Бухгалтерський облік грошових коштів, розрахунків і банківських кредитів

У процесі господарської діяльності підприємства вступають у грошові відносини один з одним, членами трудового колективу, податковими органами, банками, Пенсійним фондом України і Фондом соціального страхування, Фондом зайнятості, різними юридичними і фізичними особами. З розвитком ринкових відносин істотно розширюється сфера бухгалтерського обліку і фінансового контролю операцій, зв'язаних з рухом коштів, станом розрахункових і кредитних відносин.

Підприємства повинні робити розрахунки за своїми обов'язками перед іншими підприємствами, організаціями й установами в безготівковому порядку через установи банків або векселями. Наличноденежный оборот підприємств зв'язаний в основному з оплатою праці, виплатою посібників по соціальному страхуванню, оплатою витрат на службові командировки, операційних, господарських витрат.

Основними задачами бухгалтерського обліку і контролю касових операцій є забезпечення схоронності коштів, законності і доцільності їхньої витрати, дотримання касової дисципліни й інших вимог відповідно до встановленого порядку ведення касових операцій.

При цьому отримані в банку кошти повинні бути використані по цільовому призначенню, а також дотримані ліміти залишку готівки в касі, встановлені установою банку за узгодженням з керівництвом.

Невід'ємний елемент бухгалтерського контролю – проведені у встановлені керівником підприємства терміни раптові інвентаризації готівки, а також знаходяться в касі підприємства цінних паперів (акцій, облігацій, ощадних сертифікатів) і грошових документі.

Відповідно до Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16 липня 1999 року, виявлені при інвентаризації надлишки коштів у касі підлягають оприбуткуванню з віднесенням їхній на фінансові результати діяльності підприємства. Це відбивається в бухгалтерському обліку записом по дебету рахунка "Каса" і кредиту рахунка "Прибутки та збитки". Одночасно встановлюються причини виникнення надлишків і винні обличчя.

Розкриті інвентаризацією нестачі грошей у касі пред'являються до стягування з касира.

Відповідно до законодавства України кожне підприємство вправі відкривати в будь-якому банку розрахунковий і інший рахунки для збереження коштів і здійснення усіх видів розрахункових, кредитних і касових операцій. Банк по місцеві реєстрації підприємства зобов'язаний відкрити йому розрахунковий рахунок по його вимозі. Відкривати ще рахунка в іншому банку не рекомендовано.

Установа банку гарантує таємницю по операціях, зробленим на рахунках підприємства. Довідки по ці операції видаються банком самим підприємствам-клієнтам, а при необхідності також судам, органам наслідку й арбітражу, аудиторським організаціям і податковим органам.

Деякі особливості має організація обліку і контролю засобів на валютному рахунку підприємства, а також інших операцій в іноземній валюті. Вони відбиваються в бухгалтерському обліку в гривнях на основі попереднього перерахування іноземної валюти за курсом Центрального банку України, що діє на дату здійснення операцій. Одночасно облікові записи по цих операціях виробляються у валюті розрахунків і платежів.

Контролю піддається правильність віднесення на фінансові результати діяльності підприємства курсових разниц по його валютному рахунку в банку й інших операціях в іноземній валюті. Різниця між оцінкою коштів і інших активів за курсом іноземної валюти на дату відображення в обліку і здійснення операцій відноситься на рахунок "Прибутки та збитки". В аналітичному обліку по цьому рахунку курсові різниці відбиваються обособлено як окрема стаття позареалізаційних доходів чи втрат у таблиці аналітичних даних журнали-ордери № 15.

Перехід до ринкової економіки вносить істотні зміни в систему розрахункових і кредитних відносин. Цілком скасовані окремі форми, що існували раніше обмеження у виборі, розрахунків між постачальниками і покупцями. Порядок і форми розрахунків визначаються в господарських договорах (угодах) між сторонами. Підприємства можуть відпускати продукцію і виконувати роботи (послуги) у кредит зі сплатою покупцями (замовниками) відсотків за користування комерційним кредитом. Для оформлення таких торгових угод переважно використовувати вексельне звертання.

Безготівкові розрахунки між підприємствами здійснюються платіжними дорученнями, чеками, акредитивами, платіжними вимогами-дорученнями.

Розрахунки з покупцями і замовниками за товари, роботи і послуги відбиваються в бухгалтерському обліку і звітності по-різному в залежності від прийнятої на підприємстві методики включення продукції в обсяг реалізації: або в міру пред'явлення розрахункових документів покупцям (замовникам) за відвантажену (відпущену) продукцію, виконані послуги; або після оплати розрахункових документів покупцями і надходження засобів на рахунок, валютний чи рахунок у касу підприємства-постачальника. Обраний підприємством варіант передбачається при прийнятті облікової політики на тривалий термін (ряд років) виходячи з умов господарювання та договорів. Дотримання прийнятого підприємством методу, у продовж звітного року обов'язково.

Відповідно до діючої системи розрахунків у народному господарстві підприємства можуть видавати аванси іншим підприємствам або одержувати від них аванси під майбутнє постачання товарно-матеріальних цінностей і виконання робіт (послуг), а також оплаті продукції і робіт з мери їхній часткової готовності. Стан цих розрахунків контролюється на основі облікових записів на активному рахунку “Розрахунки по авансах виданим" і пасивному рахунку “Розрахунки по авансах отриманим". Однойменні статті маються й у розділі III активу і пасиву балансу.

Аудит коштів на розрахунковому рахунку