Висновки, або Загальне почуття Батьківщини

Таким чином, ми з'ясовуємо не тільки те, що почуття Батьківщини може бути етнізованим та неетнізованим, але й те, що "сила етнізованості" почуття Батьківщини може бути різною. Так, у респондентів-українців, з одного боку (див. таблицю 4.1), почуття етнічної Батьківщини України (85,0 відсотка) є менш поширеним і водночас сильніше етнізованим, ніж почуття малої Батьківщини України як "країни дитинства" (93,0 відсотка). Проте, з іншого боку (див. таблицю 4.4), воно є слабкіше етнізованим, ніж почуття Батьківщини у тих 78,1 відсотка, які ні за яких умов не підуть на те, щоб змінити свою національність (етнічну приналежність). У свою чергу, ще більша сила етнізованості притаман­на почуттю Батьківщини у тих респондентів-українців (див. таблицю 4.3), які повністю згодні з тим, що краще жити серед людей своєї національності (46,0 відсотка). Але, мабуть, у цьому випадку ми маємо те перебільшення міри, коли потен­ціал етнізованості почуття Батьківщини починає перетворюватися з позитивно-конструктивної, творчої сили на силу дещо негативну. Отже, процес етнізації, внаслідок якого виникає "готовий" етнофор, не слід абсолютизувати.

Зробимо остаточні підсумки. Ми розглянули почуття Батьківщини як елемент етнічної самосвідомості особистості, але слід підкреслити, що й сама етнічна самосвідомість фактично є лише одним із структурних компонентів самосвідомості особистості взагалі. Що стосується почуття Батьківщини, то воно аж ніяк не поглинається лишень етнічною самосвідо­містю, а входить складником і до інших компонентів самосвідомості особистості — моральних, релігійних, політичних то­що. Звідси зрозуміло, що серед чинників формування почуття Батьківщини не існує таких, які впливали б виключно на етнічні складові цього почуття. Та попри цю обставину, абстрагуючися від неї, ми, згідно з метою нашого аналізу, теоре­тично виокремили відповідні зв'язки та відповідні чинники.

При цьому, на підставі емпіричних даних, локалізацію та формовияви почуття Батьківщини в самосвідомості особистості ми бачимо такими, якими вони показані в таблиці 4.5.

Зрозуміло, що етнічна приналежність впливає на зміст почуття Батьківщини, й етнічна самосвідомість представника титульного етносу відрізняється щодо цього від етнічної самосвідомості представника етничної меншини. Але лише доки останній справді зараховує себе до певної етнічної меншини. Коли ж, скажімо, росіянин в Україні є росіянином лише за призвіщем, а все інше у нього (включаючи мову) вже українське, тоді зважати треба не на запис у паспорті, а на "запис" у самосвідомості етнофора. Зрозуміло, що так само треба ставитися й до відповідного "російського українця".

 

Таблиця 4.5

Почуття Батьківщини в самосвідомості особистості

Локалізація Батьківщини	Найменування формовиявів почуття Батьківщини
1. Земля предків	Етнічна Батьківщина
2. Країна народження і зрос­тання	Батьківщина походження
3. Місцевість народження і зростання	Мала Батьківщина ("країна дитинства")
4. Держава вкоріненого проживання	Національна Батьківщина
5. Місцевість вкоріненого проживання	Батьківщина осілості
6. Територія понадетнічних масштабів (колишній СРСР, Європа, вся планета Земля)	Мегабатьківщина

 

Отже, поряд з дією чинника етнічної приналежності помітною є й дія таких чинників, як країна народження та безпосередня місцевість народження й зростання. Відомо, що Іван Гончаров ще у середині XIX сторіччя спостерігав у Сибіру на вигляд синьооких та русявих начебто росіян, але мовою, одежею, звичками все ж таки справжнісіньких якутів. У зв'язку з викладеним вище дуже ймовірним може бути таке, що, скажімо, росіяни, які народилися й виросли в Україні, а потім емігрували на Захід, відчувають тугу за Україною, а не за Росією. Те саме стосується й "українських" євреїв, німців, бєларусів тощо.

Це може стати темою окремого серйозного дослідження, до якого ми тут не вдаємося.

 

Контрольні питання і завдання

1. Доведіть актуальність дослідження почуття Батьківщини як феномена етнічної самосвідомості.

2. Розкрийте багатоманітність форм почуття Батьківщини.

3. Від чого залежить рівень тяжіння до своєї етнічної Батьківщини?

4. Чому Батьківщина осілості більше поціновується, ніж етнічна Батьківщина (земля предків)?

5. Чому "країна дитинства" має ще більшу вагомість, ніж Батьківщина осілості?

6. Чому почуття Батьківщини не вичерпується тільки етнічним змістом, не зводиться до нього?

7. Поясніть такі факти (за матеріалами соціологічних досліджень):

— для респондентів-українців найбільшу цінність має вся сьогоднішня Україна як їхня національна Батьківщина;

— для респондентів-росіян та євреїв найбільшу цінність має "країна дитинства" як їхня мала Батьківщина;

— респонденти-євреї менш, ніж респонденти-росіяни, поціновують етнічну Батьківщину, а також увесь колишній СРСР та планету Земля як великі Батьківщини. Проте респонденти-євреї більше, ніж респонденти-росіяни, поціновують Батьківщину осілості та "країну дитинства", а також усю сьогоднішню Україну як їхню національну Батьківщину;

— як у респондентів-євреїв, так і у респондентів-росіян (і, слід вважати, у представників усіх етнічних меншин України) почуття обох варіантів великої Батьківщини (етнічної Батьківщини та національної Батьківщини) поступаються за своєю поширеністю Батьківщині осілості та "країні дитинства".

8. Від чого залежить "сила етнізованості" загального почуття Батьківщини?

9. Спробуйте дати визначення загального почуття Батьківщини.

 

 

Література

1. Булгаков С.Н. Моя Родина // Русская идея. — М., 1992.

2. Етнонаціональний розвиток України. Терміни, визначення, персоналії. — Київ, 1993.

3. Ильин И.А. Родина. Русская философия. Православная культура. - М., 1992.

4. Зайцев Б.К. Слово о Родине // Русская идея. — М., 1992.

5. Лосев А.Ф. Родина // Русская идея. — М., 1992.

6. Матеріали Всеукраїнського соціологічного опитування, здійсненого Інститутом соціології НАН України у квітні — травні 1994 року (вибіркова сукупність — 1200 респондентів).