Зміст управління діяльністю вчителів щодо формування якостей знань учнів

Вивчення наукової літератури дає підставу для виділення, принаймні, трьох підходів до аналізу означеної проблеми. З позицій першого з них - системного підходу (І. А. Зязюн, С. Корчинський, Н.В. Кузьміна та інші) - професійна діяльність учителя розглядається як цілісна система, що обіймає взаємопов'язані компоненти, основними з яких є гностичний, проективний, конструктивний, організаційний та комунікативний. З позицій другого - управлінського підходу (Ю.К. Бабанський, І. Я. Лернер, О.С. Падалка та інші) - професійна діяльність учителя трактується як процес управління пізнавальною діяльністю учнів при засвоєнні навчального матеріалу. Прихильники третього підходу, технологічного (М.В. Кларін, О.Е. Коваленко та інші), розглядають педагогічну діяльність як процес вирішення безліч функціональних задач і вважають, що в її структурі можна чітко виділити етапи з визначенням на кожному з них домінуючих функцій і задач учителя.

Метою управлінської діяльності керівника школи є досягнення, погодженості, упорядкованості взаємних дій всіх учасників педагогічного процесу для того, щоб забезпечити сформованість у учнів якостей знань.

Дана мета декомпозується на певні завдання. Кожне конкретне завдання в роботі керівника навчального закладу і є мета, задана в певних умовах. Мета й завдання направляють дії керівника школи в загальній структурі діяльності, а також зумовлює вибір засобів і методів управління діяльністю вчителів. Іншими словами, управлінська діяльність керівника школи знаходить своє вираження в його діях і операціях, які здійснюються ним у процесі реалізації функцій (педагогічного аналізу, планування, організації, контролю й регулювання).

Розробити зміст управління діяльністю вчителів щодо формування якості знань учнів значить вирішити такі завдання:

·   визначити комплекс необхідної інформації про стан знань учнів і про процес їхнього формування, ряд організаційних форм і методів збору даних, їхньої обробки, форми зберігання й використання;

·   розробити технологію педагогічного аналізу зібраної інформації; здійснити на основі отриманих даних планування;

·   здійснити на основі отриманих даних планування діяльності шкільного колективу;

·   визначити основні організаційні форми здійснення управлінської діяльності по вдосконаленню роботи вчителів;

·   розробити методику контролю процесу формування в учнів якостей знань із метою оцінки й регулювання діяльності вчителів.

Розглянемо зміст видів управління діяльністю вчителів щодо формування системи якостей знань

Педагогічний аналіз

Призначення даної функції складається у вивченні стану знань учнів і процесу їхнього формування, в об'єктивній оцінці отриманих даних і виявленні конкретних проблем.

Основою аналізу є інформація про фактичний стан справ у школі з розглянутого питання. Змістовність й повнота інформації забезпечує глибокий аналіз, об’єктивні висновки й узагальнення і більш оптимальні рішення, що приймаються.

Інформацію про знання учнів і про процес їхнього формування умовно можна розділити на три види, що обслуговують різні етапи управління діяльністю вчителів.

Вихідна інформація

Цінність і значимість цієї інформації полягає в тому, що вона дозволяє правильно визначати завдання майбутньої роботи й намічати систему заходів щодо вдосконалювання діяльності вчителів. Вихідна інформація містить у собі: рівні сформованості системи якостей знань учнів, кожної якості окремо; типові утруднення учнів; типові утруднення вчителів у процесі формування системи якостей знань.

Інформація такого роду узагальнення необхідна на всіх рівнях ієрархічної системи управління для правильної орієнтації при плануванні й організації роботи

Поточна інформація

Не менш важливу роль відіграє та інформація, що характеризує динаміку результатів формування в учнів якостей знань. Це ті «змінні», які з'являються в ході управління діяльністю вчителів і відбивають різні її сторони. На наш погляд, така інформація містить у собі: рівні сформованості системи якостей знань учнів у порівнянні з вихідним моментом, дані динаміки процесу формування якостей знань включаючи зміни в утрудненнях учнів і вчителів, причини цих утруднень.

Ці відомості необхідно одержувати в ході управління й використовувати їх для корегування діяльності педагогічного колективу.

Кінцева інформація

Як тільки кожна робота завершується конкретними результатами (позитивними або негативними), важливу роль в управлінському циклі відіграє інформація, яку отримали після реалізації заходів. Вона значима насамперед для об'єктивного аналізу й оцінки всього ходу реалізації розроблених заходів щодо вдосконалювання діяльності вчителів, тому що дозволяє з'ясувати, у якій мірі отримані результати відповідають поставленій меті, наскільки правильним і доцільним є зміст управлінської діяльності керівника. У такий спосіб з'ясовується загальний результат всієї роботи школи.

Виділимо найбільш істотні показники кінцевої інформації, що впливають на наступний цикл управління: досягнуті рівні сформованості системи якостей знань учнів і кожної якості окремо по класах і предметах; типові утруднення учнів; основні утруднення вчителів.

Збір інформації про стан якостей знань учнів і про процес їхнього формування здійснюється поетапно незалежно від того, яка інформація збирається: вихідна, поточна або підсумкова.

    етап - підготовка до збору інформації про стан діяльності вчителів щодо формування якостей знань учнів. Даний етап містить у собі планування вивчення стану діяльності вчителів і розробку інструментарію.

При плануванні:

) уточнюється мета збору інформації;

) установлюються загальні умови збору інформації, що стосуються строків проведення адміністративних контрольних, самостійних робіт, відвідування уроків, проведення анкетування вчителів і учнів, організації первинного аналізу вихідної інформації;

) приймаються загальні установки щодо інструментарію: тематика змісту навчання, охоплення контрольними й самостійними роботами; час, що відводиться на їхнє виконання; тип завдань, число варіантів; розробка змісту анкет, програм спостереження за процесом формування на уроках в учнів знань із заданими якостями;

) визначається склад дослідницьких груп.

Інструментарій для одержання інформації включає тексти адміністративних контрольних і самостійних робіт, анкет для учнів і вчителів; програми спостереження; таблиці первинного аналізу тощо.

І етап - збір інформації. На цьому етапі організується діяльність учнів по виконанню адміністративних контрольних і самостійних робіт, проводиться анкетування вчителів і учнів, організується відвідування уроків.

ІІ етап - переробка інформації. На цьому етапі здійснюється змістовно-технічна обробка отриманих даних.

ІІІ етап - інтерпретація отриманих даних.

Збір інформації про діяльність учителів щодо формування якостей знань здійснюється різноманітними методами, які повинні забезпечити: оперативність збору інформації і її своєчасність; всебічне вивчення діяльності вчителів; визначення рівнів сформованості якостей знань учнів; одержання вчителем інформації з метою оцінки ефективності застосованих ним способів і прийомів формування якостей знань учнів і тим самим створювати умови для своєчасного внесення коректив у зміст і методи роботи націленої на досягнення більш високого кінцевого результату.

З метою виявлення рівнів сформованості якостей знань учнів використаються адміністративні контрольні й самостійні роботи. Теми адміністративних робіт визначаються відповідно до основних завдань навчального предмета, що дозволяють виділити провідні предметні знання.

У навчальній програмі з математики відзначається, що призначення даного предмета складається насамперед: у розвитку «правильних подань про природу математики, сутності й походженні математичних абстракцій, співвідношення реального й ідеального, характері відбиття математичної науки явищ і процесів реального миру…» [51, с. 2.] У програмі по фізиці звертається увага на необхідність «засвоєння школярами ідей єдності будови матерії й невичерпності процесу її пізнання, розуміння ролі практики в пізнанні, діалектичного характеру фізичних явищ і законів…». Аналогічно й в інших програмах відзначається методологічне значення навчальних предметів. Отже, провідними знаннями насамперед варто вважати ті, які є основою формування наукового світогляду, емоційно-особистісного відношення до явищ навколишнього світу. По-друге, провідні знання - це ті, які організують навколо себе зміст навчального предмета й відбивають його специфіку. По-третє, провідні знання служать базою для подальшого засвоєння навчального матеріалу. Ці принципи дозволяють відібрати зміст на рівні навчального предмета, оскільки з урахуванням їх можна визначити стрижневі лінії предметів. Так, стрижневими лініями курсу алгебри варто вважати: обчислювальну, формально-оперативну (тотожні перетворення), функціональну, лінію рівнянь і нерівностей. Стрижневими лініями курсу хімії відповідно до основних завдань даного предмету є: атомно-молекулярна, електронно-іонна.

Відповідно до основних ліній курсів розробляються адміністративні контрольні роботи. Виділяються найбільш важливі фундаментальні поняття, закони, наслідки тощо, які складають цілісну теорію і якісне засвоєння яких повинно бути послідовно перевірене на декількох рівнях (відтворюючому, конструктивному, творчому).

При відборі змісту контрольної роботи варто враховувати те, що для одержання об'єктивної інформації про кінцевий результат необхідно виявляти рівні сформованості системи якостей знань на завершальному етапі засвоєння їх учнями.

Різний характер рівнів сформованості системи якостей знань учнів реалізується в контрольних роботах за рахунок диференціації операцій по рішенню задач. Ці завдання діляться на три типи.

Завдання I типу припускають відтворення визначення поняття або формулювання правила, закону, теореми тощо, із вказівкою всіх величин, що входять у ту або іншу структурну одиницю знань; застосування учнями поняття (закону, теорії) за зразком відповідно до пропонованих орієнтирів. Виконання учнями завдань I типу дозволяє говорити про сформованість у них системи якостей знань на відтворюючому рівні.

Завдання II типу представлені завданнями конструктивного характеру, при виконанні яких учневі доводиться використати кілька алгоритмів, формул, теорем, якщо всі вони дані в явному виді. Приступаючи до виконання таких завдань, учень повинен проаналізувати можливі загальні шляхи рішення, відшукати характерні ознаки пізнавального об'єкта, установити необхідні зв'язки його з іншими об'єктами, тобто побачити в зміненій ситуації зразок. Рішення завдань цього типу свідчить про сформованість в учнів системи якостей знань на конструктивному рівні.

До III типу відносяться завдання творчого характеру, при виконанні яких учневі необхідно знайти вихід з нестандартної ситуації. Виконання завдань даного типу характеризує систему якостей знань учнів на творчому рівні.

З метою виявлення рівня сформованості якої-небудь однієї якості знань в учнів можуть бути використані адміністративні самостійні роботи.

Виходячи з того, що якості знань формуються поетапно відповідно до логіки процесу засвоєння учнями знань, самостійні роботи варто проводити на уроках різних типів (уроці вивчення й первинного закріплення нових знань, уроці закріплення знань, уроці комплексного застосування знань, уроці узагальнення й систематизації знань, уроці перевірці й корекції знань).

Варто пам'ятати, що різнорівневі контрольні роботи припускають складання завдань тільки стосовно до одного поняття (закону тощо).

Так, адміністративна самостійна робота на уроці вивчення й первинного закріплення нових знань має своєю метою перевірити, як учні опанували змістом нового поняття, закону, чи можуть розкрити їхні необхідні ознаки. У зв'язку із цим можуть пропонуватися завдання: на розпізнавання нового поняття серед безлічі вже відомих; на відтворення визначення, закону, алгоритму. Іноді самостійна робота такого виду може бути дана на першому після вивчення нового матеріалу уроці закріплення знань.

Проведена через деякий проміжок часу така ж самостійна робота дозволяє керівникові школи виявити рівні сформованості міцності знань учнів.

Самостійна робота на уроках закріплення, комплексного застосування знань має своєю метою визначення рівнів сформованості дієвості знань учнів. Кожне завдання припускає застосування учнями знань на певному рівні: за зразком, у зміненій ситуації, у новій ситуації.

Самостійна робота на уроці узагальнення й систематизації знань дозволяє виявити рівні сформованості в школярів системності знань. Завдання припускають виконання учнями дій по встановленню зв'язків між фактами, поняттями, законами, наслідками.

Зазначені вище методи дають можливість керівникові школи одержати інформацію про кінцевий результат навчання учнів - систему якостей знань. Стабільні позитивні зміни в знаннях учнів свідчать про творчий підхід учителя до формування знань школярів. Якщо ж отримані дані про сформованість системи якостей знань не задовольняють вимогам, які пред'являються до підготовки учнів, то виникає необхідність відвідування уроків керівником школи з метою з'ясування причин несформованості в них якостей знань.

Методами, що дозволяють зібрати інформацію про процес формування в учнів знань із заданими якостями є: спостереження й аналіз цих уроків, анкетування. Для організації збору інформації з розглянутого питання залучаються не тільки члени адміністрації школи, але й учителі, представники учнівських організацій. Вся інформація з вивчення процесу формування в учнів якостей знань концентрується у керівника школи.

Метою спостереження уроків є виявлення спрямованості процесу навчання на формування діючих, міцних, системних знань. Для цього визначається кількість уроків, достатнє для встановлення позитивних тенденцій, слабких сторін. Необхідно, на наш погляд, проаналізувати:

·   урок, на якому формується нове поняття (закон, поняття тощо), що є ведучим у даній темі (вивчається методика введення нового поняття);

·   урок, на якому нове поняття закріплюється (вивчаючи методику формування в учнів умінь виділяти головне). Можливе проведення короткого опитування учнів з метою виявлення їх вмінь відтворювати істотні ознаки вивченого поняття;

·   урок, на якому формуються вміння учнів використовувати нове поняття на практиці (вивчається методика формування дієвості знань учнів (застосування за зразком у зміненій й у новій ситуаціях); можливе проведення самостійної роботи з метою виявлення рівнів сформованості в школярів дієвості знань

·   урок узагальнення й систематизації знань (вивчається методика формування системності знань учнів (установлення зв'язків між фактами, поняттям, законом, наслідками)). Можливе проведення самостійної роботи з метою виявлення рівнів сформованості в учнів системності знань.

Далі здійснюється систематизація отриманих результатів і їх педагогічний аналіз. Насамперед необхідний аналіз виконання учнями завдань із врахуванням трьох рівнів сформованості системи якостей знань учнів: відтворюючого, конструктивного, творчого. Для цього підраховується кількість учнів, що виконала відповідно перше й друге завдання - учні відтворили поняття (закон, наслідок тощо) і застосували його до рішення завдання за зразком - відтворюючий рівень; третє завдання - застосували знання в зміненій ситуації - конструктивний рівень; застосували знання в новій ситуації - творчий рівень. На підставі отриманих результатів будуються діаграми й графіки, що дають можливість наочно представити стан системи якостей знань учнів.

Використовуючи описаний підхід, можна аналізувати стан знань учнів по одному предмету, по всіх класах в одного вчителя, у різних учителів для порівняння ефективності їхньої роботи; в одному класі по різних предметах. На підставі показників, що дозволяють визначити рівні сформованості системи якостей знань учнів, можна одержати інформацію про якості знань окремо взятого учня з одного предмету або по всіх предметах.

Аналіз результатів адміністративних самостійних робіт проводиться, виходячи з їхніх цілей. Якщо самостійна робота пропонувалася на уроці закріплення новий знань, то в аналізі повинні знайти відбиття наступні моменти: а) чи визначають учні ознаки поняття, закону тощо; б) чи встановлюють зв'язки між новим поняттям і раніше вивченими поняттями. Аналіз відповідей учнів по складених запитальниках припускає визначення рівня сформованості дієвих знань учнів. Маються на увазі вміння учнів пояснювати індивідуальні розходження в застосуванні окремих правил, законів та ін.; визначення рівня сформованості в учнів міцності знань, на основі повторного опитування по розроблених запитальниках; визначення рівня сформованості системності знань учнів. При цьому в першу чергу звертається увага на вміння учнів порівнювати пізнавальні об'єкти; уміння аналізувати явища, процеси; уміння узагальнювати отримані знання; уміння встановлювати зв'язки між різними компонентами знань (факти, поняття, закони, наслідки).

Для керівника школи важливі типові утруднення учнів, причини цих утруднень, які він установлює на основі інформації про процес формування в учнів знань із заданими якостями. Утруднення, які виникають в учителя в процесі організації формування якостей знань учнів, виявляються керівником школи методами анкетування й спостереження під час відвідування уроків.

Підсумком аналізу є виявлення конкретних проблем організації процесу формування якостей знань учнів по школі в цілому й у роботі окремих учителів.

Цим завершується виконання першої управлінської функції керівником школи. Для її здійснення використовуються такі дії, як постановка мети, планування збору інформації, розподіл доручень серед членів шкільного колективу, контроль за виконанням, аналіз результатів, формулювання висновків і виділення конкретних проблем.

За підсумками педагогічного аналізу діяльності вчителів щодо формування якостей знань учнів проводиться педагогічна рада: «Сформованість системи якостей знань учнів - один з показників роботи школи».

Пропонуємо методику підготовки цієї педради.

Предмет вивчення: діяльність вчителів з формування в учнів системи якості знань.

Мета: розробити комплекс заходів по вдосконаленню діяльності вчителів, направлений на формування в учнів 5-9 класів системи якості знань.

Задачі:

·   визначити рівні сформованості системи якості знань;

·   виявити типове позитивне в формуванні якості знань учнів;

·   виявити типові недоліки в роботі вчителів по формуванню якості знань учнів;

·   виявити типове позитивне в формуванні у дітей відповідального відношення до навчання.

Програма спостереження:

·   чи цілеспрямований процес навчання на формування в учнів стійких системних знань;

·   виявити настільки ефективно організована діяльність вчителів по формуванню у школярів відповідального відношення до навчання.

Методи дослідження: адміністративні контрольні і самостійні роботи; опитування учнів; спостереження за процесом формування якості знань учнів на уроках; анкетування вчителів, учнів.

Склад ініціативної групи: завуч (проведення контрольних і самостійних робіт, опитування учнів, анкетування вчителів, аналіз зібраної інформації); керівники методоб’єднань, вчителі - методисти (відвідування уроків, проведення контрольних і самостійних робіт, підготовка повідомлень).

Виконавча робота (рішення педради стає основою для виконання наступної інформації).

Планування.

У відповідності з метою і задачами, визначеними на педраді, необхідне чітке планування їх вирішення всім шкільним підрозділом, кожен передбачає рішення задач своїми методами, але у взаємодії з іншими підрозділами. Планування залежить від того, наскільки створені оптимальні передумови для формування в учнів якості знань.

Формою планування, що дозволяє скоординувати діяльність учасників педагогічного процесу є комплексна цільова програма «Система якостей знань учнів». Програма включає в себе: короткий опис стану досліджуваної проблеми в школі; завдання, доведені до кожного виконавця; показники, що характеризують успішність досягнення мети; визначення термінів виконання; інформаційне забезпечення; підсумковий аналіз; контроль та регулювання.

Комплексна цільова програма «Система якості знань учнів» підготовлена на перший рік дослідницько-експериментальної роботи по проблемі управління діяльністю вчителів, націлена на формування у школярів системи якості знань.

Ціль програми: забезпечити досягнення кожним учнем рівня сформованості системи якості знань в зоні його найближчого розвитку за рахунок вдосконалення процесу формування якості знань учнів в школі.

Основні показники якості успішності:

·   рівні сформованості у школярів системи якості знань;

·   рівні сформованості в учнів кожної якості зокрема;

·   виявляння типових затруднень в учнів;

·   характер затруднень вчителів в процесі формування в учнів якості знань;

·   задоволеність вчителів діяльністю керівників школи.

Після здійснення функції планування керівник школи та інші учасники педагогічного процесу приступають до реалізації комплексної цільової програми.

Організація.

Під час організації діяльності учасників педагогічного процесу необхідно вирішити дві задачі: з одного боку це створення мережі організаційних відносин, формування компонентів керуючою і керованою підсистеми та забезпечення каналів зв’язку між ними, з іншого боку - це доцільне розчленування праці на операції, правильна розстановка людей, забезпечення їх результативної взаємодії, оптимального ритму роботи.

Згідно з головною метою комплексної цільової програми розподіл обов’язків здійснюється таким чином:

1. Управління на рівні директора школи, заступників директора з навчально-виховної роботи.

Мета - забезпечення взаємодії всіх підрозділів, злагодженості і синхронності їх діяльності за принципами розділення праці і кооперації.

Директор школи забезпечує досягнення узгодженості взаємних дій усіх учасників педагогічного процесу (організація роботи педагогічних рад за проблемою; підвищення кваліфікації, оволодіння знаннями та уміннями формування системи якості знань учнів кожним учителем, здійснення внутрішкільного контролю та регулювання (діагностика стану знань учнів і процесу їх формування, контроль за виконанням рішень педрад за поставленою проблемою, регулювання діяльності шкільних підрозділів), здійснення аналізу діяльності педагогічного колективу з формування в учнів знань з заданими якостями;

Заступники директора школи з навчально-виховної роботи розробляють інформаційне забезпечення управління діяльністю вчителів щодо формування в учнів знань з тими якостями, які задані, надають методичну допомогу учителям, вивчають стан знань учнів і процес їх формування, здійснюють регулювання діяльністю вчителів на підставі отриманих результатів, координують діяльність вчителів - предметників, організують роботу творчих груп, здійснюють контроль за роботою методичних об’єднань за проблемою «Система якості знань учнів».

1. Управління на рівні вчителів (мета оволодіння теорією та практикою формування в учнів знань з певними якостями, створення умов для оволодіння учнями повноцінними знаннями):

·   організація теоретичної та практичної підготовки учителів (теоретичні семінари, практикуми, тощо);

·   організація теоретичної підготовки класних керівників;

·   планування процесу формування системи якості знань учнів, його організація, контроль, аналіз і регулювання своєї діяльності і діяльності учнів.

2. Управління на рівні учнівського колективу (мета - мобілізація учнівського самоврядування з метою підвищення відповідальності учнів за результати навчальної праці):

·   організація навчання членів активу;

·   організація діяльності центру громадської думки у школі.

3. Управління на рівні батьків (мета - забезпечення єдності дії сім’ї та школи у формуванні в учнів відповідального становлення до навчання):

·   Індивідуальна робота з батьками;

·   Участь у роботі педрад, ради школи.

Внутрішкільний контроль.

Розрізняють декілька видів контролю: попередній, поточний, заключний. За формою здійснення всі ці види контролю схожі, бо мають одну і ту ж мету, сприяти тому, щоб отримані результати були якомога ближчі до тих, що вимагаються.

Попередній контроль (має намір) припускає збір інформації до початку розробки системи заходів по вдосконаленню діяльності учителів (див. педагогічний аналіз). Цінність і значимість цього виду контролю полягає в тому, що він дозволяє визначити задачі наступної роботи.

Поточний контроль здійснюється у ході реалізації розробленої системи заходів (комплексної цільової програми).

Даний вид контролю проводиться на основі технологічних карт учителів.

Необхідність планувати процес формування системи якості знань учнів обумовлена певними недоліками існуючої системи планування, порушення принципу чіткості і послідовності у досягненні мети системи уроків, тобто відсутність взаємодії між метою одного уроку з попередніми та наступними видами навчальних занять; зайве використання на уроках другорядного матеріалу, який шкодить вивченню провідних знань, бо не здійснюється чіткий вибір змісту навчального матеріалу, не виділяється сукупність внутрішньопредметних та міжпредметних зв’язків; відсутність взаємозв’язку між методами і формами організації навчально-пізнавальної діяльності школярів на одному уроці з методами і формами інших уроків; переважне використання уроків одного типу (наприклад, уроків вивчення, та первинного закріплення нових знань), що не сприяє логіці процесу засвоєння учнями знань тощо.

Технологічна карта, як форма планування дозволяє представляти процес навчання у вигляді цілісної системи навчальних занять (взаємопов’язаних з етапами процесу навчання: цільовому, змістовому, операційно-діяльнісному, контрольно-регулючому, оціночно-результативному). У ній передбачається планування засвоєння учнями знань у сукупності якостей. Формування та розвиток у них спеціальних і загальних навчальних умінь на певному рівні.

Така форма планування передбачає вирішення певних питань, які повинні конкретизуватися стосовно кожного уроку.

Такі цілі навчання можуть бути досягнуті при вивчені тієї чи іншої теми:

·   які нові елементи знань (факти, закони, теорії), на якому рівні потрібно розкрити учителю та засвоїти учням на даному етапі; які спеціальні та загальні навчальні уміння формуються і розвиваються при вивченні теми; яку роль відіграє тема у навчальному курсі для формування у школярів наукового світобачення, їх політехнічної підготовки.

·   Які міжпредметні зв’язки слід реалізувати у ході вивчення теми?

·   Які методичні прийоми слід використовувати на кожному етапі уроку?

·   Яким організаційним формам навчання більш за все відповідає зміст навчального матеріалу і рівень підготовки учнів?

·   Які кінцеві результати навчання?

Технологічна карта складається кожним учителем індивідуально, виходячи зі своїх можливостей і рівня сформованості в учнів системи якості знань.

Проте, можна виділити деякі загальні компоненти, які характерні для технологічних карт. Такими компонентами є: номер уроку у курсі, номер уроку у темі і тема уроку, освітній аспект (поняття, факти, закони, теорії і спеціальні уміння та навички), розвиваючий аспект (загальні навчальні уміння), методи і засоби навчання, міжпредметні зв’язки, види навчальних занять, обладнання та демонстрації, контроль учителя, контроль адміністрації. Технологічна карта може включати і інші компоненти.

Конструювання технологічної карти передбачає здійснення учителем наступних дій: обґрунтування ролі теми, яка вивчається у цілому курсі, виділення кінцевих результатів вивчення учнями навчальної теми; розбиття змісту теми на блоки (логічно завершені частини).

Визначення кількості уроків, які необхідні для вивчення нових знань, їх закріплення, застосування, узагальнення та систематизації, контроль та оцінка; визначення змісту навчального матеріалу, який необхідно для обов’язкового засвоєння учнями у кожній частині; визначення спеціальних навчальних умінь, які формуються при вивчені теми (в кожній частині); визначення загальних навчальних умінь, які необхідно розвивати в учнів; визначення уроку для контрольного відвідування керівником школи.

До технологічної карти додаються питання для самоконтролю учнів, розроблені учителем згідно з трьома рівнями сформованості у школярів системи якості знань, текстами самостійних та контрольних робіт.

На основі технологічних карт перебудовується контролююча діяльність адміністрації школи: керівник разом з учителем можуть визначити, коли краще за все відвідати навчальне заняття з метою отримання інформації про кінцевий результат. Врешті решт із практики діяльності керівника школи виключаються несподівані, безсистемні відвідування уроків. Таким чином планування внутрішкільного контролю стає більш обґрунтованим.

Контроль за навчальним процесом у школі передбачає контроль адміністрацією школи кінцевих результатів і процесу формування в учнів системи якості знань (у разі необхідності); контроль учителем кінцевих результатів навчання учнів, процесу засвоєння ними знань, аналіз і оцінка їх діяльності; самоконтроль вчителем та учнями результатів власної роботи, самооцінка цих результатів; взаємоконтроль вчителів та учнів.

Технологічна карта дозволяє поєднувати самоконтроль та самооцінку учня з контролем учителя, самоконтроль та самооцінку учителя з контролем адміністрації школи.

Заключний контроль дозволяє отримати інформацію для планування роботи педагогічного колективу на наступному етапі керівного циклу. Значимість заключного контролю обумовлена необхідністю об’єктивного аналізу і оцінки всього ходу реалізації розроблених заходів щодо вдосконалення діяльності педагогічного колективу, бо дозволяє визначити, в якій мірі отримані результати відповідають поставленим цілям, наскільки правильними і цілеспрямованим є зміст керівної діяльності керівника.

Регулювання.

На підставі даних внутрішкільного контролю здійснюється регулювання діяльності учителів щодо формування в учнів системи якості знань. Для цього, перш за все виявляються причини виявлених недоліків. Так, у школі були виявлені такі причини невисокого рівня сформованості в учнів системи якості знань. Причини несформованості в учнів знань із заданими якостями зведені у таблицю 1.2.

 

Таблиця 1.2. Причини несформованості в учнів знань із заданими якостями

Об’єкт і предмет регулювання	Виявлення недоліків	Можливі причини недоліків
Процес навчання, формування системи якості знань	Система якості знань несформована на репродуктивному рівні у 44% учнів 7-9 класів (предмет	1. Не забезпечуються осмислення мети діяльності учнів. 2. Не актуалізуються опорні знання і уміння учнів. Не структуруються навчальні матеріали з метою виявлення
учнів	природнішо-математичного циклу).	головного. 3. Не здійснюється багаторазовість повторення пройденого роздуму. 4. Не встановлюються причинно-наслідкові зв’язки між елементами знань, які вивчаються. 5. Не виділяються алгоритми визначення суті матеріалу, який вивчається, не використовуються плани узагальнюючого характеру. Не розроблена система вправ, які потребують застосування знань за зразком з урахуванням реальних можливостей.

 

Далі розробляються регулюючі міри, які забезпечують подолання виявлених недоліків. Регулюючі заходи зведені у таблицю 1.3

 

Таблиця 1.3. Регулюючі заходи, які забезпечують подолання виявлених недоліків

Система «учитель - учень»		Система «керівник школи - учитель»
Нормування та обґрунтування теми кожного уроку з виділенням		Організація планування учителем процесу формування системи якості
1. етапів її досягнення. Організація виконання учнями завдань на відтворення, впізнання, розпізнання понять, законів. 2. Організація виконання учнями завдань на структурування навчального матеріалу з метою виділення головного і планування відповіді. 3. Організація виконання учнями завдань на відтворення фактичного матеріалу на основі розроблених алгоритмів, виявлення суті того, що вивчається. 4. Організація виконання учнями завдань на виділення ознаків вивчених понять, законів, тощо, на порівняння причинно-наслідкових зв’язків у ланцюжку «зовнішня ознака (наслідок) - істотна ознака (причина)». Здійснення поопераційного контролю, метою якого є подолання помилок по ходу виконання діяльності.	знань учнів з орієнтацією на кінцеві результати. 2. Проведення педконсиліумів з метою виявлення індивідуальних і типових утруднень учнів. 3. Організація роботи теоретично-практичного семінару: а) по вивченню психофізичних основ формування системи якості знань учнів; б) по складанню різних типів навчального завдання. 4. Організація роботи методичних об’єднань по розробці завдань для самоконтролю учнів. Систематичний контроль і регулювання діяльності учителів по формуванню системи якості знань учнів на підставі технологічних карт.

 

Після завершення даного етапу управлінської діяльності підводяться підсумки робіт учасників педагогічного процесу по досягненню поставленої мети, накреслюються перспективи вдосконалення діяльності шкільного колективу.

У залежності від отриманих результатів можна завершити цей етап педрадою або виробничою нарадою. Таким чином, керівний цикл завершається. Подальша робота знову потребує планування, організації, контролю і регулювання.

Ретроспективний аналіз дослідницьких робіт показав, що шлях до успіху полягає через збагачення традицій використання діагностик та технологій, тож необхідно здійснювати перехід до діагностико-технологічного підходу в управлінні діяльністю педагогічного колективу щодо формування системи якості знань учнів.