науковими, техніч­ними, художньо-естетичними, спортивними тощо);

- міжшкільний навчально-виробничий комбінат — навчальний заклад для забезпезпечення потреб учнів за­гальноосвітніх навчальних закладів у профорієнтаційній, допрофесійній, професійній підготовці;

- професійно-технічний навчальний заклад — нав­чальний заклад для забезпечення потреб громадян у про­фесійно-технічній і повній загальній середній освіті;

- вищий навчальний заклад І—II рівнів акреди­тації — навчальний заклад для задоволення потреб гро­мадян за освітньо-кваліфікаційними рівнями молодшо­го спеціаліста і бакалавра з одночасним завершенням здо­буття повної загальної середньої освіти.

Учні здобувають загальну освіту в процесі вивчення навчальних предметів.

 

У процесі навчання в загальноосвітніх навчально-ви­ховних закладах учні також здобувають і політехнічну освіту.

Політехнічна освіта — сукупність знань про головні галузі й нау­кові принципи виробництва, оволодіння загальнотехнічними вмін­нями/, необхідними для участі в продуктивній праці.

Здійснюється вона насамперед у процесі вивчення предметів політехнічного циклу (математики, фізики, хімії, біології, географії), а також інших предметів (історії, основ держави і права, літератури), трудового навчання. Вагоме значення мають практикуми, факуль­тативи з машинознавства, автосправи, електротехніки тощо.

Застосовуючи політехнічні знання на праці, учні на­бувають практичних, загальнотрудових умінь та навичок, зокрема таких: користування простими знаряддями праці та інструментами, аналіз І часткове складання технічної документації, виконання нескладних операцій з ручної та механізованої обробки металу, дерева, ремонт несклад­ної апаратури та ін.

Загальна і політехнічна освіта — базові у профорієн­тації та професійному навчанні.

Професійна освіта - сукупність знань, практичних умінь і нави­чок, необхідних для виконання роботи в певній галузі трудової ді­яльності.

Зміст професійної освіти забезпечує поглиблене вивчен­ня наукових основ і технології обраного виду праці, фор­мування спеціальних практичних умінь та навичок, ви­ховання психологічних, моральних, естетичних якостей, необхідних фахівцеві конкретної галузі трудової діяльності.

       Поєднання загальної, політехнічної та професійної освіти свідчить про органічний зв'язок між науковими дисциплінами, а також між наукою і виробництвом.

Сутність методів, прийомів і засобів навчання. Підходи до класифікації методів навчання.