Розділ 1. Статистика населення

Зміст

Вступ

Розділ 1. Статистика населення

1.1 Населення як об'єкт вивчення соціальної статистики

1.2 Джерела інформації про населення

1.3 Статистичне вивчення складу (структури) населення

1.4 Методи вивчення динаміки складу населення

1.5 Cтатистика природного руху населення України

Розділ 2. Практична частина

Список використаних джерел

Вступ

 

Предмет статистики населення становлять закономірності відтворення населення, що мешкає на певній території, за певний час, які відшукуються з допомогою якісного аналізу кількісних характеристик. Як об'єкт дослідження населення має універсальну статистичну природу, оскільки є масовою сукупністю, в якій реалізується закон великих чисел та формуються процеси випадкового характеру.

Основними категоріями статистики населення є демографічна подія та демографічний процес. Демографічна подія - це подія, що відбувається з окремою людиною, проте впливає на зміну чисельності й складу всього населення, відтворення його поколінь.

Демографічними подіями є факти народження, смерті, укладання шлюбу або його припинення. Сукупність таких подій формує відповідний демографічний процес.

Демографічний процес - це множина однорідних демографічних подій, що відбуваються з населенням у цілому (народжуваність, смертність, шлюбність, розлученість). Демографічний процес, як процес руху населення, може набувати однієї з трьох форм:

природного руху - процес, що змінює чисельність та склад населення шляхом його оновлення (смертність та народжуваність) або сприяє цій зміні (шлюбність та розлученість);

механічного руху - процес зміни чисельності та складу населення за рахунок його територіального переміщення (урбанізація, еміграція, іміграція);

соціального руху - процес зміни складу населення внаслідок його соціально-економічного та культурного розвитку (зникнення одних верств населення та поява інших).

Розділ 1. Статистика населення

 

1.1 Населення як об'єкт вивчення соціальної статистики

 

Проведення ефективної соціально-економічної та демографічної політики вимагає володіння інформації про населення, його структуру, розподіл, зміни та тенденції.

Під населенням розуміють сукупність людей, які проживають на визначеній території. Статистика населення вивчає явища та процеси, які відбуваються у суспільстві і мають кількісне вираження.

Статистичні дані необхідні для визначення потреб населення у продуктах харчування, предметах першої необхідності, матеріальних ресурсах, а також для визначення обсягів виробництва основних матеріальних та соціально-побутових благ.

Для забезпечення дієвого соціального захисту та підвищення ефективності політики щодо зайнятості та безробіття потрібні дані про чисельність пенсіонерів, інвалідів, безробітних, багатодітних сімей і малозабезпечених.

Об'єктом статистичного спостереження у статистиці можуть бути різні сукупності: населення в цілому, окремі групи населення (зайняті, безробітні, пенсіонери, чоловіче і жіноче населення, міське і сільське та ін.), а також окремі сім'ї та домогосподарства.

Одиницею спостереження у статистиці є окрема людина, сім'я або домогосподарство.

Під сім'єю розуміють засновану на шлюбі чи кровному спорідненні невелику групу людей, які пов'язані спільним побутом, взаємною відповідальність та взаємодопомогою, правами та обов'язками.

Вивчення структури сімей та їх матеріального становища, побуту і т.д. Є важливою передумовою вирішення найважливіших соціальних завдань. Внутрішньосімейні процеси тісно пов'язані із суспільними процесами. У країнах, де сім'ї мають низькі доходи спостерігається значно вища смертність, кількість нещасних випадків на виробництві тощо.

Низький рівень народжуваності та високий рівень смертності у сучасному українському суспільстві вимагає нових підходів щодо планування сім'ї і створення науково-обгрунтованої концепції розвитку суспільства, яка б реалізовувалась у розробленні та впровадженні суспільних заходів спрямованих на збільшення чисельності населення. Зниження чисельності населення України в останні роки відбулось також через виїзд громадян за кордон у пошуках роботи. Так, за період з 1991 р. До 2008 р. Населення України зменшилось на млн. осіб., і за деякими оцінками фахівців. Населення України на 2015 рік (дод.1).

Як правило, серед більшості мігрантів, що залишили країну - працездатні, фізично здорові, освічені люди, які не змогли реалізуватись у сучасному українському суспільстві.

Для розбудови програм у житловому будівництві необхідна інформація про кількість сімей та сімейну структуру. Особливий інтерес при цьому має статистичні дані про кількість подружніх пар у сім'ях, наявність дітей, їх стать та вік. При розробці програм з молодіжного будівництва необхідні дані про вік подружжя.

Для забезпечення жіночої зайнятості необхідні дані про забезпеченість жінок та осіб чоловічої статі робочими місцями, вакансіями, а також у потребі відкриття нових робочих місць.

Ринкові перетворення в Україні призвели до значного зменшення кількості працюючих серед жіночого населення. Багато людей працює не за спеціальністю. Ряд професій стало незатребуваними у сучасних умовах. Тому для організації ефективної політики необхідно проводити перенавчання, а для цього необхідна відповідна статистична інформація.

Дані сімей про кількість дітей та їх вікову структуру використовують для організації роботи дитячих дошкільних закладів, загальноосвітніх шкіл різних типів (ліцеїв, коледжів тощо), а також спортивних, музичних, шкіл для дітей з фізичними вадами тощо. У свою чергу ці дані є необхідними для визначення потреби у вчителях, лікарях, психологів, тренерів та ін.

Особливу роль відіграє статистична інформація щодо кількості інвалідів, пенсіонерів, одиноких людей, багатодітних сімей, матерів-одиночок та інших малозабезпечених верств населення. Достовірна інформація щодо цих груп населення дає змогу виробити дієву соціальні політику, надати необхідні допомоги та дотації.

Розподіл сімей за рівнем доходів на 1 особу дає можливість визначити різні типи сімей. Різниця в ріні доходів визначає диференціацію населення у залежності від ії матеріального становища. У свою чергу рівень благополуччя впливає на якість забезпечення сімей необхідними предметами тривалого користування, якості харчування, доступу до медичних закладів, закладів освіти тощо.

Окрему групу населення становлять студенти, їх кількість повинна відповідати потребам суспільства. Доступність до навчання у вузах. Політика першого робочого місця тощо.

Вивчення побуту і забезпеченості життя сільських та міських сімей., їх доступність до закладів культури, освіти.

Для проведення глибокого аналізу особливостей та закономірностей соціальних процесів потрібна інформація про сімейну структуру населення, а також вивчення різних типів сімей за демографічними, соціальними, економічними, територіальними та іншими ознаками. Тому населення поділяють на зайняте і незайняте, працездатне і непрацездатне, міське і сільське тощо.

Характерною ознакою сім'ї є спільне життя, а не спільне проживання чи спільний побут.

У сучасному світі найбільш прогресивною системою вважається змішана економіка, яка передбачає існування в одній країні різних економічних секторів. Одним із них виступають домашні господарства.

статистика населення динаміка україна

Під домашнім господарством (домогосподарством) розуміють особу або групу осіб, які об'єднані місцем проживання, спільним бюджетом з метою придбання матеріальних благ для забезпечення власної життєдіяльності. У публікаціях ООН домогосподарство трактується як "особа чи група осіб, які забезпечують себе їжею та усім необхідним для життя".

Домогосподарства як і сім'ї не є однотипними за своєю природою та функціями, тому виникає потреба у їх класифікаціях та групуваннях. При цьому у якості критерію групувальної ознаки можуть виступати різні характеристики. Основними з них можуть бути: розмір, місце розташування (міські, сільські), розміри доходів і витрат, житлові умови, зайнятість, соціальний статус та інші.

Тому, при вивченні населення для проведення соціально-економічних перетворень особливе значення відведено групуванням населення за демографічними, соціальними, професійними, етнічними та територіальними ознаками.

Отримання достовірної статистичної інформації дозволяє вирішити ряд практичних завдань, які можна об'єднати за трьома напрямами:

1. Виявлення тенденцій та факторів демографічних процесів. Для визначення напряму розвитку явища необхідно комплексно використовувати абсолютні, відносні та середні величини, а також низку статистичних методів визначення основної тенденції та обов'язково пов'язувати це з природою та cуттю даного соціально-економічного явища. Так, наприклад, збільшення кількості народжень не завжди призведе до збільшення чисельності населення, тому що на показник чисельності населення впливає ряд інших факторів: смертність і міграція.

2. Розроблення демографічних прогнозів. Демографічні процеси тісно пов'язані із іншими соціально-економічними процесами та явищами, які в свою чергу можуть бути як результативними, так і факторними. Тому саме на демографічній інформації базується управління соціально-економічними процесами: виробництво і споживання товарів і послуг, житлове та комунальне будівництво, підготовка та перепідготовка кадрів, кількість дитячих дошкільних закладів, шкіл, лікарень, санаторіїв, розвиток транспортної галузі тощо.

3. Розроблення заходів демографічної політики. Прогрес у суспільстві вимагає досягнення більш високого рівня добробуту населення, покращення обслуговування медичними та культурно-освітніми установами та закладами, покращення житлового фонду, транспортного забезпечення, освітнього рівня тощо.

До основних завдань статистичного вивчення населення відносять:

Визначення чисельності населення та його розміщення по території;

Вивчення складу (структури) населення за демографічними, соціальними та іншими ознаками;

Вивчення природного та механічного руху населення;

Оцінка перспективної чисельності населення та окремих його складових частин.