Порядок проведення аудиту розрахунків

Джерелами інформації аудита розрахункових операцій є первинні документи й облікові регістри по обліку розрахунків з постачальниками, покупцями, різними дебіторами і кредиторами, розрахунки по претензіях, відшкодуванню матеріального збитку і т.д. Вивчають також відповідні журнали-ордери і відомості журнально-ордерної форми обліку, баланс і інші фінансові звіти. Належної уваги вимагає перевірка обґрунтованості облікових даних про вартість матеріалів, що знаходяться в шляху, якщо вони оплачені, але не прибули до кінця місяця на підприємство. Вивчаючи за даними журналу-ордера заборгованість постачальникам по неотфактурованих постачаннях, варто установити, чи не враховуються неотфактуровані матеріальні цінності одночасно як оплачені, котрі знаходяться в шляху або ще не вивезені зі складів постачальників, чи не відбита помилкова вартість неотфактурованих постачань як дебіторська заборгованість. На основі даних журналу-ордеру важливо установити, чи не занижена при складанні балансу заборгованість постачальникам по не оплаченим у термін розрахунковим документам і чи не збільшена в зв'язку з цим нормальна заборгованість їм, що враховується при розрахунках з бюджетом. Дослідження розрахункових операцій є важливою складовою частиною аудита господарсько-фінансової діяльності і здійснюється в нерозривному зв'язку з іншими операціями (касовими, банківськими, товарними, виробничими, операціями по капітальних вкладеннях і т.д.). Це порозумівається тим, що багато хто з зазначених та інших операцій прямо чи побічно впливають на розрахункові взаємини між підприємствами. Важливе значення має ознайомлення з господарством, станом бухгалтерського обліку і звітності, документами матеріально відповідальних осіб. Варто вивчити аналітичні рахунки по кожному дебітору і кредитору й установити, чи немає знеособлених аналітичних рахунків.

Досліджують, у яких конкретно документах і облікових регістрах виявлені найчастіше помилки і підробки, на яких балансових рахунках були приховані втрати через безгосподарність, нестачі, крадіжки і незаконно утворилася дебіторська і кредиторська заборгованість. Тільки за таких умов аудитор може ефективно використовувати метод вибіркової перевірки документів. Однак при будь-яких обставинах і методах дослідження документів обов'язковою умовою є вивчення суцільним методом документів і записів в аналітичних і синтетичних рахунках по усіх видах розрахунків, зв'язаних з рахунками витрат.

З'ясовують, чи немає випадків приховання дебіторської заборгованості шляхом відображення в балансі згорнутого залишку замість розгорнутого. При цьому вивчають наступні рахунки: "Розрахунки з покупцями і замовниками", "Розрахунки з постачальниками і підрядчиками", "Розрахунки з різними дебіторами і кредиторами" і т.і. Ці питання досліджують за формою, представленої в табл. 1.

Аналіз даних свідчить, що в балансі по рахунку "Розрахунки з постачальниками і підрядчиками" не відбита дебіторська заборгованість у сумі 13 000 тис. грн. за рахунок зменшення на цю суму кредиторської заборгованості (23 000 000-10 000 000). По рахунку "Розрахунки з покупцями і замовниками" допущене на 6000 тис. грн. вуалирование дебіторської заборгованості (20 000 000 - 14 000 000) шляхом зменшення на цю суму кредиторської.

Необхідно підкреслити, що зменшення дебіторської заборгованості не порушує рівності активу і пасиву балансу. Іноді окремі керівники і головні бухгалтера вуалюють дебіторську заборгованість, щоб мати підставу для одержання премій. У зв'язку з цим необхідно перевіряти первинні документи.

Особливу увагу аудитори приділяють дотриманню законодавчих актів по розрахунках з бюджетом.

Питання правильності сплати місцевих податків і зборів також є об'єктом аудита кредиторської заборгованості. Фінансовий стан підприємства залежить від співвідношення його ліквідних засобів, тобто всіх засобів, що можуть швидко перетворитися в готівку. Чим вище ліквідність, тим стійкіше фінансовий стан підприємства. Тому при аудиті перевіряються документи, зв'язані з виникненням дебіторської і кредиторської заборгованості, вивчаються реальність цих сум і надійність дебіторів з погляду виплати ними своїх боргів. При цьому перевіряють своєчасність звірення розрахунків, наявність відправлених платежів дебіторам з нагадуванням про необхідність погашення боргів.

Коли ж мова йде про дебіторську заборгованість спільних підприємств, те необхідно враховувати коливання валютних курсів і, отже, вносити виправлення в оцінку цієї статті активу балансу на дату перевірки за порівнянням з оцінкою на початок року.

Суми кредиторської заборгованості між підприємствами недержавної форми власності, щодо яких минув термін задавнення позову, підлягають віднесенню на результати господарської діяльності. В всіх інших випадках суми кредиторської заборгованості підлягають перерахуванню в бюджет.

Таблиця 1.

Відомість аудита дебіторської і кредиторської заборгованості