Нехай
.
.
Отже,
або
. (2.16)

Рис. 2.16
Висновок. Векторно-скалярний добуток трьох векторів заданих своїми проекціями, дорівнює визначнику третього порядку, складеному з цих проекцій.
З формули (2.16), користуючись тим, що при перестановці двох сусідніх рядків визначника його знак змінюється на протилежний і відповідно переставляються множники у мішаному добутку, вірна така рівність:
,
тобто кругова перестановка трьох множників векторно-скалярного добутку не змінює його величини.
Перестановка двох сусідніх множників змінює знак добутку. Із формули (2.16) випливає також, що
.
Якщо три вектори
компланарні (паралельні одній і тій же площині), тоді
і, значить,
- необхідна і достатня умова компланарності векторів
і
. Цей факт очевидний і з геометричних міркувань. Об’єм паралелепіпеда в цьому випадку дорівнює нулю.
Приклад 1. Знайти найкоротшу віддаль між двома прямими, якщо одна з них проходить через точку
паралельно вектору
, а друга проходить через точку
паралельно вектору
(рис.2.17).

Рис. 2.17
Р о з в ’ я з о к. Побудуємо вектор
і проведемо через точку
пряму
паралельну
, а через точку
пряму
, паралельну прямій
. Тоді прямі
і
та
і
визначають собою дві паралельні площини. Віддаль між цими площинами
і буде найкоротшою віддаллю між прямими
і
. На векторах
,
і
будуємо паралелепіпед. Його об’єм
(куб. од.)
Знайдемо площу основи паралелепіпеда:
Тоді
(кв. од).
Але
. Звідси
(л. од.).
Приклад 2. Обчислити площу паралелограма, побудованого на векторах
, де
і
- одиничні взаємно перпендикулярні вектори.
Р о з в ’ я з о к. Площа паралелограма дорівнює модулю векторного добутку векторів. Тому знайдемо
, бо
і
.
Далі маємо
. Оскільки
і
- одиничні взаємно перпендикулярні вектори, то
.
Отже,
(кв. од.).






