Економічна сутність аудиту фінансової звітності

Вступ

 

Розвиток України на сучасному етапі характеризується подальшим розвитком ринкової економіки, її інтеграцією в систему міжнародних економічних відносин, виникненням акціонерних компаній, товариств, різних фондів. До розвитку економіки залучаються зовнішні й внутрішні інвестиції, кредити, проводяться емісії цінних паперів, іде роздержавлення власності та приватизація майна. Учасники цих процесів потребують достовірності і неупередженої інформації про фінансово-майновий стан, перспективи розвитку й фінансову стабільність суб’єктів господарювання, нарахування дивідендів. Подання достовірної інформації зацікавленим особам забезпечується через аудиторський висновок, виданий суб’єктом аудиторської діяльності.

Поява перших аудиторських фірм пов’язана зі створенням в Україні спільних підприємств із часткою іноземного капіталу в статутному фонді, з виникненням необхідності у підтвердженні результатів фінансово-господарської діяльності таких суб’єктів господарювання. З прийняттям Закону України «Про аудиторську діяльність» аудиторська діяльність набуває офіційного визнання як самостійна підприємницька діяльність. Аудиторська діяльність - це безпосередня самостійна, систематична, на власний ризик підприємницька діяльність із надання аудиторських послуг з метою отримання прибутку, яка здійснюється фізичними і юридичними особами, зареєстрованими як суб’єкти підприємницької діяльності у порядку, встановленому законодавством.

Основними нормативними документами, що визначають головні засади аудиторської діяльності, є Закон України «Про аудиторську діяльність», Національні стандарти аудиту та Кодекс професійної етики аудиторів України.

Закон України «Про аудиторську діяльність визначає:

-   поняття аудиторської діяльності;

-   суб’єктів аудиторської діяльності, їхні права, обов’язки, спеціальні вимоги і відповідальність;

    порядок надання аудиторських послуг;

    управління аудиторською діяльністю;

    інші питання.

Згідно з законом України «Про аудиторську діяльність», до аудиторської діяльності належить організаційне і методичне забезпечення аудиту, практичне виконання перевірок (аудиту) та надання інших аудиторських послуг.

Аудиторська діяльність у сучасному розумінні має багатовікову історію в світі та 15-річну практику в Україні. Послуги, що надаються незалежними аудиторами, є досить різноманітними.

Згідно з Законом України «Про аудиторську діяльність», аудит - це перевірка публічної бухгалтерської звітності, обліку, первинних документів та іншої інформації щодо фінансово-господарської діяльності суб’єктів господарювання з метою визначення достовірності їхньої звітності, обліку повноти і відповідності чинному законодавству та встановленим нормативам. При цьому закон уточнює, що публічна бухгалтерська звітність складається з аудиторського висновку, балансу, звіту про фінансові результати, іншої звітності в межах відомостей, які не становлять комерційної таємниці й визначені законодавством для надання користувачам та публікації.

Аналогічне поняття аудиту трактується Національними стандартами аудиту. Отже, аудит, згідно з чинним національним законодавством за об’єктом дослідження зводиться до аудиту фінансової звітності, а за суб’єктом він може бути тільки зовнішнім, тобто здійснюватися незалежним аудитором або аудиторською фірмою на договірній основі. За ініціативою здійснення аудит може бути обов’язковим, проведення якого регламентується чинним законодавством, та добровільним, коли аудит проводиться з ініціативи клієнта.

Об‘єктом дослідження вибрано мале підприємство Телекомпанія «Мережа кабельного телебачення «Діалог» Мета курсової роботи полягає в тому, щоб на основі нормативних актів (стандартів) та літературних джерел перевірити достовірність складання річної фінансової звітності, виявляти недоліки при її складанні і внести конкретні пропозиції по дотриманню облікової політики підприємства і витяг прийнятих національних стандартів бухгалтерського обліку

В першому розділі досліджуються теоретичні аспекти аудиту фінансової звітності підприємства, розглядаються питання економічної сутності фінансової звітності, а також вивчається інформаційно-правова база проведення аудиту фінансової звітності підприємства. Другий розділ роботи присвячено організації та методиці аудиту фінансової звітності малого підприємства ТК «МКТ «Діалог», що дозволяє відповісти на запитання: наскільки достовірно підприємство здійснювало складання звітності протягом досліджуваного періоду. Також в даному розділі приділяється увага документальному оформленню аудиту фінансової звітності та складанню аудиторського висновку

Завданням цієї роботи є не лише суто теоретичний опис, але й практичне застосування методів аудиту фінансового стану підприємства у виробничій практиці підприємств України, на прикладі малого підприємства ТК «МКТ «Діалог».

Фінансовий звітність нормативний правовий

 

Аудит фінансової звітності на малих підприємствах

Економічна сутність аудиту фінансової звітності

 

В умовах формування ринкових відносин та різноманітності форм власності виникла необхідність удосконалення функцій управління процесом виробництва, що викликало потребу створення госпрозрахункових органів фінансового контролю, тобто аудиту.

У світовій практиці аудит набув значного поширення. Основною передумовою аудиту є взаємна зацікавленість підприємства (фірми) в особі його власників (акціонерів), держави в особі податкової адміністрації і самого аудитора в забезпеченні реальності та достовірності обліку і звітності.

Аудит є обов'язковою частиною цивілізованого функціонування ринкової економіки кожної країни.

Для вирішення непорозумінь між податковими органами і керівними структурами, що представляють інтереси власників щодо підвищення ефективності виробництва, державного контролю уже було недостатньо, адже він захищав лише інтереси держави. Це стало поштовхом до виникнення незалежного контролю, який дістав назву аудиту (від. лат. ашііо - той, що вислуховує), тобто такого, що вислуховує звіти посадових осіб. Аудитори стали потрібні й незацікавленій стороні - суду, арбітражу, які відстоювали справедливість.

Розвиткові аудиту сприяло також розмежування функцій та інтересів підприємців (менеджерів, адміністрації, управлінців), коли власник для керівництва своїми підприємствами почав наймати спеціальний апарат управління. Для попередження недоліків, зловживань, приховування витрат і доходів, неправильного розподілу прибутків, навмисного присвоєння їх найманими керуючими власники змушені вдаватись до перевірки фінансової звітності незалежним аудитором.

Аудит є незалежною експертизою фінансової звітності комерційних підприємств уповноваженими на те особами (аудиторами) з метою підтвердження її достовірності для державних податкових органів і власників. Іншими словами, аудит - це надання практичної допомоги керівництву й економічним службам підприємства щодо ведення справ і управління його фінансами, а також щодо налагодження бухгалтерського фінансового і управлінського обліку, надання різних консультацій. Аудит також дає змогу дати оцінку майна під час приватизації і при акціонуванні підприємств різних форм власності.

Аудит, крім того, охоплює такими основними питаннями: перевірка комерційної і господарсько-фінансової діяльності суб'єктів господарювання, фінансової звітності з погляду правильності складання і реальності оголошення оподаткованого прибутку, а також дотримання ними чинного законодавства.

Фінансова звітність - це бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансовий стан, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період. Метою складання фінансової звітності є забезпечення користувачів повною, правдивою, неупередженою інформацією про фінансові результати діяльності й фінансовий стан підприємства. Фінансова звітність має задовольнити інтереси користувачів - юридичних і фізичних осіб, яким потрібна інформація про діяльність підприємства для прийняття правильних рішень.

Складові річної фінансової звітності: баланс, звіт про фінансові результати, звіт про рух грошових коштів, звіт про власний капітал. Термін подання фінансової звітності встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Квартальна звітність складається тільки з балансу і звіту про фінансові результати.

Суб'єкти малого підприємництва та представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності протягом кварталу і за рік складають лише спрощену форму звітності з двох форм - балансу і звіту про фінансові результати.

Кожна стаття фінансової звітності може наводитись тоді, коли:

• існує достовірність надходження і вибуття майбутніх економічних вигод;

• оцінка статті може бути достовірно визначена. Якісні характеристики фінансової звітності:

. Зрозумілість - доступність для розуміння користувачів, які мають достатні знання у сфері бухгалтерського обліку.

Щоб бути зрозумілою користувачам, фінансова звітність має містити відомості про: підприємство; дату звітності й звітний період; валюту звітності та одиниці її виміру; консолідацію фінансових звітів; припинення (ліквідацію) окремих видів діяльності; виявлені помилки минулих років і пов'язані з ними коригування; переоцінку статей фінансових звітів.

. Доречність - прогнозування результатів діяльності, виправлення помилок у господарській діяльності. Фінансова звітність має містити тільки доречну інформацію, що дає змогу впливати на прийняття рішень, оцінку минулих і майбутніх подій.

. Надійність - у інформації, представленій у звітності, не повинно бути суттєвих помилок і викривлень. Надійність забезпечують правдиве подання операцій і подій та перевага сутності над формою.

. Нейтральність, тобто відображення інформації без мети здійснення впливу на рішення для досягнення бажаного результату.

. Обачливість (обережність під час розрахунків) - повнота (без пропусків).

Обов'язкові реквізити звітності: дата, на яку приведені основні показники діяльності підприємства; охоплюваний період; валюта. Усі звіти підписуються керівником і головним бухгалтером. Основні принципи підготовки фінансової звітності.

При формуванні фінансової звітності має бути дотримано таких принципів:

• автономність підприємства - підприємство відокремлене від власників;

• безперервність діяльності - передбачає оцінку активів і пасивів підприємства на подальший період;

• періодичність - розподіл діяльності підприємства на певні періоди часу для складання звітності;

• історична (фактична) собівартість - визначає пріоритет оцінки активів;

• нарахування та відповідність доходів і витрат - доходи зіставляються з витратами (для отримання цих доходів);

• повнота висвітлення - фінансова звітність має містити інформацію про фактичні й потенційні наслідки операцій;

• послідовність - постійне з року в рік застосування обраної облікової політики;

• обачність - запобігання заниженню оцінки зобов'язань;

• превалювання змісту над формою;

• єдиний грошовий еквівалент.

Аудит фінансової звітності виконується для визначення того, чи узгоджена зведена фінансова звітність із певними критеріями. Зазвичай критеріями є загальноприйняті бухгалтерські принципи, хоча поширена також практика проведення аудиту фінансової звітності на основі наявних грошових коштів або на будь-якій іншій основі, притаманній бухгалтерії, господарської системи, що перевіряється. Фінансова звітність у найзагальнішому випадку включає бухгалтерський баланс, звіт про фінансові результати, звіт про власний капітал, звіт про рух грошових коштів.

Аудит фінансової звітності базується на тому припущенні, що вона буде використана різними групами для різних цілей. Отже, більш ефективним є варіант, коли один аудитор виконує і робить висновок, на який можуть покластися всі користувачі, ніж той, при якому користувач проводив би власний аудит. Якщо користувач вважає, що загальний аудит не забезпечує достатньої для його цілей інформації, він може отримати додаткові дані. Послідовність аудиту фінансової звітності має наступний вигляд:

.Фаза збору інформації:

зібрати (або поновити) і задокументувати інформацію про клієнта і відвідні фактори ризику;

вивчити і задокументувати характерні особливості структури внутрішнього контролю клієнта;

дати оцінку внутрішньому контролю клієнта;

прийняти рішення щодо методу організації перевірки (суцільний, вибірковий, комбінований).

. Фаза планування:

скласти попередню думку про суттєвість і оцінити ступінь ризику того, що твердження адміністрації можуть мати певні похибки;

визначити, чи слід перевіряти ефективність облікової політики і методики структури контролю;

провести стратифікацію генеральної сукупності та розподілити роботу між виконавцями;

вибрати і зареєструвати відповідну стратегію аудиту для кожного рахунка або групи рахунків.

. Фаза здійснення аудиту:

зібрати, оцінити і задокументувати докази на підтвердження правильності даних, які містять в рахунку і розшифровках фінансового звіту;

переглянути стратегію аудиту на предмет відповідності її поставленим завданням;

у разі встановлення помилок при вибірковій перевірці переглянути оцінку внутрішнього контролю.

. Фаза подання звіту:

підготувати інформацію для клієнта;

скласти аудиторський висновок про фінансовий звіт;

скласти повідомлення про структуру внутрішнього контролю;

скласти акт приймання -здачі аудиторського висновку.