Джерела інформації про населення

Демографічна ситуація є одним із важливих індикаторів рівня життя населення та успішності проведення ринкових реформ у країні.

Кількісні та якісні зміни у чисельності населення є досить динамічними і відбуваються під впливом народжень, смертей, одруження, розлучення, зміни місця проживання, соціального статусу, освіти тощо. Дані зміни мають значний вплив на розвиток економіки та суспільства в цілому.

Виділяють чотири основних джерела інформації про населення:

Переписи населення;

Поточний облік основних демографічних процесів;

Вибіркові та спеціальні демографічні обстеження;

Реєстри, списки, картотеки.

Основним джерелом даних про населення є перепис населення, який проводиться, як правило, один раз у десять років. Перепис населення - це спеціально організоване статистичне спостереження, яке проводиться з метою отримання інформації про чисельність і склад населення. ООН рекомендує країнам проводити переписи населення раз у десять років і в рік, який є близьким до кінця десятиріччя та включати у програму перепису необхідну кількість запитань для забезпечення міжнародних зіставлень.

Проведення перепису населення супроводжується дотриманням певних принципів та правил його проведення:

. Суцільність спостереження. Облік населення проводиться без виключень, тобто усього населення, що проживає на даній території.

. Періодичність. Проведення перепису вимагає залучення значних матеріальних та трудових ресурсів, тому терміни його проведення мають задовольняти ряд вимог.

. Незалежність. Перепис населення проводиться для отримання даних щодо населення усієї території (країни), а не для отримання даних про окремі категорії чи групи населення.

. Загальні правила проведення перепису та єдина програма на усій території країни.

. Індивідуальність. Інформація збирається окремо про кожну одиницю сукупності.

. Безпосереднє отримання інформації від населення.

. Анонімність.

. Принцип самовизначення. Інформація реєструється зі слів самих опитуваних і не потребує надавання підтверджуючих документів.

. Одномоментність. Перепис проводиться станом на певний момент

Часу.

. Централізоване управління проведенням перепису.

Проведений у 2014 році перепис населення (попередній у 2013 році) мав на меті отримати інформацію щодо чисельності, розміщення і складу населення країни за статтю, віком, сімейним станом, рівнем освіти, національністю, рідною мовою, у розрізі областей, районів, міст, відповідно до адміністративно-територіального поділу України.

Вибіркові та спеціальні демографічні обстеження використовують для розширення програми перепису, отримання попередніх результатів та пришвидшення розроблення матеріалів за ширшою програмою.

Поточний облік основних демографічних процесів зводиться до реєстрації процесів народжуваності, смертності, шлюбів, розлучень, а також процесів прибуття та вибуття. Поточний облік населення ведуть статистичні та адміністративні і державні органи.

Населення в економіці виступає одночасно як виробник і споживач матеріальних та духовних цінностей.

У ряді європейських країн з добре налагодженою системою обліку використовують реєстри населення, які є основним джерелом інформації про людину. Усі процеси (народження, одруження, народження дітей, навчання, робота та ін.) Реєструються у спеціально заведеній картці, що дає змогу оперативно отримувати достовірну інформацію. В Україні у програму формування державного реєстру населення передбачено включити основні розділи, що характеризують демографічну, територіальну, трудову діяльність, освіту, доходи і витрати, житлові умови, стан екології, майновий стан, стан здоров'я та окремі індивідуальні характеристики (національність, релігія тощо).