Відповідальність за порушення водного законодавства

Водним законодавством передбачено низку складів правопору­шень, за які може наставати дисциплінарна, адміністративна, цивільно-правова або кримінальна відповідальність. Такими право­порушеннями є: самовільне захоплення водних об'єктів; забруд­нення та засмічення вод; порушення режиму господарської діяль­ності у водоохоронних зонах та на землях водного фонду; руйну­вання русел річок, струмків та водотоків або порушення природних умов поверхневого стоку під час будівництва і експлуатації авто- Ї шляхів, залізниць та інших інженерних комунікацій; введення в ек-| сплуатацію підприємств, комунальних та інших об'єктів без очис-| них споруд чи пристроїв належної потужності; недотримання умов І дозволу або порушення правил спеціального водокористування та ^ї. інші (ст. 110 ВК України).

і Водокористувачі звільняються від відповідальності за порушен-; ня водного законодавства, якщо ці порушення виникли внаслідок ^і; дії непереборних сил природи чи воєнних дій.

Майнова, або цивільно-правова відповідальність — це відповідальність підприємств, установ, організацій, громадян Ук­раїни, іноземних юридичних чи фізичних осіб чи осіб без грома­дянства за збитки, завдані ними внаслідок порушень водного зако­нодавства, в розмірах і порядку, встановленому чинним законодав­ством.

Так, згідно з Методикою розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвер­дженою наказом Мінекобезпеки України від 18 травня 1995 р. № 37², майнова відповідальність настає за: самовільне водокорис­тування; самовільне скидання зворотних вод підприємствами, суд­нами та іншими об'єктами; перевищення затверджених нормативів та норм скидання зворотних вод та за інші протиправні дії. Тобто, основними правопорушеннями є: забруднення, засмічення вод, пе­ревищення лімітів забору води або самовільне водокористування (без дозволів) тощо. Для проведення розрахунків збитків встанов­лено коефіцієнти, що враховують категорію водного об'єкта: морські та поверхневі водні об'єкти комунально-побутового водокористування — 1,0; поверхневі водні об'єкти господарсько-побу­тового водокористування — 1,4; поверхневі та морські водні об'єкти рибогосподарського водокористування: II категорії — 1,6;

І категорії — 2,0. Розрахунок збитків здійснюється за допомогою відповідних формул, показники яких включають кількість шкідли­вих речовин, обсяг води та її коефіцієнт за категорією.

За шкоду, заподіяну внаслідок забруднення територіальних і внутрішніх морських вод України із суден, кораблів та інших пла­вучих засобів, підприємствами, установами, організаціями, грома­дянами України, іноземними юридичними особами та громадяна­ми, обчислення розміру відшкодування та сплати збитків здійснюється згідно з Положенням, затвердженим наказом Мінекобезпеки України від 26 жовтня 1995 р. № 116' та згідно з таксами, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 3 липня 1995 р. № 484². В основу обчислення розміру відшко­дування таких збитків покладено: вид забруднюючих речовин, скинутих у водне середовище, кілограм-еквівалент таких забруд­нюючих речовин та розмір відшкодування збитків за одиницю виміру (у доларах США). Наприклад, за 1 кг солей важких металів встановлено таксу у розмірі 12936 дол.; за 1 кг шкідливих речовин за категорією токсичності А — 1522 дол.; за 1 куб. м господарсь­ко-фекальних стічних вод — 140 дол. Розміри відшкодування збитків обчислюються посадовими особами центрального органу виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища, посадовими особами спеціально уповноважених ор­ганів інших міністерств, відомств, яким надано права державних інспекторів з охорони навколишнього природного середовища, громадськими інспекторами з охорони навколишнього природно­го середовища.

Відшкодування збитків, завданих внаслідок порушень водного законодавства, не звільняє винних осіб від плати за спеціальне во­докористування та плати за забруднення водних ресурсів скидами забруднюючих речовин та розміщенням відходів у водних об'єктах³.

Адміністративна відповідальність у цій галузі передбачена Кодексом України про адміністративні правопорушення, а саме за: порушення права державної власності на води (ст. 48); пору­шення правил охорони водних ресурсів (ст. 59); порушення ви­мог щодо охорони територіальних і внутрішніх морських вод від забруднення і засмічення (ст. 59'); порушення правил водокори­стування (ст. 60); пошкодження водогосподарських споруд і пристроїв, порушення правил їх експлуатації (ст. 61); невико­нання обов'язків по реєстрації в суднових документах операцій з шкідливими речовинами і сумішами (ст. 62); перевищення лімітів та нормативів використання природних ресурсів (стосов­но водних ресурсів — ст. 91²); недодержання екологічних вимог під час проектування, розміщення, будівництва, реконструкції та прийняття в експлуатацію об'єктів або споруд (ст. 79'); пору­шення правил складування, зберігання, розміщення, транспор­тування, утилізації, ліквідації та використання відходів (ст. 82);

порушення правил застосування, зберігання, транспортування, знешкодження, ліквідації та захоронення пестицидів і аг-рохімікатів, токсичних хімічних речовин та інших препаратів (ст. 83); експлуатація на водних об'єктах водозабірних споруд, не забезпечених рибозахисним обладнанням (ст. 86'); невико­нання вимог екологічної безпеки у процесі впровадження відкриттів, винаходів, корисних моделей, промислових зразків, раціоналізаторських пропозицій, нової техніки, технологій і си­стем, речовин і матеріалів (ст. 91'); невиконання законних роз­поряджень чи приписів посадових осіб органів, які здійснюють державний контроль у галузі охорони навколишнього природ­ного середовища, використання природних ресурсів, радіаційної та ядерної безпеки або охорону природних ресурсів (ст. 188⁵).

До суб'єктів адміністративних порушень в галузі використання і охорони вод можуть бути застосовані такі засоби адміністратив­ного впливу: накладання штрафів (на посадових осіб і громадян);

обмеження, тимчасова заборона (зупинення) чи припинення діяль­ності підприємств, установ, організацій і об'єктів, незалежно від форм власності, у разі порушення ними законодавства про охоро­ну природного навколишнього середовища', у тому числі й водно­го законодавства.

Кримінальна відповідальність за порушення водного законодав­ства застосовується до винних за: приховування або перекручення відомостей про стан екологічної (в тому числі водних ресурсів) си­туації чи захворюваності населення (ст. 227' Кримінального кодек­су (КК) України); забруднення водойм (ст. 228 КК України); за­бруднення моря речовинами, шкідливими для здоров'я людей або для живих ресурсів моря, або іншими відходами і матеріалами (ст. 228' КК України).

Контрольні питання:

1. Якими актами законодавства регулюються Відносини в галузі використання, відтворення та охорони вод?

2. Назвіть юридичні ознаки вод.

3. Що таке водний фонд України?

4. Яка існує класифікація водних об'єктів за чинним водним за­конодавством?                  ;

5. Які причини правової охорони вод?

6. Що таке право власності на водні об'єкти?

7. Які особливості права власності на води в Україні?

8. Хто є власником вод в Україні?

9. Яке значення мають правові аспекти права власності на водні об'єкти, на державне управління в галузі використання, відтворен­ня і охорони вод?

10. Що таке державний облік і ведення водного кадастру?

11. Які види використання вод передбачає чинне законодавст­во?

12. Що таке спеціальне використання водних об'єктів?

13. Хто є суб'єктами договорів оренди водних об'єктів?

14. Які вимоги законодавства до скидання у водні об'єкти зво­ротних вод?

15. Які правові форми охорони вод передбачено законодавством України?

16. Які особливості охорони вод від забруднення, засмічення і вичерпання?

17. Які адміністративно-правові засоби раціонального викорис­тання, відтворення та охорони вод?

Глава 4

Правовий режим використання, відтворення, захисту та охорони лісів

Питання до теми:

1. Ліс як об'єкт правового регулювання використання, відтво­рення, захисту та охорони.

2. Право власності на ліси.

3. Право лісокористування та його види.

4. Особливості управління в галузі використання, відтворення та охорони лісів.

5. Правова охорона і захист лісів.

6. Відповідальність за порушення лісового законодавства.