Методики діагностичного обстеження сімей у складних життєвих обставинах

Для дослідження особливостей соціальної діяльності було проведене психодіагностичне обстеження. Базою дослідження нами було визначено Старокостянтинівський міський кризовий центр та Хмельницький обласний центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді. У ньому брали участь клієнти цих служб, а саме сім’ї, які стоять за межою благополуччя. Соціальна робота стосувалась десяти сімей. Дане обстеження проводилось у двох напрямках, а саме з батьками та дітьми за наступними етапами:

. Вибір сімей у складних життєвих обставинах за певними критеріями. Критерії нами були визначені такі: труднощі у взаємовідносинах батьків і дітей; вік дітей (у межах 6-12років); згода батьків на співпрацю, різні типи сімей у складних життєвих обставинах.

. Створення доброзичливих, довірливих стосунків з сім’єю.

. Збір анамнезу -відомостей про особливості психофізичного розвитку дитини, історію сім’ї, загальних відомостей про сім’ю, зібраних у батьків.

. Складання програми соціально-педагогічної діагностики, яка містить мету, перелік методик, опис умов та режиму обстеження.

. Реалізація програми соціально-педагогічного обстеження з фіксацією результатів.

. Спостереження за сім’єю під час зустрічей.

. Опрацювання результатів обстеження.

Програма соціально-педагогічної діагностики.

Мета: діагностика міжособистісних взаємостосунків у сім’ї.

Методи:

1) бесіда

2) спостереження.

3) психодіагностична методика для батьків: “Методика діагностики батьківського відношення А. Я. Варга і В.В. Століна”

) анкета для батьків: “Чи знаєте ви свою дитину?”

) комплекс психодіагностичних методик для дитини: “Малюнок сім’ї”, “Намалюй людину”, методика дослідження між особистісних відносин дитини Рене Жиля.

Окрім того, для фіксування умов проживання використовувались:

Ø акт “Перевірки матеріально-побутових умов проживання дитини”(Додаток Г);

Ø карта клієнта (Додаток Д).

Опис методик.

Спостереження може бути звичайним (бачення, слухання) та інструментальним, коли бачене й почуте в поведінці людини фіксується за допомогою фото-, кіноапарата або магнітофона. Інструментальне спостереження дає можливість документувати все, спостерігається, а тому й глибше аналізувати, порівнювати. [15;210]

Психологічне наукове спостереження потрібно відрізняти від побутового. Наукове спостереження не обмежується описом зовнішнього виявленого, а проникає в сутність явищ, з’ясовує причини тих чи інших актів поведінки й цим розкриває їх психологічну природу. Щоб навчати й виховувати дитину, потрібно на основі спостереженого розкривати психологічні механізми, спиратися на них у навчально-виховній роботі, розкривати і вдосконалювати їх.

Одноразового спостереження за якимось явищем у поведінці та діяльності особистості не достатньо для того, щоб робити висновки про її психічний склад, розум, волю, почуття, риси характеру, темперамент, цілеспрямованість, моральні якості. Для того щоб уникнути випадкових суджень, потрібні кількаразові спостереження тих чи інших морально-психологічних особливостей у різних умовах і на різноманітному матеріалі. За одноразовим або випадковим виявленням успіхів не можна судити, скажімо, про здібності особистості, силу її пам’яті чи мислення.

Щоб спостереження набрало наукового характеру, воно має відповідати певним вимогам:

Ø бути цілеспрямованим, а не випадковим;

Ø здійснюватися планомірно й систематично;

Ø бути забезпеченим достатньою інформацією про спостережуване явище (якомога більшою кількістю фактів);

Ø точно фіксувати результати спостереження.

Наукове спостереження висуває певні вимоги й до особистих якостей дослідника. Зокрема, він повинен мати такі якості:

Ø бути об’єктивним при фіксації, словесному описі та класифікації спостережень;

Ø володіти собою, тобто його настрій та особисті характерологічні якості не повинної впливати на спостереження та позначатися на ньому та висновках;

Ø не бути традиційно упередженим в організації спостереження та очікуванні його наслідків, щоб не зробити безпідставних висновків;

Ø не піддаватися першим враженням про піддослідного;

Ø не бути поблажливим щодо піддослідного;

Ø не приписувати піддослідному власних якостей і не пояснювати його поведінку з власної позиції;

Об’єктивність має характеризувати весь процес дослідження й бути визначеним чинником для висновків.

Бесіда - це цілеспрямована розмова з піддослідним з метою з’ясування уявлення або розуміння ним явищ природи та суспільства, наукових питань, взаємо залежностей, причин та наслідків, переконань, ідеалів, ідейної спрямованості. Поставлені запитання мають бути чіткими й зрозумілими, спрямованими на психологічні явища. У бесіді потрібно домагатися не лише констатуючої відповіді, а й пояснення, мотивації, тобто відповідей на запитання не лише “що це таке?”, а й “чому?”, “як?”.

Одним із варіантів бесіди є інтерв’ю,яке використовують у психологічних та соціологічних дослідженнях. В інтерв’ю виявляються думки, погляди, фактори з життя респондента, тобто піддослідного, його ставлення до політичних подій, ситуацій, соціальних явищ тощо.

Бесіда з дитиною не повинна бути певним етапом дослідження. Навпаки, запитання психолога мають виникати мимохіть, щоб у дитини склалося враження безпосередності бесіди, а не цілеспрямованого здобуття інформації за заданою схемою. Це необхідно для того, щоб зняти природну напруженість і скутість дитини, які виникають у подібних ситуаціях. Якщо виконання експериментальних завдань спонукає обстежуваного мобілізуватися, та бесіда має сприйматися дитиною як така, що не належить до експерименту, де можна розслабитись і вільно виявляти свої емоції, висловлювати думки і переживання. За таких умов звичайно швидко виникає хороший контакт психолога з досліджуваним, довірливе ставлення дитини до дорослого.

Незважаючи на удавану випадковість запитань психолога, бесіда завжди підпорядкована поставленому завданню. В бесіді з дитиною найкраще користуватися непрямими та навідними запитаннями. Наприклад, замість того щоб спитати: “У вас дружна сім’я?”, краще з’ясувати як у сім’ї заведено проводити вільний час, як розподіляється домашні обов’язки і т.д. Або щоб запитати: “Чому ти пропускаєш уроки?”, краще провести мову про те, ще деякі діти прогулюють уроки, а тоді поставити запитання: “Як ти думаєш, чому?”. Якщо з реакції дитини видно, що дана тема є для дитини болючою, краще перейти до розмови про інше, а потім одержати інформацію шляхом використання проективних методів.

Методика Рене Жиля. Мета:Дослідження соціальної пристосованості дитини, сфери її міжособистісних відносин і їх особливостей, її сприйняття внутрішньо сімейних відносин, деяких характеристик її поведінки.

Опис методики: [23;420]Проективна вербальна методика, яка складається з 42-х малюнків та тестових завдань. Дитина розглядаючи малюнки, відповідає на поставленні до них запитання, показує вибране для себе місце на малюнку, розповідає, як би вона вчинила в тій чи іншій ситуації, або обирає один з перерахованих варіантів. Рекомендується супроводжувати обстеження бесідою з дитиною, під час якого можна уточнити ту чи іншу відповідь, дізнатися подробиці здійснення дитиною її виборів, дізнатися, про певні особливості, особливі моменти в її житті, поцікавитися хто ці люди які намальовані але непозначені на малюнках. Методика може бути використана при обстеженні дітей від 4-12 років, а у випадках вираженого інфантилізму і ЗПР - і більш старшого віку.

Психологічний матеріал, який отримується за допомогою методики, можна умовно поділити на дві великі групи зміних:

А. Змінні, які характеризують конкретно-особистісні відносини дитини з іншими людьми:

) відношення до матері;

) відношення до батька;

) відношення до батьків, як до подружжя;

) відношення до братів і сестер;

) відношення до бабусі, дідуся інших родичів;

) відношення до друга;

) відношення до вчителя, вихователя;

Б. Змінні, які характеризують особливості самої дитини:

) допитливість;

) прагнення до спілкування в групі дітей;

) прагнення до домінування, лідерства в групі дітей;

) конфліктність, агресивність;

) реакція на фрустрацію;

) прагнення до відособлення, як загальний висновок, ступінь соціальної адекватності поведінки дитини, а також фактори (психологічні і соціальні), що порушують цю адекватність. Ключ. ( Додаток Е)

Методика діагностики батьківського відношення А.Я.Варга, В.В.Столін. Мета: визначення батьківського відношення.

Опис методики:тест-опитувальник складається з 61-го твердження з яким батьки погоджуються або не погоджуються. Він орієнтований на виявлення батьківського відношення у осіб, які звернулися за психологічною допомогою по питанню виховання дітей і спілкування з ними.

Батьківське відношення розуміється як система різноманітних почуттів по відношенню до дитини, поведінкових стереотипів, які практикуються у спілкуванні з нею особливостей сприйняття та розуміння характеру і особистості дитини, його поступків.

Опитувальник складається з 5 шкал:

1. “Прийняття-відторгнення”.

2. “Кооперація”.

.   “Симбіоз”.

.   “Авторитарна гіперсоціалізація”.

.   “Маленький невдаха”.

По кожній шкалі (тобто відповідних запитаннях, які до неї належать) потрібно підрахувати кількість відповідей “Так”. Високий тестовий бал по відповідних шкалах інтерпретується як:

№1 - нехтування;

№2 - соціальна бажаність;

№3 - симбіоз;

№4 - гіперсоціалиація;

№5 - інфантилізація.

Ключ і опитувальник. (Додаток Є)

Тест “Малюнок сім’ї”. Належить до проективних графічних методів. За його результатами судять про відношення дитини до батьків, те як він сприймає кожного з них і свою роль в сім’ї, а також ті взаємо відносини, які викликають в неї тривожні і конфліктні почуття.

Мета: діагностування внутрішньо сімейних відносин.

Інструкція: Намалюй будь-яку сім’ю, так як ти її уявляєш. Якщо хочеш, можеш добавити до малюнка інші деталі.

Хід проведення: після того як дитина намалює малюнок, з нею проводиться бесіда стосовно малюнка.

Інтерпретація проводиться по наступним показникам:

1) структура малюнка;

2) найбільш приємний персонаж;

)   найбільш не приємний персонаж;

)   відносини між персонажами;

)   батьки;

)   індитифікація;

)   наявність чи відсутність членів родини.

Методика “Намалюй людину”. Мета: Визначення індивідуальних особливостей особистості дитини.

Інструкція. “Намалюй людину, яку захочеш”. Якщо дитина відмовляється, треба намагатися її переконати. На всі уточнюючі питання дитини відповідати ухильно, наприклад: “Ти почни, а далі легше буде...”

Порядок проведення. Після того як малюнок завершений, дослідник повинен запитати в дитини, чи все він намалював, а потім перейти до заключної бесіди, що будується на підставі малюнка, його особливостей й аналізу елементів, у процесі якої дослідник може прояснити всі неясні моменти малюнка.

За допомогою бесіди, завдяки вираженню випробуваним відносин, почуттів, переживань, дослідник може одержати унікальну інформацію, що стосується актуального емоційного, психологічного стану випробуваного. Бесіда може включати питання: хто ця людина? де він живе? є чи в нього друзі? чим він займається? добрий він або злий? на кого він дивиться? хто дивиться на нього?

Анкета “Чи знаєте ви свою дитину”.(Додаток Ж).Усі питання можна згрупувати за п’ятьма групами.

1. Чи знають батьки психофізичний стан своєї дитини. (Питання: 2,3,4,5,32).

. Чи знають батьки смаки дитини (14,15,16,17,18,29,30,31).

. Чи знають батьки здібності чи нахили дитини (19,20,21,22,23,24,25,26,27,28).

. Чи знають батьки соціальні зв’язки дитини (7,8,9,10).

5. Результативність виховання (1,6,11,29,31,33).

Опис сімей, які брали участь у дослідженні.

1. Сім’я Онищуків*.

Опис ситуації.

Вторинна сім’я. Батько (36 років) - працює інженером у хмельницькому Водоканалі, мати (31 рік) - не працює, двоє дітей: дівчинка Наталія (11 років), від першого шлюбу, хлопчик Олексій (1,10 місяців) від другого шлюбу. В міську службу зверталась сама мати зі скаргою на проблемні стосунки зі старшою донькою. Матеріальний стан добрий.

2. Сім’я Суховецьких.

Багатодітна сім’я. Батько (34 років) - працює сантехніком в ЖЕКу, мати (35 років) - не працює, троє дітей у віці від 15 до 4-х років. Мати зверталась до Районної соціальної служби з проханням надати матеріальну та гуманітарну допомогу. В ході діагностики виявленні конфліктні стосунки меншої дочки - Яни (10 р.) з батьком. Матеріальний стан незадовільний.

3. Сім’я Сірих.

Багатодітна сім’я. Батько (35 років) - працює в агро спілці, мати (33 рік) - працює в агро спілці. Старший син (22 р.) з ними не проживає. Троє дітей у віці від 17 до 12 років. Мати зверталась до Районної соціальної служби з проханням надати матеріальну та гуманітарну допомогу. В ході досліджень виявилось, що їх донька будучи незаміжньою народила дитину це вплинуло на стосунки в сім’ї. Ускладнились стосунки з молодшою дочкою Олею (12 р.). Матеріальний стан незадовільний.

4. Сім’я Гаврилюків.

Молода сім’я. Чоловік (25 р.) - постійної роботи не має, за фахом муляр-штукатур, дружина (26 р.) не працює, це другий шлюб, від першого є дитина - хлопчик - Максим (5 р.). Мати звернулась до міської служби з питанням, що їй робити з алкогольною залежністю чоловіка. Матеріальний стан задовільний.

5. Сім’я Лобурчуків.

Сім’я, де є засуджений. Мати (32 ріки)) - працює бухгалтером в телефонній компанії, батько (35 років) - перебуває у місцях позбавлення волі, син - Дмитро (11р.) Мати зверталася до психолога міської соціальної служби зі скаргою на поведінку сина. Матеріальний стан добрий.

. Сім’я Цимбалюків.

Повна сім’я. Батько(30 р.) - працює водієм таксі, мати (29 р.) - працює медсестрою, дочка - Олена (6 р.).Мати звернулась до психолога міської соціальної служби з побоюванням, щодо розвитку дівчинки (її дівчинка дуже тиха в класі і ні з ким не спілкується). Матеріальний стан добрий.

. Сім’я Коляновських.

Неповна сім’я. Мати (34 р.) торгує на ринку, розлучена. Батько з сином не спілкується. Син - Олександр (10 р.) Скарги на поведінку хлопчика в школі.

. Сім’я Косачів.

Неповна сім’я. Мати (29 р.) працює продавцем у магазині, розлучена; двоє дітей: син - Сергій (9 р.) і дочка - Марина (6 р.). З ними проживає бабуся і дідусь. Батько з дітьми спілкується. Скарги на низьку успішність в школі і замкнутість

. Сім’я Русих.

Повна сім’я. Батько (36 р.), мати (33 р.) займаються торгівлею, мають дві торгових точки. Син - Влад (12 р.). Скарги на замкнутість сина. Звернулись до психологічної міської служби.

. Сім’я Хаверків.

Неповна сім’я. Мати (46 р.) працює прибиральницею, двоє старших доньок живуть в іншому місті. З матір’ю проживають донька Ганна (11 р.) і син - Денис (9 р.). Зверталась до районної служби по гуманітарну допомогу. Діти від різних батьків. Матеріальний стан задовільний.

Дані були зафіксовані у Акті “Перевірки матеріально-побутових умов проживання дитини” і Карті клієнта

* Прізвища та імена змінені.

Аналіз результатів сприйняття батьками дитини за допомогою опитувальника батьківського ставлення (ОБС)

В результаті обстеження проведеного у десяти сім’ях (14 респондентів), які потребують соціально-педагогічної допомоги, було виявлено, що:

1. У більшості батьків є наявним прагнення інфантилізувати дитину. Батьки не довіряють своїй дитині сердяться на її неуспішність і неумілість. У зв’язку з цим вони намагаються оберегти її від будь яких труднощів і суворо контролювати, її дії, про що свідчить високий рівень процентного рангу по V шкалі “Маленький невдаха” - 94,9 %.

2. У батьківському відношенні сильно вираженні авторитаризм дорослі вимагають від дитини дисципліни і ретельного виконання вимог. Вони намагаються нав’язати їй у всьому свою волю, не в змозі стати на її точку зору це було підтверджено високим рівнем процентного рангу IV шкалі “Авторитарна гіперсоціалізація” - 80 %.

Результати по кожній сім’ї наведені у таблиці 2.1.

 

Таблиця 2.1 Результати опитування батьків за методикою ОБC

Сім’я	Результати по шкалам (%)
	І	ІІ	ІІІ	ІV	V
Сім’я Онищуків	88.6	19.22	19.53	95.76	98.1
Сім’я Суховецьких	53.79	31.19	57.96	83.79	90.5
Сім’я Сірих	31.01	19.22	39.06	53.87	94.3
Сім’я Гаврилюків	53.79	31.19	39.06	69.30	97.46
Сім’я Лобурчуків	31.01	31.19	57.96	83.79	90.5
Сім’я Цимбалюків	31.01	31.19	39.06	83.79	95.5
Сім’я Коляновських	31.01	48.82	57.96	69.30	97.46
Сім’я Косачів	53.79	31.19	39.06	95.76	98.73
Сім’я Русих	53.79	48.82	57.96	69.30	88.6
Сім’я Хаверків	53.79	31.19	74.97	95.76	98.1
Загальний результат	48,6	32,3	48,3	80	94,9

 

3. У більшості батьків середній рівень прояву тенденції до симбіотичних відносин з дитиною, вони недостатньо відчувають себе єдиним цілим з дитиною, намагаються задовольнити її потреби, але не в повній мірі. Це підтвердили результати дослідження по третій шкалі “Симбіоз” - 48,3 %

. Хоча для батьків було не характерне відношення до дитини по типу “Емоційного відторгнення”, вони намагались прийняти і зрозуміти дитину, про що свідчить рівень процентного рангу по I шкалі “Прийняття - нехтування” - 48,6 %, але, нажаль, батьки показали не високий рівень, процентного рангу - 32,3 % по II шкалі “Кооперація”, як соціально бажаний образ батьківського відношення.

Аналіз результатів за методикою між особистісних відносин дитини Рене Жиля. Дана методика показала позитивні взаємостосунки з матір’ю у більшості дітей. Лише у одної дитини вони порушенні. Позитивне відношення до батька виявлене лише у трьох дітей, у інших показник нижче середнього. Четверо дітей взагалі не сприймають батьків як подружжя, це зумовлено ситуацією, яка склалася у сім’ї. Діти у віці від 5 до 12 років ще дуже залежні від матері і якщо мати негативно висловлюється стосовно батька, вони не здатні об’єктивно оцінити ситуацію.

У сім’ях у складних життєвих обставинах, де батьки зловживають алкоголем, а це чотири сім’ї, матері змушені ставати главами сімей, тягнучи на собі тягар домашніх обов’язків.

Стосунки з братами і сестрами не порушені в жодної дитини, і найбільш міцні вони у Сергія і Олександра. Якщо у дитини не має рідних братів чи сестер вона називала двоюрідних. Це вказує на те, що досліджувані сім’ї підтримують зв’язки з родичами.

Лише у двох дітей не налагоджені стосунки з бабусею чи дідусем, у решти досить високі показники. Як виявилось з бесіди з дітьми, Яна і Ольга майже не відвідують своїх бабусь, інші діти проводять літній відпочинок у селах, або бабуся і дідусь проживають із ними.

У двох дітей відсутні друзі. Інші мають друзів, але відносини у них не дуже близькі. Близьких друзів мають троє з опитаних.

Вчитель, чи вихователь є авторитетом для усіх дітей, лише у однієї дитини відносини з вчителем не налагодженні, а у двох рівень нижче середнього.

Допитливість вище середньої у чотирьох дітей, але це досить низький показник у дітей такого віку. У однієї дитини показник нижче середнього. Це може вказувати на низьку мотивацію до навчання.

Загалом у більшості дітей порушене спілкування з однолітками та оточуючими. Як правило вони уособлювали себе з дітьми на картинках, які не брали участі у спілкуванні чи іграх. Лише четверо дітей мають «середній рівень» взаємовідносин із іншими дітьми.

У більшості дітей домінування суттєво виражене і як правило поєднується з високим рівнем агресивної поведінки. Не дивує і той факт, що лише у двох дітей з родин у складних життєвих обставинах був виявлений «низький рівень» агресивності. Про агресивність, грубість, впертість своїх дітей зазначали і батьки, деякі з них стверджували, що так діти поводяться лише в школі.

Схильність до відособленості теж притаманна усім дітям, швидше за все, це є наслідком порушення сприятливого мікроклімату в сім’ї.

Для даного дослідження ми виокремили результати по таких шкалах як:

Взаємовідносини з батьками. Судячи з результатів методики у більшості дітей існують проблеми у взаємостосунках з батьками. Вони не сприймають батьків, як подружжя. Правда лише у 8.3 % дітей сильно порушений зв’язок з матір’ю.

Результати обстеження наведені у таблиці 2.2.

 

Таблиця 2.2 Результати обстеження за методикою дослідження міжособистісних відносин дитини Рене Жиля

Ім’я дитини № шкали	Рівень який характеризує конкретно-особистісні відносини дитини з іншими (%)							Рівень, який характеризує особливості дитини (%)
	I	II	III	IV	V	VI	VII	VIII	IX	X	XI	XII	XIII
Ганна	80	40	30	40	45	20	55	60	35	65	70	65	40
Денис	60	20	35	40	40	0	40	50	0	60	85	70	85
Дмитро	55	20	10	30	45	30	30	30	20	75	80	40	50
Олена	80	50	55	45	50	45	65	60	40	60	75	45	50
Влад	85	60	60	40	55	50	55	70	65	55	75	45	85
Марина	85	30	0	35	65	45	60	40	40	30	30	50	75
Олександр	60	35	60	50	50	55	60	65	30	70	80	45	65
Яна	60	30	0	40	35	25	60	45	55	30	25	60	70
Максим	80	35	0	20	50	0	70	50	35	10	70	35	45
Оля	75	10	20	60	30	45	55	50	50	10	75	30	65
Сергій	80	0	0	65	75	55	60	45	60	45	85	40	50
Наталія	30	35	10	30	60	20	40	50	25	55	85	65	85
Загальні результати	69,1	30,41	23.3	39	50	32.5	54.2	51.3	37.9	47.1	62.01	69.6	63,75

 

1. Проте загальний показник труднощів у взаємостосунках з батьками становить:

а) відношення до матері: високий - 58.4%

середній - 33.3%

низький - 8.3%

б) відношення до батька: високий - 0%

середній - 16.7%

низький - 83.3%

.Агресивність, ступінь прояву: високий - 83.4%

середній - 0%

низький - 16.7%

.Відособленість: високий - 41.7%

середній - 58.3%

низький - 0%

.Реакція на фрустрацію: високий - 8.3 %

середній - 75%

низький - 16%

Якісний аналіз результатів обстеження за методикою “Намалюй людину”.

1. Ганна.

Намалювала себе (її слова “але це не я”, вказують на низьку самооцінку.) На малюнку вона прогулюється. Судячи з пропорційності фігури і особливостей декорування, а також зображення можна зробити наступний аналіз. Штрихова - висока тривожність, висока зацікавленість у собі, статева ідентифікація, страх чи тривога, прояв агресії і вербальності агресивного характеру, допитливість, незадоволеність своїм положенням, замкненість символ опори, невпевненість. Легкість виявлення побоювань страхів, недовіри. Астенічність, соматичні хвороби.

2. Денис.

Не знає чому намалював дівчинку, але вона радісна і весела. Порушення статевої ідентифікації, зображення дівчинки може свідчити про існування думки, що у жінки вищий соціальний статус. Плечі - вказують на обережність і захист. Помітні демонстративність, тривога, прагнення до дії, імпульсивність, відсутність контроль за діями (руки ширші коло кисті), неадаптованість, труднощі в соціальних контактах. Але загальне зображення людини свідчить про прагнення до спілкування.

3. Дмитро.

Намалював хлопчика, сказав, він не малював когось конкретно. Хлопчик чекає друга. Руки з довгими розставленими пальцями, вказують на незадоволеність своїм положенням. Відкритий рот - на вербальну агресію. З зображення малюнку помітні впевненість в собі. Риси обличчя ретельно промальовані, що може свідчити про високу зацікавленість у собі.

4. Яна.

Зобразила будинок, сказавши що там є люди. Це є не типовим для її віку, також швидше за все це вказує на труднощі в між особистісних відносинах у сім’ї. На запитання:- А що людина робить у будинку, відповіла: “сховалась бо їй страшно.” Варто провести додаткове всебічне обстеження дівчинки (особливо емоційної сфери).

5. Влад.

Зобразив на весь аркуш голову з висунутим язиком. Сказав, що вона “кривляється”. Великий лоб може вказувати на інтелектуальні здібності (в школі має непогані оцінки.) На питання чому зображена тільки голова, сказав, що це головне у людини. Те що малюнок займає верхню частину аркуша вказує на високу самооцінку. Особливості зображення вказують на вербальну агресію, помірну тривожність.

6. Олександр.

Зобразив дещо робото подібну людину, яка тримає в руці меч. Сказав, що це його улюблений герой. Особливості зображення вказують на ідентифікацію зі своєю статтю, однак можлива певна емоційна незрілість. На можливе почуття неповноцінності вказують акцентування на руках і нерівномірне натискування олівця. Хоче бути схожим на свого героя, йому не вистачає впевненості. Особливості зображення вказують на наявність агресивних тенденцій.

7. Олена.

Намалювала себе, коли йде до школи. Фігура не пропорційна: маленька голова і великий тулуб. Руки розставлені в сторони. Особливості зображення вказують на ідентифікацію зі своєю статтю, на наявність агресивних тенденцій декорування на зацікавлення собою. Дівчинка на перший план ставить фізичну силу. Відсутність ступенів вказує на почуття невпевненості.

. Марина.

Намалювала себе, вдома. Руки притиснуті до тіла, вказують на пасивність. Великі очі і загальний вираз обличчя вказують на наявність страхів. Маленькі ступні можуть вказувати на нестабільність особистості. У випадку не достатності базового почуття захищеності розвиток особистості порушений; постійна тривожність продовжує перешкоджати руху до емоційної зрілості.

.Сергій.

Намалював двоюрідного брата, на роботі. Йому не вистачає батька.Капелюх на голові може бути символом захисту від впливів зовнішнього світу. Руки розставлені з довгими пальцями - прагнення до спілкування, незадоволеність своїм станом. Проте рис обличчя не має воно заштриховане, швидше за все у дитини труднощі у спілкуванні.

. Ольга.

Намалювала маму, яка кричить. Судячи з коментарів найчастіше дівчинка бачить матір у сердитому настрої. Особливості зображення вказують на високий рівень тривожності. Є наявним прагнення до спілкування, а гарна промальованість рис обличчя вказує на зацікавленість у собі. Відкритий рот свідчить про вербальну агресію.

11. Наталія.

Намалювала себе, вона гуляє. Особливості зображення вказують на високу тривожність і високий рівень агресії. Наявні труднощі у спілкуванні, сховані за спиною руки свідчать про замкнутість, відсутність прагнення до спілкування, незадоволеність своїм становищем.

. Максим.

Намалював друга, який чекає його. Маленька фігура, притиснені до тулуба руки вказують на невпевненість у своїй безпеці, пасивність. Великі очі - прояв страху, а відсутність міцної опори вказує на не впевненість у собі.

Якісний аналіз результатів обстеження за методикою “Малюнок сім’ї”.

. Ганна.

Намалювала матір, себе і брата. На малюнку відсутні сестри і батько,отже можна зробити висновок, що дівчинка не має емоційного зв’язку з ними. У неї гарні відносини з братом - вона тримає його за руку. Намальоване сонце сховане за хмарами, не вистачає батьківської ласки і любові.

. Денис.

На малюнку батько відсутній, можливо його відсутністю, хлопчик „знімає” проблеми, джерелом яких є батько. Розведені руки, заштриховане обличчя і фігура свідчать про високу тривогу та ворожість. Зі сторони матері дитина теж відчуває сильний вплив, агресію (намальована маленька перешкода між матір’ю і дитиною). Проте фігури зображені поряд, що свідчить про їх близькість. Те, що під фігурами зображена чітко означена лінія, вказує на прагнення дитини надати сім’ї міцної і надійної опори.

. Дмитро.

Намалював себе і матір. Проте між фігурами намалював дерево, символічний бар’єр. Намагався намалювати ще одну фігуру, але потім її стер, на запитання: “кого ти хотів намалювати?”. Відповів, що це друг матері. Хлопчику не вистачає батька, рідного він майже не знає. У сім’ї наявною є конфліктність. Себе він зобразив з розставленими руками, що вказує на ворожу, агресивну позицію.

. Олена.

Головною в сім’ї є мама,яку вона хоче, якомога більше прикрасити.Але фігуру матері вона не може намалювати рівною (намагалась два рази) гадаю, це нереальне сприйняття як матері так і сім’ї.Сонце вказує на потребу у материнській любові.В дівчинки бажання мати близькі стосунки з матір’ю, швидше за все дитина страждає від ізоляції і самотності в сім’ї,однак нерідко ці почуття в подальшому зникають,оскільки впливають на нею боляче.Аня відчуває власну неповноцінність.

. Наталія.

Матір на малюнку не намалювала. Проте намалювала батька, а між фігурами коляску з дитиною. З бесіди виявилось, що у рідного батька є інша сім’я, і це заважає йому спілкуватись з нею. На малюнку переважають речі, багато ліній з сильним натиском це вказує на тривожність автора малюнка. Дівчинка не відчуває себе членом сім’ї, конфліктує з матір’ю. Сонце сховане за хмарами свідчить про стурбованість і незадоволеність відносинами між дівчинкою і “ зігріваючою” стороною - батьком.

. Влад.

Намальовані усі члени родини, але батько зображений без тулуба біля ніг матері. Особливості зображення вказують на авторитаризм матері, Батько проявляє вербальну агресивність, але вона з погляду хлопчика не відіграє жодної ролі. Хлопчик відчуває власну неповноцінність і ролі батька відводить незначну роль. Хоча таке положення речей його не задовольняє.

. Ольга.

Намалювала на весь аркуш матір. Особливості зображення вказують на те що мати є досить авторитарною. У дівчинки наявний страх перед матір’ю, вона відчуває з її боку вербальну агресію, тиск. У матері на обличчі окуляри тоді як насправді вона їх не носить, одяг сильно декорований, вона так прагне прикрасити матір. Інші члени сім’ї відсутні, отже внутрішньо сімейні зв’язки порушені.

. Марина.

Намалювала усіх членів родини - матір, бабусю, брата і себе. Найбільша фігура - фігура матері. Себе з братом намалювала маленькими осторонь від матері. Дівчинка більше часу проводить з бабусею. Багато штрихованих ліній, хмари, вітер який гне дерева можуть трактуватись як наявність тривожності та існування сильного бажання перенестись з реального світу у світ фантазій.

Отже, у дітей спостерігаються відхилення від норми у поведінці, найчастіше це вербальна агресивність, тривожність, почуття невпевненості, незадоволеність станом в якому вони знаходяться. Деякі діти відчувають себе без захисними це означає, що швидше за все сім’я не створює їм такого захисту. Що стосується агресивності то вона переважно має вербальний характер.