2020-04-20
105
Аналіз стану управління діяльністю педагогічного колективу здійснювали на основі аналізу документації, результатів анкетування, опитування, спостереження тощо.
Спостереження здійснювали під час відвідування уроків з різних предметів природничо - математичного циклу.
Ціль: визначити чи спрямований процес навчання на формування в учнів якостей знань.
Директором та його заступниками було відвідано й проаналізовано 63 уроки.
Проведені 22 адміністративних рівневих контрольних зрізів з предметів (фізики, хімії, математики, біології, географії). Ціль контрольних зрізів - виявити рівні сформованості якостей знань.
Проведено анкетування учнів 6-9 класів з метою визначити типові утруднення учнів і причини що їх породжують та співбесіди з учителями з метою визначення типових утруднень у процесі формування якостей знань, умов і причин їх що породжують.
Аналізуючи всі результати робіт ми систематизували й узагальнили їх у цілому по школі. Яка ж цілісна картина по школі?
|
|
|
З діаграм ми бачимо, що на I рівні засвоюють матеріал 68% учнів на II рівні - 44%, а на III - 23%. Необхідно відмітити, що в кожній паралелі класи з літерою А не засвоюють знання на I рівні 8-12 чоловік, а це рівень обов'язкової підготовки.
Графічно отримані результати представлено на рисунку 2.1
Рис. 2.1. Рівні засвоєння якості знань
Спробуємо розкрити причини настільки низької якості знань у слабких класах. До рішення цієї проблеми підходимо з 3-х позицій: учень, учитель, адміністрація.
Учень, відповідаючи на питання анкети, як утруднення назвав наступні:
Результати анкетування учнів 6-9 класу
. Зазнають труднощів на уроках.
а) Погано засвоєний попередній матеріал:
математика - 5,2%, російський мова - 32%, фізика - 60%, географія - 7%, іноземна мова - 12%, хімія - 7%.
б) Не вміють виділяти головне:
математика - 10%, фізика - 7%, географія - 7%, іноземна мова -10%, російська мова - 10%, хімія - 8%
в) Не вміють застосовувати вивчений матеріал:
математика - 31%, фізика - 38%, хімія - 19%, російська мова - 25%, географія - 7%, іноземна мова - 10%,
г) Швидко забувають вивчений матеріал:
російська мова - 10%, математика - 7%, фізика - 15°/, іноземна мова - 7%, географія - 5%, хімія - 20%.
Рис. 2.2. Причини утруднень учнів, які виникають на уроках математики
Рис. 2.3. Причини утруднень учнів, які виникають на уроках російської мови
Рис. 2.4. Причини утруднень учнів, які виникають на уроках фізики
Рис. 2.5. Причини утруднень учнів, які виникають на уроках географії
Рис. 2.6. Причини утруднень учнів, які виникають на уроках іноземної мови
Рис. 2.7. Причини утруднень учнів, які виникають на уроках хімії
|
|
|
II. Систематично виконують домашнє завдання - 53%
Причини невиконання домашнього завдання:
а) великий обсяг:
фізика - 30%, математика - 10%, іноземна мова - 20%, російська мова - 15%, географія - 25%, хімія - 32%
б) лінуюся:
математика - 15%, географія - 10%, іноземна мова - 7%, російська мова - 15%, хімія - 16%, фізика - 14%
в) знаю, що не запитають:
фізика - 5%, географія - 10%, математика - 15%, іноземна мова - 7%, хімія - 16%, російська мова - 4%
г) не люблю предмет:
математика - 30%, російська мова - 17%, фізика - 40%, географія -16%, іноземна мова - 7%, хімія - 35.
Рис. 2.8. Причини невиконання домашнього завдання з математики
Рис. 2.9. Причини невиконання домашнього завдання з фізики
Рис. 2.10. Причини невиконання домашнього завдання з хімії
Рис. 2.11. Причини невиконання домашнього завдання з російської мови
Рис. 2.12. Причини невиконання домашнього завдання з географії
Рис. 2.13. Причини невиконання домашнього завдання з іноземної мови
. Цікаві предмети:
Математика - 35%, російська мова - 30%, література - 35%, історія - 40% біологія -30%, хімія - 32%, географія - 7%. Радує можливість виявити активність на уроці:
російський мова - 30%, література - 30%, історія - 30%, біологія - 35%, хімія - 20%, іноземна мова - 5%. Захоплює колективний пошук на уроках:
математика - 17%, російська мова - 12%, література - 50%, історія - 40%, біологія - 25%, праця - 25% іноземна мова - 20%, хімія - 15%
Відомо, що пізнавальний інтерес, як ведучий мотив навчальної діяльності можна формувати:
через зміст навчального матеріалу
через способи організації пізнавальної діяльності учнів
через учителів і учнів - атмосфера співробітництва
Особливу тривогу викликає те, що колективний успіх не захоплює всіх учнів, не всіх учнів радує спілкування із учителем.
Звідси висновок - учителя не звертають увагу на цю сторону формування пізнавального інтересу належної уваги, на окремих уроках немає співробітництва. Дуже багато в роботі з підвищення якості знань залежить від учителя, його вмінь, знань, переконаності, здатності захопити й змусити думати.
Анкетні дані показують, що окремим учням важко на уроці через зайву причепливість учителя переривання пояснення нотаціями, поганого пояснення матеріалу. Окрики й нотації не здатні настроїти учня на активну роботу на уроці. 75% опитаних учнів висловилися за активні форми роботи на уроці. Учні в учителі цінують глибокі знання свого предмету й загальну ерудицію, вимогливість, доброту. Від учителя залежить створення сприятливої атмосфери уроку, на якому всі поважають один одного. Взаємоповага припускає й взаємну ввічливість. Там, де панує атмосфера довіри, поваги, співробітництва, там і вищий результат. Співробітництво - це кропіткий, важкий процес перебудови мислення, перехід навчання від схеми: почув, запам'ятав, переказав, до схеми: назвав (шляхом пошуку разом із учителем і товаришами), усвідомив (умію оформити свою думку словами). У цих недоліках криються резерви в підвищенні якості знань учнів. Загальновідомо, що від знань, умінь і бажань учителя навчити учня залежить реалізація виявлених резервів, а отже й одержання більш високого кінцевого результату.
Анкета, проведена серед учителів, показує, що ряд учителів зазнають труднощів при формуванні в учнів якостей знань: 12,5% - утрудняються у виділенні системи якості знань; 4,7% - не вміють мотивувати необхідність вивчення тієї або іншої теми; 2,4% - утрудняються на етапі підготовки до засвоєння нових знань, 17,5% - на етапі сприйняття й осмислення знань; 17% - у виборі засобів і методів перевірки сформованості системи якостей знань; 24% - невміння здійснювати самоконтроль, самоаналіз своєї діяльності й виділяти завдання вдосконалювання процесу формування системи якостей знань учнів на своїх уроках.
|
|
|
Рис. 2.14. Затруднення, які виникають у вчителів при формуванні в учнів якостей знань (за результатами анкетування)
Аналізуючи відвідані уроки, виявили типові утруднення вчителів у процесі формування системи якостей знань. Слабка зайнятість всіх учнів у цілому на уроці й на окремих його етапах. Про це говорять анкети учнів. Під час перевірки домашнього завдання більшість учнів (37%) не завжди беруть активну участь. На етапі засвоєння нових знань зайняті 49% учнів, на етапі закріплення нових знань 41% учнів беруть активну участь. Ці недоліки виявилися тому, що діяльність учнів конкретно не визначається, не поставлені завдання, не зазначене, чим, як і чому повинні займатися учні. Учитель опирається на сильних учнів класу. Нераціональна зайнятість учнів на уроці в малодосвідчених учителів доходить до 50%.
Самостійна робота на уроці не стала для кожного учня засобом активної пізнавальної діяльності. Характер самостійної.роботи в більшості випадків репродуктивний. Не завжди здійснюють самостійну роботу вчителя по переносу знань у нові умови. Джерелом нових знань залишається слово вчителя. Самостійна робота із книгою не завжди планується раціонально.
Є недоліки в раціональному розподілі часу на уроці в окремих учителів. У них відсутні такі етапи уроку, як первинне закріплення нових знань, інформація про домашнє завдання, підведення підсумків уроку. Так само на уроках спостерігається велика втрата часу, початок уроку починається не із дзвінком, паузи на уроці, не всі учні класу працюють на уроці.
Актуалізація знань ще один недолік. Психологами встановлено, що найбільший обсяг інформації учні засвоюють від 4 до 23 хвилини уроку; 50% інформації засвоюється від 23 до 34 хвилини, а потім іде різке падіння засвоєння нової інформації. Дуже добре й уміло враховують цю закономірність досвідчені вчителі. На початку уроку організують діяльність учнів по підготовці до сприйняття нового матеріалу (4-5 хвилин), а потім відразу пояснюють новий матеріал. Кожному вчителеві (особливо молодим) варто будувати свої уроки так, щоб новий навчальний матеріал, особливо складний не вивчався наприкінці уроку. А цей недолік існує в багатьох учителів.
|
|
|
Недоліком є те, що вчитель не виділяє алгоритму досліджуваного (немає чіткої послідовності виконуваних дій).
Наприклад, урок алгебри 9 класу. Тема уроку «Побудова графіка квадратної функції». Учитель продумав етап підготовки до активної навчально-пізнавальної діяльності учнів. Але на етапі вивчення нового матеріалу плутався з поясненням. Учні так і не одержали чіткого подання, як побудувати графік функцій. Закріплення нового матеріалу залишилося на останні хвилини уроку.
На етапі застосування отриманих знань, після вивчення нового матеріалу вчитель дає легку вправу (за зразком). Це правильно. Друге завдання дається більше складне. Діти губляться, у них не сформоване вміння по застосуванню вивченого матеріалу за зразком. А потрібна певна логіка для пред'явлень учням завдань: кілька елементарних завдань за зразком, кілька завдань по застосуванню знань у змінених ситуаціях. Потім перехід до складних завдань, що обов'язково повинно бути на уроках первинного вивчення й закріплення нового матеріалу.
Говорячи про недоліки, не можна сказати про недолік важливого етапу уроку - інформації про домашнє завдання. По-перше, домашнє завдання не розшифровується, не даються поради по його виконанню. По-друге, воно дається без урахування засвоєння знань на уроці. У третіх, завдання не перевіряється на наступному уроці в більшості учнів. Все це приводить до того, що виконання домашнього завдання не є ще основною частиною цілісного процесу навчально-пізнавальної діяльності учнів (це ми бачимо з анкет учнів).
Таким чином, фактори виконання домашнього завдання самими учнями виводять нас знову на якість уроку, а отже, на якість знань учнів: учня не довчили на уроці, залишивши на рівні первинного сприйняття, у нього не сформували інтересу до навчального предмета, не навчили його навчальним умінням, не забезпечили систематичний контроль.
Таблиця 2.1. Утруднення, які виникають у вчителів і учнів
| Питання, які викликають утруднення в учителів і учнів | Результати спостережень (не здійснюють) | Утруднення вчителів | Утруднення учнів |
| 1. Підготовка до сприйняття нового матеріалу | 21% | 17,5% | - |
| 2. Виділення головного | 24% | 8% | 20% |
| 3. Зв'язок нового матеріалу з раніше вивченим | 32% | 15% | 33% |
| 4. Виділення алгоритму визначення суті досліджуваного | 39% | 9% | 40% |
| 5. Застосування знань із врахуванням 4-х рівнів | 41% | 7% | 43% |
Кількість перевірок та фронтальних видів контрольних робіт відповідає вимогам листа МОНУ від 11.09.2007 року №1/9-532 «Вимоги щодо ведення класного журналу в 1-4 класах загальноосвітніх навчальних закладів», наказу ГУОН від 05.10.2011 року №526 «Про затвердження Науково-методичних рекомендацій щодо оцінювання навчальних досягнень учнів та оформлення сторінок класних журналів у загальноосвітніх навчальних закладах Харківської області».
У поточні класні письмові роботи, класні і домашні роботи виконувалися у робочих зошитах або в зошитах з друкованою основою. Перевірні роботи (списування, диктант, тестові завдання, аудіювання, письмові перекази, читання мовчки, мовні тематичні контрольні роботи) учні виконували у зошитах для контрольних робіт. Роботи перевірялися вчителями систематично, велася класифікація помилок відповідно до методичних рекомендацій.
Тематичний контроль навчальних досягнень учнів з предметів проводився відповідно до календарних планів.
Необхідно відзначити позитивний досвід у роботі вчителів щодо формування в учнів якостей знань:
· Чітке планування цілей уроку.
· Виділення головного в знаннях, що підлягають засвоєнню, включення всіх учнів класу в діяльність по застосуванню цих знань.
· Правильно спланована самостійна робота від зразка до творчості.
· Зв'язок у єдиній системі нового матеріалу з раніше вивченим.
· Завдання пропонуються учнем спочатку на рівні застосування за зразком, потім на рівні застосування в змінених і нових ситуаціях.
· Дифференційованний та індивідуальний підходи до учнів.
· Здійснення корекції знань учнів.
Нами була проведена діагностика результатів навчання і її роль в активізації навчально пізнавальної діяльності за допомогою анкети (додаток А). Результати відповідей на питання 1, 2 3, 6, 9, 11 наведені в таблиці 2.2 Опитування проводилося у 8-А класі. Було опитано 15 учнів.
Таблиця 2.2. Результати анкети для учнів «Діагностика результатів навчання і її роль в активізації учбово-пізнавальної діяльності учнів»
| Предмет | Запитують | Працюєте | Предмет | |||
| Часто | Рідко | Активно | Неактивно | Подобається | Не подобається | |
| Алгебра | 11 | 1 | 8 | 3 | 7 | 2 |
| Біологія | 1 | 4 | 1 | 2 | 1 | 5 |
| Географія | 2 | 2 | 3 | 2 | 1 | 2 |
| Геометрія | 3 | 3 | 4 | 2 | 2 | 2 |
| Іноземна мова | 7 | 1 | 5 | 1 | 3 | 2 |
| Історія | 2 | 1 | 2 | 4 | 0 | 5 |
| Література | 1 | 1 | 3 | 0 | 3 | 1 |
| Музика | 0 | 5 | 1 | 2 | 7 | 1 |
| Російська мова | 2 | 8 | 3 | 3 | 2 | 1 |
| Праця | - | 1 | - | - | 5 | 1 |
| Фізика | 3 | 1 | 4 | 3 | 4 | 3 |
| Фізкультура | - | - | - | - | 5 | 1 |
| Хімія | 6 | 1 | 5 | 1 | 8 | 1 |
| Креслення | - | 1 | - | - | 4 | 1 |
Таблиця 2.3. Результати анкети для учнів «Діагностика результатів навчання і її роль в активізації учбово-пізнавальної діяльності учнів»
(Питання 4, 7)
| Предмет | Працювали активно тому що | Активність знизилася тому що | |||||||||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 |
| а | б | в | г | д | е | а | б | в | г | д | |
| Алгебра | 2 | 3 | 3 | 4 | 1 | 3 | 1 | 2 | 1 | 3 | |
| Біологія | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 2 | 2 | ||||
| Географія | 2 | 1 | 1 | 1 | 2 | 1 | 1 | 2 | |||
Таблиця 2.4. Результати анкети для учнів «Діагностика результатів навчання і її роль в активізації учбово-пізнавальної діяльності учнів»
(Питання 10-12)
| Предмет | подобається тому що | не подобається тому що | ||||||||||||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | |
| а | б | в | г | д | е | ж | а | б | в | г | д | е | ||
| Алгебра | 2 | 3 | 4 | 2 | 2 | 2 | 2 | 1 | 1 | 1 | 2 | 2 | ||
| Біологія | 2 | 1 | 1 | 3 | 4 | 5 | 2 | 2 | 1 | 1 | ||||
| Географія | 1 | 1 | 2 | 1 | 2 | |||||||||
| Геометрія | 1 | 2 | 1 | 2 | 1 | 1 | 1 | 2 | 2 | |||||
| Ін. мова | 2 | 1 | 3 | 1 | 1 | 1 | 2 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | ||
| Історія | 1 | 1 | 1 | 4 | 1 | 1 | 1 | 3 | ||||||
| Література | 2 | 2 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 2 |
| |||||
| Музика | 5 | 3 | 1 | 6 | 2 | 2 | 1 | 2 |
| |||||
| Рос. мова | 1 | 1 | 1 | 1 |
| |||||||||
| Праця | 4 | 4 | 1 | 3 | 3 | 2 |
| |||||||
| Фізика | 1 | 1 | 3 | 1 | 1 | 1 | 1 | 2 | 2 | |||||
| Фізкультура | 6 | 5 | 1 | 2 | 5 | 2 | 1 | 1 | 1 | 1 |
| |||
| Хімія | 5 | 3 | 4 | 1 | 2 | 1 | 1 | 1 |
| |||||
| Креслення | 2 | 2 | 2 | 1 | 2 | 1 | 1 | 1 |
| |||||
а - цікавий (не цікавий) зміст предмету, б - викладається цікаво (не цікаво), в - має (не має) велике практичне в значення, г - спонукає (не спонукає) до самостійного пошуку, д - необхідний для всупу в вуз (важкий для вивчення), е - легко вивчається (багато прогалин, але не знаю які), ж - завжди виявляються прогалини в знаннях і ліквідуються
Таблиця 2.5. Результати анкети для учнів «Діагностика результатів навчання і її роль в активізації учбово-пізнавальної діяльності учнів»
(Питання 5, 8)
| Активність зросла при | Активність знизилася при | ||||
| поясненні | закріпленні | опитуванні | поясненні | закріпленні | опитуванні |
| 10 | 5 | 8 | 5 | 4 | 6 |
Таблиця 2.6. Результати анкети для учнів «Діагностика результатів навчання і її роль в активізації учбово-пізнавальної діяльності учнів»
(Питання 13-19)
| Чи подобається тобі | Так | Скоріше так | Не знаю | Скоріше немає | Немає | Усього | Серед. бал |
| індивідуально відповідати в дошки | 7 | 2 | 2 | 1 | 56 | 3,73 | |
| індивідуально відповідати з місця | 9 | 1 | 2 | 2 | 1 | 60 | 4 |
| коли вчитель задає питання класу, а ти можеш відповісти | 14 | 1 | - | - | - | 74 | 4,93 |
| працювати індивідуально по картці | 8 | 1 | 1 | 2 | 3 | 54 | 3,6 |
| програмовані завдання (тести) | 4 | - | 10 | - | 1 | 51 | 3,4 |
| самостійні й контрольні роботи | 5 | 2 | 1 | 1 | 6 | 44 | 2,93 |
| математичні або фізичні диктанти | 5 | 2 | 3 | 2 | 6 | 43 | 2,87 |
| кількість балів | 5 | 4 | 3 | 2 | 1 | 382 | 3,64 |
Нами було проаналізовано в результаті спостереження на уроці та на основі проведених самостійних та контрольних робіт рівень засвоєння знань учнями, та на якому рівні формуються прийоми виділення головного в матеріалі, який вивчається. Крім цього використовуючи результати анкетування (анкета додатку Б) з'ясували відношення учнів до предмету. Отримані результати на прикладі предмету - математика наводимо в таблиці 2.7.
Таблиця 2.7. Результати дослідження рівня засвоєння знань та рівні формування прийомів виділення головного в матеріалі, який вивчається в 7-9 класах
| Учнів класу | 17 | 14 | 21 | 23 | 27 | 9 |
| Рівень засвоєння знань: | ||||||
| творчий | 5 | 5 | 6 | 3 | 4 | 5 |
| конструктивний | 7 | 7 | 12 | 19 | 21 | 4 |
| відтворюючий | 5 | 2 | 3 | 1 | 2 | 0 |
| Прийом виділення головного сформований на | ||||||
| інтуїтивному рівні | 6 | 10 | 14 | 16 | 14 | 1 |
| теоретичному рівні | 11 | 4 | 7 | 7 | 13 | 8 |
| Практично ніколи нічого по математиці не робили поза класом | 12 | 10 | 13 | 15 | 27 | 8 |
| Практично реалізують свої інтереси | 3 | 4 | 3 | 4 | ||
| Негативне відношення | - | 2 | 4 | 4 | 1 | 1 |
| Нейтральне відношення до математики | 9 | 3 | 5 | 12 | 15 | 3 |
| Позитивне відношення до математики | 8 | 9 | 12 | 7 | 11 | 5 |
| Клас | 7а | 7б | 8а | 8б | 9а | 9б |
Нами було досліджено якість управління діяльністю педагогічного колективу, щодо формування системи якості знань. З цією метою ми адаптували до нашого дослідження кваліметричну модель розроблену Т.М. Хлєбніковою, яку наводимо в додатку Л.
Якість управління з проблеми дослідження здійснювалася експертною групою у складі:
Сєрікова Світлана Нурматівна - директор Вільхівської загальноосвітньої школи І - ІІІ ступенів;
Борисовська Ніна Вікторівна - директор Елітнянської загальноосвітньої школи І - ІІІ ступенів;
Половінченко Леонід Іванович - директор Кутузівської загальноосвітньої школи І - ІІІ ступенів;
Меленті Віра Ісмаілівна - директор Роганської гімназії Харківської районної ради Харківської області;
Тригуба Віра Іванівна - директор Фрунзенської загальноосвітня школа І - ІІІ ступенів;
Сичова Любов Іванівна - методист інформаційно-методичного центру відділу освіти Харківської державної районної адміністрації.
Обчислення коефіцієнту якості управління діяльністю педагогів щодо формування системи якості знань після підрахування загальної кількості балів здійснюється за формулою:
Кякості = n/N,
де N - це максимально можлива кількість балів, що дорівнює 99 балам, а n - реально набрана кількість балів.
Відповідно до коефіцієнта встановлюється рівень якості управління діяльністю педагогів щодо формування системи якості знань:
Вище 0,8 - оптимальний рівень, для якого характерний прояв більшості показників, завжди та чітко виражений;
,61-0,8 - достатній рівень - показники оцінки проявляються часто та достатньо виражені;
,31-06 - середній рівень - показники оцінки проявляються рідко та недостатньо виражені;
-0,3 - критичний рівень - більшість показників не проявляється або проявляється інколи та слабо виражені.
Середні експертні оцінки з якості управління діяльністю педагогів щодо формування системи якості знань за факторами відображені на рис. 2.15.
Рис. 2.15. Середні експертні оцінки якості управління діяльністю педагогів щодо формування системи якості знань за факторами
Аналіз отриманих результатів дозволяє зробити висновок, що якість управління діяльністю педагогів щодо формування системи якості знань відповідає достатньому рівню (0,62).
Удосконалення потребує інформаційно-аналітична діяльність керівника. Для цього рекомендуємо створити електронний інформаційний банк даних, розробити індивідуальні психолого-педагогічні карти кожного вчителя. Щодо покращення мотиваційно-цільової діяльності керівника, вважаємо за необхідне приділити увагу створенню відповідних умов (організаційних, дидактичних, морально-психологічних) та стимулювати самоосвітню діяльність педагогів з питань формування системи якості знань учнів.
Вдосконаленню організаційно-координаційної діяльності керівника щодо формування педагогами системи якості знань сприятиме впровадження особистісно-орієнтованого та диференційованого підходу до вчителів у визначенні тем, завдань самоосвітньої діяльності, а також при розробці методичних рекомендацій. Удосконалення потребує контрольно-діагностична діяльність керівника, яка отримала середню оцінку 0,55, що відповідає середньому рівню. Для цього керівникові рекомендуємо спланувати систему внутрішкільного контролю за діяльністю педагогів, розробити плани вивчення досвіду вчителів, аналізувати професійне зростання педагогів на основі зіставлення реального стану розвитку вчителя з прогнозованим, провадити заходи щодо підвищення професійної компетентності.
З метою удосконалення управління діяльністю педагогів щодо формування системи якості знань ми розробили комплексно-цільову програму, що спрямована на подолання існуючих недоліків.
Якість знань один з кінцевих результатів діяльності кожного вчителя і всього педагогічного колективу школи, так як діяльність кожного оцінюється за кінцевим результатом то особливу значимість мають досягнення учнів високого рівня оволодіння знаннями, що знаходить своє вираження в системі якостей знань. Це є той результат, на який націлена діяльність усього педагогічного колективу школи. Із цією метою в школі були проведені мікро дослідження, визначено завдання дослідження:
. Визначити рівні сформованості в учнів якостей знань.
. Виявити позитивний досвід роботи вчителів по формуванню в учнів якостей знань на уроках і фактори, що забезпечують їхній успіх.
. Виявити типові утруднення вчителів у процесі формування якостей знань, визначити причини цих утруднень.
Аналізуючи всі результати контрольних, тестових робіт ми систематизували й узагальнили їх у цілому по школі і прийшли до висновку, що на I рівні засвоюють матеріал 68% учнів на II рівні - 44%, а на III - 23%. Необхідно відмітити, що в кожній паралелі класи з літерою А не засвоюють знання на I рівні 8-12 чоловік, а це рівень обов'язкової підготовки.
В дослідженні проаналізовано причини утруднень, які виникають у учнів під час засвоєння знань та причини утруднень які виникають у вчителів.
Було виявлено позитивний досвід у роботі вчителів щодо формування в учнів якостей знань:
· Чітке планування цілей уроку.
· Виділення головного в знаннях, що підлягають засвоєнню, включення всіх учнів класу в діяльність по застосуванню цих знань.
· Правильно спланована самостійна робота від зразка до творчості.
· Зв'язок у єдиній системі нового матеріалу з раніше вивченим.
· Завдання пропонуються учнем спочатку на рівні застосування за зразком, потім на рівні застосування в змінених і нових ситуаціях.
· Дифференційованний та індивідуальний підходи до учнів.
· Здійснення корекції знань учнів
Нами було досліджено якість управління діяльністю педагогічного колективу, щодо формування системи якості знань. Аналіз отриманих результатів дозволяє зробити висновок, що якість управління діяльністю педагогів щодо формування системи якості знань відповідає достатньому рівню (0,62).
